05 червня 2019 року Справа № 160/926/19
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кадникової Г.В. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до Приватного підприємства «ДАСК-ЦЕНТР» про застосування заходів реагування,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві (далі - ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у м.Києві, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про:
- застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень Приватного підприємства «ДАСК-ЦЕНТР», код ЄДРПОУ: 24430567, розташованого за адресою: вул. Магнітогорська, 1 в Деснянському районі м. Києва, - до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення електроживлення, закриття всіх входів (із накладення печаток) на вхідні двері і ворота.
- обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення ПП «ДАСК-ЦЕНТР» порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на ГУ ДСУ з надзвичайних ситуацій у м.Києві.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що в ході проведення перевірки щодо додержання та виконання вимог у сфері цивільного захисту, пожежної та техногенної безпеки відповідача встановлено ряд порушень, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають на об'єкті, що, в свою чергу, є підставою для застосування заходів реагування у сфері господарської діяльності у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень ПП «ДАСК-ЦЕНТР».
Ухвалою суду від 04.02.2019р. позовну заяву прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
04.03.2019 року ухвалою суду провадження по адміністративній справі зупинено до надходження відзиву на позовну заяву.
Ухвалою суду від 05.06.2019р. провадження по адміністративній справі поновлено.
Відповідач надав до суду відзив, у якому просив у задоволенні позовної заяви відмовити посилаючись на те, що приміщення не перебуває у власності ПП «ДАСК-ЦЕНТР», а лише винаймає його у ТОВ «Європейська торгівельна компанія» - 2002» на підставі договору оренди №2 від 22.01.2018 року. Згідно п.1.6 якого об'єкт оренди передається в експлуатаційному стані, що відповідає узгодженій меті його використання, проведення капітального ремонту приміщень згідно умов договору та ст.776 Цивільного кодексу України покладається на орендодавця, тому відповідач не може втручатися в конструктивні елементи переданих в оренду приміщень.
Крім того, виконуючи винесений позивачем припис від 20.12.2018 року ПП «ДАСК-ЦЕНТР» здійснило роботи з усунення 6-ти порушень вказаних у акті, а саме: п.4, 12, 21, 23, 24, які можливо усунути орендарем, що підтверджується фототаблицями. Стосовно порушення №1, зазначає, що воно не відповідає дійсності, оскільки під час перевірки надано журнал реєстрації інструктажів з питань пожежної безпеки.
Також, зазначає, що позивач звернувся до суду не чекаючи виконання припису.
13.02.2019р. представником позивача подано відповідь на відзив, яка за своїм змістом підтверджує обґрунтування позову.
Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що згідно наказу №687 державним інспектором у сфері пожежної, техногенної безпеки та цивільного захисту доручено у період з 03.12.2018р. по 14.12.2018р. провести планову перевірку приміщення ПП «ДАСК-ЦЕНТР» код ЄДРПОУ: 24430567, розташованого за адресою: вул. Магнітогорська, 1 в Деснянському районі м. Києва, щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
За результатами перевірки складено акт №29/383 від 14.12.2018р., яким встановлено низку порушень, допущених відповідачем, а саме:
- усі працівники при прийнятті на роботу на робочому місці не пройшли інструктажі з питань пожежної безпеки. Особи, які виконують роботу , пов'язану з підвищеною пожежною небезпекою, не пройшли спеціальне навчання (пожежно-технічний мінімум) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;
- посадові особи та відповідальні особи за протипожежний стан не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки у порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 26 червня 2013 року № 444 «Про затвердження Порядку здійснення навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях»;
- висоту шляху евакуації по сходах з офісних приміщень виконано менше 2м. в порушення п.7.2.7 та п.7.3.6 ДБН В. 1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги»;
- двері евакуаційного виходу офісних приміщень відчиняються не по ходу евакуації;
