07 квітня 2021 року ЛуцькСправа № 140/35/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Денисюка Р.С.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання дій, бездіяльності протиправними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України (далі - в/ч НОМЕР_1 , відповідач) про визнання дій протиправними щодо нарахування індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по червень 2016 року включно, відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, виходячи з травня 2015 року, а не січня 2008 року як базового місяця (місяця, у якому відбулося підвищення; визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати індексації грошового забезпечення, нарахованої за період з липня 2016 року по серпень 2016 року включно, відповідно до положень Порядку №1078, виходячи з січня 2008 року як базового місяця (місяця, у якому відбулося підвищення) та зобов'язання нарахувати та виплатити мені індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по серпень 2016 року включно, відповідно до положень Порядку №1078, виходячи з січня 2008 року як базового місяця (місяця, у якому відбулося підвищення).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу за контрактом у ОЗСП «Азов» в/ч НОМЕР_1 з 14.05.2015 по 01.08.2016 та 03.12.2015 отримав статус учасника бойових дій.
01.08.2020 звільнений з військової служби в запас наказом командувача Національної гвардії України від 01.08.2016 №114 о/с відповідно до пункту «г» частини 6 статті 26 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведення організаційних заходів) Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу». Виключений зі списку особового складу та всіх видів забезпечення наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01.08.2016 №163 по стройовій частині. На звернення ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 з проханням надати інформацію щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за час проходження військової служби, відповідач листом №40/57/32-4414 від 16.12.2020 повідомив позивача про те, що оскільки зміна посади у ОСОБА_1 відбувалася 09.09.2015 та 13.07.2016, то у період з 09.09.2015 до 13.07.2016 на нього поширювалися умови індексації, що діяли до 01.12.2015, тобто як базовий місяць (місяць, у якому відбулося підвищення) визначався місяць прийняття на військову службу, а саме травень 2015 року. З 13.07.2016 для нарахування індексації повинен був застосовуватися Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078), у редакції від 09.12.2015, тобто як базовий місяць (місяць, у якому відбулося підвищення) визначався місяць, наступний за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку позивач займав, а саме січень 2008 року.
Позивач вказує, що в/ч НОМЕР_1 протиправно застосовано базовий місяць травень 2015 року для здійснення обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення, оскільки базовим місяцем (місяцем, у якому відбулося підвищення) для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовців до 01.12.2015 є місяць прийняття такого військовослужбовця на військову службу, а з 01.12.2015 - січень 2008 року як місяць останнього підвищення посадових окладів для військовослужбовців відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007, яка набрала чинності 01.01.2008.
Також позивач звертає увагу, що в період з травня 2015 року по грудень 2015 року індексація грошового забезпечення взагалі не нараховувалась та не виплачувалась. Позивач вважає, що якщо держава задекларувала певні правила виплати грошового забезпечення, то вона зобов'язана вжити всіх заходів для забезпечення реалізації цих правил. З наведених підстав просить позов задовольнити
Ухвалою суду від 11.01.2021 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та її розгляд ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України).
Відповідач у встановлений судом строк надав відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог позивача та зазначив, що проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування. Також зазначає, що нарахування суми індексації доходів у повному розмірі за відсутності бюджетних асигнувань у кошторисі є порушенням бюджетного законодавства, що є недопустимим. Водночас посилається на роз'яснення Міністерства соціальної політики України щодо відсутності підстав для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення. Також вказує, що ОСОБА_1 був зарахований до списків частини 14.05.2015. Згідно із пунктом 10.1 Порядку №1078, (в редакції від 13.02.2014) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу, тому базовий місяць для нарахування індексації буде травень 2015 року, тому військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснювала нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з моменту перевищення величини приросту індексу споживчих цін, що відбулося з січня 2016 року по серпень 2016 року, проте у кошторисі та штатному розпису на 2016 рік коштів на виплату індексації військовослужбовцям передбачені не були. Таким чином, за період з січня 2016 року по серпень 2016 року в/ч НОМЕР_1 Національної гвардії України виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 не здійснювала у зв'язку з відсутністю фінансування для зазначених потреб. Тобто порушення встановленого законодавством порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців відбулося не з вини військової частини НОМЕР_1 .З врахуванням наведеного просить відмовити у задоволенні позову. Також відповідач акцентує увагу, що спірні правовідносини пов'язані зі звільненням з публічної служби, тому під час обчислення строку звернення до суду із позовом цієї категорії застосуванню підлягають саме положення КАС України, як норм спеціального процесуального закону, відтак позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом, визначений статтею 122 КАС України.
У відповіді на відзив позивач підтримав обгрунтування своїх вимог, викладених в позовній заяві.
Інших заяв по суті справи на адресу суду від учасників справи не надходило.
Відповідно до частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі. Згідно із частиною першою статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Відтак, справу розглянуто по суті у межах строків, визначених частиною першою статті 258, частиною другою статті 262 КАС України.
Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , проходив військову службу за контрактом у ОЗСП «Азов» в/ч НОМЕР_1 з 14.05.2015 по 01.08.2016 та 03.12.2015 отримав статус учасника бойових дій, що підтверджується витягом з протоколу засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасником бойових дій №81 від 03.12.2015 та копією посвідчення учасника бойових дій серії НОМЕР_2 від 18.02.2016 (а. с. 5, 9).
