м. Вінниця
25 березня 2021 р. Справа № 120/7618/20-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Заброцької Людмили Олександрівни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку загального позовного провадження матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 15.12.2020 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 15.02.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
У судове засідання, призначене на 25.03.2021, учасники справи не прибули, про дату, час та місце проведення останнього були повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
У той же час, позивачка 21.12.2020 подала до суду заяву про розгляд справи без її участі.
Від представника відповідача на адресу суду будь - яких заяв не надходило, про причини неявки в судове засідання суду не повідомлено.
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З огляду на викладене суд вважає за можливе провести судове засідання в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Розглянувши матеріали адміністративної справи суд вважає за необхідне вирішити питання про залучення до участі в справі третьої особи, при цьому суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 49 КАС України, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
Так, предметом спору у даній справі є не виплата позивачці суддівської винагороди в повному обсязі.
За правилами частин третьої, четвертої статті 148 Закону № 1402-VIII, ДСА України здійснює функції головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення усіх інших судів, окрім Верховного Суду та вищих спеціалізованих судів; функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України.
Відповідно до статті 149 Закону № 1402-VIII, суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Зважаючи на наведені положення статей 148, 149 Закону № 1402-VIII у зіставленні з положеннями частин першої, другої, п'ятої статті 22, частини першої статті 23 БК України, виплата суддівської винагороди здійснюється в межах бюджетних призначень, головним розпорядником яких є ДСА України. Відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження в межах асигнувань, які ДСА України затвердила у його кошторисі (на 2020 рік).
За відсутності відповідних доказів, не має підстав у категоричній формі стверджувати, що обсяг асигнувань відповідачу було зменшено після набрання чинності Законом № 553-ІХ. Водночас згадане правове регулювання дає підстави вважати, що застосування (відповідачем) обмежень, передбачених статтею 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ) при виплаті позивачу суддівської винагороди, могло бути обумовлено, окрім іншого, меншим обсягом бюджетних асигнувань відповідачеві на оплату праці суддівського корпусу (протягом спірного періоду), що своєю чергою передбачає безпосередню участь також і ДСА України у цьому процесі (мається на увазі виділення відповідному суду бюджетних коштів на виплату суддівської винагороди).
Отже, суд вважає за доцільне залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Державну судову адміністрацію України, адже рішення у даній справі може вплинути на її права та/або інтереси, обов"язки.
В контексті наведеного, суд доходить висновку про необхідність вирішення й питання про витребування додаткових доказів, враховуючи також наступне.
Причиною невиплати позивачу суддівської винагороди в повному обсязі протягом спірного періоду може бути недостатність виділених відповідачу коштів (бюджетних асигнувань) на ці потреби. У такому випадку невиплату суддівської винагороди в повному обсязі можна пов'язувати із діяльністю ДСА України як головного розпорядника бюджетних коштів щодо фінансового забезпечення діяльності усіх судів (крім Верховного Суду; стаття 148 Закону № 1402-VIII), відповідно як суб'єкта владних повноважень, рішеннями/діями якого порушено право особи (судді).
Водночас у вимірі обставин цієї справи не можна й заперечувати існування ситуації, коли ДСА України виділила відповідачу достатньо коштів для виплати суддівської винагороди (зокрема й позивачу) з урахуванням вимог статті 135 Закону № 1402-VIII (затвердивши відповідний кошторис), але відповідач натомість розпорядився цими коштами з урахуванням обмежень, які встановлені статтею 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ). Тоді є підстави стверджувати, що невиплата позивачу суддівської винагороди в повному обсязі, як наслідок виникнення заборгованості з її виплати (перед позивачем), є результатом дій/рішень відповідача, а тому спосіб захисту повинен співвідноситися/пов'язуватися з цими діями та їх наслідками.
В цій справі позивач заявила позов до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Вінницькій області вимагаючи нарахувати та виплатити недоотримані кошти, позаяк вважає, що відповідач безпідставно виплачував їй суддівську винагороду (протягом спірного періоду) у меншому розмірі, ніж належить.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII, функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності місцевих судів здійснює Державна судова адміністрація України.
