04 березня 2021 року Справа № 804/8302/17
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В.
за участі секретаря судового засіданняМанько К.А.
за участі:
позивача представника позивача представника відповідача ОСОБА_1 Фесюк Ю.О. Кравченко П.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управніння Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування наказу, поновлення на посаді
11 грудня 2017 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Дніпропетровській області з вимогами про:
- визнання протиправним та скасування наказу начальника Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17.11.2017 №4713, яким за порушення службової дисципліни, вимог ст. ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, абзацу 1,2 пункту 1 розділу ІІ, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, на начальника відділення розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам'янського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 , накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції;
- поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам'янського ВП ГУНП;
- стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошового забезпечення за час вимушеного прогулу з 28.11.2017 по дату поновлення на посаді.
Рішенням від 05.03.2018 року у задоволенні позовних вимог позивача відмовлено повністю.
14.06.2018 року постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення залишено без змін.
Постановою Верховного Суду від 19.08.2020 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.09.2020 року відкрито провадження, справу призначено до розгляду в загальному порядку.
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що відповідачем протиправно винесено оскаржений наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17.11.2017 №4713, яким на позивача накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Позивач зазначає, що фактично підставою для його звільнення стало порушення кримінального провадження №42017040010000112 за ч.3 ст.368 Кримінального кодексу України - за вчинення корупційного правопорушення. Проте, на час звільнення позивача зі служби розслідування означеного кримінального провадження не закінчено та вироку суду про визнання ОСОБА_1 винним не постановлено. В основу висновків службового розслідування щодо позивача покладена фабула кримінального провадження №42017040010000112. Таким чином, без вироку суду в кримінальній справі позивача фактично визнано винним в інкримінованому йому діянні та звільнено зі служби, у той час як ст.62 Конституції України гарантований принцип презумпції невинуватості. Окрім того, позивач вказав, що відповідачем під час службового розслідування не встановлено факту вчинення позивачем будь-яких інших дій, які б виходили за межі висунутої підозри про вчинення кримінального правопорушення. У висновку про результати службового розслідування відсутнє конкретне посилання на те, яких саме принципів діяльності працівника поліції ОСОБА_1 не дотримався та які саме дії, не сумісні з вимогами, що пред'являються до професійно - етичних якостей поліцейського, позивач вчинив. За таких обставин, звільнення позивача є незаконним, а позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.
Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки внаслідок настання події за участю позивача, керівництвом поліції прийнято рішення про проведення службового розслідування відповідно до п.п. 2.5, 2.6, 7.2 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України № 230 від 12.03.2013. Службовим розслідуванням встановлено факт грубого порушення позивачем службової дисципліни, ст. ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", вчинено проступок, що дискредитує звання поліцейського, а саме: використання начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності та службової діяльності слідчого відділу Кам'янського відділу поліції ОСОБА_1 своєї посади для створення обставин, які сприяли вимаганню неправомірної вигоди у громадян. З огляду на встановлені обставини, до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. Окрім того, відповідач зазначив, що під час службового розслідування ОСОБА_1 відмовився давати будь-які пояснення, посилаючись на ст.62 Конституції України. Вказаний факт підтверджується його власним підписом на бланку пояснення, без складання акта у відповідності до вимог п.п. 6.2.2. Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 №230. Вимогами зазначеної Інструкції не передбачено обов'язку виконавця (голови, членів комісії) щодо інформування особи, відносно якої провадиться службове розслідування про підстави проведення службового розслідування та ознайомлення вказаної особи з наказом на проведення службового розслідування.
