Справа 2- 1386/10 р.
13 травня 2010 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого-судді Мазурок О.В.
при секретарі Данькова І. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, ТОВ комерційний банк «Даніель» про визнання договору дарування квартири недійсним, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про визнання договору дарування квартири недійсним, вказавши, що 26 вересня 2003 року між ним, його покійною дружиною та відповідачкою по справі було укладено договір дарування квартири АДРЕСА_1
Договір дарування квартири посвідчувався приватним нотаріусом ОСОБА_3.
Укладення договору дарування квартири було викликане тим, що дочка - ОСОБА_2 обіцяла довічно їх доглядати, забезпечувати необхідними ліками, продуктами, займатися домашнім господарством. У разі виконання цих зобов'язань відповідачка за їх життя набувала права користування і володіння квартирою, а після смерті розпоряджатися на свій розсуд.
За таких умов вони і погодились підписати договір дарування, не читаючи його, вважаючи, що в договорі передбачено всі права і обов'язки сторін, про що вони домовилися з відповідачкою. Фактично вони вважали, що це є договір довічного утримання.
Після оформлення договору дарування відповідачка деякий час сумлінно виконувала свої зобов'язання, забезпечувала їх харчуванням і доглядом.
На початку 2009 року відповідачка припинила забезпечували позивача харчуванням, доглядом, перешкоджає його проживанню в квартирі, змінила ключі від вхідної двері, що перешкоджає потраплянню позивача в квартиру, а також 14.12.2007 року в забезпечення виконання зобов'язань по кредитному договору
№ 135/5-КЗН-Т уклала іпотечний договір, передавши в іпотеку вищевказану квартиру.
На даний час позивач зрозумів, що він уклав не договір довічного утримання, оскільки помилявся щодо обставин, які мають істотне значення.
В судовому засіданні представник позивача та позивач позовні вимоги підтримали.
Відповідачка в судовому засіданні позов визнала, вказавши, що між нею та позивачем дійсно існувала домовленість про утримання батьків, забезпечення їх продуктами харчування та доглядом, а також грошима в розмірі 500 гривень щомісячно, що і виконувалось нею певний час, але в даний момент вона не в змозі виконати цю домовленість у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.
Третя особа - приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, при винесенні рішення покладаються на думку суду.
Представник третьої особи - ТОВ комерційний банк «Даніель» вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд, вважає, що позов заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що 26 вересня 2003 року ОСОБА_1 та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1, передали безоплатно у власність (подарували) квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_2.
В свою чергу ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання утримувати ОСОБА_1 та ОСОБА_4, забезпечувати їх продуктами харчування та доглядом, а також грошима щомісячно в розмірі 500 гривень, що певний час і виконувала, що і було підтверджено відповідачкою ОСОБА_2 в судовому засіданні, де вона вказала, що між сторонами під час укладення договору дарування квартири, була досягнута усна домовленість щодо обов'язку обдарованого вчинити на користь дарувальника будь-яку дію, а саме, домовленість щодо істотних умов договору довічного утримання, в тому числі і надання матеріальної допомоги та іншої допомоги на утримання
Згідно з ст..717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов'язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.
Договір, що встановлює обов'язок обдарованого вчинити на користь дарувальника будь - яку дію майнового або немайнового характеру, не є договором дарування.
Відповідно до ст.. 229 ч.1 ЦК України «Якщо особа, яка вчинила правочин, помилялась щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин може бути визнаний судом недійсним».
Під помилкою в даному випадку слід розуміти таке неправильне сприйняття стороною суб'єкта, предмета чи інших істотних умов угоди, що вплинуло на її волевиявлення, при відсутності якого за обставинами справи можна вважати, що угода не була б укладена.
Згідно ст.. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків передбачених ст.. 61 ЦПК України.
Керуючись ст..ст. 229 ч.1, 717 ЦК України; ст..ст. 10,11, 60, 209, 212,214-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи приватний нотаріус Хмельницького міського нотаріального округу ОСОБА_3, ТОВ комерційний банк «Даніель» про визнання договору дарування квартири недійсним задоволити частково.
Визнати недійсним договір дарування ? частини квартири АДРЕСА_1, який укладений 26 вересня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 і посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 реєстраційний номер № 3441.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження..
Суддя: