номер провадження справи 12/5/21
17.03.2021 Справа № 908/3385/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,
За участю секретаря судового засідання Соловйової А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 908/3385/20
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна" (03037, м. Київ, проспект Лобановського Валерія, буд. 56)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт" (69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 143)
про стягнення 1 156 892,02 грн.
за участю представників:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
Згідно із ст. 222 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях 25.01.2021, 10.02.2021, 22.02.2021, 04.03.2021 здійснювалося фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу - комплексу «Акорд».
Товариство з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна" звернулось до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою від 17.12.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт" про стягнення основної заборгованості в сумі 1 058 395,55 грн., пені в сумі 68866,32 грн., трьох процентів річних в сумі 21161,08 грн., штрафу в сумі 8469,07 грн. за договором поставки № 4005/03-19 від 23.09.2019, що разом складає 1 156 892,02 грн.
При цьому в пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 20000,00 грн.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2020 вищевказану позовну заяву передано для розгляду судді Смірнову О.Г.
Ухвалою суду від 04.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/3385/20, присвоєно справі номер провадження 12/5/21, визначено здійснення розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 25.01.2021 о 15:45.
Ухвалою суду від 25.01.2021 відкладено підготовче засідання на 10.02.2021 о 16:30.
Ухвалою суду від 10.02.2021 закрито підготовче провадження у справі № 908/3385/20 та призначено справу до судового розгляду по суті на 22.02.2021 о 16:15.
Ухвалою суду від 22.02.2021 відкладено судове засідання на 04.03.2021 о 16:00.
Ухвалою суду від 04.03.2021 відкладено судове засідання на 17.03.2021 о 09:00.
15.03.2021 на адресу суду від позивача надійшли пояснення, в яких останній зазначає наступне:
- статтею 524 ЦК України встановлено, що зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні, сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті;
- якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом;
- курсова різниця - різниця, яка є наслідком відображення однакової кількості одиниць іноземної валюти в національній валюті України при різних валютних курсах;
- ТОВ «Маресто Україна» та ТОВ «ЦМВ «Малахіт» у повній відповідності з вимогами чинного законодавства, при укладенні договору поставки № 4005/03-19 від 23.09.2019 погодили можливість коригування ціни договору (відповідної специфікації) з урахуванням зміни (збільшення) курсу євро до української гривні станом на момент фактичної оплати (п. 4.5. договору). Просить задовольнити позовні вимоги.
В судове засідання 17.03.2021 представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.
Представник позивача належним чином повідомлений про дату та час розгляду справи, що підтверджується підписом останнього на розписці від 04.03.2021 про оголошення відкладення судового засідання.
На адресу суду від відповідача надійшли повідомлення пошти з позначками “адресат відсутній за вказаною адресою, вибули”.
Частиною 2 ст. 27 ГПК України визначено, що для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Так, місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи - підприємця визначається на підставі відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (стаття 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” № 755-IV від 15.05.2003).
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, розміщеної на офіційному сайті Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search, вбачається, що місцезнаходження відповідача відповідає адресі, на яку направлялись ухвали господарським судом у даній справі, а саме: 69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 143.
Відповідно до ч. 5 ст. 176 ГПК України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 242 ГПК України копії повного судового рішення вручаються учасникам справи, які були присутні у судовому засіданні, негайно після проголошення такого рішення.
Частиною 6 (пунктами 4, 5) ст. 242 ГПК України визначено, що днем вручення судового рішення є, зокрема:
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи № 908/3385/20, а судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом відповідно до ст. ст. 7, 8, 13 ГПК України.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву у строк, встановлений судом не скористався.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Неприбуття у судове засідання 17.03.2021 представників сторін, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення судового засідання, не перешкоджає розгляду спору по суті, тому суд дійшов висновку, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, суд встановив.
