номер провадження справи 24/177/20
22.02.2021 Справа № 908/3145/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, при секретареві судового засідання Вака В.С., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи № 908/3145/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Акцент” (вул. Пастера, буд. 4, м. Дніпро, 49000, ідентифікаційний код 32876405),
до відповідача: Державного підприємства “Дослідне господарство “Широке” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” (вул. Центральна, буд. 1, с. Широке, Веселівський район, Запорізька область, 72250, ідентифікаційний код 00853317),
про стягнення 840707,53 грн.
за участю представників:
від позивача: Кононенко О.Р., адвокат, договір про надання правової допомоги № 258 від 30.11.2020
від відповідача: не прибув
Товариство з обмеженою відповідальністю “Акцент” звернулось до Господарського суду Запорізької області в системі “Електронний суд” з позовною заявою, підписаною 04.12.2020 (вх. № 3394/08-07/20 від 07.12.2020) до Державного підприємства “Дослідне господарство “Широке” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” про стягнення 840707,53 грн., які складаються з: попередньої оплати за товар, який не був поставлений за договором контрактації № 01/06-20 від 01.06.2020 в сумі 400000,32 грн., 30% штрафу в сумі 120000,10 грн., 30% річних за користування чужими грошовими коштами в сумі 59506,90 грн., неустойки в сумі 61200,05 грн., 50% штрафу в сумі 200000,16 грн.
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.12.2020, наведену вище позовну заяву передано для розгляду судді Азізбекян Т.А.
Ухвалою суду від 11.12.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Акцент” залишено без руху в порядку п. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою суду від 28.12.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3145/20 за правилами спрощеного позовного провадження. Присвоєно справі номер провадження 24/177/20. Судове засідання призначено на 27.01.2021.
Ухвалою суду від 22.01.2021 судове засідання у справі № 908/3145/20 перенесено на 22.02.2021.
19.02.2021 відповідачем подано суду клопотання про розгляд справи за відсутністю представника. Просить суд в позові відмовити.
Відповідно до ст. 222 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання 22.02.2021 за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Позивач підтримав вимоги у повному обсязі, які вмотивовані наступним. ТОВ “Профін-Трейд”, ТОВ “АКЦЕПТ” та Державним підприємством “Дослідне господарство “Широке” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” 10.07.2020 укладений Договір відступлення права вимоги 10/07-20-3, відповідно до якого Первісний кредитор ТОВ “Профін-Трейд” передав позивачу належне йому право вимоги за Договором контрактації № 01/06-20 від 01.06.2020 (просо) (Основний договір). Відповідно до умов Основного договору сторони домовилися передати у власність покупцю Просо відповідної якості у кількості 80 тонн по цінам та в строк і на умовах, визначених у цьому Договорі, а покупець зобов'язувався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товар. На виконання умов Основного договору ТОВ “ПРОФІН ТРЕЙД” здійснено попередню оплату на суму 400000,32 грн. згідно платіжних доручень № 222 від 01.06.2020 на суму 200000,00 грн. та № 224 від 05.06.2020 на суму 20000,32 грн. За умовами Основного договору строк поставки визначено до 01.10.2020. Товар у встановлений Основним договором термін не поставлено, відповідно, у відповідача виник обов'язок з повернення отриманої передплати з урахуванням штрафних санкцій. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на приписи статей 526, 530, 549, 629, 655, 662, 663, 692, 693, 713 Цивільного кодексу України, статті 193 Господарського кодексу України, просить позов задовольнити.
Відповідач в судове засідання не прибув, відзив на позовну заяву, витребувану ухвалою суду по справі документи і матеріали суду не надав. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
В засіданні 22.02.2020 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз'яснив порядок і строк його оскарження.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд
01.06.2020 державним підприємством “Дослідне господарство “Широке” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” (подавець, відповідач у справі) та товариством з обмеженою відповідальністю “ПРОФІН ТРЕЙД” (покупець) укладений договір контрактації № 01/06-20 (далі - Основний договір), за умовами якого (п. 1.1) продавець зобов'язався передати у власність покупця Просо - далі за даним договором - товар (партія товару) відповідної якості у кількості 80 (вісімдесят) тонн по цінам та в строк і на умовах, визначених у цьому договорі, а покупець зобов'язався в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, прийняти та оплатити товар.
Згідно п. 2.2 Основного договору продавець зобов'язався здійснити поставку товару до 01 жовтня 2020 року. Місце поставки - Запорізька область, Веселівський район, с. Широке, вул. Центральна, 1.
Відповідно до п. 5.6. Основного договору, покупець зобов'язується здійснити оплату за товар 400000,32 з урахуванням ПДВ в строк до 10 червня 2020 року.
Загальна сума договору складає 400000,32 грн. з урахуванням ПДВ 66666,72 грн. (п. 5.7 Основного договору).
На виконання умов Основного договору ТОВ “ПРОФІН ТРЕЙД” здійснено попередню оплату товару на суму 400000,32 грн., про що свідчать платіжні доручення № 222 від 01.06.2020 на суму 200000,00 грн. та № 224 від 05.06.2020 на суму 200000,32 грн.
