29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"30" березня 2021 р. Справа № 924/73/21
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Смаровоза М.В. при секретарі судового засідання Желіхівській О.О., розглянувши справу
за позовом приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав"
до фізичної особи-підприємця Карвана Володимира Феліксовича
про стягнення 9600 грн. основного боргу, 294,7 грн. 3% річних, 392 грн. інфляційних втрат
(треті особи, що не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав", приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами")
за участю представників:
позивача: не з'явився;
відповідача: Марцонь В.Б.;
третіх осіб: не з'явилися.
У засіданні 30.03.2021р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Приватна організація "Українська ліга авторських і суміжних прав" звернулась до суду із позовом до фізичної особи-підприємця Карвана Володимира Феліксовича про стягнення 10286,7 грн. заборгованості, з яких 9600 грн. основного боргу, 294,70 грн. 3% річних (за період з 17.01.2020р. по 15.01.2021р.), 392 грн. інфляційних втрат (за період з 17.01.2020р. по 15.01.2021р.) на підставі договору про забезпечення правомірного використання об"єктів авторського права та об"єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР-452/02/20-Н від 02.01.2020р. В обгрунтування позовної заяви позивач вказує, зокрема, на те, що 02.01.2020р. відповідачем був укладений договір КБР-452/02/20-Н про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах. Позивач зауважив, що немає в наявності жодної із зазначених вище умов, які могли б призвести до виключення з правила щодо обов'язковості виконання умов чинного договору.
Крім того, як зазначив позивач, договором про правомірне використання передбачено, зокрема п. 3.1. договору передбачено, що договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних правукладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором. Як вказує позивач, зазначені вище положення свідчать про наявність у відповідача обов'язку із сплати винагороди за 1 рік, тобто у відповідача є заборгованість перед позивачем стосовно 1 року. Разом з тим, як стверджує позивач, дата сплати щодо платежу, який не було виконано відповідачем щодо першого року дії договору, розрахованого як період від січня 2020 року до грудня 2020 року включно, настала 17.01.2020р . З цієї дати до дати написання позовної заяви минуло більше ніж 2 місяці. Відповідно, механізм (режим) розстрочки вже не діє, строк оплати для відповідача на поточний момент настав щодо 1 повного року. Тому, розмір оплати за один рік складає 4800 грн. При цьому, позивач відзначив, що сума розрахована виходячи з того, що, відповідно до додатку №3 до договору про правомірне використання, розмір щомісячного єдиного платежу за авторські і суміжні права складає 400 грн.
Разом з тим, позивач зазначив, що дата сплати щодо платежу, який не було виконано відповідачем щодо другого року дії договору, розрахованого як період від січня 2021 року до грудня 2021 року, дія договору у який є автоматично пролонгованою, оскільки договір не було розірвано або встановлено іншу підставу для скасування його обов'язковості для сторін настала 26.11.2020р. Таким чином, відповідачем не було сплачено 4800 грн. - суму дванадцяти єдиних щомісячних платежів за майнові права, яку відповідач повинен сплатити згідно договору про правомірне виконання за один рік від січня 2021 по грудень 2021 року включно, оскільки механізм розстрочки припинив свою дію. Як стверджує позивач, з початку дії договору про правомірне використання відповідач не сплатив заборгованість.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд задовольнити позов в повному обсязі та стягнути з відповідача на користь приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" витрати на професійну правничу допомогу.
У заяві від 05.02.2021р. представник позивача просить розглядати справу за відсутності представника позивача.
У своїх поясненнях, поданих 11.02.2021р. та 16.02.2021р., треті особи просять позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача просить суд у позові відмовити в повному обсязі за безпідставністю та стягнути з приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" на користь фізичної особи-підприємця Карван Володимира Феліксовича понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 2000 грн., на підтвердження понесенння яких фізична особа-підприємець Карван Володимир Феліксович надав квитанцію від 03.03.2021р., опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги у справі № 924/73/21, ордеру від 03.03.2021р., договору про надання правничої допомоги від 25.02.2021р. тощо.
Розглядом матеріалів справи встановлено таке.