Позов мотивовано тим, що 23.09.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Маресто Україна”, далі Постачальник, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт", далі Покупець, був укладений договір поставки № 4005/03-19, далі Договір, відповідно до п. 1.1., 1.2. якого Постачальник зобов'язується поставити і передати у власність Покупця технологічне обладнання (далі по тексту договору «товар»), а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і оплатити його на умовах, зазначених у даному договорі. Найменування, асортимент, кількість і ціна Товару, включаючи ПДВ, визначається сторонами в Специфікаціях до договору, які є невід'ємною частиною договору. У разі відсутності Специфікації, підтвердженням факту узгодження Сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни товару є прийняття Покупцем Товару за видатковою накладною, виданою Постачальником, яка після її підписання сторонами має силу Специфікації.
Згідно із п. 3.1. - 3.3., 3.5. - 3.8. Договору поставка товару здійснюється на умовах DDP (ІНКОТЕРМС-2010) за адресою: м. Запоріжжя, вул. Троїцька, буд. 27, якщо інше не зазначено у Специфікаціях. Поставка товару проводиться протягом 45-ти календарних днів з моменту отримання Постачальником передоплати в розмірі 30% від загальної суми даного Договору (Специфікації). Відвантаження (відпуск) товару здійснюється тільки за наявності оригіналу довіреності Покупця. Довіреність оформляється на кожну поставку товару і повинна бути виконана з дотриманням вимог статей 245-250 Цивільного кодексу України. Постачальник надає Покупцеві (його представнику) наступні документи:
- рахунок-фактуру на товар;
- документи, що підтверджують якість;
- видаткову накладну;
Датою поставки вважається дата, яка зазначена у видатковій накладній, що підписана сторонами. Право власності на поставлений товар і ризик його випадкової загибелі або пошкодження переходить від Постачальника до Покупця в момент отримання товару Покупцем та підписання накладної. Приймання товару за якістю проводиться відповідно до інструкції Держарбітражу при Радміні СРСР від 25.04.66 № П-7, а по кількості - відповідно до Інструкції Держарбітражу при Радміні СРСР від 15.06.65 № П-6.
Умовами п. 4.1. - 4.7. Договору сторони узгодили, що загальна сума договору визначається загальною вартістю партій товару, що поставляються в період терміну дії договору та вказаних в специфікаціях. Розрахунки за цим Договором здійснюються в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, вказаний в розділі 9 цього Договору. Покупець оплачує товар в наступному порядку:
- перший платіж у розмірі 30% від загальної суми Специфікації протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Договору (Специфікації);
- другий платіж у розмірі 70% від загальної суми Специфікації до 17 лютого 2020 року. Днем здійснення оплати вважається день, в який сума, що підлягає сплаті, зараховується на поточний рахунок Постачальника, вказаний в даному Договорі. Загальна сума товару по кожній окремій специфікації в гривні не є фіксованою. Загальна сума товару по кожній окремій специфікації визначається в національній валюті України гривні, з одночасним визначенням еквівалента суми товару в євро. Сторони використовують комерційний курс продажу, опублікований за посиланням maresto.ua/include/coursearh.php на дату укладення відповідної специфікації. В подальшому, у разі збільшення курсу Євро до української гривні, опублікованого за посиланням maresto.ua/include/coursearh.php на дату укладення відповідної специфікації до курсу цих валют, опублікованого на дату оплати, ціна на товар підлягає коригуванню. У цьому випадку коригування ціни здійснюється шляхом множення коефіцієнта на суму зобов'язань Покупця по оплаті перед Постачальником, згідно специфікації на момент фактичної оплати.
