Справа № 353/923/16-ц
Провадження № 22-з/4808/20/21
Головуючий у 1 інстанції Хоминець М.М.
Суддя-доповідач Горейко
07 квітня 2021 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського апеляційного суду Горейко М.Д., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Бойчука І.В. у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Тлумацької РДА Івано-Франківської області в особі Пеника В.М., заступника начальника відділу освіти Тлумацької РДА Хімейчука Р.О., головного спеціаліста відділу освіти Тлумацької РДА Мандара Н.В., директора Підвербцівського навчально-виховного закладу (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) Лесюка Я.І., Тлумацької РДА Івано-Франківської області про визнання наказу нечинним, визнання дій неправомірними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тисменицького районного суду від 25 лютого 2021 року,
В провадженні Івано-Франківського апеляційного суду ускладі колегії суддів Бойчука І.В., Фединяка В.Д. та Девляшевського В.А. знаходиться справа за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Тлумацької РДА Івано-Франківської області в особі Пеника В.М., заступника начальника відділу освіти Тлумацької РДА Хімейчука Р.О., головного спеціаліста відділу освіти Тлумацької РДА Мандара Н.В., директора Підвербцівського навчально-виховного закладу (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) Лесюка Я.І., Тлумацької РДА Івано-Франківської області про визнання наказу нечинним, визнання дій неправомірними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тисменицького районного суду від 25 лютого 2021 року.
06 квітня 2021 року ОСОБА_1 подав заяву про відвід судді Бойчука І.В., в обґрунтування якої зазначив, що у провадженні Тисменицького районного суду перебувала справа №353/923/16-ц за його позовом до начальника відділу освіти Тлумацької РДА Пеника В.М., заступника начальника відділу освіти Тлумацької РДА Хімейчука P.O., головного спеціаліста відділу освіти Тлумацької РДА Мандара Н.В., директора Підвербцівського навчально-виховного комплексу (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів-дошкільний навчальний заклад) Лесюка Я.І. про визнання дій неправомірними та визнання нечинним наказу. Рішенням Тисменицького районного суду від 11 грудня 2017 року в задоволенні його позовних вимог було відмовлено у повному обсязі. Вказане рішення було оскаржене в апеляційному порядку. За результатами розгляду апеляційної скарги Апеляційний суд Івано-Франківської області ухвалив постанову від 30 січня 2018 року, якою апеляційну скаргу залишив без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Постановою Верховного Суду від 06 червня 2019 року вказані судові рішення залишено без змін.
Враховуючи наявність нововиявлених обставин, він подав до суду відповідну заяву. Ухвалою Тисменицького районного суду від 25 лютого 2021 року в задоволенні його заяви відмовлено. Вказана ухвала оскаржена ним в апеляційному порядку і для розгляду апеляційної скарги визначено склад суду: головуючий-суддя Бойчук І.В., судді: Фединяк В.Д., Девляшевський В.А.
Вважає, що суддя Бойчук І.В. є упереджений у справі та підлягає відводу, оскільки під час розгляду його апеляційної скарги на рішення Тисменицького районного суду від 11 грудня 2017 року суд проявив себе упереджено. Судом було проігноровано поважність причин його відсутності на роботі. У судових рішеннях перекручено показання свідка ОСОБА_2 і такі перекручені покази були покладені в основу судових рішень. Внаслідок упереджених дій суду були проігноровані обставини, які мали вирішальне значення для повного та всебічного судового розгляду. Вважає, що суддя не може неупереджено переглянути судове рішення, яке винесено колегією у складі цього ж судді. Таким чином, в даному випадку є обставини, що викликають сумніви щодо неупередженості та об'єктивності судді.
Заява про відвід вирішена колегією суддів в порядку ч. 3 ст. 40 ЦПК України.
Вивчивши подану заяву та матеріали справи, суддя приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу виходячи з наступного.
Згідно з ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
У поданій заяві про відвід судді Бойчука І.В. ОСОБА_1 не навів правових підстав для відводу судді, передбачених ст. 36 ЦПК України, а також не надав доказів, які б підтверджували упередженість або необ'єктивність судді Бойчука І.В. в розгляді даної справи, а вказані ним у заяві про відвід обставини фактично зводяться до незгоди з процесуальними рішеннями судді, що відповідно до ч. 4 ст. 36 ЦПК України не є підставою для відводу.
Частиною 5 ст. 37 ЦПК України передбачено, що суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасовано судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Проте в даному випадку постанова Апеляційного суду Івано-Франківської області від 30 січня 2018 року, прийнята за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Тисменицького районного суду від 11 грудня 2017 року, постановою Верховного Суду від 06 червня 2019 року залишена без змін.
Враховуючи наведене, взадоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Бойчука І.В. слід відмовити.
Керуючись ст. 36, ч. 3 ст. 40 ЦПК України, суддя,
Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про відвід судді Бойчука І.В. у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Тисменицького районного суду Івано-Франківської області від 11 грудня 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до відділу освіти Тлумацької РДА Івано-Франківської області в особі Пеника В.М., заступника начальника відділу освіти Тлумацької РДА Хімейчука Р.О., головного спеціаліста відділу освіти Тлумацької РДА Мандара Н.В., директора Підвербцівського навчально-виховного закладу (загальноосвітня школа І-ІІ ступенів - дошкільний навчальний заклад) Лесюка Я.І., Тлумацької РДА Івано-Франківської області про визнання наказу нечинним, визнання дій неправомірними, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу і стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тисменицького районного суду від 25 лютого 2021 року
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя М.Д. Горейко