02.01.2020р. між фізичною особою-підприємцем Карван Володимирем Феліксовичем (користувачем), громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (суміжною організацією) та приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (авторською організацією) та приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (ПО УЛАСП) укладено договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР452/02/20-Н (далі договір), відповідно до якого сторони уклади цей договір з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання як об'єктів авторського права (творів), таж і об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Згідно із п. 1.1. договору користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Сторони передбачили особливий порядок перерахування коштів від користувача до авторської організації та суміжної організація, який при цьому не пов'язаний із жодними додатковими витратами з боку користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об'єктів авторського права та суміжних прав (п. 1.2.).
Договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.1.).
Договір про надання дозволу на використання авторського права на виплату винагороди за використання об'єктів авторського права укладається строком на 1 рік (із автоматичною пролонгацією) і є за своєю правовою природою ліцензійним договором (п. 3.2.).
За договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2. користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права в розмірі, що зазначений в додатку до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО УЛАСП (Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжнім прав» (п. 3.3.).
Особливості дії механізму розстрочки зазначені в п. 3.4. цього договору.
Як передбачено п. 3.4. договору механізм розстрочки передбачений ним договором діє наступним чином. Користувач активує механізм розстрочки шляхом здійснення першого Єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права (роялті) в повному обсязі не пізніше 15-ти днів з дати підписання цього договору. Режим розстрочки за загальним правилом за цим договором діє без обмеження строку. В той же час, якщо користувач не сплачував Єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права два календарних місяці поспіль, томеханізм розстрочки припиняє дію достроково і розпочинають діяти річної оплати (умови річної оплати означають: оплату за рік у вигляді повної передоплати, причому її строк здійснення вважається таким, що настав і це правило стосується кожного із дозволів; як стосовно авторських прав, так і стосовно суміжних прав). Підставою для оплати в цьому випадку є сам цей договір із додатками до нього.
Відповідно до п. 3.6. договору акт нарахування роялті виписується щомісячно і підписується із використанням електронних цифрових підписів за допомогою системи електронного документообігу. Повернення підписаного акту не є обов'язковим.
Згідно із п. 4.1. договір про надання дозволу на використання суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав оформлений у вигляді додатку № 1 до цього договору і є його невід'ємною частиною.
Договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права оформлений у вигляді додатку №2 до цього договору і є його невід'ємною частиною (п. 4.2.).
Надання дозволу, строк його дії, спосіб використання об'єктів авторського права та суміжних прав визначаються безпосередньо у додатках № 1 та № 2 до цього договору. Строк дії цього договору визначається строком дії того дозволу, який буде діяти довше (враховуючи додаток № 1 та додаток № 2 до цього договору (п. 4.3.)).
Цей договір скріплений підписами та печатками сторін.
Відповідно до додатку до договору № КБР-452/01/20-Н від 02.01.2020р. «Перелік закладів, в яких користувач здійснює використання об'єктів суміжних прав та об'єктів авторського права» об'єктом авторського права зазначено кафе «Кристал», м. Хмельницький, вул. Геологів, 11, банкетний зал.
Згідно із п. 2 додатку зазначено, що сторонами погоджений наступний розмір єдиного щомісячного сукупного платежу за майнові права, що складає 400 грн.
Як передбачено п. 3 договору єдиний щомісячний сукупний платіж за майнові права перераховується користувачем на розрахунковий рахунок ПО УЛАСП відповідно до умов основного договору (договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав). Він сплачується не пізніше ніж за п'ять днів до початку місяця за який він здійснюється (перший платіж здійснюється не пізніше 5 числа місяця стосовно якого він сплачується.
02.01.2020р. між ПО УЛАСП (користувачем), громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (суміжною організацією), що здійснює розширене колективне управління майновими правами суб'єктів суміжних прав та інших правовласників в сфері суміжних прав та є акредитованою організацією колективного управління відповідно до Наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 912 від 29.05.2019р. укладено договір про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав, відповідно до п. 1.1. якого всі права і обов'язки за договором про надання дозволу на використання об'єктів суміжних прав та виплату винагороди за використання об'єктів суміжних прав (надалі ліцензійна угода) стосуються строку - 1 рік (із відповідною пролонгацією). При цьому зазначений строк пролонгується на умовах цієї ліцензійної угоди. За цією ліцензійною угодою встановлюється оплата за отримання дозволу щодо 1-го (року) шляхом виплати щомісячних платежів (розстрочених платежів) із врахуванням порядку, передбачено основним договором (договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатках до нього).