К = К2:К1,
де
К - коефіцієнт;
К1 - курс Євро до української гривні опублікований за посиланням maresto.ua/include/coursearh.php станом на дату укладення відповідної специфікації;
К2 - курс Євро до української гривні опублікований за посиланням https://mrst.com.ua/include/coursearh.php станом на дату здійснення оплати за відповідною специфікацією. Покупець проводить оплату відкоригованої ціни протягом одного банківського дня, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. У разі неможливості оплати протягом одного банківського дня, ціна на товар підлягає новому коригуванню та подальшій оплаті. Для оплати відкоригованої ціни, Постачальником на адресу Покупця направляється наступний пакет документів: лист- повідомлення, Специфікація та додаткова угода. Сторони домовилися, що остаточна вартість товару обмовляється на дату оплати останнього платежу шляхом підписання відповідної додаткової угоди, Специфікації та акта коригування цін.
Згідно із п. 8.1. Договору договір набуває чинності з моменту його підписання обома сторонами і діє до «31» грудня 2020 р., а в частині виконання зобов'язань - до повного і належного виконання цих зобов'язань. У разі неповідомлення один одного про припинення дії даного Договору за місяць до його припинення, Договір пролонгується на наступний календарний рік. Число пролонгацій не обмежено.
До вказаного Договору між сторонами були підписані наступні додатки, а саме:
- додаток № 1 від 23.09.2019 (Специфікація), згідно з якою передбачається поставка товару на загальну суму 1184593,20 грн. (еквівалент в євро - 43154,58 євро), курс на дату підписання специфікації 27,45 євро/грн., оплата за товар сплачується не пізніше 17 лютого 2020 року;
- додаток № 2 від 17.10.2019 (Специфікація), згідно з якою передбачається поставка товару на загальну суму 66746,40 грн. (еквівалент в євро - 2422,74 євро), курс на дату підписання специфікації 27,55 євро/грн., оплата за товар сплачується не пізніше 17 лютого 2020 року;
- додаток № 3 від 28.10.2019 (Специфікація), згідно з якою передбачається поставка товару на загальну суму 48900,00 грн. (еквівалент в євро - 1740,21 євро), курс на дату підписання специфікації 28,1 євро/грн., оплата за товар сплачується не пізніше 17 лютого 2020 року.
Докази у справі свідчать, що відповідач до поставки товару за Договором здійснив попередню оплату на користь позивача на загальну суму 499999,20 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку позивача, а саме:
- 24.09.2019 здійснив оплату на суму 299999,20 грн.;
- 25.09.2019 здійснив оплату на суму 200000,00 грн.
Так, на виконання умов укладеного Договору Постачальник поставив, а Покупець прийняв товар на загальну суму 1300239,60 грн., що підтверджується підписаними між сторонами видатковими накладними копії яких містяться у справі, а саме:
- видатковою накладною № 9011 від 22.10.2019 на суму 1130089,20 грн.;
- видатковою накладною № 9019 від 22.10.2019 на суму 25516,80 грн.;
- видатковою накладною № 9450 від 05.11.2019 на суму 28987,20 грн.;
- видатковою накладною № 9010 від 22.10.2019 на суму 58824,00 грн.;
- видатковою накладною № 10827 від 10.12.2019 на суму 7922,40 грн.;
- видатковою накладною № 9453 від 05.11.2019 на суму 48900,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем був виписаний рахунок № 13571 від 09.12.2019 з посиланням на Договір на суму 46666,80 грн.
Матеріали справи свідчать, що незважаючи на відсутність оплати, 10.12.2019 позивач поставив, а відповідач прийняв товар на суму 46666,80 грн., передбачений рахунком № 13571 від 09.12.2019, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 10838 від 10.12.2019.
Таким чином, позивачем був поставлений, а відповідачем прийнятий товар на загальну суму 1346906,40 грн.
У зв'язку з відсутністю оплати поставленого товару позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 106/5-20 від 26.05.2020, в якому просив погасити суму заборгованості, яка на момент складання листа з врахуванням курсових коливань, складала 895651,45 грн.
