09 березня 2021 року Справа № 160/1798/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
05.02.2021 ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій просить:
- визнати бездіяльність відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, яка полягає у відмові позивачу, ОСОБА_1 , зарахувати до загального трудового стажу період військової служби з розрахунку один місяць за три як учаснику бойових дій, протиправною;
- зобов'язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області - зарахувати до загального трудового стажу позивача вислугу років у Збройних Силах України з розрахунку один місяць за три за період 3 роки 4 місяці 24 дні та здійснити з урахуванням цього перерахунок призначеної позивачу пенсії.
В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії як учаснику бойових дій в зоні АТО трудового стажу з розрахунку один місяць за три. Проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області було відмовлено у перерахунку у зв'язку з тим, що позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а норми щодо зарахування до вислуги років для призначення пенсії, які зараховується на пільгових умовах один місяць служби, протягом якого вони брали участь в антитерористичній операції, за три місяці застосовуються виключно при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач вважає таку відмову протиправною та незаконною.
Ухвалою суду від 08.02.2021 було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику осіб у письмовому провадженні.
09.03.2021 до суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якій заперечував проти задоволення позову у зв'язку з наступним.
Відповідно до п. 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсії і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в офіцерського складу, прапорщикам, мічманам військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, зараховується на пільгових умовах за один місяць служби протягом якого вони брали участь в антитерористичній операції, за три місяці.
Проте, зазначені норми застосовуються виключно при призначенні пенсій відповідно до закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Умови призначення пенсії за вислугу років передбачені Розділом ІІ вказаного Закону.
Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області під час розгляду заяви позивача від 30.10.2020 діяло на підставі, в межах повноважень та у спосіб передбачений чинним законодавством.
16.03.2020 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому вказано, що позивач вийшов на пенсію не достроково, а після досягнення 60 років. Окрім того, відповідач жодним чином не вказує, що у позивача не має відповідної вислуги років та те, що він брав участь в антитерористичній операції.
За приписами статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи, зокрема, щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Справи, визначені частиною першою цієї статті, суд розглядає у строк не більше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №98 від 31.08.2014 ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військової частини - польова пошта НОМЕР_2 (39 батальйон територіальної оборони) та поставлено на всі види забезпечення.
Відповідно до наказу керівника сектору «А» (по стройовій частині) №113 від 13.11.2014 позивач вважається таким, що 13.11.2014 прибув у службове відрядження до складу сил та засобів сектору «А», які залучаються та беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей з метою виконання службових (бойових) завдань у складі 39 -го окремого мотопіхотного батальйону (військова частина польова пошта НОМЕР_2 ).
Наказом командира військової частини НОМЕР_3 (по стройовій частині) №502 від 07.10.2019 майора військової служби за контрактом ОСОБА_1 , командира групи матеріального забезпечення, звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_4 від 28.08.2019 №183 у запас відповідно до статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» підпункт «й» пункту 2 частини 5(які уклали контракт на строк до закінчення особливого періоду або до оголошення рішення про демобілізацію та вислужили не менше 24 місяців військової служби за контрактом) вважати таким, що здав справи та посаду, з 07.10.2019 позивача було виключено зі списків особового складу частини і усіх видів забезпечення.
Згідно виданого Управлінням персоналу штабу військової частини НОМЕР_4 посвідчення серії НОМЕР_5 від 17.08.2015 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Як вбачається з Розрахунку вислуги років військовослужбовця майора ОСОБА_1 , виданого 17.04.2020 Амур-Нижньодніпровським територіальним центром комплектування та соціальної підтримки загальний строк військової служби, який має бути зарахований на пільгових умовах складає 3 роки 4 місяці 24 дні.
Згідно розрахунку вислуги років військовослужбовця майора ОСОБА_1 від 17.04.2020 , період служби, які зараховуються на пільгових умовах (один місяць служби за три) 01 рік 08 місяці 12 днів, строк, що зараховано у вислугу 3 роки 4 місяці 24 дні.
Відповідно до довідки №8/15-445 від 09.09.2020 Лівобережного управління соціального захисту населення Дніпровської міської ради з 30.11.2015 по 17.12.2015 позивач перебував на санаторно-курортному лікуванні за профілем захворювання опорно-рухового апарату у ДП «Санаторій «Конча-Заспа» м. Київ з терміном перебування 18 днів.
26.02.2018 позивачу була призначена дострокова пенсія як учасник антитерористичної операції відповідно до норм абз. 6 п.3 розділу XVПрикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
30.10.2020 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області із заявою про перерахунок трудового стажу як учаснику бойових дій, один рік за три.
17.11.2020 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області листом «Про розгляд звернення» №22488-22307/І-01/8-0400/20 яким повідомлено, що позивач отримує пенсію за віком на пільгових умовах як учасник бойових дій (із зниженням пенсійного віку) відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони та членам їхніх сімей» до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським зараховується на пільгових умовах один місяць служби, протягом якого вони брали участь в антитерористичній операції, за три місяці.
Зазначені норми застосовуються виключно при призначенні пенсій відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
У зв'язку з чим, позивач отримує пенсію за віком відповідно до Закону України №1058, підстави для зарахування періоду проходження служби, протягом якого позивач брав участь в антитерористичній операції, у пільговому обчисленні відсутні.