Позивач надав відповідь на відзив на позовну заяву та вказав, що коли від нього 25 жовтня 2017 року співробітник поліції намагався отримати пояснення, позивач не мав жодної інформації про те, що ці пояснення відбираються від нього як особи, стосовно якої проводиться службове розслідування. 25 жовтня 2017 року в приміщенні військової прокуратури йому було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення та проведено ряд слідчих дій, в тому числі, допит в якості підозрюваного, в ході якого позивачем були надані всі необхідні пояснення. У зв'язку з тим, що ним вже були надані пояснення, позивач відмовився від надання чергових пояснень в рамках досудового розслідування, які, як було з'ясовано вже пізніше, були поясненнями особи, стосовно якої проводилося службове розслідування. Пояснення особи, стосовно якої проводиться службове розслідування, мають типову форму, оскільки вони є додатком до Інструкції. Бланк пояснення, в якому позивач 25 жовтня 2017 року зробив відмітку про відмову надавати пояснення не містив відомостей про те, що він є додатком до Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 № 230. Отже, ознайомлення позивача з наказом про призначення службового розслідування, який відповідно до п.2.6. Інструкції є підставою для проведення такого розслідування, надало б можливість позивачу розуміти, у зв'язку з чим у нього відбирають пояснення та що стосовно нього проводиться службове розслідування; з яких підстав воно проводиться та реалізувати своє право брати участь у цьому службовому розслідуванні. Відсутність інформації про проведення стосовно позивача службового розслідування, існування наказу про проведення такого розслідування, про підстави проведення службового розслідування унеможливила реалізацію права позивача на участь у розслідуванні.
В судовому засіданні Позивач та його представник позовні вимоги підтримали, просили суд задовольнити позов в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, просив суд відмовити в задоволенні позовної заяви повністю.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та заперечення на неї, судом встановлено наступне.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, згідно з наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 09.12.2016 №352 о/с "По особовому складу" відповідно до п.2 ч.1 ст.65 Закону України "Про Національну поліцію", підполковника поліції ОСОБА_1 призначено начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Кам'янського відділу поліції.
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.11.2017 №351 о/с "По особовому складу" підполковника поліції ОСОБА_1 (0045118) начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності та службової діяльності слідчого відділу Кам'янського відділу поліції, звільнено з 28 листопада 2017 року за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби).
Означений наказ прийнятий на реалізацію наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17.11.2017 № 4713 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Головного управління Національної поліції", за яким, зокрема, наказано за порушення службової дисципліни, вимог ст. ст. 7, 8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, абзацу 1, 2 п.1 р. ІІ, абзацу 1 п. 3 р.V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно - етичних якостей поліцейського, накласти на начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Кам'янського відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Направляючи на новий розгляд справу Верховний Суд в постанові від 19.08.2020 року зазначив:
63. При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
64. Аналіз вищезазначених норм закону свідчить про те, що обов'язковою умовою для притягнення працівників органів внутрішніх справ для дисциплінарної відповідальності та накладення на них дисциплінарного стягнення є наявність встановленого факту невиконання чин неналежного виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни, а також наявність обґрунтованих підстав для застосування до працівника міліції такого крайнього заходу дисциплінарного впливу, як звільнення з органів внутрішніх справ.
65. За таких обставин та правового регулювання, Верховний Суд зазначає, що при застосуванні дисциплінарного стягнення відповідачем всупереч статті 14 Дисциплінарного статуту та пункту Інструкції №230 не встановлено наявності вини позивача у скоєнні дисциплінарного порушення, мети та мотивів порушення, обставин, які впливають на ступінь і характер його відповідальності як ті, що її пом'якшують чи обтяжують , причин та умов, що сприяли скоєнню порушення, характер і розмір нанесених збитків.
66. Водночас слід зазначити, що притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного порушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10 першої статті 77 закону № 580-VШ), є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції та припинення служби в поліції, не пов'язаними із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності (пункт 6 частини першої статті 77 Закону № 580-VШ).
Надаючи оцінку правомірності винесення оскарженого наказу від 17.11.2017 №4713, суд виходить з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про Національну поліцію", Національна поліція України (далі - поліція) - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейським є громадянин України, який склав Присягу поліцейського, проходить службу на відповідних посадах у поліції і якому присвоєно спеціальне звання поліції.
Служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень (ч. 1 ст. 59 Закону України "Про Національну поліцію").
У відповідності з пп. 1-2 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
За приписами статті 19 Закону України "Про Національну поліцію", у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пунктом 9 розділу II Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про Національну поліцію" від 23.12.2015 року № 901-VIII визначено, що до набрання чинності Законом України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції" поширити на поліцейських дію Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України".