Відповідач листом за вих. № 23/06/01 від 23.06.2020 повідомив, що погоджується з сумою заборгованості перед ТОВ «Маресто Україна», визначеною у вищевказаному листі. При цьому зазначив, що має твердий намір погасити заборгованість з врахуванням курсових коригувань. Разом з тим вказує, що у зв'язку з введеним карантином на території України товариство зазнає значних збитків, пов'язаних зі зниженням об'ємів продажу за основним видом діяльності, а також не отримує запланований дохід від здачі ресторанного обладнання в оренду. Відповідач в листі пропонує розпочати погашення заборгованості з липня 2020 щомісячно частинами по 50000,00 грн.
З матеріалів справи вбачається, що позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 1 від 22.07.2020, в якій зазначив, що заборгованість на момент складання даної претензії за товар, поставлений згідно додатків № 1-3 та рахунку № 13571 від 09.12.2019, з врахуванням курсових коливань складає 979710,17 грн. Просить перерахувати суму заборгованості за поставлений товар з врахуванням курсових коригувань, пеню в сумі 60791,69 грн., три проценти річних в сумі 10719,76 грн. за відповідними реквізитами. Факт надіслання вказаної претензії на адресу відповідача підтверджується копією опису вкладення від 23.07.2020. Втім вказана претензія відповідачем не отримана та повернулась на адресу позивача.
Позивач в позові вказує, що відповідач в порушення умов Договору не здійснив в повному обсязі оплату вартості поставленого товару, у зв'язку з чим просить стягнути з відповідача заборгованість, яка з врахуванням курсових коригувань станом на момент складання позовної заяви складає 1058395,55 грн.
Оскільки відбулося несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, позивач намагається стягнути з відповідача пеню за загальний період з 18.02.2020 по 18.08.2020 в сумі 68866,32 грн. та штраф в сумі 8469,07 грн. на підставі п. 5.4. Договору. Так, вказаним пунктом Договору встановлено, що у разі порушення терміну оплати товару, передбаченого п. 4.3.2. цього договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. У разі порушення терміну оплати товару більш ніж на 10 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 1% від вартості неоплаченого товару.
З посиланням на приписи статті 625 ЦК України позивач вказує на прострочення грошового зобов'язання з боку відповідача, в зв'язку з чим намагається стягнути з нього три проценти річних за загальний період з 18.02.2020 по 17.12.2020 в сумі 21161,08 грн.
Судом дана належна правова кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами було укладено договір поставки. Відповідно до вимог Господарського кодексу України договір вважається укладеним у випадку досягнення сторонами умов щодо його предмету, строку та ціни. Сторони досягли всіх істотних умов відносно вказаного виду договору, тобто встановили його предмет, визначили ціну, порядок розрахунків, а тому відповідно до вимог ст. ст. 638, 639, 712 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України, він вважається укладеним згідно частини 7 статті 181 ГК України, а саме подія, до якої прагнули сторони відбулася.
Відповідно до ч. 1 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Статтею 265 ГК України також визначено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. У частині 1 статті 266 ГК України визначено, що предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.
Відповідач товар прийняв (про що свідчать наявні в матеріалах справи підписані з боку відповідача видаткові накладні), його не повернув, а тому зобов'язаний здійснити оплату його вартості в строк, встановлений договором.
Порядок здійснення оплати за товар між сторонами узгоджено в розділі 4 Договору, а саме в пункті 4.3., яким передбачено, що Покупець оплачує товар в наступному порядку:
- перший платіж у розмірі 30% від загальної суми Специфікації протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Договору (Специфікації);
- другий платіж у розмірі 70% від загальної суми Специфікації до 17 лютого 2020 року.