Згідно із п. 3.1. договору користувач здійснює (на території) використання в комерційній діяльності об'єктів суміжних прав шляхом їх публічного виконання, а суміжна організація надає стосовно території користувачу на умовах, визначених цим договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об'єктів суміжних крав. Користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити винагороду (роялті) суміжній організації у чіткій відповідності із умовами основного договору (договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатків до нього).
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 02.01.2021р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання (п. 5.1.).
Як передбачено п. 5.2. договору у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1. дати, дія цієї ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони користувача є лист з доданим до цього актом припинення використання об'єктів суміжних прав, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії цієї ліцензійної угоди має бути надіслане засобами поштового зв'язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних у цій ліцензійній угоді поштових реквізитів сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії цього договору протягом місяця до завершення строку дії цієї ліцензійної угоди (через що ліцензійна угода продовжить свою дію на той самий строк), то виплата платежів проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д). Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) через річний рівень інфляції є обов'язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли договір було автоматично продовжено. Якщо за тих чи інших причин користувач сплачував винагороду (роялті) без врахування рівня інфляції, то він повинен доплатити відповідну суму тоді коди до цього звернеться суміжна організація.
Як передбачено п. 5.5. ця ліцензійна угода є невід'ємною частиною договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах (включаючи всі додатки до нього). Отже істотні умови цієї ліцензійної угоди можуть міститись як безпосередньо в її тексті, так і в тексті договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах чи будь-якому додатку до нього.
Повні і належні виплати за цією ліцензійною угодою є сплатою справедливої винагороди, спільної для виконавців та виробників фонограм за публічне виконання фонограм і зафіксованих у них виконань, опублікованих з комерційною метою.
Даний договір скріплений підписами та печатками сторін.
02.01.2020р. між ПО УЛАСП (користувачем) та приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (авторською організацією) укладено договір про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права (далі договір), відповідно до п. 1.1. якого всі права і обов'язки за договором про надання дозволу на використання об'єктів авторського права та виплату винагороди за використання об'єктів авторського права (ліцензійна угода) стосуються строку 1 рік (із відповідною пролонгацією). При цьому зазначений строк пролонгується на умовах цієї ліцензійної угоди. За цією ліцензійною угодою встановлюється оплата за отримання дозволу щодо 1-го року шляхом виплати щомісячних платежів (розстрочених платежів) із врахуванням порядку, передбаченого основним договором (договором про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах та додатками до нього).
Згідно із п. 3.1. договору користувач здійснює (на території) використання в комерційній діяльності об'єктів авторського права шляхом їх публічного виконання, а авторська організація надає, стосовно території користувачу на умовах, визначених цим договором, дозвіл (невиключну ліцензію) на публічне виконання об'єктів авторських прав. Користувач, в свою чергу, зобов'язується виплатити винагороду (роялті) авторській організації у чіткій відповідності із умовами основного договору (договору про забезпечення правомірного використаний об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних за закладах та додатків до нього).
Як передбачено п. 3.2. договору користувач не має права передавати отримане за цим договором право на використання об'єктів авторського права третім особам.
Відповідно до п. 3.3. договору розмір винагорода (роялті) не залежить від кількості об'єктів авторського права, що використовуватимуться користувачем під час дії договору, та частоти їх використання.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 02.01.2021р., а в частині невиконаних фінансових зобов'язань, фінансових санкцій та будь-яких інших зобов'язань - до їх повного виконання (п. 5.1.).