- на сходовій площадці допускається встановлення решіток в порушення п.7.3.6 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги» та п.9.1.12 ДБН В.2.2-9-2009. «Громадські будинки та споруди. Основні положення»;
- двері, що відокремлюють між собою виробничі та складські приміщення не виконано протипожежними з класом вогнестійкості не менше ЕІ30, в порушення п.6.2, п.6.4 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги»;
- не підвищено клас вогнестійкості несучих металевих будівельних конструкцій перекриття в порушення п. 5.3 табл. 1 ДБН В.1.1-7-2016 «Пожежна безпека об'єктів будівництва. Загальні вимоги»;
- не забезпечено межу вогнестійкості проходів електричних кабелів та трубопроводів в приміщеннях через протипожежні перешкоди з нормованою межею вогнестійкості;
- для всіх приміщень складського призначення не визначено категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони за «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (далі - НПАОП 40.1-1.32-01), які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення. Категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою визначаються керівниками (технологами) об'єктів, або проектувальними організаціями, або спеціалізованими науково-дослідними закладами;
- приміщення експлуатуються та надаються в оренду без оформлення декларацій відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
- не надані акти проведення схованих робіт на прокладання електропроводки за підвісними стелями;
- для загального відключення силових та освітлювальних мереж складських приміщень не передбачено встановлення апаратів відключення (вимикачів) поза межами (ззовні) вказаних приміщень на негорючих стінах (перегородках) або на окремих опорах;
- допускається складування горючих матеріалів на відстані менше їм від електроустаткування;
- не проведено замір опору ізоляції силової та освітлювальної електромережі;
- не заключені договори на обслуговування систем протипожежного захисту (пожежної сигналізації, оповіщення та управління евакуюванням людей);
- відсутнє аварійне освітлення в приміщенні де встановлено приймально-контрольний прилад АПС в порушення п.5.9 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- сигнал від приймально-контрольного приладу системи автоматичної пожежної сигналізації не виведено на пульт централізованого пожежного спостереження в порушення п.5.8 ДБН В.2.5-56:2014 «Системи протипожежного захисту»;
- не надано акт підтвердження відповідності систем протипожежного захисту відповідно дод. И, п. И.2.4 ДБН В.2.5-56-2014«Системи протипожежного захисту»;
- приміщення не в повному обсязі обладнані автоматичною пожежною сигналізацією;
- приміщення не обладнані системою оповіщення про пожежу та управління евакуюванням людей в порушення додатку Б. ДБН В.2.5-56:2014 «Інженерне обладнання будинків та споруд. Системи протипожежного захисту»;
- територія та будівлі не забезпечені зовнішнім протипожежним водопостачанням від пожежних гідрантів чи пожежних водойм в порушення п.6.2.1 ДБН В.2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди»;
- пожежні кран кран-комплекти не укомплектовані пожежним рукавом однакового з ним діаметра та стволом, кнопкою дистанційного запуску пожежних насосів (за наявності таких насосів), а також важелем для полегшення відкривання вентиля;
- пожежним кран-комплектам не проведено технічне обслуговування і перевірку на працездатність шляхом пуску води з реєстрацією результатів перевірки у спеціальному журналі обліку технічного обслуговування;
- не забезпечено проти дверних отворів проходи, які дорівнюють ширині дверей, але не менше 1 м., а відстань між стінами та штабелями не менше 0,8 м в складських приміщеннях;
- ширина проходів та місця штабельного зберігання в складських приміщеннях та складах сировини не позначені обмежувальними лініями, нанесеними на підлозі, які добре видно;
- не здійснено навчання працівників з питань цивільного захисту, у тому числі правилам техногенної безпеки;
- не обладнані сучасні куточки цивільного захисту населення;
- працівники об'єкта не забезпечені засобами індивідуального захисту, органів дихання від зброї масового знищення з розрахунку 1 фільтрувальний протигаз та 1 респіратор на одну особу та додатково два відсотки загальної кількості працюючого персоналу.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” (далі - Закон).
Згідно з ч.1 ст.7 Закону для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки.