За приписами статей 1, 2 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ, затвердженого Законом України від 22 лютого 2006 року № 3460-IV (далі Дисциплінарний статут; чинного відповідно до Прикінцевих та Перехідних положень Закону № 580-VIII), службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України, а дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.
Обов'язки осіб рядового і начальницького складу визначені статтею 7 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу, зокрема: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; дотримуватися норм професійної та службової етики; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб.
Принципи етики для працівників МВС визначають Правила етичної поведінки поліцейських, затверджені наказом Міністерства внутрішніх справ України 09.11.2016 №1179, відповідно до яких поліцейські повинні неухильно дотримуватись положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського. Також за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий час, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
Відповідно до статті 5 Дисциплінарного статуту за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами пункту 8 статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначений статтею 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
Так, судом встановлено, що Управлінням кадрового забезпечення ГУНП в Дніпропетровській області повідомлено заступника начальника ДКЗ - Начальника УІОС Національної поліції України полковника поліції Хоменка О.В. шляхом направлення спецповідомлення від 24.10.2017 № 18/21-138 про проведення обшуків в службових кабінетах начальника відділення розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Кам'янського відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 та старшого уповноваженого міжрайонного відділу №4 УЗЕ в Дніпропетрвоській області ДЗЕ НПУ підполковника поліції Похвалітого А.А. в рамках кримінального провадження №42017040010000112 відкритого за ч.3 ст. 368 КК України.
З урахуванням означеного, наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 25.10.2017 №4360 "Про організацію проведення службового розслідування" призначено проведення службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю начальника відділення розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Кам'янського відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1., результати якого викладені у висновку від 17.11.2017.
Порядок проведення службового розслідування стосовно особи (осіб) рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ у разі надходження до органів та підрозділів внутрішніх справ України, навчальних закладів та науково-дослідних установ системи Міністерства внутрішніх справ України відомостей про вчинення нею (ними) дій, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення, а також компетенцію структурних підрозділів та посадових осіб органів внутрішніх справ України (далі - ОВС) при його проведенні визначений Інструкцією, затвердженою наказом МВС України 12.03.2013 № 230 (далі- Інструкція).
Підстави для проведення службового розслідування визначені у Р. ІІ Інструкції. Згідно з п. 2.1 Р. ІІ Інструкції, підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.
Згідно з пп. 2.2.2 та пп. 2.2.3. п.2.2. Р. ІІ Інструкції, службове розслідування проводиться уповноваженим на те начальником у разі: реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне особою РНС кримінальне правопорушення; повідомлення особі РНС про підозру в учиненні нею кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 8.1 Р.VIII Інструкції підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин.
Згідно висновку про результати службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам'янського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 встановлено, що 28.04.2017 військовою прокуратурою Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України за заявами громадян ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відкрито кримінальне провадження № 42017040010000112 за ч. 3 ст. 368 КК України за фактом вимагання начальником відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Кам'янського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 та старшим оперуповноваженим міжрайонного відділу №4 УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ НПУ підполковником поліції ОСОБА_5. від заявників неправомірної вигоди за не притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3 у рамках кримінального провадження №12016040160000298, відкритого 10.12.2016 СВ Кам'янського ВП ГУНП за ч.2 ст.367 та ч.1 ст.388 КК України та прийняття процесуальних рішень та проведення необхідних слідчих (розшукових) дій у вказаному провадженні в інтересах ОСОБА_4 з метою повернення йому майнового комплексу Дніпродзержинської швейної фабрики, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Спортивна, 36, що на даний час входить до установчого фонду ряду суб'єктів господарювання, пов'язаних із ОСОБА_3 .
Так, в ході здійснення кримінального провадження №42017040010000112 встановлено, що 23.10.2017 приблизно о 13.00 знаходячись у м. Дніпро неподалік будинку №13 по вул. Харківська поліцейські ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , незаконно запропонували громадянину ОСОБА_4 передати їм неправомірну вигоду в сумі 20000 доларів США або у гривневому еквіваленті, повідомивши останньому, що обумовлену суму неправомірної вигоди йому необхідно буде передати посереднику на ім'я ОСОБА_6 в строк до 24.10.2017 у визначені ними час та місці.
