м. Вінниця
06 квітня 2021 р. Справа № 120/4106/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Богоноса М.Б., розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення за позовом ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 05.03.2019 № 3 в частині відмови в підтвердженні ОСОБА_1 періодів роботи з 01.04.1993 по 31.05.1993, з 01.08.1996 по 31.08.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1997, з 01.04.1997 по 31.05.1997, з 01.01.1998 по 31.03.1998, з 01.11.1998 по 30.11.1998, з 01.02.1999 по 28.02.1999, з 01.08.1999 по 31.08.1999, з 01.11.1999 по 30.11.1999, з 01.01.2000 по 30.04.2000, з 01.09.2000 по 30.09.2000, з 01.12.2000 по 30.04.2001, з 01.09.2001 по 31.12.2001, з 01.10.2002 по 31.10.2002, з 01.01.2003 по 31.01.2003, з 01.04.2003 по 30.04.2003, з 01.10.2003 по 29.02.2004, з 01.10.2004 по 28.02.2005, з 01.09.2005 по 31.12.2005 як таких, що дають право на пенсію на пільгових умовах, передбачену п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Зобов'язано Головне управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькій області підтвердити ОСОБА_1 , на підставі поданої заяви від 31.01.2019, стаж його роботи на посадах, як такий, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV, а саме наступні періоди його роботи: з 01.04.1993 по 31.05.1993, з 01.08.1996 по 31.08.1996, з 01.02.1997 по 28.02.1997, з 01.04.1997 по 31.05.1997, з 01.01.1998 по 31.03.1998, з 01.11.1998 по 30.11.1998, з 01.02.1999 по 28.02.1999, з 01.08.1999 по 31.08.1999, з 01.11.1999 по 30.11.1999, з 01.01.2000 по 30.04.2000, з 01.09.2000 по 30.09.2000, з 01.12.2000 по 30.04.2001, з 01.09.2001 по 31.12.2001, з 01.10.2002 по 31.10.2002, з 01.01.2003 по 31.01.2003, з 01.04.2003 по 30.04.2003, з 01.10.2003 по 29.02.2004, з 01.10.2004 по 28.02.2005, з 01.09.2005 по 31.12.2005.
Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 21.03.2019 № 024550001061 "Про відмову у призначенні пенсії".
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах згідно п. 3 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV на підставі поданої ним заяви від 22.12.2018.
Стягнуто на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 (вісімсот сорок гривень 80 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області.
15.03.2021 до суду надійшла заява позивача яка за своїм змістом є заявою про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі.
У заяві позивач просить додатковим рішення визначити коефіцієнт страхового стажу 29 років 10 місяців 18 днів згідно рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 11.11.2020 по справі № 120/4106/20-а та призначити розмір основної пенсії в сумі 2284,26 грн. відповідно до ст. 25, 27, 40, 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-IV.
Ухвалою від 17.03.2021 розгляд заяви ОСОБА_1 про прийняття додаткового судового рішення по справі № 120/4106/20-а призначено в порядку письмового провадження. Встановлено відповідачу 3-х денний строк з дня вручення копії ухвали для подання до суду заперечень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення.
Копію ухвали від 17.03.2021 відповідачем отримано 22.03.2021, що підтверджується розпискою про отримання. Однак, відповідач своїм правом на подання до суду заперечень щодо заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення не скористався.
Розглянувши заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення та дослідивши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Наведений перелік підстав, за яких може бути ухвалене додаткове рішення, є вичерпним.
Відповідно до ч. 2 ст. 252 КАС України, заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Верховний Суд у постанові від 26.06.2018 по справі № 818/1783/17 зазначив, що процесуальний інститут додаткового рішення дозволяє виправляти помилки суду, спричинені недотриманням обов'язку, зокрема, про необхідність надання судом відповідей на всі заявлені позивачем вимоги.
Отже, додатковим судовим рішенням вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази.
Разом з тим додаткове судове рішення не може змінювати суті основного рішення або містити висновки про права й обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Водночас додаткове рішення може бути ухвалене на підставі лише тих доказів, які досліджувалися під час судового розгляду справи і лише за тими обставинами, які були предметом встановлення та оцінки судом.
Додаткове рішення не може виходити за межі спірних правовідносин, встановлювати нові юридичні факти та вирішувати питання, які не входили до предмету спору.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.01.2021 по справі № 1540/4122/18.
Аналіз предмету позову у цій справі та змісту рішення суду дає підстави для висновку, що судом вирішено усі позовні вимоги заявлені позивачем.
Натомість із заяви про ухвалення додаткового судового рішення встановлено, що мотивом її подання стала незгода позивача із станом та способом виконання відповідачем рішення суду від 11.11.2020.
Відтак, проаналізувавши аргументи заяви та норми ч. 1 ст. 252 КАС України суд доходить висновку про відсутність передбачених процесуальним законом підстав для задоволення заяви та ухвалення додаткового рішення суду.
Відповідно до ч. 4 ст. 252 КАС України, про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.
Дата постановлення ухвали обумовлена, в тому числі, перебуванням судді у справі в період з 22.03.2021 по 05.04.2021 в щорічній відпустці на підставі Наказу від 04.03.2021 № 035-в/к.
Керуючись ст. 252, 256, 294 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі № 120/4106/20-а за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання рішення неправомірним та зобов'язання вчинити дії відмовити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Богоніс Михайло Богданович