Наказом командувача Національної гвардії України від 01.08.2016 №114 о/с відповідно до п. «г» ч. 6 ст. 26 (у зв'язку зі скороченням штатів або проведення організаційних заходів) Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу» ОСОБА_1 звільнений з військової служби в запас, з 01.08.2016 та виключений зі списку особового складу та всіх видів забезпечення наказом командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 01.08.2016 № 163 по стройовій частині (а. с. 10).
10.11.2020 позивачем до військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України було надіслано лист з проханням надати наступну інформацію:
1. Чи виплачувалася ОСОБА_1 індексація грошового забезпечення відповідно до положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 за період проходження військової служби за контрактом у складі ОЗСП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України?
2. Якщо така індексація грошового забезпечення виплачувалася, то у якому розмірі було виплачено індексацію грошового забезпечення за кожен місяць проходження військової служби за контрактом у складі ОЗСП « ІНФОРМАЦІЯ_1 » військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України окремо?
3. Якщо така індексація грошового забезпечення виплачувалася, то який місяць встановлювався як базовий для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення у період з 14.05.2015 до 01.12.2015 та який місяць встановлювався як базовий для обчислення індексу споживчих цін при проведенні індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 до 01.08.2016?
Крім того, у вказаному листі повідомлялося, що з даних, опублікованих на офіційному сайті Держстату вбачається, що у період проходження позивачем військової служби величина індексу споживчих цін постійно перевищувала поріг індексації, встановлений чинним законодавством.
За результатом розгляду звернення позивача, 20.12.2020 ОСОБА_1 було отримано лист військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України №40/57/32-4414 від 16.12.2020, у якому зазначається, що оскільки зміна посади у позивача відбувалася 09.09.2015 та 13.07.2016, то у період з 09.09.2015 до 13.07.2016 на нього поширювалися умови індексації, що діяли до 01.12.2015, тобто як базовий місяць (місяць, у якому відбулося підвищення) визначався місяць прийняття ОСОБА_1 на військову службу, а саме травень 2015 року. З 13.07.2016 для нарахування індексації повинен був застосовуватися Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003 (далі - Порядок № 1078), у редакції від 09.12.2015, тобто як базовий місяць (місяць, у якому відбулося підвищення) визначався місяць, наступний за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку позивач займав, а саме січень 2008 року.
Одночасно з листом-відповіддю відповідачем надано довідку № 1212 від 14.12.2020 з розрахунком індексації, з якого слідує, що за період з травня 2015 року по грудень 2015 року включно індексація грошового забезпечення позивачу не нараховувалася та не виплачувалася взагалі; за період з січня 2016 року по квітень 2016 року включно було нараховано, але не виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 20,67 грн щомісячно; у травні 2016 року нараховано, проте не виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 21,75 грн; у червні 2016 року було нараховано індексацію грошового забезпечення у розмірі 107,30 грн, з якої виплачено 59,45 грн; у серпні 2016 року було нараховано, проте не виплачено індексацію грошового забезпечення у розмірі 87,42 грн (а. с. 12)
Враховуючи наведене, позивач вважає, що військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України неправильно було нараховано йому індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по червень 2016 року включно, виходячи з травня 2015 року, а не січня 2008 року як базового місяця (місяця, у якому відбулося підвищення), а також протиправно не виплачено індексацію грошового забезпечення за період з липня 2016 року по серпень 2016 року включно, чим порушено право на індексацію грошового забезпечення як військовослужбовця за вищевказаний період проходження військової служби.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд приходить до наступного висновку.
Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість зароблять собі на життя працю, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно положень статті Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі.
Відповідно до частин першої-четвертої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону. Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності. Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Преамбулою Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 № 1282-XII встановлено, що цей Закон визначає правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно положень статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Таким чином, основною метою індексації грошових доходів населення є забезпечення достатнього життєвого рівня населення України за рахунок відшкодування подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до положень статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно положень статті 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до вимог статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 № 2017-III індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Кабінетом Міністрів України затверджено Постанову «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 17.07.2003 № 1078, згідно з пунктом четвертим якого індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.
Пунктом 1-1 Порядку №1078 проведення індексації грошових доходів населення визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Таким чином, індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці.
За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Тобто він є базовим для обчислення індексу споживчих цін. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. При цьому, у разі підвищення посадових окладів у місяці, в якому право на індексацію ще не виникло, такий місяць є базовим.
Згідно з пунктом 6 Порядку № 1078, виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких проводяться відповідні грошові виплати населенню, а саме: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація допомоги по безробіттю, що надається відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, проводиться за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття; 5) індексація стипендій особам, які навчаються, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються; 6) індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться за рахунок коштів платника аліментів; 7) індексація сум відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також сум, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, проводиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються. Індексація розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, проводиться підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами - підприємцями, які проводять відповідні відрахування аліментів з доходу їх платника. У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговості його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Разом з тим, Порядок № 1078, доповнено пунктом 10-2 згідно з Постановою Кабінету Міністрів № 526 від 13.06.2012 в редакції Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09.12.2015, що застосовується з 01.12.2015.