24.10.2017 поліцейські ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , залучили до своєї злочинної діяльності в якості посередників невстановлену досудовим розслідуванням особу на ім'я ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , який представляючись ОСОБА_6 , отримавши від ОСОБА_7 засоби зв'язку та інформацію про час та місце зустрічі з ОСОБА_4 , направився з м.Кам'янське Дніпропетровської області до м. Дніпро, де поблизу магазину "Ля Сільпо", який розташований за адресою: м. Дніпро, бул. Катеринославський, 1, приблизно о 14.36 зустрівся з останнім. Під час зустрічі ОСОБА_4 передав ОСОБА_8 раніше обумовлену з поліцейськими ОСОБА_5 та ОСОБА_1 суму 20000 доларів США або у гривневому еквіваленті, що відповідно до офіційного курсу гривні до іноземних валют, встановленого Національним Банком України, станом на 24.10.2017 становило 540000 грн., за прийняття процесуальних рішень та проведення необхідних слідчих (розшукових) дій у кримінальному провадженні №12016040160000298 в інтересах ОСОБА_4 з метою повернення йому майнового комплексу Дніпродзержинської швейної фабрики, розташованої за адресою: Дніпропетровська область, м. Кам'янське вул. Спортивна, 36, що на даний час входить до установчого фонду ряду суб'єктів господарювання, пов'язаних із громадянином ОСОБА_3 . ОСОБА_8 в подальшому мав передати отриману неправомірну вигоду, слідуючи злочинному плану поліцейських ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , невстановленій досудовим розслідуванням особі на ім'я ОСОБА_7 в районі автозаправки "ОККО" по вул. Запорізьке шосе, м. Дніпро, а той у свою чергу безпосередньо поліцейським ОСОБА_5 та ОСОБА_1 ..
24.10.2017 підполковника поліції ОСОБА_1 та підполковника поліції ОСОБА_5 затримано у порядку ст. 208 КПК України.
25.10.2017 кримінальне провадження №42017040010000112 перекваліфіковане за ч.4 ст.368 КК України, в якому зазначено, що начальник відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам'янського ВП ГУНП підполковник поліції ОСОБА_1 підозрюється у тому, що він, за попередньою змовою зі старшим оперуповноваженим міжрайонного відділу №4 УЗЕ в Дніпропетровській області ДЗЕ НПУ підполковником поліції ОСОБА_5 , висунув незаконну вимогу громадянину ОСОБА_4 передати їм неправомірну вигоду у вигляду 20000 доларів США або у гривневому еквіваленті, що є неправомірною вигодою в особливо великому розмірі, за вчинення дій в інтересах останнього в рамках проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12016040160000298, відкритого СВ Кам'янського ВП ГУНП 10.12.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 388 та ч. 2 ст.367 КК України, з використанням наданої їм влади та службового становища, тобто, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України.
25.10.2017 старшим групи прокурорів у кримінальному провадженні - прокурором військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України капітаном юстиції Іщенком С.В. у кримінальному провадженні за ознаками ч. 4 ст. 368 КК України в порядку ст.278 КПК України складено повідомлення про підозру щодо начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Кам'янського відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 .
Судом встановлено, що позивач в ході проведення службового розслідування від дачі письмових пояснень відмовився, що підтверджується його підписом від 26.10.2017 на бланку пояснень.
Згідно з п.п. 6.2.2. п. 6.2. Р VІ Інструкції визначено, що у разі відмови особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України цей факт документується за допомогою проставляння нею підпису на бланку пояснення, без складання акта.
Як пояснив позивач в судовому засіданні, коли йому запропонували надати пояснення 25.10.2017р., він знаходився під вартою, та у цей день йому пред'явлено повідомлення про підозру від 25.10.2017 року, тому він вважав, що пояснення у нього намагаються відібрати в рамках кримінального провадження. Що щодо нього розпочато службове розслідування йому при відібранні пояснень не повідомили, тому він і відмовився від дачі пояснень на його думку у кримінальному провадженні.
