Справа № 127/19808/20
Провадження № 2/127/3195/20
23 березня 2021 рокум. Вінниця
Вінницький міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Шаміної Ю.А.,
при секретарі судового засідання Чорнобров О.Л.,
за участю: представника позивача - адвоката Самородової О.П.,
відповідача ОСОБА_1 ,
представника відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів,
10.09.2020 року позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів. Позов мотивував тим, що позивач ОСОБА_3 та відповідачка ОСОБА_1 мають спільну дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На утримання ОСОБА_5 з позивача, на підставі рішення Вінницького міського суду Вінницької області стягуються аліменти у розмірі ј частки від усіх видів доходу (заробітку), але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. 12.06.2018 року позивач зареєстрував шлюб із ОСОБА_4 , але їх спільне життя не склалось, фактично на даний час спільно не проживають. Від шлюбу мають спільного сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який проживає разом із своєю матір'ю і перебуває на її утриманні. 04.03.2020 року рішенням Вінницького міського суду Вінницької області з позивача стягнуті аліменти на утримання сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_4 , в розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно починаючи стягнення з 24.01.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Також, стягнуті аліменти на утримання ОСОБА_4 у розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення з 24.01.2020 року і до досягнення сином трирічного віку. На виконання зазначених вище рішень, виплата позивачем аліментів складає 75% відсотків усіх доходів позивача. З огляду на викладене, позивач звернувся до суду з даним позовом, у якому просив суд:
- зменшити розмір аліментів стягнутих з нього рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 19.09.2016 року та рішенням Вінницького міського суду Вінницької області на користь ОСОБА_1 на утримання доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі - 1/6 частки від його доходу (заробітку), але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку;
- аліменти на користь ОСОБА_4 на утримання сина - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/6 частки від його доходу заробітку, але не менше 50 відсотків від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку;
- аліменти на утримання ОСОБА_4 до досягнення сином трирічного віку в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу).
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 24 вересня 2020 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в загальному позовному провадженні.
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 16 лютого 2021 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.
До початку розгляду справи по суті, позивачем подано заяву про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог. Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23 березня 2021 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів у частині стягнення аліментів із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 до досягнення сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу залишено без розгляду.
Відповідачка ОСОБА_4 своїм правом на подання відзиву не скористалася.
16 листопада 2020 року, в межах строку встановленого судом, відповідачкою ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслано на адресу суду відзив на позовну заяву (вх. №78726) згідно якого відповідачка заперечує проти задоволення позову в частині зменшення аліментів на утримання ОСОБА_5 . Вказує, що як вбачається з прохальної частини позову, позивач просить зменшити розмір аліментів в частині стягнення їх на користь дітей (з по 1/4 до по 1/6 на кожного) та збільшити розмір аліментів в частині стягнення на дружину до досягнення дитиною 3-річного віку (з 1/4 до 1/3), тобто, просить стягувати на його утриманців аліменти в загальному розмірі 2/3 частини заробітку (доходу). Зазначила, що, на скільки позивачці відомо, позивач та його дружина ОСОБА_4 продовжують проживати у шлюбі, не припинили шлюбних відносин, дитина ОСОБА_6 проживає разом з батьками. На думку відповідачки, позов в частині зменшення аліментів на утримання ОСОБА_7 і в частині збільшення аліментів на утримання ОСОБА_4 поданий з метою реального зменшення розміру аліментів на утримання ОСОБА_5 . Зауважила, що 04.03.2020 року Вінницьким міським судом Вінницької області ухвалено заочне рішення за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів у розмірі по 1/4 частини заробітку (доходу) на дитину та дружину. При цьому ОСОБА_4 суду не було повідомлено інформацію, яка, на думку ОСОБА_1 , не могла їй бути невідомою, а саме про наявність у її чоловіка ОСОБА_8 ще однієї дитини, на яку стягуються аліменти за рішенням суду. Також пояснила, що їй не відомо про розмір заробітної плати ОСОБА_3 , проте, розмір аліментів, які стягуються на утримання ОСОБА_5 не зменшувався, а навіть дещо зростав (в травні 2020 року), що свідчить про збільшення розміру заробітної плати позивача.
Вказала, що позивач постійно працює в АТ «Вінницяобленерго», у користуванні має автомобіль, придбав земельну ділянку. Крім того, відповідачка ОСОБА_1 , посилаючись на правову позицію викладену у постанові Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі №565/2071/19, зауважила, що народження дитини у другому шлюбі не є безумовною підставою для зменшення розміру аліментів на дитину від першого шлюбу. Разом з тим, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою. Відповідачка ОСОБА_1 зазначила, що є тимчасово непрацюючою, має проблеми із здоров'ям. При цьому, відповідачка вказує щодо здоров'я дочки, що вона має карієс зубів та порушення зубо-щелепного апарату, що потребує постійного лікування та нагляду лікаря. На підставі викладеного, просила відмовити у задоволенні позовної вимоги про зменшення розміру аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_5 з 1/4 до 1/6 частки заробітку (доходів) позивача.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_9 позовні вимоги про зменшення розміру аліментів підтримала з підстав, наведених у позовній заяві та просила позов задовольнити у повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник адвокат Кашпрук О.В. заперечили проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у письмовому відзиві.
Відповідач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, письмових заяв на адресу суду не направляла, про дату, час та місце судового засідання повідомлялася завчасно та належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_3 слід відмовити, з огляду на наступне.
Судом встановлені наступні фактичні обставини справи, яким відповідають правовідносини, врегульовані нормами Сімейного кодексу України в частині обов'язку батьків утримувати дітей, його виконання та можливості його зміни.
Судом встановлено, що рішенням Вінницького міського суду від 19.08.2016 року у справі №127/10503/16-ц за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти в розмірі 1/3 частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 18.05.2016 року до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 551,20 грн судового збору на користь держави. Рішення суду в частині стягнення аліментів - в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Рішенням Апеляційного суду Вінницької області від 19 вересня 2016 року у справі №127/10503/16-ц, рішення Вінницького міського суду Вінницької області змінено, в резолютивній частинні цифри 1/3 замінено на ј, в решті рішення суду залишено без змін (а.с. 3-4).
Заочним рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 04.03.2020 року у справі №127/1957/20 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, позов задоволено, стягнуто з ОСОБА_3 на корись ОСОБА_4 аліменти на утримання сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення з 24.01.2020 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_3 на корись ОСОБА_4 аліменти на її утримання в розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу), починаючи стягнення з 24.01.2020 року і до досягнення сином ОСОБА_10 трирічного віку, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 , крім того з ОСОБА_3 стягнуто судовий збір у дохід держави в розмірі 1681,60 грн (а.с. 5-6).
Згідно довідки Якушинецької сільської ради Вінницького району Вінницької області №4593/08-04 від 10.11.2020 року до складу сім'ї ОСОБА_1 входить донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка знаходиться на утриманні матері і проживає разом із нею (а.с. 41).
12.10.2016 року Апеляційним судом Вінницької області видано виконавчий лист №127/10503/16-ц про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі ј частини всіх видів заробітку, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно починаючи з 18.05.2016 року до досягнення дитиною повноліття (а.с. 42), на підставі якого старшим державним виконавцем Центрального відділу державної виконавчої служби м. Вінниця Головного територіального управління юстиції Паранкевич М.І. 19.10.2016 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №52660664 (а.с. 43).
Згідно довідки лікаря Кафедри стоматології дитячого віку ВНМУ ім. М.І. Пирогова ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходилась на прийомі у лікаря- стоматолога ортодонта Касьяненка Д.М. та проходить лікування з приводу дистального прикусу та звуження верхньої щелепи, орієнтовна вартість лікування 6000 грн на поточний рік (а.с.45).
Із довідки виданої за підписом лікаря-стоматолога Шостак М.В. вбачається, що ОСОБА_5 у період з 11.06.2018 року по 02.09.2020 року проходила лікування у стоматології «dr. Miller», загальна вартість лікування склала 9410,10 грн (а.с. 46).
