ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32
ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32
03.09.07 Справа № 13/474
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання» в особі Північної філії м. Щастя
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Промінь» с. Мусіївка
про стягнення 6825 грн. 32 коп.
Суддя
Яресько Б.В.
За участю:
Секретар судового засідання Буймирська О.В.
Від позивача
Дроков А.В. дов. № 36 від 04.01.2007 р.
Від відповідача
Не прибув
ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення боргу за використану активну електроенергію в сумі 6736 грн. 10 коп., боргу за реактивну електроенергію в сумі 67 грн. 72 коп., 21 грн. 50 коп. пені.
Позивач позов підтримав.
Учасників судового процесу було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст.ст. 42 , 43 Господарського процесуального кодексу України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.
Відповідач у судове засідання не прибув, відзиву на позовну заяву не надав.
Неприбуття повторно у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час і місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки до повноважень господарських суддів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому направлення кореспонденції на адресу відповідача відповідно до інформації, що міститься в матеріалах справи є належним доказом виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи учасників судового процесу, суд
ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 83 на користування електричною енергією від 01 квітня 2002 року відповідач своєчасно не розрахувався за спожиту електричну енергію в наслідок чого станом на 19 березня 2007 р. заборгованість за активну електричну енергію склала 6736 грн. 10 коп., за реактивну електроенергію -67 грн. 72 коп.
Відповідно до п. 4.5. договору за порушення строку оплати позивачем нарахована пеня в сумі 21 грн. 50 коп.
Розмір заборгованості, та нарахованої пені узгоджений сторонами, що підтверджується актом звірення розрахунків від 14.08.2007 р.
Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За приписами статті 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.
Відповідно до приписів статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За таких обставин позов є обґрунтованим, та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі -102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.
Керуючись ст. 44,49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “ПРОМІНЬ» Луганська область, Міловський район, с. Мусіївна вул. Радянська 15 ідентифікаційний код 25368391 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання» в особі Північної філії Луганська область, м. Щастя, вул. Гагаріна 1 ідентифікаційний код 26204059 борг за використану активну електроенергію 6736 грн. 10 коп. на розрахунковий рахунок 260323010659 в Біловодськом відділені ВАТ “Державний ощадний банк України» МФО 364025 МФО 364025; борг за реактивну електроенергію в сумі 67 грн. 72 коп., пеню в сумі 21 грн. 50 коп., державне мито у сумі -102 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. на рахунок 2600915004 в ЛОД ВАТ “Райффайзен» банку “Аваль» МФО 304007, ідентифікаційний код 26204059, отримувач Північна філія ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання», наказ видати.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя Б.В. Яресько