61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002
іменем України
06.04.2021 Справа № 905/254/21
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.,
розглянувши матеріали справи
за позовом: Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», м.Київ
до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний», м.Дружківка
про стягнення 5105,69грн
Представники сторін:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Суть спору: Позивач, Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», м.Київ, звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний», м.Дружківка про стягнення збитків у розмірі 5105,69грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту «пряме врегулювання до автоцивілки» №06-ТR\АО-2811821 від 24.02.2020, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, позивачем виплачено відшкодування власнику пошкодженого застрахованого ним автомобіля марки «Suzuki SX4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , тому, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України позивач отримав право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля марки «Dacia», державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, застрахована відповідачем, позивач просить суд стягнути з відповідача суму страхового відшкодування у розмірі 5105,69грн.
Ухвалою суду від 15.02.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/254/21; здійснювати розгляд справи вирішено за правилами спрощеного позовного провадження; судове засідання призначено на 10.03.2021 о 10:20год.
22.02.2021 на електронну пошту суду від Моторного (транспортного) страхового бюро України з накладенням електронного цифрового підпису та 02.03.2021 до канцелярії суду надійшов лист №9-02/6031 від 21.02.2021 на виконання ухвали суду від 15.02.2021.
03.03.2021 від відповідача до канцелярії суду надійшов відзив на позовну заяву №501 від 01.03.2021, у якому останній просить відмовити Товариству з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначає, що згідно із звітом №29/11/2020А дослідження спеціаліста-автотоварознавця, складеним на підставі його замовлення, сума страхового відшкодування становить 12254,31грн, на підставі чого відповідач сплатив позивачу суму 10954,31грн за вирахуванням франшизи за Полісом АО/2378185, у зв'язку із чим відповідач стверджує, що у повному обсязі виконав своє зобов'язання за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. До відзиву додано, зокрема, поліс №АО/2378185 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів; звіт №29/11/2020А дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля Suzuki SX4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , складений 08.12.2020 суб'єктом оціночної діяльності Черніковою Ренатою Михайлівною.
Ухвалою суду від 10.03.2021 оголошено перерву в судовому засіданні до 06.04.2021 об 11:00 год.
15.03.2021 від позивача до канцелярії суду надійшла відповідь на відзив б/н від 09.03.2021, в якій відхилено доводи відповідача, позивач наполягає на задоволенні позовних вимог. В обґрунтування своїх заперечень зазначає, що дослідження спеціаліста-автотоварознавця в жодній мірі не відповідає вимогам чинного законодавства про оцінку майна, оскільки такого роду документ оформлено з порушення Національних стандартів про оцінку майна (постанови Кабінету Міністрів України №1440-2003-п, 1442-2004-п, 1655-2006-п, 1185-2007-п) та Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Мінюсту України та Фонду держмайна України від 24.11.2003 №142/5/2092 та зареєстрованої в Мінюсті України 24.11.2003 за №1074/8395, зі змісту даного дослідження неможливо встановити на основі чого оцінювач, який його склав, визначив кількість та характер зазначених ним пошкоджень, адже самостійно транспортний засіб Suzuki SX4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , він не оглядав.
19.03.2021 на адресу суду від відповідача надійшли заперечення проти відповіді на відзив №656 від 16.03.2021, в яких зазначав, що забезпечити особистий огляд оцінювачем автомобіля Suzuki SX4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , в пошкодженому стані, ПрАТ "СК АСКО ДС" не мало можливості, оскільки його було відремонтовано 15.09.2020, тоді як позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату лише 30.10.2020, з якої відповідач і дізнався про настання страхового випадку з вини особи, цивільно-правова відповідальність якої в нього застрахована. Крім того, зазначив, що згідно умов договору №06-ТR\АО-2811821 розмір збитку проводиться або на підставі документів рекомендованої СТО або акту автотоварознавчого дослідження, проведеного експертом, погодженим зі страховиком. Крім того, вважає, що в даному випадку слід застосовувати коефіцієнт фізичного зносу - 0,70. На підставі викладеного, просить суд відмовити у задоволені позовних вимог повністю.
В судове засідання в режимі відеоконференції 10.03.2021 представник позивача з'явився, наполягав на задоволенні позовних вимог, в судове засідання 06.04.2021 представник позивача не з'явився.
В судові засідання представник відповідача не з'явився, про дату, час та місце судових засідань повідомлений завчасно та належним чином, просив суд розглянути справу за його відсутності, означене клопотання суд задовольняє.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а відсутність належним чином повідомлених представників сторін істотним чином не впливає на таку кваліфікацію і не перешкоджає розгляду справи.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд встановив наступне.
24.02.2020 між Товариством з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту "Пряме врегулювання до автоцивілки" № 06-ТR\АО-2811821 (далі - договір), предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом Suzuki SX4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .
