Справа № 346/100/21
Провадження № 33/4808/255/21
Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП
Головуючий у 1 інстанції Калинюк О. П.
Суддя-доповідач Повзло
07 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Судової палати з розгляду кримінальних справ Івано-Франківського апеляційного суду Повзло В.В., ознайомившись з апеляційною скаргою особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.02.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
10.02.2021 року постановою судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 визнано винуватим та притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.п. 21-22).
25.03.2021 року відповідно до поштового конверту ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. В якості поважності причини пропуску строку, апелянт посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення не повідомивши його про дату розгляду справи, в той час як він керувався процесуальним законом та вказівкою помічника судді про надіслання повістки. Стверджує, що про прийняте рішення дізнався 16.03.2021 року від захисника до якого звернувся за консультацією та 19.03.2021 року захисник ознайомився із матеріалами справи, й того ж дня надав йому фотокопію оскаржуваної постанови. Вважає, що строк пропущений саме в наслідок відсутності у нього інформації як про судовий розгляд, так й про прийняте рішення. Вказує на халатне відношення відповідальних осіб апарату суду до своїх трудових обов'язків, у зв'язку із неповідомлення його про дату та час розгляду справи, чим порушено його право на захист.
Перевіривши матеріали справи, дослідивши клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вважаю, що у поновленні строку на апеляційне оскарження належить відмовити, апеляційну скаргу - повернути апелянту за таких підстав.
З матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_1 достеменно було відомо про знаходження справи на розгляді в Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області, що вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №458578 від 18.12.2020 року та з повідомлення про вручення ОСОБА_1 попереднього поштового відправлення (а.п. 1, 20).
Діючим Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), чітко встановлено процедуру та строки оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а саме - протягом десяти днів з дня винесення постанови, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності (ч. 2 ст. 294 КУпАП).
В той же час, апеляційна скарга ОСОБА_1 на постанову суду першої інстанції від 10.02.2021 року надійшла на адресу суду 25.03.2021 року (згідно поштового конверту), тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження майже понад місяць (а.п. 35-45), оскільки останнім днем подачі апеляційної скарги було 22.02.2021 року.
В обґрунтування поважності причини пропуску строку, апелянт посилається на халатне ставлення відповідальних осіб апарату суду до своїх трудових обов'язків, у зв'язку із неналежним його сповіщенням про дату та час наступного судового засідання.
Апелянт стверджує, що про існування рішення суду він дізнався 16.03.2021 року від захисника, до якого звернувся за консультацією, та лише 19.03.2021 року захисник ознайомився із матеріалами справи й того ж дня надав йому фотокопію оскаржуваної постанови.
Водночас, апелянт наголошує на тому, що йому не було відомо про існування офіційного веб-порталу судової влади, де розміщується інформація щодо справ, які розглядаються судом, зокрема й про дату та час судового розгляду, та звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що для користування вказаним веб-порталом необхідні як наявність спеціальної техніки, так й певні уміння та навички з доступом до мережі Інтернету, в той час як процесуальним законом не передбачено такий спосіб повідомлення.
Апелянт вважає, що розгляд справи у його відсутність без належного його сповіщення про час судового розгляду є порушенням його прав, передбачених ст. 268 КУпАП, а посилання суду першої інстанції на розміщення інформації про час судового розгляду на офіційному сайті суду, розцінює як обмеження у праві на захист.
Наведене вище доводи, апелянт вважає поважними причинами пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції й просить поновити строк.
Дослідивши матеріали провадження в частині поновлення строку, доходжу висновку, що зазначену апелянтом причину пропуску строку неможливо визнати поважною, виходячи з практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та норм національного законодавства.
Так, ст. 5 Закону «Про доступ до публічної інформації» зобов'язує суб'єктів владних повноважень забезпечувати доступ громадськості до інформації шляхом систематичного та оперативного оприлюднення інформації в офіційних друкованих виданнях, на офіційних веб-сайтах в інтернеті, на інформаційних стендах, будь-яким іншим способом та надавати інформацію на запити.
Доступність правосуддя передбачає організаційну та процесуальну можливість кожного звернутися до суду для вирішення своєї справи та отримання інформації.
Діючим законодавством передбачено оприлюднення на офіційному веб-сайті судової влади України та на сайтах судів на Веб-порталі (в розрізі кожного суду) інформації по кожній судовій справі, що слухається у суді.
Офіційні веб-сайти органів влади, є інструментом у взаємовідносинах між державою і громадянином, й як одним із способів отримання інформації щодо руху справи учасником судового провадження.
Відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та ст. 129 Конституції України, з метою забезпечення гласності, прозорості та відкритості, інформація щодо стадії розгляду справи, місце, дату і час судового засідання, рух справи, окрім опублікування на офіційному веб-порталі судової влади України, розміщується також на інформаційних стендах суду.
Доступ громадян до приміщення суду є відкритим, що регулюється загальними правилами доступу відвідувачів до приміщення суду.
Крім того, інформацію про справи, які розглянуті та/або розглядаються та ухвалені судові рішення у справах, можливо отримати шляхом телефонного зв'язку до відповідного суду.
Процесуальні рішення судів відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» оприлюднюються у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Також, в місцевих та апеляційних загальних судах запроваджений порядок щодо надсилання судами учасникам судового процесу текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень.
Незважаючи на наявність вказаних вище відкритих у доступі інформаційних ресурсів з оприлюдненням інформації щодо справ, які розглядаються судом, апелянт в апеляційній скарзі наголошує на відсутність у нього інформації як про час судового розгляду, так й про результати прийнятого рішення.
Причиною пропуску строку на апеляційне оскарження апелянт зазначає порушення судом першої інстанції норм процесуального закону в частині його неналежного сповіщення про час наступного судового засідання саме поштовим шляхом.
Між тим, суд першої інстанції окрім поштових відправлень вживав й інші заходи, передбачені законом для сповіщення осіб.
З огляду на викладене, вважаю, щоОСОБА_1 не був позбавлений можливості цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань у будь-який інший спосіб, вказаний вище, а тому, посилання апелянта на те, що йому не було відомо про існування офіційного веб-порталу судової влади, відсутність у нього спеціальної техніки, навичків та доступу до Інтернет мережі, як на підставу пропуску строку, не можливо визнати поважною.
У справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Матеріали провадження не містять заяви ОСОБА_1 про можливість отримання ним судової повістки в електронній формі за допомогою SMS-повідомлення, що в свою чергу може свідчити про небажання останнього прискорити судовий розгляд.
Апелянт не навів поважних причин, які заважали йому самостійно дізнатись про стан судового розгляду, цікавитись ходом справи та результатами окремих судових засідань, за умови, що йому достеменно було відомо про перебування справи в провадженні Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.
Зі змісту апеляційної скарги ОСОБА_1 не вбачається жодних активних дій останнього щодо вжиття ним заходів в частині зацікавленості перебігом судового розгляду.
Правова позиція ЄСПЛ наголошує на тому, що у кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип юридичної визначеності.
Основним принципом, який регулює застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є справедливість, і у зв'язку з цим враховується ряд факторів, зокрема оцінки індивідуальних обставин кожної справи (рішення ЄСПЛ «Ібрагім та інші проти Сполученого Королівства»).
Як вбачається з матеріалів провадження, повідомлення про явку до суду першої інстанції на попереднє судове засідання, яке було призначене на 01.02.2021 року, ОСОБА_1 отримав (а.п. 20), прибув у судове засідання, проте судове засідання не відбулось внаслідок перебування головуючого по справі судді на лікарняному (а.п. 18), що підтверджується апелянтом в апеляційній скарзі.
Наступне судове засідання було призначене на 10.02.2021 року о 09-45 год., про що свідчить судова повістка на ім'я ОСОБА_1 (а.п. 19).
Згідно супровідного листа суду, 10.02.2021 року копія судового рішення була надіслана на адресу ОСОБА_1 (а.п. 23).
Той факт, що ОСОБА_1 звернувся до захисника 16.03.2021 року й лише 19.03.2021 року від нього дізнався про існування судового рішення, не може служити виправданням своєчасного прийняття заходів ОСОБА_1 щодо слідкуванням за перебігом справи для прискорення процедури слухання, за умови, що він був обізнаний про перебування справи в суді.
Таким чином, доходжу висновку, що апелянтом не наведені поважні причини, які б унеможливлювали оскаржити судове рішення протягом передбаченого законом строку з дня винесення судового рішення, а саме з 10.02.2021 року.
За таких обставин, в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції належить відмовити, подану останнім апеляційну скаргу - повернути апелянту.
При цьому слід роз'яснити, що повернення апеляційної скарги, не позбавляє права повторно звернутися з апеляційною скаргою на дану постанову з наданням належних доказів поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження.
При вирішенні питання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції не перевіряє доводи щодо законності, обґрунтованості та справедливості оскаржуваного рішення, оскільки така оцінка може бути дана судом тільки в результаті розгляду апеляційної скарги по суті.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Відмовити особі, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у поновленні строку на апеляційне оскарження постанови судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 10.02.2021 року, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційну скаргу з додатками повернути апелянту - ОСОБА_1 .
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя В.В. Повзло