У той же час, будь - яких доказів того, що позивач під час проведення службового розслідування реалізовував свої права, визначені п. 6.3. Р. VI. Інструкції та доказів чинення перешкод у реалізації таких прав позивачу, суду не надано.
Відповідно до абз. 4 п. 3.1. Інструкції, начальники ГУМВС, УМВС мають право призначати службові розслідування стосовно осіб РНС тих органів чи підрозділів внутрішніх справ, діяльність яких вони координують або контролюють.
Пунктом 3.3. Інструкції передбачено, що проведення службового розслідування доручається працівникам підрозділів внутрішньої безпеки, інспекції з особового складу підрозділів кадрового забезпечення, а якщо такі підрозділи не передбачені штатним розписом, уповноважені на те начальники доручають проведення службових розслідувань найбільш досвідченим працівникам, здатним усебічно вивчити обставини, що стали підставою для призначення службового розслідування, та зробити об'єктивні висновки.
З аналізу вищенаведених положень видно, що службове розслідування проводиться особою (особами), яким воно доручено.
Відповідно до ст. 5 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
За приписами пункту 8 статті 12 Дисциплінарного статуту на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися дисциплінарні стягнення у виді звільнення з органів внутрішніх справ.
Порядок накладання дисциплінарних стягнень визначений статтею 14 Дисциплінарного статуту, відповідно до якої з метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування.
Перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення. Небажання порушника надавати пояснення не перешкоджає накладенню дисциплінарного стягнення.
Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу внутрішніх справ.
При визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов'язків, рівень кваліфікації, тощо.
Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів внутрішніх справ як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу.
За наслідками службового розслідування за фактом надзвичайної події за участю начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам'янського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 встановлено, що всупереч приписам законодавства, що регламентують поведінку поліцейського та ст. 18 Закону №580-VIII, яка визначає основні обов'язки поліцейського, позивачем вчинено дисциплінарний проступок - вимагання неправомірної вигоди за не притягнення до кримінальної відповідальності особи у рамках кримінального провадження №12016040160000298, відкритого 10.12.2016р. СВ Кам'янського ВП ГУНП за ч. 2 ст. 367 та ч.1 ст. 388 КК України та прийняття процесуальних рішень і проведення необхідних слідчих (розшукових) дій у вказаному провадженні в інтересах ОСОБА_4 з метою повернення йому майнового комплексу Дніпродзержинської швейної фабрики, що на даний час входить до установчого фонду ряду суб'єктів господарювання, пов'язаних із ОСОБА_3 ..
Наказом начальника Головного управління поліції у Дніпропетровській області від 17.11.2017 №4713 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських ГУНП" за порушення службової дисципліни, вимог ст.ст. 7,8 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, п.1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, абзацу 1,2 пункту 1 розділу ІІ, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, що виразилося у недотриманні принципів діяльності поліції та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейського, накладено на начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам'янського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Підстави звільнення зі служби в поліції визначені частиною першою статті 77 Закону № 580-VIII, відповідно до якої поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється, зокрема: у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України (пункт 6) та у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення (пункт 10).
Наказом Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.11.2017 № 351 о/с "По особовому складу" позивача звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби). Підстава: наказ ГУНП від 17.11.2017 № 4713.
З аналізу норм законодавства, яке регулює особливості проходження служби в поліції вбачається, що однією з підстав для звільнення зі служби в поліції є реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Іншою підставою звільнення є набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення.
Притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, є окремими підставами для звільнення зі служби в поліції, не пов'язаними (не зумовленими) із притягненням особи до дисциплінарної відповідальності.
Суд звертає увагу на те, що вчинення працівником поліції діяння, за яке передбачено одночасно різні види юридичної відповідальності, зокрема дисциплінарну, кримінальну та/або адміністративну, не у всіх випадках ставить їх у залежність одне від одного.
Притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, на підставі судового рішення, що набрало законної сили, є підставами для звільнення зі служби в поліції. Проте це інші підстави і їх не слід ототожнювати із підставами для притягнення особи до дисциплінарної відповідальності.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватися до працівників органів поліції, установлені у статті 12 Дисциплінарного статуту.
