31 березня 2021 року
м. Київ
справа № 569/18080/18
провадження № 61-1159ск21
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Яремка В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Рівненського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна,
У 2018 році ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 , просила стягнути з нього на її користь 739 640,29 грн, як безпідставно набуте майно.
Позов обгрунтований тим, що ОСОБА_2 є її рідним братом. Між ними є усна домовленість, що вона надає кошти, а її брат ОСОБА_2 будує будинок у м. Рівне, який після завершення будівництва, належатиме їм на праві спільної сумісної власності.
На виконання цієї домовленості, в період з травня 2014 року до вересня 2016 року, вона переказала гроші у розмірі 26 000,00 дол. США та 240,00 євро. Отримувач грошових переказів - ОСОБА_2 .
Вважає, що ці кошти набуті відповідачем без достатньої правової підстави, адже між ними не було укладено правочину в письмовій формі про сумісну діяльність щодо будівництва спільного будинку, тому ці кошти він набув безпідставно відповідно до статті 1212 та частини першої статті 526 ЦК України.
Рішенням Рівненського міського суду Рівненської області від 24 червня 2020 року позов задоволено.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 691 802,80 грн, що еквівалентно станом на 24 червня 2020 року згідно з курсом Національного банку України - 26 000,00 дол. США та 7 229,45 грн, що еквівалентно 240,00 євро, як безпідставно набуте майно.
Постановою Рівненського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено. Рішення Рівненського міського суду Рівненської області від 24 червня 2020 року скасовано, в позові відмовлено.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що позивач зазначила про наявність у неї з відповідачем договірного зобов'язання, яке останнім порушене. Доводи та мотиви позовної заяви грунтуються на неналежному виконанні відповідачем зобов'язань за усною домовленістю, яка фактично є договором про спільну діяльність. Обґрунтування позову підтверджують факт набуття відповідачем коштів за існування достатніх правових підстав, що в свою чергу виключає можливість застосування статті 1212 ЦК України та задоволення позову.
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Рівненського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року з пропуском строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Верховного Суду від 28 січня 2021 року визнати поважними причини для поновлення процесуального строку та поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на касаційне оскарження постанови Рівненського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року. Касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення її недоліків.
На виконання ухвали у встановлений строк заявник усунула недоліки касаційної скарги.
Касаційна скарга подана у передбачений законом строк, за формою та змістом відповідає вимогам статті 392 ЦПК України, судовий збір сплачено.
Згідно з частиною другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Як на підставу касаційного оскарження, заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 14 квітня 2020 року у справі № 495/2442/16-ц.
Наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, для відкриття провадження.
Касаційну скаргу подано з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись статтями 389, 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду,
Відкрити касаційне провадження у справі за касаційною скаргою ОСОБА_1 .
Витребувати із Рівненського міського суду Рівненської області цивільну справу № 569/18080/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про повернення безпідставно набутого майна.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк до 04 травня 2021 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: А. С. Олійник
С. О. Погрібний
В. В. Яремко