Ухвала
05 квітня 2021 року
м. Київ
справа № 490/3703/19
провадження № 61-1670ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Усика Г. І. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду
м. Миколаєва від 07 вересня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком, припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності,
У квітні 2019 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення.
У лютому 2020 року ОСОБА_2 подав до суду уточнену позовну заяву, в якій просив усунути йому перешкоди у користуванні житловою кімнатою 2-4 площею 17,3 кв. м у житловому будинку літ. А, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом виселення ОСОБА_1 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із житлової кімнати 2-4 площею 17,3 кв. м без надання іншого житлового приміщення; та звільнити від речей господарські та побутові споруди, а саме: 42/100 частки сараю літ. Б, 33/100 частки літньої кухні літ. И, літню кухню літ. З, душ літ. Д, вбиральню літ. Г за цією адресою.
У травні 2019 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком.
У березні 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 подали до суду заяву про зміну предмета позову, в якій просили: встановити порядок користування житловим будинком АДРЕСА_1 шляхом виділення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 у користування житлову кімнату 2-4, площею 17,3 кв. м, житлову кімнату 2-3 площею 9,5 кв. м, кухню літ. 2-1 площею 9,1 кв. м, ванну кімнату літ. 2-2 площею 2,4 кв. м, які складають ізольоване помешкання - квартиру № 2 , загальною площею 38,3 кв. м, житловою площею 26,8 кв. м у вказаному житловому будинку; припинити право власності ОСОБА_2 на 77/100 часток ізольованого помешкання - квартири № 2 у вказаному домоволодіння зі сплатою грошової компенсації у сумі 19 179,70 грн вартості вказаного ізольованого приміщення; визнати за ОСОБА_1 право власності на 77/100 часток ізольованого помешкання - квартири АДРЕСА_1 .
Рішенням Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Миколаївського апеляційного суду
від 15 грудня 2020 року, позов ОСОБА_2 задоволено частково, в задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 відмовлено. Усунуто ОСОБА_2 перешкоди у користуванні житловою кімнатою 2-4, площею 17,3 кв. м у житловому будинку літ. А за адресою АДРЕСА_1 шляхом виселення ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_4 із житлової кімнати 2-4, площею 17,3 кв. м без надання іншого житлового приміщення. Вирішено питання розподілу судових витрат.
У лютому 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 вересня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року.
Ухвалою Верховного Суду від 19 лютого 2021 року клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку задоволено, поновлено заявниці строк на касаційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, касаційну скаргу залишено без руху, надано строк до 09 березня 2021 року для доплати судового збору.
У березні 2021 року до Верховного Суду на виконання вимог указаної ухвали касаційного суду надійшла заява ОСОБА_1 , до якої долучено дублікат електронної квитанції про сплату судового збору у належному розмірі.
Як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на те, що суди попередніх інстанцій застосували норми матеріального права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених Верховним Судом України у постанові від 03 квітня 2013 року у справі № 6-12цс13, Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 21 серпня
2019 року у справі № 569/4373/16-ц та від 20 листопада 2019 року у справі
№ 344/8200/14-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України. Наведені у ній доводи підлягають перевірці за матеріалами справи, а тому згідно частини сьомої статті 394 ЦПК України наявні підстави для відкриття касаційного провадження.
Касаційне провадження у цій справі відкривається на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Касаційна скарга містить клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення касаційного перегляду справи.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
Частиною першою статті 436 ЦПК України передбачено, що суд касаційної інстанції за заявою учасника або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (наприклад, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути додано завірену копію такої постанови). Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує необхідність у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення збалансованості інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі, та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
Клопотання заявниці не містить обґрунтованих доводів та підстав для висновку про необхідність зупинення виконання рішення Центрального районного суду
м. Миколаєва від 07 вересня 2020 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року до закінчення касаційного перегляду справи, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.
Керуючись статтями 389, 392, 394, 395, ЦПК України,
Відкрити касаційне провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні житловим приміщенням шляхом виселення без надання іншого житлового приміщення, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про встановлення порядку користування житловим будинком, припинення права власності на частку у спільному майні, визнання права власності, за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 вересня 2020 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року.
Витребувати з Центрального районного суду м. Миколаєва цивільну справу
№ 490/3703/19.
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зупинення виконання рішення Центрального районного суду м. Миколаєва від 07 вересня 2020 року та постанови Миколаївського апеляційного суду від 15 грудня 2020 року до закінчення касаційного перегляду справи відмовити.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 05 травня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Г. І. Усик
І. Ю. Гулейков
О. В. Ступак