01 квітня 2021 року Справа № 915/535/17
м.Миколаїв
Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю “АМСТОР”, ідентифікаційний код 32123041, 49038, м. Дніпро, вул. Ленінградська, 27.
Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія “ТАВРІЯ” (ідентифікаційний код 32459120, 54025, м.Миколаїв, пр.Героїв України (Героїв Сталінграду), 9Р).
Ліквідатор: Жмакін С.А., поштова адреса: вул. Харківська, 42, м. Суми, 40007.
Суть спору: про визнання кредиторських вимог.
Інші учасники справи:
Ініціюючий кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю “Фінансова компанія “АВУАР-СЕРВІС” (ідентифікаційний код 38927622, 03680, м. Київ, вул. Червонопрапорна, буд. 34, корпус 4).
Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю “ОЛК АЛЬФА”, ідентифікаційний код 38538218, 04071, м. Київ, вул. Межигірська, 22.
Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю “Енерго-Консалт”, ідентифікаційний код 39212373, 87539, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Металургів, 96.
Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю “Торгівельний будинок “АМСТОР”, ідентифікаційний код 32516492, 49038, м. Дніпро, вул. Ленінградська, 27.
Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю “АМСТОР ТРЕЙД”, ідентифікаційний код 39135315, 03028, м. Київ, пр. Науки, 42/1, корпус 10, офіс 17.
Адреса для листування: 01021, м. Київ, вул. Мечникова, 11, кв.48.
Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю “Несторг”, ідентифікаційний код 37842302, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Казанцева, 7-Б..
Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю “АТ Універсал”, ідентифікаційний код 39760075, 87500, Донецька область, м. Маріуполь, пр. Леніна, 83, офіс 512.
Кредитор: Товариство з обмеженою відповідальністю “Молбілд Груп”, ідентифікаційний код 39711295, 54028, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 81/15, офіс 714.
Кредитор: Публічне акціонерне товариство “Державний експортно-імпортний банк України”, 03150, м. Київ, вул. Антоновича, 127.
Кредитор: Головне управління ДПС у Миколаївській області, 54001, м. Миколаїв, вул. Лягіна, 6.
Суддя Ткаченко О.В.
За участю секретаря судового засідання Сулейманової С.М.
Представники:
Від ТОВ «АМСТОР»: адвокат Баулін А.О.
Від АТ “Державний експортно-імпортний банк України”: адвокат Чаленко В.В.
Ліквідатор: Жмакін С.А.
Інші учасники справи до судового засідання не з'явились.
встановив:
Суть справи: В провадженні Господарського суду Миколаївської області знаходиться справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельної компанії “ТАВРІЯ”.
09.11.2020 від ТОВ «АМСТОР» до суду надійшла заява про визнання кредиторських вимог в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства у сумі 24663286,80 грн.
Ухвалою суду від 12.11.2020 розгляд заяви кредитора було призначено у судовому засіданні 19.11.2020 о 14:00 та зобов'язано ліквідатора надати суду відзив на заяву ТОВ «АМСТОР» з нормативним та документальним обґрунтуванням позиції та докази направлення відзиву на адресу кредитора.
Від ліквідатора 18.11.2020 до суду надійшли пояснення, за змістом яких ліквідатор повідомив про неотримання від ТОВ «АМСТОР» заяви про визнання кредиторських вимог та відповідно про відсутність можливості надати свій відзив по суті заявлених вимог.
Ухвалою суду від 23.11.2020 розгляд заяви кредитора - ТОВ «АМСТОР» відкладено у судовому засіданні 15.12.2020 о 14:00.
10.12.2020 до господарського суду електронною поштою від ліквідатора надійшов відзив на заяву ТОВ «Амстор», за змістом якого ліквідатор заперечує проти заявлених кредитором грошових вимог з підстав пропуску передбаченого ст. 257 ЦК України трирічного строку позовної давності. Зокрема, ліквідатор вказує, що, оскільки строк виконання грошових зобов'язань за кредитним договором сплив 14.08.2015, то строк позовної давності для звернення до суду з вимогою про виконання зобов'язання (визнання грошових вимог) за кредитним договором спливла 14.08.2018 року.
У судовому засіданні 15.12.2020 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати до 16.12.2020 о 09:50 для постановлення судових рішень у справі.
