05.04.2021 Справа № 914/601/17
За позовом: Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради, Львівська область м.Жидачів
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний бізнес-парк», м. Львів
про стягнення 269 447, 56 гривень за користування земельною ділянкою,
Суддя Н.Є. Березяк
Секретар судового засідання А.П. Полянський
За участю представників:
від прокуратури: Леонтьєва Н.Т. - прокурор;
від позивача: Н.М. Старак - представник;
від відповідача: Т.О. Косик - директор;
На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний бізнес-парк» про стягнення 269 447, 56 гривень за користування земельною ділянкою.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.
Ухвалою суду від 12.06.2017 зупинено провадження у справі № 914/601/17 до вирішення по суті Франківським районним судом справи №465/2242/17.
Ухвалою суду від 15.02.2021 поновлено провадження у справі №914/601/17, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 01.03.2021 року. Ухвалою суду від 01.03.2021 розгляд справи №914/601/17 відкладено на 29.03.2021. Ухвалою суду від 29.03.2021 змінено найменування органу прокуратури, який звернувся з позовом до суду з «Стрийська місцева прокуратура» на «Стрийська окружна прокуратура».
Через відділ документообігу суду, 01.04.2021(вх.№1390/21) прокурор подав заяву про зміну підстав позову, в якій просить стягнути з ТзОВ «Індустріальний бізнес - парк» на користь Жидачівської міської ради 269447,56 грн за користування земельною ділянкою. В обґрунтування поданого керівником Стрийської окружної прокуратури Львівської області позову зазначено, що з 0.04.2014 до 16.02. 2017 відповідач використовував спірну земельну ділянку без правовстановлюючих документів, орендну плату не сплачував, хоча земельна ділянка використовувалась для розміщення належного йому об'єкта нерухомого майна.Таким чином, предметом позову у цій справі є стягнення із власника об'єкта нерухомого майна коштів за фактичне користування земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розміщено.
В підготовче засідання 05.04.2021 представник відповідача з'явився, через відділ документообігу суду, 23.03.2021 (вх. №6932/21) подав письмові пояснення.
Через відділ документообігу суду, 01.04.2021 (вх. №7777/21) відповідач подав клопотання від 31.03.2021 №31/03/2021-01 про залишення позовної заяви без розгляду, в якій просить суд залишити позовну заяву першого заступника керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради до ТзОВ «Індустріальний Бізнес-Парк» про стягнення збитків у сумі 269 447,56 грн за використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів без розгляду.
Через відділ документообігу суду, 05.04.2021 (вх. №8079/21) позивач подав відзив на пояснення, в якому просить суд стягнути з відповідача кошти в сумі 269 447,56 грн. за користування земельною ділянкою площею 2,1138 га, на вул. Д. Галицького, 86 в м. Жидачеві без достатньої правової підстави (без оформлення правовстановлюючих документів).
Подані сторонами заяви по суті справи досліджено в підготовчому засіданні та прийнято судом до розгляду.
Як вбачається з матеріалів справи, за твердженням прокурора позов подано останнім, оскільки порушуються інтереси держави в особі Жидачівської міської ради. Зокрема, звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання - використання земель, а також забезпечення надходжень до місцевого бюджету.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті (абзаци 1 і 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про прокуратуру»).
Водночас тлумачення пункту 3 частини першої статті 131-1 Конституції України з урахуванням практики Європейського суду з прав людини свідчить, що прокурор може представляти інтереси держави в суді тільки у виключних випадках, які прямо передбачені законом.
Системне тлумачення положень частин 3-5 статті 53 Господарського процесуального кодексу України і частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» дозволяє дійти висновку, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати такий захист у спірних правовідносинах; 2) якщо немає органу державної влади, органу місцевого самоврядування чи іншого суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесені повноваження здійснювати захист законних інтересів держави у спірних правовідносинах.
При цьому розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (пункт 3 частини другої статті 129 Конституції України).
Перший «виключний випадок» передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
«Нездійснення захисту» має прояв в пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він обізнаний про порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
«Здійснення захисту неналежним чином» має прояв в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
«Неналежність» захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
Суд звертає увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб'єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює у судовому провадженні відповідного суб'єкта владних повноважень, який всупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва керівником Стрийської окружної прокуратури Львівської області інтересів держави в особі позивача - Жидачівської міської ради суд, у даному випадку, дійшов висновку про недоведення прокурором нездійснення чи неналежного здійснення позивачем захисту інтересів держави у спірних правовідносинах, з огляду на таке.