Частиною 6 ст.7 Закону визначено, що за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт, який повинен містити такі відомості:
- дату складення акта;
- тип заходу (плановий або позаплановий);
- форма заходу (перевірка, ревізія, обстеження, огляд тощо);
- предмет державного нагляду (контролю);
- найменування органу державного нагляду (контролю), а також посаду, прізвище, ім'я та по батькові посадової особи, яка здійснила захід;
- найменування юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи - підприємця, щодо діяльності яких здійснювався захід.
Посадова особа органу державного нагляду (контролю) зазначає в акті стан виконання вимог законодавства суб'єктом господарювання, а в разі невиконання - детальний опис виявленого порушення з посиланням на відповідну вимогу законодавства.
В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом.
Якщо суб'єкт господарювання не погоджується з актом, він підписує акт із зауваженнями.
Зауваження суб'єкта господарювання щодо здійснення державного нагляду (контролю) є невід'ємною частиною акта органу державного нагляду (контролю).
У разі відмови суб'єкта господарювання підписати акт посадова особа органу державного нагляду (контролю) вносить до такого акта відповідний запис.
Один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).
В силу ч.7 ст.7 Закону на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду.
У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Відповідно та частин 8 та 9 вказаної статті, припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи органу державного нагляду (контролю) суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання. Припис видається та підписується посадовою особою органу державного нагляду (контролю), яка здійснювала перевірку.
Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов'язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу).
Розпорядчі документи щодо усунення порушень вимог законодавства можуть бути оскаржені до відповідного центрального органу виконавчої влади або суду в установленому законом порядку.
Згідно ч.11 ст.7 Закону, у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк припису, розпорядження, рішення, іншого розпорядчого документа про усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу нагляду (контролю), фінансові та адміністративні санкції, заходи реагування до суб'єкта господарювання, його посадових осіб не застосовуються.
Суд звертає увагу, що позовна заява від 16.01.2019 року, подана до суду 24.01.2019 року, згідно поштового штемпелю на конверті. Проте, на підставі акту перевірки за виявленими порушеннями складено припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки №29/344 від 20.12.2018 року зі встановленням строку виконання - 21.01.2019 року. Однак, до матеріалів справи не додано доказів повторної перевірки позивачем усунутих порушень, отже останнім не доведено наявність зафіксованих в акті перевірки №29/383 від 14.12.2018 року порушень відповідачем на час звернення до суду.
Крім того, суд враховує, що з матеріалів позовної заяви та акту перевірки вбачається, що приміщення використовується відповідачем на умовах оренди.
Згідно з ч.3 ст.55 Кодексу цивільного захисту України, обов'язок забезпечити пожежну безпеку суб'єктів господарювання покладається на власників і керівників таких суб'єктів господарювання.
У разі передачі в оренду цілісного майнового комплексу або окремих його частин, приміщень, інших об'єктів за домовленістю сторін цивільно-правового договору визначаються права та обов'язки орендаря та орендодавця щодо забезпечення пожежної безпеки та відповідальності за порушення вимог пожежної безпеки на об'єкті оренди (п.6 Правил, затверджених наказом МВС від 30.12.2014 року №1417).
Відтак, позивачу необхідно встановити належного відповідача, який несе відповідальність за порушення правил пожежної безпеки.
Суд виходить з того, що захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації об'єкта нерухомості до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері пожежної безпеки є крайнім заходом реагування та не може бути застосований до відповідача, оскільки матеріали справи містять данні про часткове усунення порушень відповідачем законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, а позивачем не надано доказів проведення повторної перевірки усунення виявлених порушень.
Згідно частин 1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням принципу змагальності, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин у справі (ст.9 КАС України), положення Кодексу адміністративного судочинства України передбачають не лише обов'язок суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності (ч.2 ст.77 КАС України), але й обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення (ч.1 ст.77 КАС України).
Відповідно до ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи викладене, суд приходить висновку, що заявлені позивачем вимоги не є обґрунтованими та передчасні, а тому позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м.Києві до Приватного підприємства «ДАСК-ЦЕНТР» про застосування заходів реагування - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Г. В.Кадникова