Статтею 149 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" № 1402-VIII передбачено, що суди фінансуються згідно з кошторисами і щомісячними розписами видатків, затвердженими відповідно до вимог цього Закону, у межах річної суми видатків, визначених Державним бюджетом України на поточний фінансовий рік, у порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Частиною 5 ст. 22 Бюджетного кодексу України, передбачено, що головний розпорядник бюджетних коштів, зокрема отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством.
Проаналізувавши наведені норми Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та Бюджетного кодексу України суд дійшов висновку, що відповідач як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня здійснює свої повноваження щодо розпорядження бюджетними коштами (у тому числі виплати суддівської винагороди) в межах асигнувань, які затверджені головним розпорядником (ДСА України) у його кошторисі на 2020 бюджетний рік.
У позовній заяві яка розглядається у цій справі позивач зіслалась на те, що до неправомірної, на її думку, недоплати їй суддівської винагороди призвело безпідставне застосування відповідачем при визначенні її розміру норм Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" № 553-ІХ.
Згідно з ч. 4 ст. 9 КАС України, суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи
Відповідно до положень ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема на підставі письмових доказів.
Про витребування доказів за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи, або про відмову у витребуванні доказів суд постановляє ухвалу (ч. 3 ст. 80 КАС України).
Відтак, з метою з'ясування участі ДСА України (через призму її компетенції щодо розпорядження бюджетними коштами, виділеними на фінансування судів) у застосуванні обмежень при виплаті позивачу суддівської винагороди, передбачених частинами першою, третьою статті 29 Закону № 294-ІХ (зі змінами, внесеними Законом № 553-ІХ) і забезпечення повного та всебічного встановлення обставин, які входять у предмет доказування в справі, суд вважає за необхідне витребувати у Територіального управління ДСА України у Вінницькій області та ДСА України:
- затверджений головним розпорядником бюджетних коштів (ДСА України) кошторис Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області на 2020 рік в частині обсягу видатків на виплату суддівської винагороди, станом на початок 2020 бюджетного року;
- інформацію про існування дефіциту затвердженого на 2020 рік кошторису суду, в частині обсягу видатків на виплату суддівської винагороди, виходячи із показників затвердженого кошторису та необхідними для виплати суддівської винагороди витратами;
- інформацію про те, чи вносилися до затвердженого головним розпорядником бюджетних коштів (ДСА України) кошторису суду на 2020 рік зміни з метою зменшення обсягу видатків на виплату суддівської винагороди суддям Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у зв'язку із набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"" від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ та зміст таких змін за їх наявності.
Згідно частини другої статті 223 КАС України, якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Відтак, враховуючи, що для отримання додаткових доказів необхідний певний проміжок часу, слід оголосити перерву в судовому засіданні.
Керуючись ст. 49, 72, 80, 243, 248, 256 КАС України, суд -
Залучити в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державну судову адміністрацію України.
Запропонувати третій особі надати пояснення до позову протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Витребувати у Територіального управління ДСА України у Вінницькій області та ДСА України:
- затверджений головним розпорядником бюджетних коштів (ДСА України) кошторис Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області суду на 2020 рік в частині обсягу видатків на виплату суддівської винагороди, станом на початок 2020 бюджетного року;
- інформацію про існування дефіциту затвердженого на 2020 рік кошторису суду, в частині обсягу видатків на виплату суддівської винагороди, виходячи із показників затвердженого кошторису та необхідними для виплати суддівської винагороди витратами;
- інформацію про те, чи вносилися до затвердженого головним розпорядником бюджетних коштів (ДСА України) кошторису суду на 2020 рік зміни з метою зменшення обсягу видатків на виплату суддівської винагороди суддям Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області у зв'язку із набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік"» від 13 квітня 2020 року № 553-ІХ та зміст таких змін за їх наявності.
Встановити строк для виконання ухвали суду тривалістю 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Оголосити перерву у судовому засіданні до 20 квітня 2021 року о 12:30 год. в залі судового засідання № 6 Вінницького окружного адміністративного суду м. Вінниця, вул. Брацлавська, 14.
Копію ухвали надіслати сторонам, а Державній судовій адміністрації України надіслати також копії матеріалів позовної заяви.
Ухвала суду першої інстанції оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Заброцька Людмила Олександрівна