Ухвала
31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 701/868/20
провадження № 61-19365св20
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Червинської М. Є.,
суддів: Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Жданової В. С., Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Приватне підприємство «Лавіта»,
відповідач - Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит»,
третя особа - ОСОБА_1 ,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження клопотання Приватного підприємства «Лавіта» про закриття касаційного провадження у справі за заявою Приватного підприємства «Лавіта» про забезпечення позову в справі за позовом Приватного підприємства «Лавіта» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа - ОСОБА_1 , про припинення іпотеки,
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Грошової Світлани Василівни на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 17 вересня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року,
У вересні 2020 року Приватне підприємство «Лавіта» (далі - ПП «Лавіта») звернулось до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»), третя особа: ОСОБА_1 , про припинення іпотеки.
Позовна заява обґрунтована тим, що 11 квітня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит»), правонаступником якого є ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит»
та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № МКЛУ-92-08, відповідно
до якого банк надав, а ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі
83 160,00 дол. США.
Цього ж дня між ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» та ПП «Лавіта» укладено договір іпотеки № МІУ-92-08 відповідно до якого ПП «Лавіта» передало ВАТ «Банк «Фінанси та Кредит» комплекс будівель реєстраційний номер 5485229,
що розташований по АДРЕСА_1 .
Рішенням Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2014 року у справі № 705/4368/13-ц стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП «Лавіта» на користь ПАТ «Банк «Фінанси і Кредит» заборгованість по кредитному договору 1 256 495,98 грн.
Рішенням Апеляційного суду Черкаської області від 12 травня 2014 року у справі № 22-ц/793/1039/14 рішення Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 24 лютого 2014 року змінено, скасовано його в частині задоволення позовних вимог ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП «Лавіта» про стягнення заборгованості по кредиту в сумі
1 256 495,98 грн. Позовні вимоги ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ПП «Лавіта» про стягнення заборгованості по кредиту задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2
на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість по кредитному договору на загальну суму 950 522,21 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПП «Лавіта» на користь ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» заборгованість
за кредитним договором на загальну суму 950 522,21 грн.
У період з 15 березня 2017 року по 19 лютого 2018 року відповідачами
у цивільній справі № 705/4368/13-ц вище зазначене рішення суду виконане
в повному обсязі.
Таким чином, у зв'язку з повним виконанням зобов'язання за кредитним договором від 11 квітня 2008 року іпотека припинилася в силу приписів статті 17 Закону України «Про іпотеку».
Разом з позовною заявою подано клопотання про забезпечення позову, яке мотивовано тим, що незважаючи на повне виконання судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, 15 вересня 2020 року директору ПП «Лавіта» зателефонував переможець торгів та повідомив, що вони будуть вживати заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки.
У зв'язку з цим ПП «Лавіта» вважає, що новий кредитор може зареєструвати
за собою право власності на предмет іпотеки. Тому у заяві просив забезпечити позов шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо предмета іпотеки.
Ухвалою Маньківського районного суду Черкаської області від 17 вересня 2020 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду
від 26 листопада 2020 року, заяву задоволено.
Заборонено органам та суб'єктам державної реєстрації прав, державним реєстраторам, які утворені та діють відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» вчиняти дії, пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно
та державну реєстрацію обтяжень речових прав на спірне майно щодо комплексу, об'єкту нежитлової нерухомості, номер об'єкта в РПВН 5485229,
що знаходяться на АДРЕСА_1 .
Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суди виходили із співмірності заявлених вимог позову заходам забезпечення.
Ухвалою Верховного Суду від 25 січня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 701/868/20, витребувано її з Маньківського районного суду Черкаської області.
У грудні 2021 року ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову
у задоволенні заяви.
Касаційна скарга мотивована тим, що у спорах за участю банків, в яких введено тимчасову адміністрацію та/або запроваджено процедуру ліквідації, зокрема щодо виконання своїх зобов'язань перед кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними відносно інших законодавчих актів. У сфері виведення неплатоспроможних банків з ринку Виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб наділена повноваженнями визначати порядок та способи реалізації майна банку,
що ліквідується. Після затвердження результатів інвентаризації майна банку
та формування ліквідаційної маси Фонд розпочинає реалізацію такого майна, зокрема шляхом його продажу на аукціоні. Згідно з частиною шостою статті 150 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України)
не допускається забезпечення позову шляхом зупинення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, заборони або встановлення обов'язку вчиняти певні дії Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації чи ліквідації банку. Крім того, відповідно до пункту 7 частини другої статті 46 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» з дня початку процедури ліквідації банку втрачають чинність публічні обтяження
чи обмеження на розпорядження (у тому числі арешти) будь-яким майном (коштами) банку; накладення нових обтяжень чи обмежень на майно банку
не допускається.
Крім того, судами застосовано норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного
в постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 645/5064/19, від 23 квітня 2020 року у справі № 640/20555/19, від 20 березня 2019 року
у справі № 826/14951/18, від 10 квітня 2019 року у справі № 826/16509/18,
від 26 грудня 2019 року у справі № 640/13245/19, від 29 січня 2020 року у справі № 280/4367/19.
У лютому 2021 року ПП «Лавіта» подало до Верховного Суду клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Грошової Світлани Василівни на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 17 вересня 2020 року
та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року.
Заявник вказує, що правові висновки щодо застосування норм права,
які викладені у постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі
№ 645/5064/19, від 23 квітня 2020 року у справі № 640/20555/19, від 20 березня 2019 року у справі № 826/14951/18, від 10 квітня 2019 року у справі
№ 826/16509/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 640/13245/19, від 29 січня 2020 року у справі № 280/4367/19 та на які посилається особа, яка подала касаційну скаргу, не є подібним, а тому наявні підстави для закриття касаційного провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 396 ЦПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження виявилося, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник
у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.
Разом з цим, колегія суддів вважає, що правовим висновкам щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду від 03 червня 2020 року у справі № 645/5064/19, від 23 квітня 2020 року у справі № 640/20555/19,
від 20 березня 2019 року у справі № 826/14951/18, від 10 квітня 2019 року
у справі № 826/16509/18, від 26 грудня 2019 року у справі № 640/13245/19,
від 29 січня 2020 року у справі № 280/4367/19, на які посилається Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Грошова С. В. та які стали підставою для відкриття касаційного провадження, необхідно дати правову оцінку під час касаційного перегляду справи, а тому Верховний Суд відмовляє у задоволенні клопотання про закриття касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 5 частини першої статті 396 ЦПК України.
Керуючись пунктом 5 частини першої статті 396 ЦПК України,
Відмовити Приватному підприємству «Лавіта» в задоволенні клопотання про закриття касаційного провадження у справі за заявою Приватного підприємства «Лавіта» про забезпечення позову в справі за позовом Приватного підприємства «Лавіта» до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит», третя особа - ОСОБА_1 , про припинення іпотеки,
за касаційною скаргою Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» Грошової Світлани Василівни на ухвалу Маньківського районного суду Черкаської області від 17 вересня 2020 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 листопада 2020 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Судді:М. Є. Червинська С. Ю. Бурлаков В. С. Жданова А. Ю. Зайцев
В. М. Коротун