справа № 2а-1390/10/0670
категорія 3.3.9
07 травня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ракаловича В.М.,
суддів - Євпак В.В., Попової О.Г.,
при секретарі - Шиндарівській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про скасування наказу від 12.06.2009 р. № 267-ос, поновлення на військовій службі,-
встановив:
В березні 2010 року колишній військовослужбовець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Адміністрації Державної прикордонної служби України. Зазначав, що з травня 2005 року він проходив службу на посаді начальника групи внутрішньої безпеки по Житомирському прикордонному загону Окремого відділу внутрішньої безпеки по Північному регіональному управлінню управління внутрішньої безпеки Адміністрації Державної прикордонної служби України, а з 23 лютого 2009 року - на посаді начальника групи внутрішньої безпеки по Білгород-Дністровському прикордонному загону. Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України №267-ос від 12.06.2009 року його було звільнено з військової служби у запас за п. "а" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" (у зв"язку із закінченням строку контракту) без права носіння військової форми одягу. Позивач вважає вказаний наказ незаконним, оскільки відповідач не повідомив його в передбачений законом термін про бажання розірвати з ним контракт, порушив термін проведення обов"язкових в таких випадках співбесід, не взяв до уваги його пояснень, не роз"яснив законодавство щодо пільг та переваг по працевлаштуванню і матеріально-побутовому забезпеченню, не визначив військовий комісаріат для направлення на військовий облік і місце мешкання після звільнення, не врахував, що в результаті звільнення він та його сім"я втратили засоби до існування, оскільки він не має іншої спеціальності і права на пенсію. В зв"язку з цим просив скасувати наказ Адміністрації Державної прикордонної служби України №267-ос від 12.06.2009 року, поновити на військовій службі та стягнути з відповідача середній заробіток за час вимушеного прогулу.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити у повному обсязі. В доповнення до позовної заяви пояснив, що, на його думку, аналіз чинного законодавства дає підстави для висновку про те, що можливість подальшого проходження військової служби за новим контрактом залежить лише від волевиявлення військовослужбовця, відповідач не наділений правом відмови в укладенні нового контракту.
Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що законодавством не встановлений обов"язок органу військового управління на укладення контракту з військовослужбовцем, контракт є результатом волевиявлення двох сторін. В даному випадку, зазначав він, ОСОБА_2 було відмовлено в укладенні контракту на новий термін, оскільки в період служби за попереднім контрактом він погано характеризувався, неодноразово відмовлявся виконувати свої службові обов"язки, у зв"язку з чим притягувався і до кримінальної відповідальності.
Заслухавши пояснення позивача, представника відповідача та свідків, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, шо ОСОБА_1 з 05 травня 2005 року проходив службу у Прикордонних військах України , в тому числі з 23 лютого 2009 року - на посаді начальника групи внутрішньої безпеки по Білгород-Дністровському прикордонному загону. Між сторонами було укладено контракт строком на 5 років.
Наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України від 12 червня 2009 року №267-ос (а.с.8) позивача було звільнено в запас за п. "а" ч. 6 ст. 26 Закону України "Про військовий обов"язок і військову службу" ( у зв"язку із закінченням строку контракту), без права носіння військової форми одягу та виключено зі списків особового складу з 06 серпня 2009 року.
Виданню цього наказу передували співбесіди з позивачем, які проводились його командирами за дорученням Голови Державної прикордонної служби України відповідно до Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, дія якого поширювалась на Держприкордонслужбу, а також засідання вищої атестаційної комісії Адміністрації Держприкордонслужби, яка порушила клопотання про його звільнення з військової служби у зв"язку з закінченням строку контракту.
Суд вважає, що підстав для визнання зазначеного наказу протиправним, скасування його та поновлення позивача на службі немає.
Термін дії контракту, на підставі якого позивач проходив службу, закінчився. Відповідно до пункту "а" частини 6 статті 26 Закону України "Про загальний військовий обов"язок і військову службу" та підпункту "а" пункту 63 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України, контракт припиняється (розривається), а військовослужбовці, які проходять службу за контрактом, звільняються з військової служби після закінчення строку дії контракту.
Статтею 8 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено звільнення військовослужбовців з військової служби до набуття права на пенсію у випадку служба припинення (розірвання) служби у зв'язку із закінченням строку контракту.
Чинним законодавством України не встановлений обов"язок для відповідача укладати новий контракт всупереч його волевиявленню.
В обговорення питання доцільності укладення з позивачем нового контракту , на якому він акцентував увагу, суд не входить, оскільки, відповідно до ст.9 КАС України, керується принципом законності, відповідно до якого перевіряє, чи діяв відповідач на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
В ході розгляду справи судом було встановлено, що командирами позивача, які за дорученням Голови Державної прикордонної служби України проводили з ним співбесіди про наступне звільнення, були порушені строки та процедура їх проведення, аркуші співбесід не відображають всіх питань, які підлягали обговоренню, проте такі порушення самі по собі не можуть бути підставою визнання звільнення позивача незаконним та продовження його військової служби по за межами контракту.
На підставі викладеного та керуючись Законом України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", Законом України "Про військовий обовязок і військову службу", ст.ст. 158-163 КАС України, суд,-
постановив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про скасування наказу від 12.06.2009 р. № 267-ос, поновлення на військовій службі відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: В.М. Ракалович
Судді: В.В. Євпак
О.Г. Попова
Повний текст постанови виготовлено: 13 травня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.