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 02.11.2020 року за ОСОБА_3 зареєстроване право приватної власності на земельну ділянку площею 0,0905 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №40955023 від 05.05.2018 року (а.с. 47).
Згідно довідки від 11.01.2021 року виданої АТ «Вінницяобленерго» заробіток ОСОБА_3 у період з січня 2020 року по грудень 2020 року склав 311833,48 грн (до сплати), з них відраховано аліментів 106426,23 грн (січень 2020 року - 22664,91 грн, лютий 2020 року - 22664,91 грн, березень 2020 року - 22664,91 грн, квітень 2020 року - 27208,39 грн, травень 2020 року - 27208,39 грн, червень 2020 року - 27208,39 грн, липень 2020 року - 27238,36 грн, серпень 2020 року - 27208,39 грн, вересень 2020 року - 27208,39 грн, жовтень 2020 року 27208,39 грн, листопад 2020 року - 26141,66 грн, грудень 2020 року - 27208,39 грн) (а.с. 89 з/б).
Як слідує з відповіді на запит у електронному вигляді від 15.01.2021 року про відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків за перший квартал 2020 року Акціонерним товариством «Вінницяобленерго» нараховано та виплачено аліменти на користь ОСОБА_1 у розмірі 23250 грн, за другий квартал 2020 року - 27870 грн, за третій квартал 2020 року - 27866,68 грн (а.с. 90).
Разом з тим, представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Кашпрук О.В. додано заключну виписку по поточному рахунку ОСОБА_1 за період з 01.08.2019 року по 31.12.2019 року та роздруківку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про внесення запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 номер запису №21490060002009526 від 10.12.2019 року на підставі власного рішення (а.с. 91-92).
Крім того, до матеріалів судової справи позивачем додано довідку АТ «Вінницяобленерго» №03.16-15268 від 29.12.2020 року про його заробіток за період з червня 2020 року по листопад 2020 року, виписку по картці ОСОБА_3 АТ «ПриватБанк» від 22.12.2020 року за період з червня 2020 року по листопад 2020 року та виписку по картці ОСОБА_3 «Monobank» АТ «Універсал Банк» за період з червня 2020 року по грудень 2020 року (а.с. 105-107).
Згідно положень ст.1-3 Конвенції ООН Про права дитини в усіх діях щодо дітей першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Зокрема, передбачено, що дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживаються всі відповідні законодавчі і адміністративні заходи. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (стаття 18 Конвенції).
Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.
Відповідно до ч.2 ст. 51 Конституції України, ст. 180 Сімейного кодексу України - батьки зобов'язані утримувати своїх дітей до їх повноліття.
Згідно ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
В ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства» зазначено, що на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватись про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Відповідно до вимог ч. 1 ст.192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Згідно із ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3.1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3.2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Враховуючи зміст ст.ст. 181, 192 СК України розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. А тому, зміна сімейного становища чи погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Згідно зі статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Звертаючись з позовом до суду, ОСОБА_3 посилався на погіршення матеріально становища у зв'язку із стягненням аліментів на утримання другої дитини та дружини та вказував, що сукупний розмір аліментів становить 75% від усіх його доходів.
З прохальної частини позовної заяви слідує, що позивач просив зменшити розмір аліментів в частині стягнення їх на користь дітей (з по 1/4 до по 1/6 на кожного) та фактично збільшити розмір аліментів в частині стягнення на дружину до досягнення дитиною 3-річного віку (з 1/4 до 1/3), що в загальному розмірі складає 2/3 частин заробітку (доходу) позивача.
Однак, до початку розгляду справи по суті, позивачем подано заяву про залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про зменшення розміру аліментів у частині стягнення аліментів із ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 до досягнення сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , трьох років, в розмірі 1/3 частини з усіх видів доходу, яку судом задоволено.
Суд звертає увагу, що підставою для зменшення раніше встановленого розміру аліментів є, зокрема, зміна матеріального або сімейного стану. Тобто, позивачем має бути доведено, що його матеріальний або сімейний стан з моменту встановлення судовим рішенням розміру аліментів до моменту звернення до суду із позовом про зменшення розміру аліментів змінився на стільки, що унеможливлює сплату ним аліментів у раніше визначеному розмірі.
Так, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження того, що його матеріальний стан на момент звернення до суду із даним позовом (10.09.2020 року) є відмінним від його матеріального стану, який існував на час ухвалення заочного рішення у справі №127/1957/20 від 04.03.2020 року про стягнення аліментів на утримання сина ОСОБА_6 та дружини ОСОБА_4 , яке набрало законної сили 07.08.2021 року, при цьому позивач вже сплачував аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , однак прийняте рішення суду відповідачем по справі ОСОБА_3 не оскаржувалось.
Крім того, зміна сімейного стану позивача, а саме народження дитини від іншого шлюбу, не є безумовною підставою для зміни розміру аліментів. Позивачем належними та допустимими доказами не підтверджено погіршення його майнового стану, у тому числі, у зв'язку з народженням дитини від іншого шлюбу.
Згідно довідки від 11.01.2021 року виданої АТ «Вінницяобленерго» про заробіток ОСОБА_3 у період з січня 2020 року по грудень 2020 року, йому нараховано заробітної плати 528835,94 грн (у тому числі 311833,48 грн - до сплати, 106428,23 грн - аліменти):
- січень 2020 року - 22664,91 грн - до сплати, 7750,00 грн - аліменти;
- лютий 2020 року - 22664,91 грн - до сплати, 7750,00 грн - аліменти;
- березень 2020 року - 22664,91 грн - до сплати, 7750,00 грн - аліменти;
- квітень 2020 року - 27208,39 грн - до сплати, 9290,00 грн - аліменти;
- травень 2020 року - 27208,39 грн - до сплати, 9290,00 грн - аліменти;
- червень 2020 року - 27208,39 грн - до сплати, 9290,00 грн - аліменти;
- липень 2020 року - 27238,36 грн - до сплати, 9286,68 грн - аліменти;
- серпень 2020 року - 27208,39 грн - до сплати, 9290,00 грн - аліменти;
- вересень 2020 року - 27208,39 грн - до сплати, 9290,00 грн - аліменти;
- жовтень 2020 року - 27208,39 грн - до сплати, 9290,00 грн - аліменти;
- листопад 2020 року - 26141,66 грн - до сплати, 8861,55 грн. - аліменти;
- грудень 2020 року - 27208,39 грн - до сплати, 9290,00 грн - аліменти.
Відомості вказаної довідки свідчать про те, що розмір заробітної плати позивача ОСОБА_3 збільшувався протягом року, а не зменшувався.
Крім того, батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16 вересня 2020 року по справі № 565/2071/19 (провадження № 61-9460 св 20).
Суд при цьому враховує, що відповідно до ч. 3 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами. Це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати у разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 відсотків.
Таким чином, позивачем не підтверджено погіршення його майнового стану, та не доведено, що станом на день звернення до суду з позовом з вимогою про зменшення розміру аліментів розмір відрахувань з його заробітної плати та інших видів доходів становить 75 відсотків, як вказано у позовній заяві.
З врахуванням вказаних обставини справи та доказів, які містяться у матеріалах справи, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог, а тому у задоволенні позову слід відмовити.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ст. 5 ЦПК України).
Особа, права якої порушено, може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).
Згідно вимог ст. ст. 76, 77, 79, 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої ст.89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінюючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає, що позивачем не надано доказів в обґрунтування позову, які б давали суду достатні підстави для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів.
Аналізуючи наведене вище, суд не вбачає підстав для зменшення розміру аліментів, а тому у задоволенні позову ОСОБА_3 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись статтями 180, 181, 191, 192 СК України, статтями 10, 13, 76-81, 258, 263, 273, 279, 355 ЦПК України, суд -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 про зменшення розміру аліментів відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ;
відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 .
Повний текст рішення суду виготовлено 02.04.2021 року.
Суддя Шаміна Юлія Анатоліївна