Підставою для застосування цих стягнень є вчинення дій що порушують службову дисципліну. Ці обставини, як і причини та умови, що їх зумовили, а також ступінь вини працівника органів поліції, з'ясовуються під час службового розслідування, за наслідками якого прямий начальник вирішує питання щодо наявності чи відсутності у діянні порушника складу дисциплінарного проступку, та, відповідно, вирішує питання щодо наявності підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності, обґрунтувавши при цьому своє рішення у відповідному наказі, у тому числі в частині обрання виду стягнення серед установлених законом.
В свою чергу, адміністративний суд у силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Водночас адміністративний суд не наділений повноваженнями щодо прямої чи опосередкованої оцінки правильності кримінально-правової кваліфікації діяння особи чи інших аспектів кримінального провадження, у тому числі дій слідчого чи прокурора в межах проведення досудового розслідування кримінального провадження.
Правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися судами насамперед в тому, чи таке рішення прийнято у межах повноважень, у порядку та спосіб, встановлені Конституцією України та законами України, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням.
При цьому, слід ураховувати, що на відміну від звільнення зі служби в поліції у разі набрання законної сили рішенням суду щодо притягнення до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного з корупцією, або кримінального правопорушення, звільнення у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби не пов'язано з кримінально-правовою кваліфікацією тих самих діянь, які водночас стали підставою для службового розслідування та кримінального провадження.
Вирішення питання про правомірність притягнення працівника органів поліції до дисциплінарної відповідальності, передбачає необхідність з'ясовувати склад саме дисциплінарного проступку в його діях, незалежно від того, яку кримінально-правову кваліфікацію, ці ж самі дії особи, отримали в рамках кримінального провадження та які наслідки, у підсумку, настали для такої особи.
Судом встановлено, що підставою для видання наказу про проведення службового розслідування відносно позивача слугувало спецповідомлення від 24.10.2017 року про те, що проведено обшук у службовому кабінеті начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Камінського ВП ГУ НП ОСОБА_1 в рамках відкритого 28.04.2017 року кримінального провадження №42017040010000112 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 368 Кримінального кодексу України.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що повідомлення про підозру складено 25.10.2017 року.
Суд зауважує, що повідомлення про підозру є тільки формальним/офіційним припущенням органу/посадової особи, який/яка проводить досудове розслідування, про те, що конкретна особа причетна до злочину. Таке припущення ґрунтується на неостаточних (неповних) результатах досудового розслідування і кримінально-правова кваліфікація поставленого їй за провину діяння може бути змінена. З часу оголошення цієї підозри особа набуває статусу підозрюваного, однак її вину у вчиненні злочину ще потрібно довести, принаймні на цій стадії кримінального провадження твердити про її винуватість як доконаний факт не можна.
Судом встановлено, що висновок службового розслідування від 17.11.2017 року містить лише опис вчиненого позивачем корупційного діяння, що має ознаки кримінального правопорушення, а причини та умови вчинення дисциплінарного проступку та його об'єктивна сторона відповідачем не встановлені. Відповідачем не вказано які саме вимоги Закону України "Про Національну поліцію", Дисциплінарного статуту та Правил поведінки та професійної етики осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України порушено позивачем.
Зазначений правовий висновок щодо аналогічних обставин викладений у Постанові Верховного Суду у справі № 802/1767/17-а (провадження № К/9901/19756/18).
Отже, за недоведеністю обставин можливого отримання ОСОБА_1 неправомірної вигоди, за висновками службового розслідування до дисциплінарної відповідальності його притягнуто за порушення службової дисципліни, вимог ст.7, 8 Дисциплінарного статуту внутрішніх справ України, п.1 ч. 1 ст. 18 Закону України "Про Національну поліцію", Присяги працівника поліції, абзацу 1,2 пункту 1 розділу ІІ, абзацу 1 пункту 3 розділу V Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179.
Суд зазначає, що відповідно до статті 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Як вже встановлено, вина позивача у скоєнні вчинків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, під час службового розслідування відповідачем не встановлена, а отже, на думку суду, застосування до відповідача найбільш суворого виду дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби в поліції, за допущення порушень під час оформлення процесуальних документів, у даному випадку не є виправданою та необхідною мірою відповідальності, не відповідає меті застосування дисциплінарного стягнення - виховання поліцейського для безумовного дотримання службової дисципліни.