При цьому умовами п. 4.5. - 4.7. Договору сторони погодили, що загальна сума товару по кожній окремій специфікації в гривні не є фіксованою. Загальна сума товару по кожній окремій специфікації визначається в національній валюті України гривні, з одночасним визначенням еквівалента суми товару в євро. Сторони використовують комерційний курс продажу, опублікований за посиланням maresto.ua/include/coursearh.php на дату укладення відповідної специфікації. В подальшому, у разі збільшення курсу Євро до української гривні, опублікованого за посиланням maresto.ua/include/coursearh.php на дату укладення відповідної специфікації до курсу цих валют, опублікованого на дату оплати, ціна на товар підлягає коригуванню. У цьому випадку коригування ціни здійснюється шляхом множення коефіцієнта на суму зобов'язань Покупця по оплаті перед Постачальником, згідно специфікації на момент фактичної оплати.
К = К2:К1,
де
К - коефіцієнт;
К1 - курс Євро до української гривні опублікований за посиланням maresto.ua/include/coursearh.php станом на дату укладення відповідної специфікації;
К2 - курс Євро до української гривні опублікований за посиланням https://mrst.com.ua/include/coursearh.php станом на дату здійснення оплати за відповідною специфікацією. Покупець проводить оплату відкоригованої ціни протягом одного банківського дня, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. У разі неможливості оплати протягом одного банківського дня, ціна на товар підлягає новому коригуванню та подальшій оплаті. Для оплати відкоригованої ціни, Постачальником на адресу Покупця направляється наступний пакет документів: лист- повідомлення, Специфікація та додаткова угода. Сторони домовилися, що остаточна вартість товару обмовляється на дату оплати останнього платежу шляхом підписання відповідної додаткової угоди, Специфікації та акта коригування цін.
Позивач в даній справі просить стягнути з відповідача заборгованість, яка з врахуванням курсових коригувань складає 1058395,55 грн.
Втім, докази направлення на адресу відповідача специфікації та додаткової угоди для оплати останнім відкоригованої ціни, в тому числі докази підписання відповідної додаткової угоди, специфікації та акта коригування цін позивач суду не надав.
Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся до відповідача з листом за вих. № 106/5-20 від 26.05.2020, в якому просив погасити суму заборгованості, яка на момент складання листа з врахуванням курсових коливань, складала 895651,45 грн.
Відповідач листом за вих. № 23/06/01 від 23.06.2020 повідомив, що погоджується з сумою заборгованості перед ТОВ «Маресто Україна», визначеною у вищевказаному листі. При цьому зазначив, що має твердий намір погасити заборгованість з врахуванням курсових коригувань. Разом з тим вказує, що у зв'язку з введеним карантином на території України товариство зазнає значних збитків, пов'язаних зі зниженням об'ємів продажу за основним видом діяльності, а також не отримує запланований дохід від здачі ресторанного обладнання в оренду. Відповідач в листі пропонує розпочати погашення заборгованості з липня 2020 щомісячно частинами по 50000,00 грн.
З огляду на визнання відповідачем наявності перед позивачем заборгованості, визначеної в листі позивача за вих. № 106/5-20 від 26.05.2020, в сумі 895651,45 грн. суд дійшов висновку, що вказаний розмір заборгованості є погодженим.
Втім, відповідач не виконав обов'язок з оплати поставленого товару в повному обсязі у встановлений Договором строк.
В силу загальної норми, передбаченої у статті 599 ЦК України, та спеціальної норми, визначеної у частині першій ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Частиною 1 статті 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили згідно вимог ч. 2 статті 86 ГПК України. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Позивачем доведено суду факт порушення з боку відповідача своїх зобов'язань за Договором щодо не здійснення в повному обсязі оплати за поставлений товар, а також доведено порушення відповідачем строку оплати товару, встановленого умовами Договору. Відповідач доказів сплати боргу в повному обсязі станом на день розгляду справи суду не надав.
Враховуючи згоду відповідача із сумою заборгованості (з врахуванням курсових коригувань) за Договором, визначеною в листі позивача за вих. № 106/5-20 від 26.05.2020, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт" про стягнення основного боргу підлягають задоволенню частково в сумі 895651,45 грн.