Згідно із п. 5.2. договору у випадку, якщо жодна із сторін не повідомить письмово іншу сторону про припинення дії цієї ліцензійної угоди протягом місяця до настання зазначеної в п. 5.1. дати дія цієї ліцензійної угоди вважається подовженою на той самий строк і на тих же умовах, і так кожного разу коли протягом місяця до завершення строку дії цієї ліцензійної угоди не буде належного повідомлення про припинення. Належним повідомленням про припинення зі сторони користувача є лист з доданим до нього актом припинення використання об'єктів авторського права, що має бути підписаний уповноваженими представниками сторін. Повідомлення про припинення дії цієї ліцензійної угоди має бути надіслане засобами поштового зв'язку (цінним листом), при цьому належним доказом направлення повідомлення є чек відділу поштового зв'язку із зазначенням вказаних у цій ліцензійній угоді поштових реквізитів сторони на адресу якої направлено листа, а також опис вкладення з відтиском (печаткою) поштового відділу, який посвідчує відправлення зазначеного вище повідомлення. Якщо жодна із сторін не повідомляє іншу сторону про припинення дії цього договору протягом місяця до завершення строку дії цієї ліцензійної угоди (через що ліцензійна угода продовжить свою дію на той самий строк), то виплата платежів проводиться з урахуванням офіційного річного рівня інфляції (тобто загальна сума платежу на кожен наступний рік збільшується шляхом множення на офіційний індекс інфляції попереднього року і т.д.). Положення про збільшення розміру платежів (винагороди) через річний рівень інфляції є обов'язковим для виконання без підписання сторонами будь-яких додаткових угод, воно діє з першого дня коли договір було автоматично продовжено. Якщо за тих чи інших причин користувач сплачував винагороду (роялті) без врахування рівня інфляції, то він повинен доплатити відповідну суму тоді, коли до цього звернеться авторська організація.
Ця ліцензійна угода є невід'ємною частиною договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних прав в публічних закладах (включаючи всі додатки до нього). Отже істотні умови цієї ліцензійної угоди можуть міститись як безпосередньо в її тексті, так і в тексті договору про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права і суміжних крав в публічних закладах чи будь-якому додатку до нього (п. 5.7.).
Договір скріплено підписами та печатками сторін.
Досліджуючи надані докази, оцінюючи їх в сукупності, судом береться до уваги наступне.
Згідно із абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Як передбачено ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Статтею 11 ЦК України та ст. 174 ГК України визначено, що господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.01.2020р. між фізичною особою-підприємцем Карван Володимирем Феліксовичем (користувачем), громадською спілкою "Українська ліга авторських та суміжних прав" (суміжною організацією) та приватною організацією "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (авторською організацією) та приватною організацією "Українська ліга авторських і суміжних прав" (ПО УЛАСП) укладено договір про забезпечення правомірного використання об'єктів авторського права та об'єктів суміжних прав в публічних закладах № КБР452/02/20-Н (далі договір), відповідно до якого сторони уклади цей договір з метою здійснення єдиних виплат за отримання дозволів на публічне виконання як об'єктів авторського права (творів), таж і об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань).
Відповідно до п. 1.1. договору користувач доручає ПО УЛАСП укласти від його імені та за його рахунок договори, за якими користувач отримає одночасно як дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів авторського права (творів), так і дозвіл на використання (способом публічного виконання) майнових прав щодо об'єктів суміжних прав (фонограм та зафіксованих у них виконань). У п. 1.2. договору сторони передбачили особливий порядок перерахування коштів від користувача до авторської організації та суміжної організація, який при цьому не пов'язаний із жодними додатковими витратами з боку користувача, а направлений на раціональний поділ роялті за напрямками оплати за використання об'єктів авторського права та суміжних прав.
Пунктом 3.3. договору передбачено, що за договорами, зазначеними в п. 3.1. та 3.2. користувач здійснює оплату за 1 рік шляхом виплат в розстрочку, а саме здійснює оплату щомісячними платежами. При цьому користувачем здійснюється оплата єдиним платежем як за авторські, так і за суміжні права в розмірі, що зазначений в додатку до цього договору (з урахуванням інших положень договору) на рахунок ПО УЛАСП (Приватної організації «Українська ліга авторських і суміжнім прав».
Судо відзначається, що на підставі ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами договору виникло господарське зобов'язання, яке в силу ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1109 ЦК України за ліцензійним договором одна сторона (ліцензіар) надає другій стороні (ліцензіату) дозвіл на використання об'єкта права інтелектуальної власності (ліцензію) на умовах, визначених за взаємною згодою сторін з урахуванням вимог цього Кодексу та іншого закону.
Згідно із ч. 3-6 ст. 1109 ЦК України у ліцензійному договорі визначаються вид ліцензії, сфера використання об'єкта права інтелектуальної власності (конкретні права, що надаються за договором, способи використання зазначеного об'єкта, територія та строк, на які надаються права, тощо), розмір, порядок і строки виплати плати за використання об'єкта права інтелектуальної власності, а також інші умови, які сторони вважають за доцільне включити у договір.