В подальшому, 10.07.2020 товариством з обмеженою відповідальністю “Профін-Трейд” (Первісний кредитор), товариством з обмеженою відповідальністю “АКЦЕПТ” (Новий кредитор, позивач у справі) та державним підприємством “Дослідне господарство “Широке” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” (Боржник, відповідач у справі) укладений Договір відступлення права вимоги 10/07-20-3 (надалі - Договір відступлення права вимоги), за умовами якого (п. 1.1) Первісний кредитор передає належне йому право вимоги за Договором контрактації № 01/06-20 від 01.06.2020 (просо) (далі - Основний Договір), укладеним між Первісним кредитором та Боржником, а Новий кредитор приймає право вимоги, що належне Первісному кредитору за Основним Договором.
Сума зобов'язань за основним договором на дату укладення цього Договору складає 400000,32 грн. (п. 1.2 Договору відступлення права вимоги).
Згідно п. 1.3. Договору відступлення права вимоги з цього договору випливає, що Новий кредитор займає місце Первісного кредитора в зобов'язаннях, що виникли з Основного Договору в обсязі та на умовах, що існують на момент укладення цього Договору.
Відповідно до п. 3.1 Договору відступлення права вимоги за передане право вимоги до Боржника за Основним договором Новий кредитор сплачує Первісному кредитору суму у розмірі 400000,32 грн. або зобов'язується поставити товари, надати послуги чи акції в еквіваленті зазначеної суми.
Згідно акта приймання-передачі від 10.07.2020 Первісний кредитор ТОВ “Профін-Трейд” передав новому кредитору ТОВ “АКЦЕПТ” наступні документи: Договір контрактації №01/06-20 від 01.06.2020 (просо); акт звіряння від 10.07.2020 між ТОВ “Профін-Трейд” та ДП ДГ “Широке” ДДС ДС НААН”.
Таким чином, з укладанням Договору відступлення права вимоги до ТОВ “АКЦЕПТ”, як Нового кредитора, перейшло права вимоги до ДП ДГ “Широке” ДДС ДС НААН” щодо виконання зобов'язань за Основним договором.
У зв'язку з невиконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за Основним договором позивач звернувся до відповідача з претензією № 13/11-4 від 13.11.2020 щодо сплати попередньої оплати, штрафу неустойки та річних. Претензія отримана відповідачем 18.11.2020.
Неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов'язань за Основним договором та неповернення коштів з урахуванням штрафних санкцій після отримання претензії стало підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав та інтересів.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши докази, суд визнав позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини… Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є юридичні факти.
Згідно ч. 1 ст. 510 ЦК України, сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 713 ЦК України за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору.
До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналогічні положення містить ст. 193 Господарського кодексу України.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Сторонами у п. 2.2 Основного договору визначено строки поставки товару: до 01.10.2020.
Обставини справи свідчать, що обумовлений Основним договором товар, вартість якого сплачена Первісним кредитором, відповідачем не поставлений.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Наведена правова норма передбачає можливість пред'явлення до продавця альтернативних вимог - або передати обумовлений договором купівлі-продажу товар, за який вже здійснена попередня оплата, або вимагати сплаченої за товар суми. Право вибору при цьому належить покупцеві.
Статтею 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Згідно зі ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Позивач, як Новий кредитор, звернувся до відповідача з претензією № 13/11-4 від 13.11.2020 з вимогою повернути суму передплати та сплатити передбачені Основним договором штрафні санкції, що в загальному розмірі складає 813189,70 грн. Згідно відбитку печатки вхідної кореспонденції відповідача претензія отримана ним 18.11.2020.
З часу здійснення авансового платежу та направлення претензії жодних дій на виконання своїх зобов'язань за Основним договором відповідачем не здійснено, після пред'явлення позову останній не висловлював наміру вчинити дії по виконанню своїх зобов'язань, а тому суд визнає позовні вимоги про стягнення з відповідача сплаченої позивачем суми попередньої оплати в розмірі 400000,32 грн. обґрунтованими.
Також позивачем заявлено до стягнення 120000,10 грн. 30% штрафу, 59506,90 грн. 30% річних за користування чужими грошовими коштами, 61200,05 грн. неустойки у розмірі 0,3% від вартості непоставленого товару та 200000,16 грн. 50% штрафу.
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, стягнення неустойки.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції (ч. 2 ст. 217 ГК України).
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п. 1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Верховний Суд України зазначив у постановах від 22.11.2010 у справі № 14/80-09-2056 та від 20.12.2010 у справі № 06/113-38, що застосування до боржника, який порушив господарське зобов'язання, штрафних санкцій у вигляді пені, штрафу, передбачених ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, можливо, оскільки суб'єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням договірної санкції за невиконання або неналежне виконання договірних зобов'язань і пеня застосовується за порушення будь-яких господарських зобов'язань, а не тільки за невиконання грошового зобов'язання.
Отже, штрафні санкції у вигляді неустойки (штрафу, пені) застосовуються за допущене прострочення виконання негрошового зобов'язання, пов'язаного із обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій.