Фактичні обставини справи свідчать, що зобов'язання з оплати поставленого товару з боку відповідача залишились невиконаними належним чином.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно із ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 6. ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до ст. ст. 1, 3 Закону України від 22.11.1996 р. N 543/96-ВР “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором поставки нарахував відповідачу пеню за порушення строків оплати товару на підставі п. 5.4. Договору за загальний період з 18.02.2020 по 18.08.2020 в сумі 68866,32 грн. та штраф в сумі 8469,07 грн.
Так, умовами п. 5.4. Договору сторони домовилися, що у разі порушення терміну оплати товару, передбаченого п. 4.3.2. цього договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення. У разі порушення терміну оплати товару більш ніж на 10 календарних днів, Покупець додатково сплачує Постачальнику штраф у розмірі 1% від вартості неоплаченого товару.
З матеріалів справи вбачається, що позивач нарахував пеню та штраф на суму заборгованості без врахування курсових коригувань, а саме на суму 846907,20 грн.
Фактичні обставини справи та докази на їх підтвердження свідчать, що позивач виконав належним чином свої зобов'язання, а саме поставив товар відповідачу на загальну суму 1346906,40 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними.
Докази у справі свідчать, що відповідач до поставки товару за Договором здійснив попередню оплату на користь позивача на загальну суму 499999,20 грн., що підтверджується виписками банку по рахунку позивача, а саме:
- 24.09.2019 здійснив оплату на суму 299999,20 грн.;
- 25.09.2019 здійснив оплату на суму 200000,00 грн.
З врахуванням вказаних оплат сума боргу за поставлений товар (без врахування курсових коригувань) складає 846907,20 грн.
Як вказано вище відповідно до п. 4.3. Договору Покупець оплачує товар в наступному порядку:
- перший платіж у розмірі 30% від загальної суми Специфікації протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання Договору (Специфікації);
- другий платіж у розмірі 70% від загальної суми Специфікації до 17 лютого 2020 року.
Умовами додатків № 1-3 (Специфікацій) до Договору визначено, що оплата за товар згідно накладної сплачується не пізніше 17 лютого 2020 року.
Таким чином, строк оплати товару настав 17.02.2020, прострочка виникла 18.02.2020.
Дослідивши розрахунок пені, виконаний позивачем, суд дійшов висновку про її перерахунок, оскільки позивачем нарахована пеня в більшому розмірі.
Відповідно до п. 1.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 року “Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань” у разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то господарський суд з урахуванням конкретних обставин справи самостійно визначає суми пені та інших нарахувань у зв'язку з порушенням грошового зобов'язання, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру відповідних пені та інших нарахувань. Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок пені.
Пеня розрахована наступним чином:
1) на заборгованість за поставлений товар в сумі 846907,20 грн., строк оплати якої настав 17.02.2020, прострочка виникла з 18.02.2020
- за період з 18.02.2020 по 18.08.2020 (183 дні прострочення) від суми боргу 846907,20 грн. пеня складає 68678,16 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт" про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 68678,16 грн.
Оскільки відповідачем прострочено виконання зобов'язання з оплати вартості поставленого товару більше ніж на 10 календарних днів, відтак позивач правомірно нарахував штраф на підставі п. 5.4. Договору в сумі 8469,07 грн. Розрахунок штрафу здійснений позивачем у відповідності до умов п. 5.4. Договору.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт" штрафу в розмірі 8469,07 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Матеріали справи свідчать, що позивач за несвоєчасне виконання зобов'язань за Договором з оплати вартості поставленого товару з посиланням на приписи ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача три проценти річних за загальний період з 18.02.2020 по 17.12.2020 в сумі 21161,08 грн.
Дослідивши наданий позивачем розрахунок трьох процентів річних, суд дійшов висновку про їх перерахунок у зв'язку з допущенням позивачем помилки, а саме позивач не врахував що кількість днів у 2020 році складає 366, а не 365.
Відтак, судом з власної ініціативи здійснено перерахунок трьох процентів річних.
Три проценти річних розраховані судом наступним чином:
1) на заборгованість за поставлений товар в сумі 846907,20 грн., строк оплати якої настав 17.02.2020, прострочка виникла з 18.02.2020
- за період з 18.02.2020 по 17.12.2020 (304 дні прострочення) від суми боргу 846907,20 грн. три проценти річних складають 21103,26 грн.
За таких обставин, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт" трьох процентів річних підлягають задоволенню частково в сумі 21103,26 грн.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Як вказано вище, в пункті 3 прохальної частини позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в суді першої інстанції в розмірі 20000,00 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно із ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частинами 3, 4 ст. 126 ГПК України встановлено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому судом враховано, що поняття особи, яка є адвокатом, наводиться в статті 6 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” № 5076-VI від 05.07.2012 року, де зазначено, що адвокатом може бути фізична особа, яка має повну вищу юридичну освіту, володіє державною мовою, має стаж роботи в галузі права не менше двох років, склала кваліфікаційний іспит, пройшла стажування (крім випадків, встановлених цим Законом), склала присягу адвоката України та отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю.
В якості підтвердження витрат на послуги адвоката позивач надав договір про надання правничої допомоги № 2308/19-1 від 23.08.2019, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна", далі Клієнт, та Адвокатським бюро «Чорної Оксани», далі Адвокатське бюро.
Відповідно до п. 1.1., 1.2. договору № 2308/19-1 від 23.08.2019 за даним договором Адвокатське бюро надає Клієнту правничу допомогу, пов'язану із здійсненням захисту та представництвом інтересів Клієнта, наданням йому правової інформації, консультацій та роз'яснень з правових питань, спрямованих на забезпечення реалізації прав, законних інтересів Клієнта, недопущення їх порушень, а також сприяння їх відновленню в разі порушення. Конкретні види правничої допомоги, їх розцінки і об'єм фіксуються сторонами в додатках та/або додаткових угодах до договору. Розмір гонорару (винагороди) Адвокатського бюро визначається відповідно до п. 3.1.2, 3.1.3 даного договору.
Умовами п. 3.1.2., 3.1.3., 3.1.4. договору № 2308/19-1 від 23.08.2019 визначено, що загальний розмір гонорару (винагороди за правничу допомогу), що надається згідно з цим договором, розраховується на підставі погоджених сторонами розцінок і фактично наданої правничої допомоги. Конкретні види правничої допомоги, їх розцінки і об'єм фіксуються сторонами в додатках та/або додаткових угодах до договору. Клієнт зобов'язується оплачувати правничу допомогу шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок Адвокатського бюро. Клієнт зобов'язується у 3-денний строк підписати наданий Адвокатським бюро акт приймання-передавання наданих послуг або надати мотивовану відмову від його підписання. У випадку не надання мотивованої відмови та не підписання акту приймання-передавання наданих послуг у терміни, передбачені даним пунктом договору, послуги вважаються сторонами виконаними у відповідності до умов договору.
Згідно із п. 5.1. договору № 2308/19-1 від 23.08.2019 цей договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Разом з тим позивач надав суду підписаний з Адвокатського бюро додаток № 9 від 10.12.2020 до договору № 2308/19-1 від 23.08.2019, відповідно до п. 1, 2 якого сторони погодили наступні види правничої допомоги: надання правової інформації, консультацій, складання процесуальних документів та представництво інтересів Клієнта в суді першої інстанції (Господарський суд Запорізької області) у справі за позовом Клієнта до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт" про стягнення заборгованості за договором поставки № 4005/03-19 від 23.09.2019. Розмір гонорару (винагороди) Адвокатського бюро за надання послуг, передбачених п. 1 даного додатку, складає 20000,00 грн., без ПДВ, який складається з (види правничої допомоги (їх розцінки):
- правовий аналіз наданих Клієнтом документів (вивчення документів, консультація), пошук судової практики щодо вирішення аналогічних спорів - 3000,00 грн., без ПДВ;
- складання та подача позовної заяви до суду, за необхідності - інших заяв по суті справи (відповідь на відзив) - 7000,00 грн., без ПДВ;
- участь в судових засіданнях в суді першої інстанції - 10000,00 грн., без ПДВ.
