Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"30" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/306/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Погорелової О.В
при секретарі судового засідання Федоровій К.О.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс. Капітал", м. Полтава
до Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", м. Харків
про стягнення 130000,00 грн.
за участю представників учасників справи:
позивача - не з'явився
відповідача - не з'явився,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду у розмірі 130000,00 грн. Нормативно позов обґрунтовано ст.ст. 993, 1166, 1077, 1082 ЦК України, ст. 27 Закону України "Про страхування". Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 04.02.2021 позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено про розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рух справи висвітлено у відповідних ухвалах суду.
29.03.2021 до суду від позивача надійшло клопотання, в якому він просить суд провести розгляд справи 30.03.2021 без участі представника позивача, через неможливість направити свого представника у судове засідання у зв'язку з високою завантаженістю. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає за можливе вказане клопотання задовольнити, оскільки брати участь у судовому засіданні, відповідно до ст. 42 ГПК України, є правом учасника справи, а не обов'язком, а обов'язковість явки в судове засідання представника позивача судом не визнавалась.
Представник відповідача у судове засідання 30.03.2021 не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, відповідно до ст.ст. 120, 121 ГПК України.
30.03.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання в якому він просить суд відкласти розгляд справи, призначений на 30.03.2021, на період закінчення карантинних заходів. Ухвалою суду від 30.03.2021, занесеною до протоколу судового засідання, судом відмовлено у задоволенні вказаного клопотання, як необґрунтованого.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Оскільки відповідач своїм процесуальним правом участі у судовому засіданні не скористався, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк без поважних причин не надав та з огляду на задоволення судом клопотання позивача про розгляд справи без участі представника у судовому засіданні, суд вважає можливим розглянути справу у відсутності представників сторін за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками справи докази, суд встановив наступне.
09.07.2020 по проспекту Свободи, 15 у м. Кам'янське сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів: автомобіля Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Peugeot, д.н.з. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_2 ДТП трапилась внаслідок порушення ОСОБА_2 ст. 124 КУпАП, що підтверджується постановою Заводського районного суду м. Дніпродзержинська у справі №204/4685/20 від 05.06.2020. На момент ДТП автомобіль Toyota, д.н.з. НОМЕР_1 , був застрахований у ПрАТ "СК "Саламандра", відповідно до договору добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного) "КАСКО МІНІ" №0153.0009406 від 17.02.2020.
До ПрАТ “СК “Саламандра” звернувся водій пошкодженого автомобіля з повідомленням про подію, яка має ознаки страхового випадку від 10.07.2020.
21.09.2020 на виконання умов Договору на підставі Звіту про оцінку транспортного засобу від 24.08.2020 №20-07-20Р, Страхового акту №0027585.07.20/1 від 04.09.2020 та Розрахунку страхового відшкодування до страхового акту 0027585.07.20/1 від 04.09.2020, ПрАТ "СК "Саламандра" здійснило виплату страхового відшкодування у розмірі 130000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №7175 від 21.09.2020.
Позивач вказував, що оскільки цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 була застрахована в Акціонерному товаристві “Страхова компанія “Мега-Гарант” відповідно до полісу №АО/2544170, то саме до відповідача ПрАТ “СК “Саламандра” мало право вимоги в порядку суброгації.
02.01.2020 між ПрАТ “СК “Саламандра” та ТОВ “Маркс.Капітал” був укладений Договір про надання фінансових послуг факторингу №02.01.2020-СК від 02.01.2020, щодо придбання права вимоги за грошовими зобов'язаннями, які виникли, згідно Акту прийому-передачі Документів №50-03 від 22.09.2020 до Договору №02.01.2020-СК від 02.01.2020 у ПрАТ “СК “Саламандра” до AT “СК “Мега-Гарант”. Відповідно до пункту 135 Переліку переданих регресних вимог №03-20 (за період з 01.07.2020 по 30.09.2020), який є невід'ємною частиною Договору факторингу №02.01.2020-СК від 02.01.2020 право вимоги до AT “СК “Мега-Гарант” перейшло до Фактора - ТОВ “Маркс.Капітал”. В порядку та на умовах, визначених пунктом 1.2. Договору факторингу, фактор займає місце Клієнта (як Кредитора) по усіх переданих Регресних вимогах Клієнта, у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі. Згідно з пунктом 1.3. Договору факторингу, права за регресними вимогами переходять від Клієнта до Фактора з моменту підписання Акту здачі-приймання документів по відповідній Регресній вимозі. Відповідно до пункту 16.1. Договору факторингу, цей Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
У Переліку переданих регресних вимог №03-20 (за період з 01.07.2020 по 30.09.2020) зазначено, що за регресні вимоги Фактор сплачує Клієнту 1123845,52 включно до 31.03.2021. На виконання відповідної умови, ТОВ “Маркс.Капітал” перераховує кошти на користь ПрАТ “СК “Саламандра”, що підтверджується платіжними дорученнями від 05.06.2020 №229, від 17.06.2020 №13, від 09.07.2020 №280, від 20.07.2020 №296, від 22.07.2020 №298, від 23.07.2020 №300, від 11.08.2020 №333, від 13.08.2020 №337, від 14.08.2020 №345, від 20.08.2020 №351, від 21.08.2020 №352, від 02.09.2020 №29, від 10.09.2020 №31, від 11.09.2020 №387, від 16.09.2020 №402, від 23.09.2020 №413, від 02.10.2020 №436, від 06.10.2020 №444, від 07.10.2020 №445, від 12.10.2020 №454, від 13.10.2020 №455, від 16.10.2020 №467, від 19.10.2020 №469, від 21.10.2020 №473, від 21.10.2020 №472, від 22.10.2020 №474, від 23.10.2020 №475, від 04.11.2020 №499, від 10.11.2020 №502, від 10.11.2020 №503.
