05.04.2021 Справа № 920/1208/20
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі судді Жерьобкіної Є.А.,
за участю секретаря судового засідання Гребенюк С.В.,
Розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/1208/20
за позовом Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Назарівська, буд. 3, м. Київ, 01032) в особі відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вул. Франка Івана, буд. 31, м. Київ, 01054),
до відповідача Акціонерного товариства "Сумський завод "Насосенергомаш" Привокзальна площа, буд. 1, м. Суми, 40011),
про стягнення 475191 грн. 36 коп.,
представники учасників справи:
від позивача - Найденко І.О.;
від відповідача - Скубира О.М.;
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 475191 грн. 36 коп. пені за прострочення строків поставки товару відповідно до укладеного між сторонами договору поставки № 53-129-01-18-01506 від 10.08.2018.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 07.12.2020 відкрито провадження у справі № 920/1208/20; призначено підготовче засідання на 18.01.2021, 11:00; відповідачу наданий п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву, відповідно до ст. 165 ГПК України; позивачу наданий семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив.
22.12.2020 відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. №11424 від 22.12.2020), в якому зазначає, що станом на 25.12.2018 повністю виконав свої зобов'язання щодо поставки всього обсягу продукції за договором, при цьому здійснивши поставку 3-х одиниць продукції у строк встановлений договором та 3-х одиниць продукції з простроченням на 24 календарних дні, що є незначним простроченням. Враховуючи незначний час прострочення поставки продукції, а також ненадання позивачем доказів понесення збитків в результаті дій відповідача з виконання умов договору, розмір неустойки може бути зменшений. До збільшення строків поставки продукції призвело направлення позивачем групи фахівців для участі у приймально-здавальних випробуваннях насосних агрегатів АЦНА 4000-95/8-2а з порушенням строків, вказаних у листі відповідача від 29.10.2018 № 29-13/08739. Стягнена сума може бути непомірним тягарем для відповідача, що в свою чергу може призвести до часткової або повної невиплати заробітної плати, податків і зборів, що справляються в Україні. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову або зменшити розмір заявленої до стягнення неустойки на 95 %.
05.01.2021 позивач подав клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
У судовому засіданні 18.01.2021, за участю представника відповідача, судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 11.02.2021, 12:30.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.01.2021 позивача повідомлено про дату, час і місце підготовчого засідання.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.01.2021 задоволене клопотання відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом” (вх. № 35/21 від 05.01.2021) про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 920/1208/20; доручено господарському суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в) забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/1208/20 11 лютого 2021 року о 12 год. 30 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.
У судовому засіданні 11.02.2021, за участю представників сторін, судом постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні до 09.03.2021, 09 год. 30 хв.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 11.02.2021 доручено господарському суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в) забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/1208/20 9 березня 2021 року о 09 год. 30 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.
12.02.2021 відповідач подав заяву про залучення документів до матеріалів справи, зокрема доказів на підтвердження надсилання позивачу відзиву на позовну заяву з доданими до нього документами (фіскальний чек, поштова накладна та опис вкладення від 11.02.2021).
02.03.2021 позивач подав відповідь на відзив (вх. № 2206 від 02.03.2021), в якій зазначає, що ні умовами договору, ні вимогами чинного законодавства не передбачено обов'язку надання доказів нанесення збитків простроченням поставки продукції зі сторони постачальника (відповідача) для стягнення штрафних санкцій за п. 7.2. договору в повному обсязі. Відповідачем не доведено, що фактична дата проведення приймально-здавальних випробувань вплинула на строки виробництва продукції і, як наслідок, на прострочення поставки продукції.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 09.03.2021 закрите підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 05.04.2021, 11:30.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.03.2021 доручено господарському суду міста Києва (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-в) забезпечити проведення судового засідання по справі № 920/1208/20 5 квітня 2021 року об 11 год. 30 хв. в режимі відеоконференції. У судовому засіданні в режимі відеоконференції братиме участь представник відокремленого підрозділу “Атомкомплект” Державного підприємства “Національна атомна енергогенеруюча компанія “Енергоатом”.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
10.08.2018 між сторонами укладено договір поставки № 53-129-01-18-01506 за умовами якого відповідач зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі виготовити та поставити насосні агрегати для ВП “Хмельницька АЕС” ДП “НАЕК “Енергоатом”, а позивач зобов'язується в порядку і на умовах, визначених у договорі, прийняти і оплатити продукцію.
Найменування, одиниці виміру і загальна кількість продукції, її номенклатура і ціни зазначені в специфікації № 1, яка є невід'ємною частиною договору (п. 1.2. договору).
Згідно з пунктом 3.1 договору, загальна сума договору становить 39599280 грн з ПДВ.
Строк поставки продукції зазначений в специфікації. За погодженням з покупцем допускається поставка продукції партіями. Поставка продукції згідно зі специфікацією здійснюється автотранспортом постачальника на умовах DDP - склад Хмельницького відділення ВП “Складське господарство” ДП “НАЕК “Енергоатом”, 30100, Україна, Хмельницька область, м. Нетішин, згідно з Інкотермс 2010. Датою поставки вважається дата видаткової накладної на продукцію, що підтверджує факт надходження продукції на склад вантажоодержувача (п. 5.1., 5.2., 5.4. договору).
Згідно зі специфікацією № 1 до договору, відповідач зобов'язався поставити позивачу шість насосний агрегатів УЦНА 4000-95/8-2а загальною вартістю 39 599 280 грн. у термін з 01.11.2018 по 30.11.2018.