Позивач, не погодившись із розрахунком страхового стажу, що здійснений пенсійним органом, звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Згідно абз. 6 п. 3 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» військовослужбовці, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які брали участь у бойових діях, в антитерористичній операції в районах її проведення, а також ті, які стали особами з інвалідністю внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при захисті Батьківщини або при виконанні інших обов'язків військової служби (службових обов'язків), або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які померли (загинули) у період проходження військової служби (виконання службових обов'язків) чи після звільнення із служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, отриманих при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, виконанням інтернаціонального обов'язку чи безпосередньою участю в антитерористичній операції в районах її проведення, особи, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 20 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пунктів 12 та 13 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", особи з числа резервістів і військовозобов'язаних, яким надано статус учасника бойових дій відповідно до пункту 19 статті 6, особи з інвалідністю внаслідок війни відповідно до пункту 11 статті 7 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", дружини (чоловіки), якщо вони не взяли повторний шлюб, і батьки, яким надано статус особи, на яку поширюється чинність Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", відповідно до абзаців шостого та сьомого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону, а також абзацу восьмого пункту 1 статті 10 зазначеного Закону з числа членів сімей резервістів і військовозобов'язаних, мають право на призначення дострокової пенсії за віком після досягнення чоловіками 55 років, жінками - 50 років та за наявності страхового стажу не менше 25 років для чоловіків і не менше 20 років для жінок.
Пунктом 19 ст. 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ визначено, що до категорії учасників бойових дій належать в тому числі: військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Згідно посвідчення серії НОМЕР_5 від 17.08.2015 позивач має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій.
Пунктом 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування», затвердженого постановою Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року встановлено, що документом, який визначає особливий статус особи, зокрема учасника бойових дій, є посвідчення учасника бойових дій та довідка військового комісаріату про періоди та місце участі в бойових діях.
Абзацом 6 пункту 3 розділу XV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачена можливість дострокового виходу на пенсію учасникам бойових дій.
Питання встановлення статусу учасника бойових дій учасникам АТО регламентується постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 року №413 «Про затвердження Порядку надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення».
Пунктом 4 вказаного Порядку встановлено, що документом про безпосереднє залучення до виконання завдань АТО в районах її проведення з метою виконання завдань із захисту суверенітету, незалежності та територіальної цілісності України шляхом безпосередньої участі є витяги з наказів, директив, розпоряджень АТЦ, а також інші офіційні документи, видані органами державної влади, що містять достатньо доказів про безпосередню участь особи у виконанні завдань АТО у районах її проведення.
В матеріалах справи наявні витяг з наказу керівника сектору «А» (по стройовій частині) від 13.11.2014 №113, розрахунок вислуги років військовослужбовця майора ОСОБА_1 .
У відповідності до пп. 1 п. 2.3 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і забезпечення соціальними виплатами осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 року № 530, при обчисленні вислуги років для призначення пенсій (крім пенсій, які призначаються з урахуванням страхового стажу) окремі періоди служби військовослужбовців зараховуються на пільгових умовах (з урахуванням вимог пунктів 2.4 та 2.5 цього розділу): один місяць служби за три місяці, зокрема період проходження служби у військовому резерві під час безпосередньої участі в антитерористичній операції чи забезпеченні її проведення.
Постановою КМУ від 17.07.1992 № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей» визначено, що до вислуги років для призначення пенсії особам, зазначеним в абзаці першому пункту цієї постанови зараховується один місяць служби за три місяці період під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що зазначена служба підлягає зарахуванню до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах - один місяць служби за три місяці.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 05.06.2018 по справі №348/347/17.
Частина 5 ст. 242 КАС України встановлює, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
Згідно з ч. 6 ст. 13 вказаного Закону, висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Проте, відповідачем протиправно не було взято до уваги наявність у позивача вислуги років у пільговому обчисленні, та до його вислуги років не зараховано.
Таким чином суд дійшов висновку, що пенсійний орган, не врахувавши під час обчислення період військової служби в складі діючої армії в період бойових дій з розрахунку один місяць служби за три місяці, діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначений Конституцією та законами України.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області - зарахувати до загального трудового стажу позивача вислугу років у Збройних Силах України з розрахунку один місяць за три за період 3 роки 4 місяці 24 дні та здійснити з урахуванням цього перерахунок призначеної позивачу пенсії, суд зазначає наступне.
Згідно ч.4 ст.245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених проектом нормативно-правового акта.
Отже, дискреційне право органу виконавчої влади обумовлене певною свободою (тобто вільним, або адміністративним розсудом) в оцінюванні та діях, у виборі одного з варіантів рішень та правових наслідків.
Наділивши державні органи дискреційними повноваженнями, законодавець надав відповідному органу держави певну свободу розсуду при прийнятті управлінського рішення.
Такі рішення приймаються на підставі звернення зацікавленої особи та за результатами аналізу поданих нею документів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що задоволення повністю вказаних позовних вимог, без перевірки суб'єктом владних повноважень, дотримання заявником усіх визначених законом умов, буде втручанням у дискреційні повноваження відповідача, а відтак в цій частині позов слід задовольнити частково, шляхом зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.10.2020.
Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В ході розгляду справи відповідачем не було доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення, у зв'язку із чим, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визнання бездіяльність відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, яка полягає у відмові позивачу, ОСОБА_1 , зарахувати до загального трудового стажу період військової служби з розрахунку один місяць за три як учаснику бойових дій, протиправною та зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.10.2020 з урахуванням висновків суду.
Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 5 «Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору за подання даного адміністративного позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 77, 241-246, 257-262, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_6 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати бездіяльність відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, яка полягає у відмові позивачу, ОСОБА_1 , зарахувати до загального трудового стажу період військової служби з розрахунку один місяць за три як учаснику бойових дій, протиправною.
Зобов'язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 30.10.2020 з урахуванням висновків суду.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко