"15" березня 2021 р.м. Одеса Справа № 916/8/21
Господарський суд Одеської області у складі судді Щавинської Ю.М.
секретар судового засідання Драганова А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6)
до відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "Французький Бульвар-Білдінг" (65012, Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, буд. 9)
про стягнення 352 573,22 грн
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Історія справи.
1. Зміст позовних вимог Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
04.01.2021 Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Житлово-будівельного кооперативу "Французький Бульвар-Білдінг", в якій просить суд стягнути з відповідача 352 573,22 грн, у тому числі: основний борг у сумі 268 570,10 грн, пеня у сумі 44 472,30 грн, 3% річних у сумі 18 714,23 грн, інфляційні втрати у сумі 20 816,59 грн, а також судові витрати.
2. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 11.01.2021 відкрито провадження у справі №916/8/21, прийнято справу до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання на 01.02.2021 о 16:30.
09.01.2021 до суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване необхідністю ознайомлення з матеріалами справи та формування правової позиції.
В судове засідання 01.02.2021 представники сторін не з'явились, водночас, від позивача надійшло клопотання, згідно якого останній зазначив, що ним не отримано відзив на позовну заяву та, посилаючись на запровадження карантину на території України, просив суд відкласти розгляд справи.
Ухвалою суду від 01.02.2021 було відкладено підготовче засідання у справі №916/8/21 на 03.03.2021 об 11 год. 00 хв.
26.02.2021 до суду від позивача надійшла заява, згідно якої останній просив суд закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду по суті.
02.03.2021 до суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо позову, а також клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій (а.с.100-106).
Ухвалою суду від 03.03.2021 судом закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду по суті на 15.03.2021 о 16 год. 15 хв.
12.03.2021 до суду від позивача надійшли письмові пояснення щодо клопотання про зменшення пені (а.с.117-124).
У судове засідання 15.03.2021 представник позивача не з'явився, натомість на електронну пошту суду від АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" надійшло клопотання, в якому позивач просив суд розглядати справу за відсутності представника, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив задовольнити позов.
Відповідач у судове засідання 15.03.2021 не з'явився, про причини відсутності суд не повідомляв.
3. Позиція учасників справи.
3.1. Доводи АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".
Відповідачем порушено прийняті на себе за договором постачання природного газу №7258/18-ТЕ-23 від 24.10.2018 зобов'язання в частині повної та своєчасної оплати поставленого природного газу, внаслідок чого за ЖБК "Французький Бульвар-Білдінг" рахується заборгованість у сумі 268 570,10 грн, на яку було нараховано пеню, 3% річних та інфляційні втрати.
Укладаючи з АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" договір, який в силу вимог ст.629 ЦК України є обов'язковим до виконання, відповідач взяв на себе зобов'язання у разі прострочення виконання умов договору нести відповідальність у вигляді пені у розмірі, визначеному договором.
В силу положень ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за будь-яких обставин.
Зменшення судом розміру штрафних санкцій спричинить позивачу додаткові втрати та дозолить відповідачу і в подальшому безкарно порушувати умови договору.
Відсутність вини відповідача у виникненні боргу, його важкий фінансовий стан не є винятковим випадком та підставою для зменшення штрафних санкцій.
3.2. Доводи ЖБК "Французький Бульвар-Білдінг".
В частині стягнення суми основного боргу у розмірі 268 570,10 грн ЖБК "Французький Бульвар-Білдінг" визнає позовні вимоги, в іншій частині заперечує проти задоволення позовних вимог та просить зменшити розмір штрафних санкцій, виходячи з наступного:
- ЖБК "Французький Бульвар-Білдінг" є неприбутковою організацією та не є суб'єктом господарювання;
- єдиним джерелом фінансування діяльності Кооперативу є внески членів
Кооперативу на відшкодування витрат, які понесені ЖБК в процесі утримання будинку та
прибудинкової території, опалення, тощо;
- теплова енергія, в яку перетворює природний газ котельня у будинку ЖБК "Французький Бульвар-Білдінг", призначена не для реалізації, а виключно для забезпечення потреб мешканців в опаленні приміщень;
- оскільки інших джерел надходження грошових коштів, ніж оплата комунальних послуг мешканцями (сплата внесків), ЖБК "Французький Бульвар-Білдінг" не має, в допущенні прострочення оплати переданого ЖБК за договором газу відсутня його безпосередня вина;
- доказів, що свідчили б про погіршення фінансового стану, ускладнення в господарській діяльності чи завдання позивачу збитків в результаті дій відповідача, матеріали справи не містять, вимоги про стягнення збитків позивачем не заявлялись.
4. Фактичні обставини, встановлені судом.
24.10.2018 між ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (постачальник) та ЖБК "Французький Бульвар-Білдінг" (споживач) було укладено договір постачання природного газу №7258/18-ТЕ-23 (а.с.13-22), згідно якого постачальник зобов'язався поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов'язався оплатити його на умовах цього договору.
В подальшому між сторонами також було укладено ряд додаткових угод (а.с.22-35).
Відповідно до п.1.2. договору природний газ, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.
Згідно п.2.1. договору (в редакції додаткових угод №№3, 4) постачальник передає споживачу з 01 жовтня 2018 року по 30 квітня 2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об'єм) природного газу в кількості 123,815 тис.куб.метрів, у тому числі по місяцях (тис.куб.м): у жовтні 2018 - 0,03, у листопаді 2018 року - 18,023; у грудні 2018 року - 30,105; у січні 2019 року - 30,04; у лютому 2019 року - 24,644; у березні 2019 року - 21.
Пунктом 2.2 договору (в редакції додаткової угоди №3) споживач підтверджує, що замовлені ним обсяги природного газу, які визначені в п. 2.1 цього договору, повністю покривають потреби споживача у відповідних розрахункових періодах для потреб, зазначених пунктом 1.2 цього договору. Споживач самостійно визначає планові обсяги, зазначені у пункті 2.1 цього договору, і несе відповідальність за правильність їх визначення.
За умовами п. 2.4 договору (в редакції додаткової угоди №3) перегляд та коригування замовлених споживачем обсягів природного газу за цим договором може відбуватися за ініціативою споживача шляхом підписання додаткової угоди, в тому числі протягом відповідного розрахункового періоду (в даному випадку й надалі по тексту договору - газовий місяць в значенні Кодексу ГТС). Для цього споживач зобов'язаний надати постачальнику не пізніше ніж за три робочих дні до кінця місяця постачання газу два екземпляри належним чином оформленої додаткової угоди. Споживач зобов'язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів або своєчасно надавати додаткові угоди на коригування замовлених обсягів за цим договором.
В п. 3.8 договору (в редакції додаткової угоди 3) встановлено, що приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає той обсяг, який був фактично використаний споживачем у відповідному розрахунковому періоді для потреб, зазначених в пункті 1.2 цього договору (п. 3.8.1).
Споживач в акті приймання-передачі природного газу зазначає виключно той обсяг, який відповідає обсягам газу, які були використані споживачем в той період (періоди), коли споживач був включений до Реєстру постачальника, що підтверджується споживачем в акті приймання-передачі газу (п. 3.8.2).
Відповідно до п. 3.9 договору (в редакції додаткової угоди №3) споживач зобов'язується надати постачальнику не пізніше 7-го числа місяця, наступного за розрахунковим періодом: завірену копію акту про надання послуг з розподілу (транспортування) природного газу за розрахунковий період, складеного між споживачем та оператором ГРМ (ГТС) (п. 3.9.1); інформацію за підписом уповноваженої особи споживача стосовно: 1) фактично використаних у відповідному розрахунковому періоді обсягів природного газу (відповідно до пункту 3.8.1. цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу за використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформації. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді; 2) обсягів природного газу, використаних виключно в періоді (періодах) розрахункового періоду, коли він був включений до реєстру споживачів постачальника (відповідно до пункт 3.8.2 цього договору), з розбивкою цих обсягів природного газу, за категоріями використання газу (у тому числі згідно з цим договором). Цю розбивку споживач розраховує самостійно, несе повну відповідальність за достовірність наданої інформаціє. Зазначена інформація не підлягає перевірці з боку постачальника і приймається постачальником як підтвердження фактично використаних споживачем обсягів газу в розрахунковому періоді (п. 3.9.2); підписані споживачем два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги використаного у розрахунковому періоді природного газу згідно з цим договором і з урахуванням пункту 3.8 цього договору, його фактична ціна та вартість (п. 3.9.3).
В п. 3.10 договору (в редакції додаткової угоди №3) визначено, що постачальник не пізніше десятого числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, повертає споживачу один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою. У разі непідписання постачальником акта приймання-передачі природного газу постачальник письмово повідомляє споживача про причини такого непідписання акта.
Згідно п. 3.11 договору (в редакції додаткової угоди) споживач підтверджує, що підписаний сторонами акт приймання-передачі газу за розрахунковий період свідчить про повне виконання постачальником своїх зобов'язань за цим договором в частині постачання природного газу у відповідному розрахунковому періоді.
У відповідності до п. 4.2 договору (в редакції додаткової угоди №3) ціна за 1000 куб.м газу становить 6235,51 грн., крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%. Усього до сплати разом з податком на додану вартість - 7482,61 грн.
Згідно п. 5.1 договору (в редакції додаткової угоди) оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Умовами п.5.2 договору (в редакції додаткової угоди №3) сторони погодили, що під час перерахування коштів у призначенні платежу посилання на номер договору є обов'язковим. Зміна споживачем призначення платежу здійснюється виключно листом, який надається постачальнику, але в будь-якому випадку не пізніше 10 календарних діб з дня надходження відповідних коштів на рахунок постачальника.