Крім того, у випадках порушення виконання господарських зобов'язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень можливості передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується із свободою договору, встановленою ст. 627 ЦК України, відповідно до якої сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені, які не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.
Відповідно до п. 8.3 Основного договору у випадку непоставки або прострочення продавцем поставки товару понад встановлені даним договором граничні терміни, він зобов'язаний повернути покупцю всі кошти перераховані на користь постачальника на виконання умов договору, у тому числі:
8.3.1. у разі прострочення поставки (непоставки, недопоставки) товару продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 30% від загальної суми попередньої оплати;
8.3.2. у разі прострочення поставки (непоставки, недопоставки) товару продавець сплачує покупцю проценти за користування чужими грошовими коштами у розмірі 30% річних за період з дня одержання першої частини попередньої оплати від покупця до дня її повернення останньому;
8.3.3. у разі прострочення поставки (непоставки, недопоставки) товару понад 10 (десять) календарних днів, продавець, починаючи з 11 (одинадцятого) календарного дня прострочення, додатково до штрафу передбаченому у п.п. 8.3.1. сплачує покупцю неустойку у розмірі 0,3% від вартості непоставленого (недопоставленого) товару або товару, поставленого з порушенням строків, за кожен день прострочення, а за прострочення зобов'язання щодо поставки товару понад 15 днів, постачальник, окрім неустойки, сплачує також штраф у розмірі 50% від загальної суми отриманої попередньої оплати.
За визначенням п. 8.4. Основного договору строк нарахування покупцем штрафних санкцій продавцю за договором не обмежується 6 (шістьма) місяцями з моменту виконання зобов'язань за договором, у зв'язку з чим, штрафна санкція підлягає нарахуванню за увесь період порушення зобов'язання.
Згідно наданого позивачем розрахунку 30% штрафу згідно п. 8.3.1 Основного договору, виходячи з розміру неповернутої суми передплати 400000,32 грн., до стягнення з відповідача підлягає 120000,10 грн. штрафу. Розрахунок виконано позивачем правильно.
Враховуючи прострочення відповідачем зобов'язання по поставці товару більш ніж на десять днів, суд визнав нарахування відповідачу неустойки у розмірі 0,3% згідно п. 8.3.3 Основного договору обґрунтованим.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок неустойки за обґрунтований період з 11.10.2020 по 01.12.2020, суд визнав його правильним, тому вимоги про стягнення неустойки задовольняється судом у заявленому позивачем розмірі 61200,05 грн.
Оскільки прострочення відповідачем виконання зобов'язання щодо поставки товару складає понад 15 днів, суд також визнав обґрунтованим нарахування позивачем 50% штрафу згідно п. 8.3.3 Основного договору. Розрахунок судом перевірено і визнано правильним.
Вимога про стягнення 50% штрафу задовольняється у заявленому позивачем розмірі 200000,16 грн.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Тобто, стаття 625 ЦК України, між іншим, надає можливість кредитору боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, встановити інший ніж 3% річних розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, який і було визначено у пункті 8.3.2 Основного договору в розмірі 30% річних від суми попередньої оплати.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок 30% річних за визначені позивачем періоди: з період з 01.06.2020 по 01.12.2020 та з 05.06.2020 по 01.12.2020, суд встановив, що сума 30% річних, з урахуванням сум передплати, складає 59506,90 грн., тому вимога про стягнення з відповідача 30% річних задовольняється судом в наведеній сумі.
Відповідно до ст.ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 75 ГПК України передбачено, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Доказів виконання зобов'язань щодо своєчасної та повної поставки товару у визначений умовами договору строк або добровільного повернення попередньої оплати, відповідач суду не надав. Факт неналежного виконання відповідачем зобов'язань як за договором контрактації №01/06-20 від 01.06.2020 та і за договором про відступлення права вимоги №10/07-20-3 від 10.07.2020 підтверджено матеріалами справи.
В даному випадку позивачем доведено, а відповідачем не спростовано обґрунтованість позовних вимог.
Згідно із ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підставі викладеного, суд визнав позовні вимоги документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 236-242, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з державного підприємства “Дослідне господарство “Широке” Донецької державної сільськогосподарської дослідної станції Національної академії аграрних наук України” (72250, Запорізька область, Веселівський район, село Широке, вул. Центральна, 1; ідентифікаційний код 00853317) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “АКЦЕПТ” (49000, м. Дніпро, вул. Пастера, 4, офіс 3А; ідентифікаційний код 32876405) - 400000 (чотириста тисяч) грн. 32 коп. попередньої оплати, 120000 (сто двадцять тисяч) грн. 10 коп. 30% штрафу, 59506 (п'ятдесят дев'ять тисяч п'ятсот шість) грн. 90 коп. 30% річних за користування чужими грошовими коштами, 61200 (шістдесят одна тисяча двісті) грн. 05 коп. неустойки у розмірі 0,3% від вартості непоставленого товару, 200000 (двісті тисяч) грн 16 коп. 50% штрафу та 12610 (дванадцять тисяч шістсот десять) грн 61 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст судового рішення складено 06.04.2021.
Суддя Т.А. Азізбекян