Судо наголошується, що умовами договору сторони передбачили, що у разі виникнення заборгованості користувача за цим договором (основним договором із додатками до нього) позов (позови) на стягнення такої заборгованості може бути поданий окремо авторською організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед авторською організацією, окремо суміжною організацією до користувача щодо наявної у користувача окремої заборгованості перед суміжною організацією, а також у разі досягнення домовленості між авторською організацією та суміжною організацією ними може бути поданий спільний позов про стягнення заборгованості з користувача (п. 5.1.).
Відтак, волевиявлення сторін при підписанні договору спрямовувалось на те, що позов про стягнення заборгованості з відповідача за договором №КБР-452/02/20-Н від 02.01.2020р. (з додатками) може бути поданий окремо приватною організацією „Організація колективного управління авторськими та суміжними правами" (авторською організацією), громадською спілкою „Українська ліга авторських та суміжних прав" (суміжною організацією) або їх спільний позов у разі досягнення домовленості між авторською організацією та суміжною організацією. При цьому, судом відзначається, що приватна організація „Українська ліга авторських та суміжних прав" як особа, яка виконує допоміжну функцію за цим договором щодо поділу винагороди (роялті), яку сплачує користувач між репрезентативними організаціями колективного управління відповідно до їх сфер діяльності, правом на подання позову про стягнення заборгованості з користувача (відповідача) не наділена.
Статтею 6 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 25.07.2002р. визначено право людини на доступ до правосуддя, а відповідно до статті 13 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру. Як передбачено ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Частиною 2 ст. 4 ГПК України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
За приписами статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. При цьому для отримання судового захисту необхідно довести законність цих прав у суді. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 19.02.2020р. у справі №913/271/19.
Позивачем не доведено порушення його права, за захистом якого було пред'явлено позов, оскільки приватна організація „Українська ліга авторських та суміжних прав" є особою, яка виконує лише допоміжну функцію за договором щодо поділу винагороди (роялті), яку сплачує користувач між репрезентативними організаціями колективного управління відповідно до їх сфер діяльності та правом на подання позову про стягнення заборгованості з користувача (відповідача) не наділена. Відсутність порушеного права (охоронюваного законом інтересу) позивача та відсутність у приватної організації „Українська ліга авторських та суміжних прав" права і підстав для подання даного позову є підставою для відмови у задоволенні позові.
Беручи до уваги наведені вище положення закону, враховуючи встановлені судом факти та зміст позовних вимог, незалежно від змісту інших доводів учасників процесу, суд вважає за необхідне у позові приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" до фізичної особи-підприємця Карвана Володимира Феліксовича про стягнення 9600 грн. основного боргу, 294,70 грн. 3% річних, 392 грн. інфляційних втрат відмовити.
Також судом при вирішенні спору взято до уваги, що у справі «Трофимчук проти України» Європейським судом з прав людини зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін; Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (справа «Руїс Торіха проти Іспанії»).
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати (зокрема, щодо сплаченого при поданні позову судового збору та стосовно відшкодування 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу) покладаються на позивача у зв'язку з відмовою в позові. Повний текст рішення (враховуючи зміст положень ст.233 ГПК України) остаточно складено у 5-ий робочий день після оголошення вступної та резолютивної частин рішення, тобто 06.04.2021р.
Керуючись ст.ст. 2, 20, 24, 73, 74, 129, 232, 237, 238, 240, 241, 244, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У позові відмовити.
Стягнути з приватної організації "Українська ліга авторських і суміжних прав" (м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 10, ідентифікаційний код 37396233) на користь фізичної особи-підприємця Карвана Володимира Феліксовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 2000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України, з урахуванням пп. 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено 06.04.2021р.
Суддя М.В. Смаровоз
Віддруков. 5 прим. (всім рек з пов. про вруч.): 1 - до справи; 2 - позивачу 02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 10); 3 - відповідачу (АДРЕСА_1); 4 - третій особі (громадська спілка "Українська ліга авторських та суміжних прав", 02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 7); 5 - третій особі (приватна організація "Організація колективного управління авторськими та суміжними правами", 02002, м. Київ, вул. А. Аболмасова, буд. 5, група приміщень 57, офіс 1).