Згідно п.5.3 договору (в редакції додаткової угоди №3) оплата за природний газ здійснюється таким чином:
1) споживач перераховує на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника кожного банківського дня розрахункового місяця кошти згідно з нормативами перерахування, затвердженими в установленому порядку, які зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві в порядку, визначеному законодавством, - у разі коли на споживача поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання;
2) в будь-якому випадку споживач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору;
3) з поточного рахунка споживача кошти перераховуються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника та зараховуються як оплата за природний газ, поставлений постачальником споживачеві у визначеному законодавством порядку, - у разі коли на споживача не поширюються вимоги підпункту 2) пункту 11 Положення в частині відкриття рахунків із спеціальним режимом використання. Кошти, які надійшли від споживача на рахунок із спеціальним режимом використання, відкритий в установі уповноважених банків, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;
4) шляхом зарахування постачальником коштів, що надійшли від споживача як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості - за наявності заборгованості у споживача за цим договором. Кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором;
5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника.
В п. 5.4 договору (в редакції додаткової угоди № 3) сторони погодили, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості із сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем: 1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов'язані з одержанням виконання; 2) у другу - сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи; 3) у третю чергу - погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ, компенсація вартості послуг на відключення та відшкодування збитків.
Згідно п.7.2 договору (в редакції додаткової угоди) у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 5.1, 5.6 цього договору він зобов'язується сплатити постачальника пеню в розмірі 15,3% річних, але не більше подвійної обліковій ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожен день прострочення. Нарахування пені не здійснюється постачальником на суми оплат, проведені споживачем відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002 р. № 256.
Пунктом 9.3 договору (в редакції додаткової угоди) сторони погодили, що строк, у межах якого вони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних, становить 5 років.
На виконання умов договору у період з жовтня 2018 по березень 2019 позивач передав у власність відповідача природний газ об'ємом 123,777 тис куб.м. на загальну суму 926 170,62 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі природного газу (а.с.42-47).
Як вказує позивач, відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати природного газу в повному обсязі та своєчасно не виконав, у зв'язку з чим, станом на момент подачі позовної заяви, за ЖБК "Французький Бульвар-Білдінг" рахується заборгованість за переданий природний газ у сумі 268 570,10 грн.
У підтвердження часткової оплати отриманого ЖБК "Французький Бульвар-Білдінг" природного газу на суму 657 600,52 грн позивачем до матеріалів справи залучено довідку по операціях (а.с.49).
Наявність заборгованості у сумі 268 570,10 грн ЖБК "Французький Бульвар-Білдінг" визнається в повному обсязі.
Доказів оплати означеного позивачем боргу у сумі 268 570,10 грн матеріали справи не містять.
5. Позиція суду.
5.1 Щодо суми основного боргу.
Статтею 42 ГПК України визначено перелік прав та обов'язків учасників справи.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 46 ГПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.
Частиною 1 ст.191 України встановлено, що позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Як свідчать матеріали справи, у письмових поясненнях відповідачем було визнано в повному обсязі позовні вимоги позивача щодо основного боргу у сумі 268 570,10 грн.
Згідно з ч. 4 ст. 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Враховуючи, що визнання позову в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 268 570,10 грн не суперечить закону та не порушує прав та інтересів інших осіб, суд, з урахуванням наявних в матеріалах справи доказів, доходить висновку про задоволення позовних вимог АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до ЖБК "Французький Бульвар-Білдінг" про стягнення 268 570,10 грн.
5.2 Щодо стягнення 3% річних та інфляційних втрат.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перевіривши розрахунок інфляційних втрат, сума яких становить 20 816,59 грн, та 3% річних, сума яких становить 18 714,23 грн, додані позивачем до позовної заяви (а.с.36-41), суд вважає його вірним, таким, що не спростований відповідачем ні методологічно, ні арифметично, а вимоги в цій частині цілком обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
5.3 Щодо стягнення пені та можливості зменшення її розміру.
Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 ст. 343 ГК України встановлено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Суд, перевіривши розрахунок пені позивача (а.с.36-41), вважає його вірним та таким, що не спростований відповідачем ні методологічно, ні арифметично. За таких обставин, вимоги в частині стягнення з відповідача пені у сумі 44 472,30 грн є обґрунтованими.
Щодо клопотання відповідача стосовно зменшення розміру штрафних санкцій суд враховує, що положення статті 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України, встановлюють, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду за наслідками оцінки обставин справи, наведених учасниками справи обґрунтувань та дослідження доказів.
Вирішуючи питання щодо можливості зменшення суми пені, суд, враховуючи дискреційність повноважень суду щодо зменшення розміру штрафних санкцій, заявлених до стягнення, виходячи із загальних засад, встановлених у статті 3 ЦК України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, зазначає наступне.
Оцінюючи можливість зменшення суми пені, суд враховує, що ЖБК "Французький Бульвар-Білдінг" за своєю організаційно-правовою формою є обслуговуючим кооперативом, діяльність якого направлена на забезпечення потреб мешканців будинку, який перебуває в обслуговуванні, зокрема, утримання прибудинкової території, надання послуг опалення, тощо.
Суд враховано, що відповідачем отриманий природний газ за договором частково оплачувався, що свідчить про відсутність наміру ухилення від виконання зобов'язань за договором.
Згідно наданої відповідачем довідки (а.с.107) загальний розмір заборгованості співвласників багатоквартирного будинку станом на 01.03.2021 становить 1 046 354,09 грн, з них заборгованість по внескам за компенсацію витрат на опалення за опалювальний період 2018-2019роки становить 290 614,43 грн.
Крім того суд також враховує, що в матеріалах справи відсутні, а позивачем не надано суду доказів понесення ним збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором або погіршення матеріального стану підприємства саме у зв'язку з порушенням відповідачем умов договору постачання природного газу.
Поряд з цим, суд також вважає за необхідне відзначити, що зменшення судом розміру неустойки, враховуючи положення ст. 219 ГК України, яка регулює межі господарсько-правової відповідальності, порядок і умови зменшення розміру та звільнення від відповідальності, свідчить про те, що зменшення судом розміру стягуваної пені є проявом обмеження відповідальності боржника, та жодним чином не є звільненням його від відповідальності.
З урахуванням викладеного у сукупності, суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафних санкцій, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін, вважає справедливим, доцільним, обґрунтованим, таким, що цілком відповідає принципу верховенства права висновок щодо необхідності зменшення розміру пені до 25 000 грн.
На думку суду, стягнення з відповідача такої суми пені компенсує негативні наслідки, пов'язані з порушенням відповідачем строків сплати боргу, стягнення ж з відповідача пені у повному обсязі не є співмірним з можливими негативними наслідками від порушення відповідачем зобов'язання. Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст.86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому суд також враховує, що стягнення інфляційних втрат, сума яких становить 20 816,59 грн, та 3% річних, сума яких становить 18 714,23 грн, також певною мірою компенсує негативні наслідки, викликані простроченням сплати відповідачем суми заборгованості.
Щодо судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Відповідно до п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", у разі коли господарський суд зменшує розмір неустойки (штрафу, пені), витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору, відшкодовуються за рахунок відповідача у сумі, сплаченій позивачем за позовною вимогою, яка підлягала б задоволенню, якби зазначений розмір судом не було зменшено.
Приймаючи до уваги часткове визнання відповідачем позову в частині основного боргу до початку розгляду справи по суті, враховуючи також, що позов судом задоволено частково внаслідок зменшення суми пені, з огляду на положення п. 4.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013р. "Про деякі питання практики застосування розділу VI господарського процесуального кодексу України", суд доходить висновку про необхідність повернення з Державного бюджету на користь позивача судового збору у сумі 2 014,28 грн, а в іншій частині витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача.
Керуючись ст.ст. 129,232,233,236-238,240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Французький Бульвар-Білдінг" (65012, Одеська область, місто Одеса, Французький бульвар, буд. 9, код ЄДРПОУ 32622948) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) основний борг у сумі 268 570 /двісті шістдесят вісім тисяч п'ятсот сімдесят/ грн 10 коп., пеню у сумі 25 000 /двадцять п'ять/ грн, 3% річних у сумі 18 714 /вісімнадцять тисяч сімсот чотирнадцять/ грн 23 коп., інфляційні втрати у сумі 20 816 /двадцять тисяч вісімсот шістнадцять/ грн 59 коп., судовий збір у сумі 3 274 /три тисячі двісті сімдесят чотири/ грн 32 коп.
3. В задоволенні решти позову відмовити.
4. Повернути з Державного бюджету України через Управління Державної казначейської служби України у м. Одесі Одеської області (65009, м. Одеса, вул. Черняховського, 6, код ЄДРПОУ 38016923) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 6, код ЄДРПОУ 20077720) сплачену суму судового збору у розмірі 2014 /дві тисячі чотирнадцять/ грн 28 коп., перераховану згідно платіжного доручення №0000013370 від 28.12.2020р. на суму 5 288,60 грн, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та підлягає оскарженню до Південно-західного апеляційного господарського суду в порядку ст.256 ГПК України.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
У зв'язку із перебуванням судді Щавинської Ю.М. з 24.03.2021 по 05.04.2021 на лікарняному, повне рішення складено 06 квітня 2021 р.
Суддя Ю.М. Щавинська