За змістом пункту 6. Договору, страховим випадком є пошкодження транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди без вини водія транспортного засобу та виключно за участю двох або більше транспортних засобів за умови, що всі учасники дорожньо-транспортної пригоди є встановленими і, згідно з Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", виникла цивільно-правова відповідальність іншого/інших учасників зазначеної пригоди.
Строк дії договору згідно полісу з 00:00 год. 28.02.2020 до 27.02.2021.
19.05.2020 приблизно о 17 год 45 хв у місті Києві по вул.Новокостянтинівська, 1-В, сталася ДТП, а саме: водій ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом Dacia, державний номер НОМЕР_2 , при перестроюванні, не надав перевагу в русі транспортному засобу Suzuki SX4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що рухався в попутному напрямку по тій смузі, на яку він мав намір перестроїтися та допустив з ним зіткнення, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
ДТП сталася внаслідок порушення водієм ОСОБА_2 п.10.1 Правил дорожнього руху, що підтверджується постановою Подільського районного суду м.Києва від 14.08.2020 у справі №758/6606/20, відповідно до якої ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Як вбачається із матеріалів справи, 20.05.2020 ОСОБА_1 звернулась до позивача, ТзДВ СК «Альфа-Гарант» із заявою про настання події та виплату страхового відшкодування за Договором страхування на рахунок станції технічного обслуговування.
Відповідно до рахунку-фактури №1221386 від 18.08.2020, складеного станцією технічного обслуговування - Фізичною особою-підприємцем Мусійко Олегом Олексійовичем, визначено вартість відновлювального ремонту автомобіля Suzuki SX4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 на суму 17360,00грн.
На підставі страхового акту №СТ/20/0143 від 31.08.2020, у відповідності до розрахунку суми страхового відшкодування, визначеної вказаним актом, та заяви страхувальника про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування позивач, виконуючи свої зобов'язання за Договором, здійснив відшкодування завданої шкоди внаслідок спірної ДТП у загальному розмірі 17360,00грн шляхом перерахування коштів у сумі 17360,00грн на рахунок виконавця ремонтних робіт - Фізичної особи-підприємця Мусійко Олегу Олексійовичу (платіжне доручення №11083 від 31.08.2020).
Із постанови Подільського районного суду м.Києва від 14.08.2020 у справі №758/6606/20 вбачається, що транспортний засіб - автомобіль Dacia, державний номер НОМЕР_2 , водієм якого спричинено ДТП, що потягнуло завдання шкоди власнику автомобіля Suzuki SX4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , знаходився під керуванням ОСОБА_1 .
Вина особи, яка керувала автомобілем Dacia, державний номер НОМЕР_2 , встановлена у судовому порядку.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу Dacia, державний номер НОМЕР_2 , на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована відповідачем - ПрАТ «СК АСКО-Донбас Північний», згідно полісу №АО/2378185.
30.10.2020 ТДВ СК «Альфа-Гарант» звернулося до ПрАТ «СК АСКО-Донбас-Північний» із заявою на виплату страхового відшкодування (в порядку регресу) за вих. №6309 на суму 17360,00 грн.
10.12.2020 з боку відповідача було здійснено часткову виплату відшкодування у розмірі 10954,31грн, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №22536 від 10.12.2020.
Заперечуючи проти визначення розміру страхового відшкодування, відповідач посилався на необхідність застосування коефіцієнту фізичного зносу щодо пошкодженого транспортного засобу марки Suzuki SX4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який за розрахунком провідного фахівця ОСОБА_3 , відповідно до звіту №29/11/2020А дослідження спеціаліста-автотоварознавця автомобіля Suzuki SX4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , становить 0,70, у зв'язку з чим вартість відновлювального ремонту має становити 12254,31грн.
Крім того, відповідач зауважував на необхідності вирахування розміру франшизи за полісом № АО/2378185 у сумі 1300,00грн.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, Товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», зазначає, що у зв'язку із тим, що останнім було здійснено виплату страхового відшкодування власнику пошкодженого автомобіля Suzuki SX4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , позивач відповідно до ст.ст. 993, 1191 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України «Про страхування», набув право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Тож, враховуючи, що цивільно-правова відповідальність за шкоду перед третіми особами, завдану внаслідок експлуатації транспортного засобу автомобіля Dacia, державний номер НОМЕР_2 застрахована у Приватному акціонерному товаристві «СК АСКО-Донбас Північний», згідно полісу №АО/2378185, а також з огляду на те, що водія автомобіля Dacia, державний номер НОМЕР_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, позивач просить стягнути з відповідача шкоду у розмірі 5105,69грн (17360,00грн (розмір відновленого ремонту автомобіля) - 10954,31грн (виплачене відповідачем страхове відшкодування) - 1300,00грн (франшиза), завдану з вини водія застрахованого транспортного засобу.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як передбачено статтею 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.
