ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
0,2
м. Київ
07.04.2021Справа № 910/5278/21
Суддя Господарського суду міста Києва Морозов С.М. розглянувши
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт», Волинська область, Луцький район, с. Рованці
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плант Фармінг», м. Київ
про стягнення 3 008 990,82 грн, -
02.04.2021 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» (позивач) до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Плант Фармінг» (відповідач) суми коштів в розмірі 3 008 990,82 грн.
Дослідивши матеріали позовної заяви №331 від 29.03.2021, суд дійшов висновку, що вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
За змістом п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Відповідно до ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Згідно з вимогами пункту 3 статті 131-2 Конституції України, в редакції, яка набрала чинності з 30.09.2016 відповідно до Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.
Підпунктом 11 пункту 161 розділу ХV «Перехідні положення» Конституції України, передбачено, що представництво відповідно до пункту 3 частини 1 статті 13-11 та статті 13-12 цієї Конституції виключно прокурорами або адвокатами у Верховному Суді та судах касаційної інстанції здійснюється з 1 січня 2017 року; у судах апеляційної інстанції - з 1 січня 2018 року; у судах першої інстанції - з 1 січня 2019 року. Представництво органів державної влади та органів місцевого самоврядування в судах виключно прокурорами або адвокатами здійснюється з 1 січня 2020 року.
Отже, з 01.01.2019 представництво відповідно до пункту 3 частини першої статті 131-1 та статті 131-2 Конституції України у судах першої інстанції здійснюється виключно адвокатами.
Водночас, суд звертає увагу, що 29.12.2019 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення можливостей самопредставництва в суді органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб незалежно від порядку їх створення" від 18.12.2019 №390-IX.
Згідно з частинами 1, 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.12.2019 №390-IX) сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичною особою, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.
Аналогічні правові позиції викладено в ухвалах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду №876/5/20 від 11.03.2020 та 910/3245/19 від 10.02.2020.
У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначено законом, статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).
Як вбачається з поданої позовної заяви, вона підписана в.о. директора Музичук В.М.
Разом з цим, до позовної заяви, не надано жодного документу, передбаченого зазначеними вище нормами, щодо призначення вказаної особи на посаду в.о. директора.
Окрім того, згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Музичук В.М. не зазначений в графі «Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо».
Отже, наявними матеріалами не підтверджується, що при зверненні до суду з позовною заявою Музичук В.М. діє як законний представник позивача.
За таких обставин, суду не доведено, що подану до господарського суду позовну заяву підписано особою, яка має право її підписувати від імені позивача, що, в свою чергу, є підставою для повернення позовної заяви і доданих до неї документів відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
З огляду на наведене, оскільки позивачем не дотримано вимог ч. 2 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, що є імперативними нормами, стосовно підписання уповноваженим представником позовної заяви, яка ним подається, вказане є підставою для повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 5 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Суд звертає увагу позивача на те, що з урахуванням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, правова конструкція статті 174 Господарського процесуального кодексу України дає можливість стороні розраховувати на захист своїх прав та доступ до правосуддя, незважаючи на порушення при поданні позовної заяви, що стали підставою для її повернення, через передбачену законом процесуальну можливість повторного подання позовної заяви після усунення допущених порушень.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 162, 164, 174, 232, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Плант Фармінг» про стягнення 3 008 990,82 грн з додатками, вважати неподаною та повернути заявникові.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, передбачені ст. ст. 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя C.М. Морозов