Рівненський апеляційний суд
Іменем України
06 квітня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
Суддів - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з ДУ «Рівненський слідчий ізолятор» апеляційну скаргу захисника засудженого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 02 червня 2020 року за участю учасників судового провадження: прокурора - ОСОБА_7 , засудженого - ОСОБА_5 , захисника-адвоката - ОСОБА_6 , -
Ухвалою Рівненського районного суду Рівненської області від 02 червня 2020 року відмовлено в задоволенні клопотання захисника - адвоката ОСОБА_6 про звільнення від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку засудженого ОСОБА_5 .
Оскаржуване рішення мотивоване тим, що засуджений ОСОБА_5 протягом іспитового строку, встановленого вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 01 листопада 2016 року, не виконував покладені на нього судом обов'язки, передбачені КПК України на період іспитового строку та вчинив діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення.
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_5 , покликаючись на незаконність судового рішення, доводить, що ухвала підлягає скасуванню у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, так як ОСОБА_5 під час іспитового строку виконав покладені на нього обов'язки, систематично не вчиняв правопорушень, і щодо ОСОБА_5 у порушеному кримінальному провадженні відсутній обвинувальний вирок, а тому він підлягає звільненню від призначеного покарання з випробуванням у зв'язку із закінченням іспитового строку, встановленого судом.
Іншими учасниками судового розгляду ухвалу в апеляційному порядку не оскаржено.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи захисника - адвоката ОСОБА_6 на підтримання поданої апеляційної скарги, з якими згоден ОСОБА_5 , прокурора щодо залишення ухвали суду без змін, перевіривши матеріали судового провадження й обговоривши викладене в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга адвоката ОСОБА_6 не підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 75 КК України, суд звільняє засудженого від відбування призначеного покарання, якщо він протягом визначеного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Згідно вимог ч.1 ст. 78 КК України та ч.2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладенні на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
Із роз'яснень, що містяться в п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року “Про практику призначення судами кримінального покарання”, вбачається, що, відповідно до положень ч. 2 статті 75 КК України, суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту частини 3 статті 78 КК України, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, суди мають розцінювати це, як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Системний аналіз закону та роз'яснення Пленуму Верховного Суду України свідчать про те, що саме вчинення особою під час іспитового строку нового злочину, а не винесення вироку, суди мають розцінювати, як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання.
Як слідує з матеріалів провадження, вироком Рівненського районного суду Рівненської області від 01 листопада 2016 року ОСОБА_5 засуджений за ч. 2 ст. 189 КК України з призначенням покарання - п'ять років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання з випробуванням - іспитовим строком в три роки, який набрав законної сили 01 грудня 2016 року.
Зазначені матеріали свідчать, що засуджений ОСОБА_5 , який ознайомлений з обов'язками відбування покарання із випробуванням під розписку і письмово попереджений про скасування іспитового строку з направленням його до місць відбування покарання у разі невиконання покладених на нього судом обов'язків, під час іспитового строку, перебіг якого, згідно положень ст. 165 КВК України, слід обчислювати з дня постановлення вироку, ухилявся від виконання покладених на нього судом обов'язків, притягувався до адміністративної відповідальності, і під час іспитового строку 01.10.2018 року щодо нього порушено кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, досудове розслідування у якому завершено.
При апеляційному розгляді ОСОБА_5 підтвердив, що обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні дійсно знаходиться на розгляді у Рівненському районному суді Рівненської області, а він утримується під вартою.
Колегія суддів вважає, що до прийняття рішення за результатами розгляду кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 , який підозрюється у вчиненні нового злочину, що мало місце 30 вересня 2018 року, є неможливим вирішення питання про звільнення останнього від призначеного йому покарання за закінченням іспитового строку, а тому суд першої інстанції правомірно прийняв рішення про відмову в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_6 про звільнення ОСОБА_5 від призначеного покарання з випробуванням після закінчення іспитового строку, підстав для скасування якого не вбачається.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу Рівненського районного суду Рівненської області від 02 червня 2020 року щодо ОСОБА_5 залишити без зміни, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
(підпис) (підпис) (підпис)
Суддя ОСОБА_1 07.04.2021 року.