Постанова
Іменем України
31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 554/8759/15-ц
провадження № 61-23284св19
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Мартєва С. Ю., Стрільчука В. А. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі: Громадська спілка «Останній Бастіон», ОСОБА_2 ,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 24 вересня 2018 року у складі судді Пилипчук Л. І.,
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.
У липні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Громадської спілки «Останній Бастіон» (далі - ГС «Останній Бастіон») про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, відшкодування моральної шкоди, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб-сайті відповідача за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 було розміщено статтю « ІНФОРМАЦІЯ_3 », яка розпочиналася таким інформаційним повідомленням: «Народний депутат України ОСОБА_3 призначив своїм помічником-консультантом ОСОБА_1 , який допоможе йому зануритися в бізнес розкрадання газоконденсату на території Полтавської області». Зазначене інформаційне повідомлення зачіпає його інтереси, оскільки є неправдивим, шкодить його діловій репутації та принижує його честь і гідність. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив: визнати недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію, інформацію, поширену ГС «Останній Бастіон» ІНФОРМАЦІЯ_1 в мережі Інтернет на веб-сайті: ІНФОРМАЦІЯ_2 , а саме: « ІНФОРМАЦІЯ_3 »; зобов'язати ГО «Останній Бастіон» спростувати зазначену інформацію в той самий спосіб, в який вона була поширена; стягнути з ГС «Останній Бастіон» на свою користь 50 000 грн на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 21 листопада 2016 року до участі у справі як співвідповідача залучено ОСОБА_2 .
Рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 12 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГО «Останній Бастіон», ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Рішення місцевого суду мотивоване тим, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання оспорюваної інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, є необґрунтованими, оскільки позивачем не встановлено та не зазначено належного відповідача - автора статті, не доведено, що стаття, яка розміщена в мережі Інтернет на веб-сайті відповідача за посиланням: http://bastion.tv/news/dvichi-sudimij-poltavskij-eks-milicioner-dopomagaye-nardepumu rayevu-krasti-gazokondensat/ містить фактичні твердження автора про обставини, викладені в ній. Вимоги про зобов'язання ГО «Останній Бастіон» спростувати інформацію в той самий спосіб, в який вона була поширена, та відшкодування моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від первісних вимог, в задоволенні яких позивачу відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, 25 квітня 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 16 липня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 повторно залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вищевказаних недоліків.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 24 вересня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 12 жовтня 2017 року постановлено вважати неподаною та повернути заявнику.
Судове рішення апеляційного суду мотивоване тим, що копії ухвал Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2018 року та від 16 липня 2018 року направлялися ОСОБА_1 на зазначену ним в апеляційній скарзі адресу рекомендованими листами з повідомленнями, які повернуто до апеляційного суду із зазначенням причини невручення - за закінченням встановленого строку зберігання. Визначений пунктом 116 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270, строк зберігання поштових відправлень в один місяць давав можливість особі, яка подала апеляційну скаргу, вжити заходів для отримання відправлення та ознайомитися з ухвалами Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2018 року та від 16 липня 2018 року протягом цього строку.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги.
24 грудня 2019 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просив скасувати ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 24 вересня 2018 року, а справу направити до цього ж суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що він не отримував копій ухвал апеляційного суду про залишення апеляційної скарги без руху, так як з 13 лютого 2015 року є помічником-консультантом народного депутата України ОСОБА_3 та виконує функціональні обов'язки, передбачені Законом України «Про статус народного депутата України». Його представник ОСОБА_5 також не отримував копій ухвал апеляційного суду, хоча в матеріалах справи міститься ордер на надання правової допомоги із зазначеною адресою місця зайняття адвокатською діяльністю.
Рух справи в суді касаційної інстанції.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду від 28 грудня 2019 року, з урахуванням ухвали цього суду від 06 лютого 2020 року про виправлення описок, відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали з Октябрського районного суду міста Полтави.
21 січня 2020 року справа № 554/8759/15-ц надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 22 березня 2021 року справу призначено до судового розгляду.
Позиція Верховного Суду.
Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України в редакції, чинній на час подання касаційної скарги, під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що рішенням Октябрського районного суду міста Полтави від 12 жовтня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГО «Останній Бастіон», ОСОБА_2 про визнання інформації недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію, відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням місцевого суду, 25 квітня 2018 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу.
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 залишено без руху та надано десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків, а саме - заявнику необхідно було доплатити судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 663,40 грн.
14 травня 2018 року Апеляційний суд Полтавської області направив копію вищевказаної ухвали на адресу, яку заявник зазначив в апеляційній скарзі ( АДРЕСА_1 ).
Однак конверт з копією ухвали від 14 травня 2018 року було повернуто апеляційному суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 16 липня 2018 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 повторно залишено без руху та надано заявнику десятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вищевказаних недоліків.