Підставою для представництва прокурором інтересів держави в суді є належне обґрунтування, підтверджене достатніми доказами, зокрема, але не виключно, вжиття прокурором всіх передбачених чинним законодавством заходів, які передують зверненню прокурора до суду для здійснення представництва інтересів держави, повідомленням прокурора на адресу відповідного органу про звернення до суду від його імені, відповідними запитами, а також копіями документів, отриманих від органу, що свідчать про наявність підстав для такого представництва.
Суд зобов'язаний дослідити: чи знав відповідний орган про допущені порушення інтересів держави, чи мав відповідні повноваження для їх захисту, проте всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Обставини дотримання прокурором процедури, встановленої частинами 3 та 4 статті 23 Закону України «Про прокуратуру», яка повинна передувати зверненню до суду з відповідним позовом, підлягають з'ясуванню судом незалежно від того, чи має місце факт порушення інтересів держави у конкретних правовідносинах, оскільки відповідно до положень статей 53,174 Господарського процесуального кодексу України недотримання такої процедури унеможливлює розгляд заявленого прокурором позову по суті. У той же час відповідний уповноважений орган, виконуючи свої функції, не позбавлений можливості самостійно звернутися до суду з позовом з метою захисту інтересів держави.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наведено такі правові висновки:
«Прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим».
Суд звертає увагу і на те, що Жидачівська міська рада є самостійною юридичною особою з відповідною процесуальною дієздатністю щодо здійснення захисту прав та охоронюваних законом інтересів у спірних правовідносинах у судовому порядку.
Враховуючи вищенаведені правові висновки Великої Палати Верховного Суду, господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять належних і допустимих доказів того, що Жидачівська міська рада не може чи не бажає здійснювати захист інтересів держави та звертатися до суду з відповідним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний бізнес - парк», а сама по собі обставина не звернення Жидачівської міської ради з позовом протягом певного часового періоду, без з'ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неможливість виконання позивачами функцій із захисту інтересів держави.
Стрийською окружною прокуратурою Львівської області недотримано також обов'язкової процедури, передбаченої абзацом 3 частини четвертої статті 23 Закону України «Про прокуратуру», відповідно до якої прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. Наразі бездіяльність Жидачівської міської ради не можна вважати встановленою за умов відсутності будь-яких звернень прокурора до зазначених органів місцевого самоврядування до подання позову з метою надання цим органам можливості відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави. Водночас долученим до позовної заяви листом-повідомленням від 24.03.2017 за № 05-11-73-17 перший заступник керівника Стрийської місцевої прокуратури Львівської області лише повідомив Жидачівського міського голову про те, що вже звернувся до Господарського суду Львівської області із позовною заявою датованою аналогічним днем звернення з листом-повідомленням, тобто, 24.03.2017 за №05-11-73-17 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний бізнес - парк» про стягнення 269 447, 56 гривень за користування земельною ділянкою (а.с.99).
З огляду на наведене в сукупності, суд дійшов висновку, що прокурором жодним чином не доведено нездійснення чи неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах позивачем - Жидачівською міською радою (органом, уповноваженим здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах).
Жодних доказів попередніх звернень як з боку Жидачівської міської ради до прокуратури, так і з боку прокуратури до Жидачівської міської ради про необхідність подання позову до матеріалів справи ні прокурором, ні Жидачівською міською радою не долучено.
У Постанові від 26.05.2020 (справа № 912/2385/18), з метою забезпечення єдності судової практики у питанні застосування положень ГПК України у справах за позовами прокурорів Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що якщо суд установить відсутність підстав для представництва прокурором інтересів держави вже після відкриття провадження у справі, то позовну заяву прокурора слід вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати. І в таких справах виникають підстави для застосування положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України (залишення позову без розгляду).
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що прокурором належним чином не обґрунтовано, що: - цей випадок є виключним для представництва прокуратурою інтересів держави в суді; - орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах не здійснює захисту інтересів держави або здійснює його неналежно (оскільки сам лише факт відсутності звернення суб'єкта владних повноважень із позовом до суду, не може свідчити про свідоме зволікання уповноваженого органу щодо захисту прав та інтересів); - наявні причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб'єктом, суд дійшов висновку що у даному конкретному випадку відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді, а відтак, залишає позовну заяву, подану прокурором в інтересах держави в особі компетентного органу, без розгляду відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Керуючись частиною четвертою статті 226 Господарського процесуального кодексу України суд роз'ясняє також, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовну заяву Стрийської окружної прокуратури Львівської області в інтересах держави в особі Жидачівської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Індустріальний бізнес-парк» про стягнення 269 447, 56 гривень за користування земельною ділянкою- залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з негайно після її оголошення та підлягає оскарженню в порядку передбаченому Господарським процесуальним кодексом України.
Інформацію про справу можна отримати за такою веб-адресою: http://court.gov.ua/fair/sud5015.
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 06.04.2021.
Суддя Н.Є. Березяк