Після виходу з нарадчої кімнати ухвалою суду від 16.12.2020 судом постановлено відкласти розгляд заяви ТОВ «АМСТОР» у судовому засіданні 28.01.2021 о 14:00.
13.01.2021 від кредитора ТОВ «АМСТОР» надійшла відповідь на відзив, за змістом якої кредитор посилається на приписи ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства та вважає позовну давність за спірними грошовими зобов'язаннями боржника такою, що не пройшла, оскільки протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, який був введений ухвалою суду від 10.10.2017 про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія “ТАВРІЯ”, перебіг позовної давності зупиняється.
28.01.2021 до суду від ліквідатора надійшли додаткові пояснення, згідно яких ліквідатор просить залишити заяву ТОВ «АМСТОР» вих.№02-03/323 від 04.11.2020 про визнання грошових вимог без задоволення з підстав порушення положень ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства в частині неподання документів, що підтверджують грошові вимоги до боржника.
Судове засідання 28.01.2021 згідно ухвал суду від 16.12.2021, від 18.01.2021 мало бути проведено в режимі відеоконференції.
Проте з технічних причин судове засідання, призначене на 28.01.2021 в режимі відеконференції, провести не вдалось.
Ухвалою суду від 28.01.2021 розгляд заяви кредитора ТОВ «АМСТОР» про визнання кредиторських вимог було відкладено у судовому засіданні 25.02.2021 о 13:30.
09.02.2021 від кредитора - ТОВ «АМСТОР» надійшли додаткові пояснення, за змістом яких кредитор зазначає, що копії документів, що підтверджують наявність грошових вимог (договору про відступлення права вимоги від 02.09.2015 та акту приймання-передачі до нього; заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 07.09.2015; кредитного договору № 0.90.0812.ЮО_К від 16.08.2012, договору поруки № 0.90.0812.ЮО_П1 від 09.02.2015; вимог № 16.2.1-909 від 20.03.2015, № 16.2.1-1133 від 14.04.2015, № 16.2.1-1437 від 18.05.2015, № 16.2.1-1702 від 11.06.2015, № 16.1-1976 від 13.07.2015, № 16.1-2267 від 11.08.2015, № 16.1-2373 від 18.08.2015, платіжних доручень № 297 від 20.03.2015, № 298 від 20.03.2015, № 309 від 14.04.2015, № 335 від 18.05.2015, № 356 від 11.06.2015, № 375 від 13.07.2015, № 400 від 11.08.2015, № 410 від 31.08.2015) були додані до первинної заяви про визнання конкурсних грошових вимог. Також в обґрунтування заявлених грошових вимог кредитор посилається на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 у справі № 904/9795/16, за змістом якої суд апеляційної інстанції прийшов до висновків, що заява ТОВ «АМСТОР» від 07.09.2015 не свідчить про проведення зарахування однорідних зустрічних вимог, внаслідок чого грошові вимоги ТОВ «АМСТОР» до ТОВ БТК «ТАВРІЯ» становлять 24663286,80 грн.
Ухвалою суду від 25.02.2021 розгляд заяви кредитора ТОВ «АМСТОР» про визнання кредиторських вимог було відкладено у судовому засіданні 01.04.2021 о 13:45.
22.03.2021 від кредитора - ТОВ «АМСТОР» надійшов розрахунок грошових вимог (а.с. 199), до якого додано копії документів, що підтверджують грошові вимоги.
01.04.2021 від кредитора ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» надійшли заперечення щодо визнання конкурсних вимог ТОВ «АМСТОР», за змістом яких кредитор вважає, що Кодекс України з процедур банкрутства не відносить до компетенції господарського суду та повноважень ліквідатора розгляд у ліквідаційній процедурі конкурсних вимог кредиторів, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство. Крім того ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» вважає непідтвердженою обставину набуття ТОВ «ОЛК АЛЬФА» права вимоги до ТОВ БТК «ТАВРІЯ» через відсутність належних доказів сплати ТОВ «ОЛК АЛЬФА» на користь ПАТ «ЮНЕКС БАНК».
Також від кредитора ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» 01.04.2021 надійшло клопотання про відкладення розгляду заяви кредитора ТОВ «АМСТОР» про визнання кредиторських вимог. В обґрунтування поданого клопотання кредитор не вказує причин відсутності у судовому засіданні та посилається на необхідність належної реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав, зокрема, права ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» на участь у судовому засіданні, дослідженні доказів тощо.