16 липня 2018 року Апеляційний суд Полтавської області направив копію вищевказаної ухвали на адресу, яку заявник зазначив в апеляційній скарзі ( АДРЕСА_1 ).
Однак конверт з копією ухвали від 16 липня 2018 року було повернуто апеляційному суду з відміткою «за закінченням встановленого строку зберігання».
Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства (пункт 8 частини третьої статті 129 Конституції України).
При цьому забезпечення апеляційного оскарження рішення суду має бути здійснено судами з урахуванням принципу верховенства права і базуватися на справедливих судових процедурах, передбачених положеннями законодавства, які регулюють вирішення відповідних процесуальних питань.
Апеляційна скарга за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 356 ЦПК України.
Згідно з частиною другою статті 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої-третьої статті 185 ЦПК України в редакції, чинній на час подання апеляційної скарги та постановлення оскаржуваної ухвали апеляційного суду, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Згідно з частинами п'ятою-сьомою статті 272 ЦПК України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Якщо судове рішення надіслано на офіційну електронну адресу пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє.
В постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц (провадження № 14-280цс18) викладено правовий висновок про те, що повернення апеляційної скарги з тих підстав, що особа не виконала вимог ухвали про усунення недоліків, можливо лише в тому випадку, коли особа отримала відповідну ухвалу суду, тобто ознайомилася з її змістом, але ухилилася від виконання вимог, указаних в ухвалі.
Крім того, в постанові від 12 грудня 2018 року у справі № 752/11896/17 (провадження № 14-507цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що приписи ЦПК України не дозволяють дійти висновку, що повернення повістки про виклик до суду із вказівкою причини повернення «за закінченням терміну зберігання» є доказом належного інформування відповідача про час і місце розгляду справи.
Неотримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху виключає можливість усунення особою зазначених в ній недоліків скарги в установлений судом строк.
Зазначене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду, наведеним в постанові від 18 березня 2020 року у справі № 369/5101/19 (провадження № 61-1301св 20).
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги.
За таких обставин в суду апеляційної інстанції не було законних підстав для повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 12 жовтня 2017 року, оскільки матеріали справи не містять належних і допустимих доказів вручення заявнику копії ухвали Апеляційного суду Полтавської області від 14 травня 2018 року або ухвали цього суду від 16 липня 2018 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Крім того, в матеріалах справи відсутні докази вжиття апеляційним судом заходів повідомлення заявника про недоліки апеляційної скарги за телефоном, який зазначено в апеляційній скарзі, або його представника - за адресою зайняття ним адвокатською діяльністю, що вказана в ордері на надання правової допомоги.
Враховуючи викладене, оскаржувана ухвала не може вважатися законною та обґрунтованою.
За змістом статті 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Реалізація права особи на судовий захист здійснюється, зокрема шляхом оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанції, оскільки перегляд таких рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів особи. За правовим висновком, сформульованим Конституційним Судом України, правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року у справі № 3-рп/2003). Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень частин першої та другої статті 55, пункту 8 частини третьої статті 129 Конституції України є складовою права кожного на звернення до суду.
В Україні визнається і діє принцип верховенства права (частина перша статті 8 Конституції України). Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).
Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Одним з елементів верховенства права є дотримання прав людини, зокрема права сторони спору на представлення її позиції та права на справедливий судовий розгляд (пункти 41 і 60 Доповіді «Верховенство права», схваленої Венеційською Комісією на 86-му пленарному засіданні, місто Венеція, 25-26 березня 2011 року).
Європейський суд з прав людини у справі «Воловік проти України» (рішення від 06 грудня 2007 року) зазначив, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль в ньому апеляційного суду.
Апеляційний суд не врахував наведених норм процесуального права і висновків Європейського суду з прав людини та повернув апеляційну скаргу без належних правових підстав, порушивши право ОСОБА_1 на апеляційне оскарження судового рішення як складової частини права на справедливий суд, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини четвертої статті 406 ЦПК України у випадках скасування судом касаційної інстанції ухвал суду першої або апеляційної інстанцій, які перешкоджають провадженню у справі, справа передається на розгляд відповідного суду першої або апеляційної інстанції.
Згідно з частиною шостою статті 411 ЦПК України підставою для скасування судових рішень суду першої та апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, що перешкоджають подальшому провадженню у справі.
З огляду на викладене у зв'язку з допущеними апеляційним судом вищенаведеними порушеннями норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали, наявні підстави для часткового задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з направленням справи для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції (для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження).
Керуючись статтями 400, 406, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Апеляційного суду Полтавської області від 24 вересня 2018 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
ГоловуючийІ. М. Фаловська
Судді:В. М. Ігнатенко
С. О. Карпенко
С. Ю. Мартєв
В. А. Стрільчук