07.04.2021
Справа № 720/623/21
Провадження № 3/720/346/21
07 квітня 2021 року суддя Новоселицького районного суду Чернівецької області Ляху Г.О., з участю перекладача Дамян І.Д., розглянувши справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої в АДРЕСА_1 , за ч.1 ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
встановив:
ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122-2 КУпАП у зв'язку із тим, що 22 березня 2021 року близько 18 години 53 хвилин керуючи автомобілем марки «Volkswagen Passat», державний номерний знак іноземної реєстрації НОМЕР_1 на 504км автодороги М-19 в межах Чернівецького району Чернівецької області, не виконала вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу, чим порушила вимоги п. 2.4 Правил дорожнього руху України.
В суді ОСОБА_2 свою вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що вимогу працівників поліції про зупинку керованого нею автомобіля, вона виконала як тільки побачила автомобіль патрульної поліції. Вказані в протоколі обставини щодо спроби її зупинити за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору заперечила, оскільки таких дій зі сторони поліцейських не бачила про що повідомила останніх. Також зазначила, що більшу частину розмови з працівниками поліції вона не розуміла, оскільки перекладач під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не залучався. За вказаних обставин просила суд провадження відносно неї закрити.
Дослідивши матеріали справи, вважаю, що провадження по справі відносно ОСОБА_2 слід закрити у зв'язку із відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення з наступних підстав.
Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа), відповідно до вимог ст.ст. 278, 280 КУпАП, повинен належним чином з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи по суті.
Відповідно до положень ст. 251 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є доказом у справі про адміністративне правопорушення, на підставі якого встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні, та інші обставини, що мають значення для вирішення справи. Під час розгляду справ про адміністративне правопорушення надається оцінка саме обставинам, які були викладені в протоколі.
За змістом ст.ст. 251, 280 КУпАП доказуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення належними та допустимими доказами підлягає подія щодо вчинення адміністративного правопорушення, вина особи у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 9 КУпАП обов'язковою умовою скоєння адміністративного правопорушення є наявність вини з боку порушника.
Суб'єктивна сторона правопорушення передбаченого ч.1 ст. 122-2 КУпАП, визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого умислу на вчинення правопорушення.
Надані в суді пояснення ОСОБА_2 наявними в матеріалах справи доказами не спростовані, досліджені докази не свідчать про наявність в її діях умислу спрямованого на порушення Правил дорожнього руху України.
Слід зазначити, що працівники патрульної поліції наділені повноваженнями щодо фіксування події адміністративного правопорушення, мають відповідні технічні засоби та спеціальні знання, однак до суду належних доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення та керування ним транспортним засобом надано не було.
З доданого до матеріалів справи відеозапису з бодікамер працівників поліції вбачається, що ОСОБА_2 дійсно при розмові з поліцейськими вказувала на те, що спроби її зупинити за допомогою проблискових маячків синього та червоного кольору вона не бачила.
Інших належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_2 не виконала вимогу працівників поліції про зупинку транспортного засобу в матеріалах справи не має.
Крім того, матеріали справи також не містять будь-яких доказів щодо залучення працівниками поліції під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 перекладача, що грубо порушує права останньої, які передбачені ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених цим законом.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справи Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення, за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п.п.21-22 рішення у справі «Надточій проти України», п.33 рішення у справі «Гурепка проти України»), що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку у цій справі представляє особа, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумніві щодо доведеності вини обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема по справам «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Лавенте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростованих презумпцій.
Тобто, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в статті 62 Конституції України.
За вказаних обставин, приймаючи до уваги, що сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_2 слід тлумачити на її користь, вважаю, що викладені у протоколі обставини щодо не виконання вимог працівників поліції про зупинку транспортного засобу не знайшли свого підтвердження, а тому її вина у вчиненні адміністративного правопорушення за ч.1 ст. 122-2 КУпАП поза розумним сумнівом не доведена, у зв'язку із чим провадження по справі слід закрити за відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 9, ч.1 ст. 122-2, 247, 284КУпАП, -
Постановив:
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст. 122-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в десятиденний строк з дня її винесення через Новоселицький районний суд до Чернівецького апеляційного суду
Суддя Ляху Г.О.