ТОВ “Маркс.Капітал” є зареєстрованою фінансовою установою, яка здійснює свою діяльність відповідно до свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ФК №296 від 07.07.2011. Одним із видів діяльності товариства є надання послуг факторингу.
12.10.2020 ТОВ "Маркс.Капітал" направило відповідачу заяву №06493 про виплату страхового відшкодування (в порядку суброгації). 15.01.2021 позивачем було направлено на адресу AT “СК “Мега-Гарант” листа №06493/1 щодо виплати страхового відшкодування. Проте дані вимоги залишені відповідачем без реагування.
Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно з п. 1 ст. 76, п. 1 ст. 77 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Частиною 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Пунктом 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ст. 9 Закону України “Про страхування”, страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст. 993 ЦК України та ст. 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання із відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого.
Особою, відповідальною за завдану шкоду, може бути як безпосередній її заподіювач, так і страхова компанія, відповідальна за останнього.
Відносини у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, зокрема, порядок виплати такого відшкодування та дії сторін при настанні страхового випадку, регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обмежують розмір шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розраховану за правилами цього підпункту.
Пунктом 22.1 статті 22 зазначеного Закону передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
Статтею 29 цього ж Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Таким чином, відповідач як страховик відповідальності винної у ДТП особи на підставі ст. 29 та п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" здійснює відшкодування витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством та в межах страхових сум, зазначених у страховому полісі.
У справі що розглядається, у відповідача у зв'язку з настанням страхового випадку (ДТП) виник обов'язок відшкодувати третій особі шкоду в межах ліміту його відповідальності за страховим випадком і в межах суми фактичних затрат, право на вимоги якої перейшло до третьої особи у зв'язку з виплатою страхового відшкодування, за мінусом франшизи.
Як вже було зазначено вище, дана сума відшкодована третьою особою на користь страхувальника в повному обсязі, а саме, сплачено на його користь 130000,00 грн.
В силу положень ст. 993 ЦК України, та ст. 27 Закону України "Про страхування" відповідач має відшкодувати третій особі сплачене ним страхове відшкодування.
Разом з тим, 02.01.2020 між третьою особою та позивачем укладений договір про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020-СК від 02.01.2020 щодо придбання права вимоги за грошовими зобов'язаннями, які виникли, згідно акту прийому-передачі документів №50-03 від 22.09.2020 до договору № 02.01.2020-СК від 02.01.2020, в т.ч. вимог третьої особи до відповідача про виплату страхового відшкодування в сумі 130000,00 грн. за результатами ДТП, що мало місце 09.07.2020.
В порядку та на умовах, визначених п. 1.2. договору факторингу, фактор займає місце клієнта (як кредитора) по усіх переданих регресних вимогах клієнта, у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі.
Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1082 ЦК України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вказаних вимог, позивач направив відповідачу заяви на виплату страхового відшкодування №06493 від 12.10.2020 та №06493/1 від 15.01.2021 в яких просив відшкодувати на його користь суму в загальному розмірі 130000,00 грн. Разом із вимогою позивачем направлені додатки: копію договору про надання фінансових послуг факторингу № 02.01.2020 від 02.01.2020; копію акту здачі-приймання до договору; копію договору №0153.0009406 від 17.02.2020; копію страхового акту №0027585.07.20/1; копію платіжного доручення №7175 від 21.09.2020; копію повідомлення про подію, яка має ознаки страхового випадку; копію заяви про виплату; копію посвідчення водія та копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу потерпілого; копію схеми місця ДТП; копію відповіді НПУ; копію постанови суду у справі №208/4685/20 від 05.06.2020; копію звіту №20-07-20Р від 24.08.2020; копію витягу з ЦБД МТСБУ; копію довіреності на представника.
Відповідно до ч. 2 ст. 1082 ЦК України, боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Проте до суду не надано доказів звернення відповідача до позивача щодо надання додаткових документів.
Враховуючи зазначені положення діючого законодавства України, встановлені обставини, наявність в матеріалах справи належних та достатніх доказів на підтвердження обґрунтованості позовних вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної шкоди в розмірі 130000,00 грн., суд за наслідками розгляду справи приймає рішення про задоволення заявленого позову в повному обсязі.
Крім того, з урахуванням вимог ст. 123, 126, 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача також підлягає стягненню судовий збір в сумі 2270,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, код ЄДРПОУ 30035289) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36023, м. Полтава, вул. Колективна, 10, код ЄДРПОУ 37686922) - 130000,00 грн. страхового відшкодування та 2270,00 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення, з урахуванням приписів п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень ГПК України.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Маркс.Капітал" (36023, м. Полтава, вул. Колективна, 10, код ЄДРПОУ 37686922).
Відповідач - Акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Гарант" (61057, м. Харків, вул. Донця-Захаржевського, 6/8, код ЄДРПОУ 30035289).
Повне рішення підписано 07 квітня 2021 року.
Суддя О.В. Погорелова