Ухвала
05 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 686/34210/19
провадження № 61-19684ск20
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Русинчука М. М., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 липня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про визнання незаконним та скасування реєстрації права власності на квартиру, зобов'язання внесення запису про державну реєстрацію права власності,
Ухваленим у зазначеній справі рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 липня 2020 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції - без змін.
28 грудня 2020 року (згідно з штемпелем на поштовому конверті) ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 липня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у вказаній справі, яка за своїм змістом не відповідала вимогам статей 389, 392 ЦПК України.
Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2021 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк (десять днів з моменту отримання ухвали) для усунення недоліків. Скаржнику необхідно було надати уточнену касаційну скаргу із зазначенням обов'язкових підстав на касаційне оскарження.
21 січня 2021 року (згідно штемпеля на поштовому конверті) ОСОБА_1 надіслав уточнену касаційну скаргу з порушенням вимог статей 389, 392 ЦПК України, недоліки касаційної скарги не усунув.
Ухвалою цього ж суду від 24 лютого 2021 року продовжено строк для усунення недоліків касаційної скарги, ОСОБА_1 необхідно було для усунення недоліків касаційної скарги зазначити підстави касаційного оскарження згідно з вимогами статей 389, 392 ЦПК України.
16 березня 2021 року ОСОБА_1 надіслав уточнену касаційну скаргу, у якій зазначає підставами касаційного оскарження пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, та, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і порушення норм процесуального права, вказує, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах без зазначення щодо застосування якої конкретно норми права відсутній такий висновок.
Таке обґрунтування не можна визнати належним, оскільки при касаційному оскарженні судових рішень з наведеного пункту не зазначено конкретну норма права, що регулює спірні правовідносини, з приводу застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Також доводи касаційної скарги містять посилання на те, що суд першої інстанції у порушення норм процесуального права не врахував висновки, викладені у постановах Верховного Суду, без зазначення цих постанов.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У пункті 3 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у випадку, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Без виконання вимоги щодо зазначення у касаційній скарзі обов'язкових підстав касаційного оскарження судового рішення неможливо визначити підстави відкриття касаційного провадження та межі, в яких має здійснюватися касаційний перегляд оскаржених судових рішень.
Відповідно до положень частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала, якщо не усунуті її недоліки у встановлений судом строк відповідно до вказівок в ухвалі суду про залишення скарги без руху.
Відповідно до положень частини третьої статті 185, частини другої статті 393 ЦПК України касаційна скарга вважається неподаною і повертається особі, яка її подала, якщо не усунуті її недоліки у встановлений судом строк відповідно до вказівок в ухвалі суду про залишення скарги без руху.
Зазначений недолік (відсутність обґрунтування наявності підстав касаційного оскарження), який був підставою для залишення касаційної скарги без руху, не усунуто у наданий для цього строк, що відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 393 ЦПК України є підставою для повернення касаційної скарги.
Керуючись статтями 185, 260, 389, 392, 393 ЦПК України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 14 липня 2020 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 24 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Управління з питань реєстрації Хмельницької міської ради про визнання незаконним та скасування реєстрації права власності на квартиру, зобов'язання внесення запису про державну реєстрацію права власності визнати неподаною та повернути скаржнику.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М. М. Русинчук