Відповідно до частини 3 статті 13 Дисциплінарного статуту до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень:1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Таким чином, відповідач мав у своєму розпорядженні достатньо широкий спектр передбачених частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту видів дисциплінарної відповідальності, натомість обрав найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, не врахувавши при цьому відсутності обставин вчинення ним проступків, що дискредитують звання рядового і начальницького складу, позитивних характеристик, наявних у матеріалах службового розслідування, відсутності інших дисциплінарних стягнень під час служби в поліції.
Із зазначеного суд приходить до висновку, що відповідачем винесено протиправні накази від 17.11.2017 № 4713 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих поліцейських Головного управління Національної поліції" щодо начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності слідчого відділу Кам'янського відділу поліції ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 , та від 27.11.2017 №351 о/с "По особовому складу" підполковника поліції ОСОБА_1 (0045118) начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської діяльності та службової діяльності слідчого відділу Кам'янського відділу поліції, звільнено з 28 листопада 2017 року за п.6 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби), у зв'язку з чим наявні підстави для їх скасування.
Частина 6 статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
Згідно з частиною першою статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
За постановою Верховного Суду України від 21 травня 2014 року у справі №6-33цс14 у разі встановлення факту звільнення без законної підстави або з порушенням передбаченого законом порядку суд зобов'язаний поновити працівника на попередній роботі.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 09 січня 2013 року у справі «Волков проти України», звертаючи увагу на необхідність поновлення особи на посаді як спосіб відновлення порушених прав, зазначив, що рішення суду не може носити декларативний характер, не забезпечуючи у межах національної правової системи захист прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, має бути адекватним наявним обставинам та виключати подальше звернення особи до суду за захистом порушених прав.
Відповідно до частини 1 статті 235 Кодексу законів про працю України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Відповідно до ч.2 ст.9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Окрім того, відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 12 та 19 травня 2015 року (справи №№ 21-180а15, 21-168а15 відповідно), а також від 8 червня 2016 року (справи № 21-174а16).
Оскільки, позивачем у позовних вимогах не поставлене питання про визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.11.2017 року №351о/с про звільнення зі служби в поліції ОСОБА_1 але саме це рішення стало наслідком прийняття наказу Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17.11.2017 №4713, яким на позивача накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції, суд вважає за необхідне скористатися правом, наданим положеннями ч. 2 ст.9 та ч. 2 ст.5 КАС України, та вийти за межі позовних вимог з метою повного захисту порушеного права позивача.
Крім цього, Верховний Суд України у постанові від 14.01.2014 року (справа №21-395а13) зазначив, що суд, ухвалюючи рішення про поновлення на роботі, має вирішити питання про виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, визначивши при цьому розмір такого заробітку за правилами, закріпленими у Порядку.
Згідно частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір, одночасно приймаючи рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Згідно з довідкою ГУНП в Дніпропетровській області від 24 січня 2018 року №19/76 середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 дорівнює 237,67 грн.
Враховуючи, що кількість днів вимушеного прогулу складає 817 днів, середній заробіток позивача за час вимушеного прогулу становить 194176,39 грн. (сума включає обов'язкові платежі до бюджету та відраховуються під час виплати), який підлягає стягненню на його користь з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.
Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць, поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог.
Згідно з ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись ст.ст.243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 17.11.2017 №4713, яким на начальника відділення розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам'янського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 , накладене дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 27.11.2017 №351 о/с, яким начальника відділення розслідувань злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам'янського ВП ГУНП підполковника поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції.
Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам'янського ВП ГУНП.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 28.11.2017 по 04.03.2021 в розмірі 194176,39 грн.
Рішення суду, в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділення розслідування злочинів у сфері господарської та службової діяльності СВ Кам'янського ВП ГУНП та в межах стягнення з Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 заробітної плати за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, допустити до негайного виконання.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення суду складений 15 березня 2021 року.
Суддя О.В. Єфанова