Ліквідатор у судовому засіданні 01.04.2021 підтримав клопотання про відкладення розгляду заяви про визнання кредиторських вимог ТОВ «АМСТОР».
Представник ТОВ «АМСТОР» заперечував проти відкладення розгляду справи.
За приписами п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Враховуючи, що ухвалами суду розгляд заяви кредитора ТОВ «АМСТОР» неодноразово відкладався, а кредитором ТОВ «АМСТОР ТРЕЙД» у поданому 01.04.2021 клопотанні не вказано причин неможливості присутності у судовому засіданні, суд вважає клопотання необґрунтованим та не вбачає підстав для відкладення розгляду кредиторських вимог ТОВ «АМСТОР».
Представник ТОВ «АМСТОР» у судовому засіданні 01.04.2021 підтримав заявлені грошові вимоги та просив їх включити до реєстру вимог кредиторів у розмірі 24663286,00 грн - до четвертої черги реєстру кредиторських вимог, в сумі 4204,00 грн - до першої черги реєстру.
Ліквідатор у судовому засіданні 01.04.2021 проти визнання вимог кредитора - ТОВ «АМСТОР» заперечував з підстав невідповідності заяви кредитора вимогам ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства у зв'язку з ненаданням доказів в підтвердження заявлених вимог. Надані разом з додатковими поясненнями копії документів ліквідатор вважає неналежними доказами, оскільки додані копії документів не засвідчені належним чином.(а.с. 110-157)
Представник кредитора - АТ “Державний експортно-імпортний банк України” у судовому засіданні висловився проти визнання кредиторських вимог ТОВ «АМСТОР».
У судовому засіданні 01.04.2021 суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати до для постановлення судового рішення у справі.
Після виходу з нарадчої кімнати 01.04.2021 судом у відповідності до вимог ст.ст. 233, 240 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, господарський суд -
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 10.10.2017р. було порушено провадження у справі №915/535/17 про банкрутство ТОВ БТК “ТАВРІЯ”; введена процедура розпорядження майном.
Постановою Господарського суду Миколаївської області від 22.11.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія “ТАВРІЯ” визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено арбітражного керуючого Жмакіна С.А.
На офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України 26.11.2019р. за № 64256 розміщено повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.
Частиною 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що з дня введення в дію цього Кодексу визнати таким, що втратив чинність Закон України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
У зв'язку з викладеним, подальший розгляд справи здійснюється згідно з вимогами Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою суду від 22.10.2018 були визнані грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “АМСТОР” в загальному розмірі 576199,80 грн, які відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство в сумі 576199,80 грн заборгованості були віднесені до четвертої черги реєстру задоволення кредиторських вимог, в сумі 3200,00 грн. витрат по сплаті судового збору - до першої черги реєстру задоволення кредиторських вимог.
Як свідчать матеріали первинної заяви кредитора та надані розрахунки, заборгованість боржника перед кредитором, що була визнана ухвалою суду від 22.10.2018, становила 576199,80 грн та мала наступні складові:
- 427715,24 грн заборгованості;
- 121626,39 грн - інфляційні збитки за період з 07.09.2015 по 09.10.2017;
- 26858,17 грн - 3% річних за період з 07.09.2015 по 09.10.2017.
Як встановлено ухвалою суду від 22.10.2018 року та підтверджено матеріалами справи, а також як було встановлено рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.03.2017 у справі № 915/844/16, між Банком і ТОВ БТК “ТАВРІЯ” (позичальник) укладено кредитний договір, до котрого вносилися зміни та доповнення додатковими угодами №№ 1-15 (т. 1, а.с. 9-28), згідно умов якого Банк зобов'язався надати позичальнику грошові кошти у вигляді відкличної відновлювальної кредитної лінії в розмірі 80560000 грн. на поповнення обігових коштів на строк з 16.08.2012 р. по 14.08.2015 р. включно на умовах, передбачених договором, а позичальник - прийняти, належним чином використати та повернути кошти, одержані в рахунок кредитної лінії, сплатити проценти за користування кредитною лінією, комісії та виконати свої зобов'язання в повному обсязі на умовах, передбачених договором (п.п. 1.1 - 1.3, 1.6 кредитного договору).