Відповідно до положень статті 981 Цивільного кодексу України та частини 2 статті 18 Закону України "Про страхування" договір страхування укладається в письмовій формі, а також може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката).
За визначенням статті 8 Закону України "Про страхування" страховим ризиком є певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання.
Страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як встановлено судом вище, позивачем на виконання зобов'язань за договором добровільного страхування наземного транспорту "Пряме врегулювання до автоцивілки" №06-ТR\АО-2811821 від 24.02.2020, предметом якого є страхування транспортного засобу Suzuki SX4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 з полісом №АО/2811821 було відшкодовано на користь страхувальника 17360,00 грн.
Згідно зі ст. ст. 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом.
Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст.27 Закону України «Про страхування», відповідно до яких до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов'язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.
Таким чином, суд зазначає, що до позивача у зв'язку з погашенням шкоди коштами страхового відшкодування перейшло право вимоги (права кредитора, яким у деліктному зобов'язанні є потерпілий) до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
Отже, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, вина особи, яка керувала транспортним засобом Dacia, державний номер НОМЕР_2 встановлена у судовому порядку постановою Подільського районного суду міста Києва від 14.08.2020 у справі №758/6606/20.
Відповідно до частини 6 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу; потерпілі - треті юридичні та фізичні особи, життю, здоров'ю та/або майну яких внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортним засобом заподіяна шкода, цивільно-правову відповідальність за яку несе власник цього транспортного засобу; забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
Обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності, відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність водія за шкоду, заподіяну майну третіх осіб, внаслідок експлуатації автомобіля Dacia, державний номер НОМЕР_2 була застрахована у Приватному акціонерному товаристві «СК АСКО-Донбас Північний», згідно полісу №АО/2378185.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого.
Абзацом 1 статті 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страхова сума - грошова сума, в межах якої страховик відповідно до умов страхування зобов'язаний провести виплату при настанні страхового випадку.
Страхове відшкодування - це страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку (абзац 16 статті 9 Закону України "Про страхування").
Таким чином, у зв'язку з настанням страхового випадку - пошкодженням автомобіля Suzuki SX4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у відповідача виник обов'язок відшкодувати власнику останнього витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу.
Разом з тим, як встановлено судом, вартість страхового відшкодування власнику автомобіля Suzuki SX4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була сплачена позивачем на підставі договору страхування.
Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів", у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Згідно з підпунктом 12.1 ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Абзацом 18 статті 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.
Разом з цим, спеціальні норми Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлюють певні умови для визначення розміру шкоди (збитків), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, а саме: відшкодовується оцінена шкода, розмір шкоди обмежується лімітом відповідальності, встановленим в полісі (пункт 22.1 статті 22 Закону); розмір шкоди обмежується вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29 Закону); розмір шкоди зменшується на суму франшизи, встановленої в полісі (статті 9, 12 Закону). Крім того, страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов'язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу (пункти 32.4, 32.7 статті 32 Закону).
Таким чином, виконання обов'язку з відшкодування шкоди особою, яка застрахувала свою цивільну відповідальність Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" покладено на страховика винної особи у межах, встановлених цим Законом та договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Отже, враховуючи наведене, з огляду на те, що позивач виплатив страхове відшкодування власнику застрахованого автомобіля у нього виникло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяну шкоду, тобто, у даному випадку до Приватного акціонерного товариства «СК АСКО-Донбас Північний».
Так, відповідачем 10.12.2020 частково сплачено страхове відшкодування у розмірі 10954,31грн.
Відповідно до ст.1192 Цивільного кодексу України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту, суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, в якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, що витрачена на відновлення транспортного засобу, а реальним підтвердженням виплати страхового відшкодування страхувальнику є платіжний документ про здійснення такої виплати (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №910/9396/17, від 06.07.2018 у справі №924/675/17, від 25.07.2018 у справі №922/4013/17).
Як передбачено в п. 1.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої Наказом №142/5/2092 від 24.11.2003 Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 за №1074/8395, методика встановлює механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобів (далі - КТЗ), а також вимоги до оформлення результатів оцінки, оціночні процедури визначення вартості КТЗ.
Вимоги Методики є обов'язковими під час проведення автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень судовими експертами науково-дослідних інститутів судових експертиз Міністерства юстиції України, експертами науково-дослідних експертно-криміналістичних центрів Міністерства внутрішніх справ України, експертами інших державних установ, суб'єктами господарювання, до компетенції яких входить проведення судових автотоварознавчих експертиз та експертних досліджень, а також всіма суб'єктами оціночної діяльності під час оцінки КТЗ у випадках, передбачених законодавством України або договорами між суб'єктами цивільно-правових відносин (п.1.3. Методики).
Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики).