Відповідно до пункту 10-2 Порядку № 1078, для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Згідно з пунктом 14 Порядку № 1078, роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики.
Мінсоцполітики в листі від 28.04.2016 № 201/10/1.37-16 надало роз'яснення щодо індексації заробітної плати, яке полягає в наступному: «Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Враховуючи викладене та наведені у листі дані, для працівника, який працює з лютого 2014 року, обчислення індексу споживчих цін має здійснюватись з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Якщо останнє підвищення окладу за посадою відбулося у квітні 2012 року, то для визначення суми індексації такому працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з травня 2012 року».
Відповідно до пункту 3 Постанови Кабінету Міністрів № 1013 від 09.12.20150 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності з 01.01.2008 та діяла на час виникнення спірних правовідносин, було встановлено в тому числі схему посадових окладів осіб рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом.
Виходячи зі змісту вказаних норм, базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення військовослужбовця в даному випадку за період з 01.12.2015 по 30.06.2016 є січень 2008 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294, яка набрала чинності з 01.01.2008 та якою було підвищено посадові оклади військовослужбовцям.
Відтак, суд погоджується з доводами позивача про те, що саме січень 2008 року, є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.06.2016.
Відповідачем у відзиві на адміністративний позов зазначено, що громадянин ОСОБА_1 був зарахований до списків частини 14.05.2015. Згідно пункту 10-1 Порядку №1078 (в редакції від 13.02.2014) обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу, тому базовий місяць для нарахування індексації буде травень 2015 року. Тому військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України здійснювала нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 з моменту перевищення величини приросту індексу споживчих цін, що відбулося з січня 2016 року по серпень 2016 року, проте у кошторисі та штатному розпису на 2016 рік коштів на виплату індексації військовослужбовцям передбачені не були. Таким чином, за період з січня 2016 року по серпень 2016 року військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 не здійснювала у зв'язку з відсутністю фінансування :для зазначених потреб.
Однак, суд не погоджується з такими доводами відповідача та зазначає, що на час зарахування позивача в списки особового складу військової частини НОМЕР_1 (травень 2015 року) діяв абзац 3 пункту 10-1 Порядку № 1078, за правилами якого обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.
Однак, постановою Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 пункт 10-2 Порядку № 1078, викладений в новій редакції, якою, у тому числі, внесені зміни: поширено його положення для новоприйнятих працівників з 1 грудня 2015 року.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації починаючи з грудня 2015 року здійснюється не індивідуально для кожного працівника в залежності від прийняття його на роботу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.
З приводу тверджень відповідача про відсутність бюджетних асигнувань на виплату індексації, суд звертає увагу, що Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Кечко проти України» зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Отже, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Статтею 22 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.02.1999 № 1-рп/99зазначено, що дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 № 8-рп/99у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.
З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що оскільки за період з 01.12.2015 по 30.06.2016 включно відповідачем не здійснено обрахування сум індексації грошового забезпечення, а при обрахуванні індексації за спірний період не враховано, що базовим місяцем є січень 2008 року, суд дійшов висновку, що суд з метою повного та ефективного захисту прав позивача належним способом захисту порушеного права позивача є визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.06.2016 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року, а також щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, нарахованої за період з липня 2016 року по серпень 2016 року включно, відповідно до положень Порядку №1078, виходячи з січня 2008 року як базового місяця (місяця, у якому відбулося підвищення), зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 по 30.06.2017 включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) січень 2008 року з врахуванням фактично виплачених сум.
Суд вважає безпідставним посилання відповідача на пропуск строку звернення до суду з позовом, оскільки даний спір стосується порушення законодавства про оплату праці, адже кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати, мають компенсаторний характер і є складовими належної працівникові заробітної плати. А відповідно до статті 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, звернення до суду з позовними вимогами про стягнення суми індексації заробітної плати (грошового забезпечення) строком звернення не обмежується.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 28.11.2019 в справі №803/1937/17.
Крім того, Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.
Відтак, застосування меншого строку у разі порушення законодавства про оплату праці, на що посилався відповідач, мало би дискримінаційний характер в залежності від виду діяльності (роботи) особи, що є недопустимим.
Згідно з нормами частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, а відповідачем доводи позовної заяви не були спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
З огляду на те, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір», тому розподіл судових витрат відсутній.
Керуючись статтями 244-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо нарахування ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по червень 2016 року включно, відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, виходячи з травня 2015 року, а не січня 2008 року як базового місяця (місяця, у якому відбулося підвищення).
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення, нарахованої за період з липня 2016 року по серпень 2016 року включно, відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, виходячи з січня 2008 року як базового місяця (місяця, у якому відбулося підвищення).
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з грудня 2015 року по серпень 2016 року включно, відповідно до положень Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17.07.2003, виходячи з січня 2008 року як базового місяця (місяця, у якому відбулося підвищення), з врахуванням фактично виплачених сум.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України (87525, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Нахімова, будинок 186, код ЄДРПОУ 23313948).
Суддя Р.С. Денисюк