Виконання зобов'язань ТОВ БТК “ТАВРІЯ” за вказаним кредитним договором забезпечено укладеним між Банком та ТОВ “ОЛК АЛЬФА” (поручитель) договором поруки, згідно умов якого ТОВ “ОЛК АЛЬФА” поручилося перед Банком за виконання ТОВ БТК “ТАВРІЯ” зобов'язань, що виникли або можуть виникнути у майбутньому на підставі кредитного договору та відповідає перед Банком за порушення позичальником таких зобов'язань (пп. 1.1 договору поруки).
На виконання умов кредитного договору Банком надано ТОВ БТК “ТАВРІЯ” грошові кошти в загальній сумі 80559000 грн., що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача за період 16.06.2012 р. - 08.07.2016 р., проте ТОВ БТК “ТАВРІЯ” неналежним чином виконувало умови кредитного договору.
В подальшому ТОВ “ОЛК АЛЬФА” погашено заборгованість ТОВ БТК “ТАВРІЯ” за кредитним договором. Зокрема, рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.03.2017 у справі № 915/844/16, з-поміж інших платежів, встановлено також і сплату ТОВ “ОЛК АЛЬФА” кредитної заборгованості згідно платіжних доручень від 20.03.2015 № 297 на суму 300000,00 грн., від 20.03.2015 № 298 на суму 260000,00 грн.; від 14.04.2015 № 309 на суму 921184,15 грн., від 18.05.2015 № 335 на суму 887660,14 грн.; від 11.06.2015 № 356 на суму 917248,80 грн.; від 13.07.2015 № 375 на суму 887660,14 грн.; від 11.08.2015 № 400 на суму 917248,81 грн.; від 31.08.2015 № 410 на суму 20000000,00 грн.
Банком на підставі пп. 2.6 договору поруки видано ТОВ “ОЛК АЛЬФА” довідку від 19.07.2016 р. № 16.1-2254, якою підтверджуються обставини погашення заборгованості ТОВ БТК “ТАВРІЯ” за кредитним договором та перехід до ТОВ “ОЛК АЛЬФА” прав кредитора за кредитним договором.
02.09.2015 між ТОВ «ОЛК АЛЬФА» (поручитель або первісний кредитор) та ТОВ «АМСТОР» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги (цесії), за умовами якого первісний кредитор відступив, а новий кредитор прийняв грошові права вимоги в загальному розмірі 25091002,04 грн за Кредитним договором, Договором поруки №0.90.0812.ЮО_П1 від 09.02.2015, згідно платіжних доручень від 20.03.2015 № 297, від 20.03.2015 № 298; від 14.04.2015 № 309, від 18.05.2015 № 335; від 11.06.2015 № 356; від 13.07.2015 № 375; від 11.08.2015 № 400; від 31.08.2015 № 410. Отже, кредитором ТОВ «БТК «ТАВРІЯ» за вказаними зобов'язаннями в розмірі 25091002,04 грн. стало ТОВ «АМСТОР».
У відповідності до вимог ч.2 ст.556 Цивільного кодексу України до поручителя, який виконав зобов'язання, забезпечене порукою, переходять усі права кредитора у цьому зобов'язанні, в тому числі й ті, що забезпечували його виконання.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачена можливість заміни кредитора у зобов'язанні внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одночасно із цим, ТОВ «АМСТОР» мало невиконані грошові зобов'язання за договором поставки від 01.02.2013 перед ТОВ БТК «ТАВРІЯ» в сумі 24 663 286,80 грн, строк виконання яких настав.
Як свідчать додані до заяви кредитора документи, а саме заява від 07 вересня 2015 року про зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 24663286,80 грн, ТОВ «АМСТОР» вказував про зарахування грошових зобов'язань ТОВ «БТК «ТАВРІЯ» перед ТОВ «АМСТОР» за кредитним договором № 0.90.0812.ЮОК від 16.08.2012р., та грошових зобов'язань ТОВ «АМСТОР» перед ТОВ «БТК «ТАВРІЯ» за договором поставки від 01.02.2013.
З огляду на наведене, з урахуванням вказаного зарахування зустрічних вимоги, розмір заборгованості боржника за невиконання грошових зобов'язань за кредитним договором № 0.90.0812.ЮО_К від 16.08.2012, укладеним між ПАТ «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ БТК «ТАВРІЯ», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «АМСТОР» на підставі договору про відступлення права вимоги від 02.09.2015, склав 427715,24 грн, який і був визнаний в якості конкурсних кредиторських вимог ТОВ «АМСТОР» згідно ухвали господарського суду Миколаївської області від 22.10.2018.