Відповідно до п.7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, значення Е приймається таким, що дорівнює нулю для нових складників та для складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, причепів, напівпричепів та автобусів; 5 років - для мототехніки.
Відповідно до абзацу 2 п. 7.41 Методики для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення експлуатаційного зносу приймається рівним 0,7.
Відповідно до вимог пункту 8.2 Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:
Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де, С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн; С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн; С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн; Е З - коефіцієнт фізичного зносу.
Отже, якщо для відновлення пошкодженого у ДТП транспортного засобу ремонт здійснюється методом заміни складових частин, що були пошкоджені, на нові, страховик за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (відповідач) відшкодовує не повну вартість цих складових частин, а з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників аварійно пошкодженого транспортного засобу.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 22.03.2017 у справах №№ 910/3650/16, 910/32969/15 та у постановах Верховного Суду від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16, від 01.02.2018 у справі № 910/22886/16.
Як вбачається із матеріалів справи, розрахунок страхового відшкодування було здійснено позивачем на підставі рахунку-фактури № 1221386 від 18.08.2020 Фізичної особи - підприємця Мусійко О.О., яким безпосередньо здійснювався відновлювальний ремонт пошкодженого автомобіля транспортного засобу марки «Suzuki SX4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та який визначив суму ремонту автомобіля без урахування значення коефіцієнту фізичного зносу на запчастини, що підлягають заміні.
Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначає, що згідно із звітом №29/11/2020А від 08.12.2020, складеним ФОП Черніковою Ренатою Михайлівною на підставі замовлення відповідача, сума страхового відшкодування з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу становить 12254,31грн та за вирахуванням франшизи (1300,00грн) сума у розмірі 10954,31грн була сплачена на рахунок позивача, у зв'язку із чим відповідач стверджує, що у повному обсязі виконав своє зобов'язання за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
У звіті №23/06/2020 від 25.06.2020, складеним ФОП Черніковою Ренатою Михайлівною застосований коефіцієнт фізичного зносу (Ез) - 0,7.
Як вбачається з матеріалів справи, автомобіль Suzuki SX4, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 - 2008 року випуску, а дорожньо-транспортна пригода сталася 19.05.2020, тобто строк експлуатації перевищує 7 років.
Згідно рахунку-фактури №1221386 від 18.08.2020 та акту виконаних робіт №1221386 від 15.09.2020 запасні частини не є новими (б/у).
Таким чином, враховуючи те, що деталі, які були використані для відновлювального ремонту транспортного засобу марки «Suzuki SX4», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , вже перебували під впливом експлуатаційного зносу, оскільки зазначені деталі не є новими та були у вжитку, а відповідачем належними та допустимими доказами не доведено, що вартість використаних у ремонті деталей неспівмірна із вартістю аналогічних деталей з урахуванням фізичного зносу, отже сума страхового відшкодування розцінюється судом як сума вартості відновлювального ремонту застрахованого позивачем автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу.
З огляду на встановлені обставини, за відсутності відповідних належних доказів на підтвердження заперечень відповідача, враховуючи приписи статті 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" суд дійшов висновку, що наявність рахунку-фактури Фізичної особи - підприємця Мусійко О.О. №1221386 від 18.08.2020, з урахуванням застосування під час відновлювального ремонту запчастин, що вже знаходилися у використанні, а також платіжного доручення від 31.08.2020 №11083 є достатніми та допустимими доказами розміру фактично здійснених позивачем витрат по виплаті страхового відшкодування, які виникли внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
За таких обставин, заявлена позивачем до стягнення сума підлягає задоволенню, а саме із залишку несплаченої відповідачем частини страхового відшкодування підлягає вирахуванню франшиза, у зв'язку з чим розмір відшкодування становить: 5105,31грн (17360,00грн -10954,31грн -1300,00грн).
Відповідно до частини 1 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Згідно зі статтею 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до статті 78 даного Кодексу достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
За відсутності в матеріалах справи доказів відшкодування відповідачем на користь позивача залишку несплаченої частини страхового відшкодування у розмірі 5105,31грн, відповідні позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.73, 74, 79, 86,129, ст.ст.232-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Позов Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», м.Київ до відповідача: Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія АСКО-Донбас Північний», м.Дружківка про стягнення 5105,69грн задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія АСКО-Донбас Північний" (код ЄДРПОУ 13494943, адреса: 84205, Донецька область, м. Дружківка , вул. Соборна, буд. 37) на користь Товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія "Альфа-Гарант" (код ЄДРПОУ 32382598, адреса: 01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26) суму виплаченого страхового відшкодування у розмірі 5105,69грн, а також судовий збір за розгляд справи у розмірі 2270,00грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст.241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга відповідно до ст.256 Господарського процесуального кодексу України на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).
У судовому засіданні 06.04.2021 підписано повний текст рішення.
Суддя Г.Є. Курило