Відповідно до п. 10.1 договору, останній набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2019, а в частині оплати за поставлену продукцію - до повного розрахунку, стосовно виконання гарантійних зобов'язань відповідача, передбачених договором, договір діє до закінчення строку дії гарантії на продукцію.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив договірні зобов'язання щодо строків поставки частини продукції за специфікацією № 1, у зв'язку з чим відповідачу нарахована пеня відповідно до п. 7.2. договору.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст. 526, 629 Цивільного кодексу України, п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Судом встановлено, що поставка продукції за специфікацією № 1 здійснена відповідачем частково з порушенням погоджених сторонами строків. Три насосні агрегати, кожен вартістю 6599880 грн., поставлені позивачу 25.12.2018, що підтверджується видатковими накладними № 30437 від 25.12.2018, № 30438 від 25.12.2018, № 30439 від 25.12.2018.
Твердження відповідача про те, що до збільшення строків поставки продукції призвело направлення позивачем групи фахівців для участі у приймально-здавальних випробуваннях насосних агрегатів АЦНА 4000-95/8-2а з порушенням строків, вказаних у листі відповідача від 29.10.2018 № 29-13/08739, суд вважає необґрунтованими, оскільки у цьому листі сам відповідач зазначив плановими датами проведення приймально-здавальних випробувань трьох із шести насосних агрегатів 10.12.2018, 12.12.2018 та 14.12.2018, тобто дати поза межами узгодженого сторонами терміну поставки продукції (а.с. 84). Відповідачем не доведено, що фактична дата проведення приймально-здавальних випробувань вплинула на строки виробництва продукції і, як наслідок, на прострочення поставки продукції.
Статтею 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п. 7.2. договору, за порушення строку поставки продукції за договором відповідач зобов'язаний сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1 % вартості непоставленої в строк продукції за кожен день прострочення, але не більше 30 % вартості несвоєчасно поставленої продукції. Нарахування штрафних санкцій здійснюється за весь період прострочення виконання зобов'язання.
У пункті 7.7. договору сторони погодили, що позовна давність для стягнення штрафних санкції, передбачених пунктами 7.2., 7.3., 7.5. договору, встановлюється тривалістю у два роки.
Згідно з поданим розрахунком, позивачем відповідачу нарахована пеня в загальній сумі 475191 грн. 36 коп. за період з 01.12.2018 по 24.12.2018, виходячи з вартості несвоєчасно поставленого товару за специфікацією № 1, в тому числі 158 397 грн. 12 коп. пені за несвоєчасну поставку товару вартістю 6 599 880 грн згідно з видатковою накладною № 30437 від 25.12.2018, 158 397 грн. 12 коп. пені за несвоєчасну поставку товару вартістю 6 599 880 грн згідно з видатковою накладною № 30439 від 25.12.2018, 158 397 грн. 12 коп. пені за несвоєчасну поставку товару вартістю 6 599 880 грн згідно з видатковою накладною № 30438 від 25.12.2018.
Перевіривши розрахунок позивача, враховуючи встановлений судом факт порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині строків поставки продукції, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 475191 грн. 36 коп. правомірними та обґрунтованими.
Відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на 95 %, враховуючи незначний час прострочення поставки продукції, факт поставки продукції, ненадання позивачем доказів понесення збитків в результаті дій відповідача з виконання умов договору. Відповідач зазначає, що стягнена сума може бути непомірним тягарем для відповідача, що в свою чергу може призвести до часткової або повної невиплати заробітної плати, податків і зборів, що справляються в Україні.
Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини третьої статті 551 ЦК України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Саме таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі 467/1346/15-ц.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Згідно з положеннями ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Частиною 2 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
В даній нормі під "іншими учасниками господарських відносин" слід розуміти третіх осіб, які не беруть участь в правовідносинах між боржником та кредитором, проте, наприклад, пов'язані з кредитором договірними відносинами.
Відповідно до положень ст. 3, ч. 3 ст. 509 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання.
Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 року № 7-рп/2013).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на 50 %. Суд виходить з того, що відповідачем виконано договірні зобов'язання з поставки продукції, період прострочення становив 24 календарних дні, судом не встановлено факту понесення позивачем збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства, саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору в частині строків поставки. Зменшення розміру пені на 50% суд вважає оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
Таким чином, враховуючи встановлений судом факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної поставки продукції, задоволенню підлягають правомірні та обґрунтовані вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 237595 грн. 68 коп. В іншій частині позовних вимог суд відмовляє у задоволенні позову.
Відповідно до п. 9 ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача без урахування зменшення пені.
Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Сумський завод "Насосенергомаш" (40011, м. Суми, Привокзальна площа, буд. 1, код ЄДРПОУ 05785448) на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, буд. 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Атомкомплект" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча Компанія "Енергоатом" (01054, місто Київ, вул. Франка Івана (Шевченківський р-н), будинок 31, код ЄДРПОУ ВП 26251923) 237595 грн. 68 коп. пені, 7127 грн 87 коп. витрат по сплаті судового збору.
3. В іншій частині - у задоволенні позову відмовити.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5. Відповідно до ст. ст. 241, 256, 257 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду, з урахуванням пп. 17.5. п. 17 Розділу XI Перехідних положень ГПК України.
Повне рішення складено та підписано суддею 07.04.2021.
Суддя Є.А. Жерьобкіна