В подальшому 09.11.2020 ТОВ «АМСТОР» звернулось до суду із заявою про визнання кредиторських вимог в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства у розмірі 24663286,80 грн - суми, яку сторони вважали зарахованою згідно заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог.
В обґрунтування заявлених вимог кредитор - ТОВ «АМСТОР» посилається на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 13.02.2019 у справі № 904/9795/16 про банкрутство ТОВ «АМСТОР». (а.с. 5-22)
У відповідності до вказаної постанови суд апеляційної інстанції прийшов до висновків, що сама заява ТОВ «АМСТОР» від 07.09.2015 не свідчить про проведення сторонами зарахування однорідних зустрічних вимог та припинення зобов'язання у розумінні ст. 601 Цивільного кодексу України у зв'язку з відсутністю в матеріалах справи доказів направлення зазначеної заяви на адресу ТОВ БТК «Таврія» саме 07.09.2015.
При цьому повторне направлення 20.04.2017 та отримання 24.04.2017 заяви про проведення заліку однорідних вимог від 07.09.2015 не може свідчити про проведення зарахування зустрічних однорідних вимог в сумі 24663286,80 грн, оскільки відбулось після порушення провадження у справі № 904/9795/16 про банкрутство ТОВ «АМСТОР» (ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2016), введення мораторію на задоволення вимог кредиторів у процедурі розпорядження майном.
За таких обставин Центральний апеляційний господарський суд прийшов до висновків, що грошові вимоги ТОВ БТК «Таврія» за договором поставки від 01.02.2013 в частині суми основного боргу в розмірі 24663286,80 грн підлягають визнанню судом та включенню до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.
Відповідно до імперативних положень частини 4 статті 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Вищевказані обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, у справі де брали участь ті ж самі особи, що і у даній справі, а тому вони не повинні доводитися знову у даній справі.
Дійсно, преюдиціальність - це обов'язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні суду і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив у законну силу. Суть преюдиції полягає у неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.
Правило про преюдицію спрямовано не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії.
Враховуючи встановлену судом апеляційної інстанції відсутність факту зарахування зустрічних однорідних вимог, суд доходить до висновку, що кредитор - ТОВ «АМСТОР» має грошові вимоги до ТОВ БТК «ТАВРІЯ» у сумі 24663286,80 грн, які виникли у зв'язку з невиконанням зобов'язань за кредитним договором № 0.90.0812.ЮО_К від 16.08.2012, укладеним між ПАТ «ЮНЕКС БАНК» та ТОВ БТК «ТАВРІЯ», право вимоги за яким перейшло до ТОВ «АМСТОР» на підставі договору про відступлення права вимоги від 02.09.2015.
Заперечення ліквідатора щодо пропуску встановленого ст. 257 ЦК України строку позовної давності судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.
За приписами ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства мораторій на задоволення
вимог кредиторів - це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань зі
сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення
мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та
зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня
введення мораторію.
Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з відкриттям провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.
Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів зупиняється перебіг позовної давності.
Аналогічні норми містилися у ст.19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Враховуючи, що ухвалою суду від 10.10.2017 про порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю будівельно-торгівельна компанія “ТАВРІЯ” був введений мораторій на задоволення вимог кредиторів, перебіг позовної давності зупинився на період з 10.10.2017 по 22.11.2019 (ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом), а тому суд вважає помилковими твердження ліквідатора щодо пропуску строку позовної давності при зверненні ТОВ «АМСТОР» до суду із заявою про визнання кредиторських вимог.
Крім того, суд зауважує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
За вимогами ч. 4 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов'язковими так само, як вони є обов'язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Таким чином приписами Кодексу передбачено можливість кредитора звернутись із заявою про визнання конкурсних кредиторських вимог поза межами встановленого тридцяти- денного строку та отримати задоволення своїх вимог в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Судом у судовому засіданні 01.04.2021 було встановлено, що в матеріалах справи до первинної заяви кредитора - ТОВ «АМСТОР» (від 08.11.2017 вих.№59) додані належним чином засвідчені копії документів (договору про відступлення права вимоги від 02.09.2015 та акту приймання-передачі до нього; заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 07.09.2015; кредитного договору № 0.90.0812.ЮО_К від 16.08.2012, договору поруки № 0.90.0812.ЮО_П1 від 09.02.2015; вимог № 16.2.1-909 від 20.03.2015, № 16.2.1-1133 від 14.04.2015, № 16.2.1-1437 від 18.05.2015, № 16.2.1-1702 від 11.06.2015, № 16.1-1976 від 13.07.2015, № 16.1-2267 від 11.08.2015, № 16.1-2373 від 18.08.2015, платіжних доручень № 297 від 20.03.2015, № 298 від 20.03.2015, № 309 від 14.04.2015, № 335 від 18.05.2015, № 356 від 11.06.2015, № 375 від 13.07.2015, № 400 від 11.08.2015, № 410 від 31.08.2015).