З матеріалів справи вбачається, що Адвокатським бюро був виписаний на оплату наданої правової допомоги рахунок-фактура № 10-1/ГС від 10.12.2020 на суму 20000,00 грн.
Докази у справі свідчать, що позивач оплатив Адвокатському бюро «Чорної Оксани» за надання правової допомоги за договором № 2308/19-1 від 23.08.2019 в сумі 20000,00 грн., що підтверджується копією платіжного доручення № 2561 від 17.12.2020.
Матеріали справи свідчать, що позовна заява від 17.12.2020 в даній справі, розрахунок заборгованості та штрафних санкцій оформлені за підписом адвоката Чорної О.В.
Разом з тим з матеріалів справи вбачається, що адвокат Чорна О.В. приймала участь в судових засіданнях 25.01.2021, 10.02.2021, 22.02.2021 та 04.03.2021 в даній справі.
При цьому, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Предметом спору в даній справі є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар (за 7 видатковими накладними) в сумі 1058395,55 грн., пені в сумі 68866,32 грн., трьох процентів річних в сумі 21161,08 грн. та штрафу в розмірі 8469,07 грн. за договором поставки № 4005/03-19 від 23.09.2019.
З огляду на обставини справи (стягнення боргу за договором поставки, предмет позову складається з суми боргу (за 7 видатковими накладними в сумі 1058395,55 грн.), пені в сумі 68866,32 грн., трьох процентів річних в сумі 21161,08 грн. та штрафу в розмірі 8469,07 грн., справа є не складною, і підготовка до її розгляду не потребує аналізу великої кількості доказів, законодавства, значних затрат часу та зусиль. Розгляд справи здійснювався в порядку загального позовного провадження, розгляд справи не був досить тривалий, рішення прийнято у п'ятому судовому засіданні. Тому суд дійшов висновку, що витрати порівняно зі складністю справи, виконаними адвокатом роботами (наданими послугами) та часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), є не співрозмірними та достатньо завищеними.
Приписами ч. 1 ст. 2 ГПК України визначено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 3 ст. 236 ГПК України судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають сплаті за послуги адвоката, та стягнути з відповідача на користь позивача розумний розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката для даної справи в сумі 10000,00 грн.
У судовому засіданні, яке відбулося 17.03.2021, відповідно до частини 1 статті 240 ГПК України, було проголошено скорочений текст рішення, а саме його вступну та резолютивну частини.
Керуючись ст. ст. 7, 8, 13, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, ч. 1 ст. 240 ГПК України, суд
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт" задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт", 69035, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 143, ідентифікаційний код 39276492, на користь:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна", 03037, м. Київ, проспект Лобановського Валерія, буд. 56, ідентифікаційний код 41189553, основний борг в сумі 895651 (вісімсот дев'яносто п'ять тисяч шістсот п'ятдесят одна) грн. 45 коп., пеню в сумі 68678 (шістдесят вісім тисяч шістсот сімдесят вісім) грн. 16 коп., три проценти річних в сумі 21103 (двадцять одна тисяча сто три) грн. 26 коп., штраф в сумі 8469 (вісім тисяч чотириста шістдесят дев'ять) грн. 07 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 14908 (чотирнадцять тисяч дев'ятсот вісім) грн. 53 коп., витрати на правничу допомогу в сумі 10000 (десять тисяч) грн. 00 коп., видавши наказ.
3. У задоволенні іншої частини позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "Маресто Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центр медичної візуалізації "Малахіт" відмовити.
Повне рішення складено - 05.04.2021 року
Суддя О.Г. Смірнов
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.