Як свідчать матеріали справи, в підтвердження заявлених кредиторських вимог у розмірі 24663286,00 грн кредитором - ТОВ «АМСТОР» до додаткових пояснень від 05.02.2021 вих.№ 02-06/60 (а.с. 110-157) було подано копії документи (договір про відступлення права вимоги від 02.09.2015 та акт приймання-передачі до нього; заява про залік зустрічних однорідних вимог від 07.09.2015; кредитний договір № 0.90.0812.ЮО_К від 16.08.2012, договір поруки № 0.90.0812.ЮО_П1 від 09.02.2015; вимог № 16.2.1-909 від 20.03.2015, № 16.2.1-1133 від 14.04.2015, № 16.2.1-1437 від 18.05.2015, № 16.2.1-1702 від 11.06.2015, № 16.1-1976 від 13.07.2015, № 16.1-2267 від 11.08.2015, № 16.1-2373 від 18.08.2015, платіжні доручення № 297 від 20.03.2015, № 298 від 20.03.2015, № 309 від 14.04.2015, № 335 від 18.05.2015, № 356 від 11.06.2015, № 375 від 13.07.2015, № 400 від 11.08.2015, № 410 від 31.08.2015), які не засвідчені належним чином.
Дослідивши докази, судом встановлено, що надані до додаткових пояснень від 05.02.2021 вих.№ 02-06/60 (а.с. 110-157) копії документів відповідають доданим до первинної заяви кредитора - ТОВ «АМСТОР» (від 08.11.2017 вих.№59) належним чином засвідченим копіям документів (договору про відступлення права вимоги від 02.09.2015 та акту приймання-передачі до нього; заяви про залік зустрічних однорідних вимог від 07.09.2015; кредитного договору № 0.90.0812.ЮО_К від 16.08.2012, договору поруки № 0.90.0812.ЮО_П1 від 09.02.2015; вимог № 16.2.1-909 від 20.03.2015, № 16.2.1-1133 від 14.04.2015, № 16.2.1-1437 від 18.05.2015, № 16.2.1-1702 від 11.06.2015, № 16.1-1976 від 13.07.2015, № 16.1-2267 від 11.08.2015, № 16.1-2373 від 18.08.2015, платіжних доручень № 297 від 20.03.2015, № 298 від 20.03.2015, № 309 від 14.04.2015, № 335 від 18.05.2015, № 356 від 11.06.2015, № 375 від 13.07.2015, № 400 від 11.08.2015, № 410 від 31.08.2015).
Враховуючи викладене, судом визнаються заявлені грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР» в розмірі 24663286,00 грн, які відповідно до ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства в сумі 24663286,00 грн заборгованості підлягають віднесенню до четвертої черги реєстру задоволення кредиторських вимог, в сумі 4204,00 грн витрат по сплаті судового збору - до першої черги реєстру задоволення кредиторських вимог.
Керуючись ч. 6 ст. 12, ст. 234 ГПК України, ст.ст. 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд, -
1. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР» в загальному розмірі 24663286 грн, які відповідно до ч. 1 ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства в підлягають віднесенню до четвертої черги реєстру задоволення кредиторських вимог, в сумі 4204,00 грн. витрат по сплаті судового збору - до першої черги реєстру задоволення кредиторських вимог.
2.Зобов'язати ліквідатора грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «АМСТОР» в сумі 24663286 грн заборгованості віднести до четвертої черги реєстру задоволення кредиторських вимог, в сумі 4204,00 грн витрат по сплаті судового збору - до першої черги реєстру задоволення кредиторських вимог
3. Ухвала у відповідності до ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвалу надіслати на адресу учасників справи.
Повний текст ухвали складений та підписаний « 07» квітня 2021 року.
Суддя О.В.Ткаченко