Рівненський апеляційний суд
Іменем України
25 березня 2021 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Рівненського апеляційного суду в складі:
судді-доповідача: ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою прокурора у кримінальному провадженні - ОСОБА_4 (далі - прокурор) та обвинуваченої ОСОБА_5 на вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2019 року у кримінальному провадженні №12019030010002212 (за внесеними відомостями до ЄРДР від 31 жовтня 2019 року) за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки та мешканки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, з середньою освітою, заміжньої, працюючої молодшою медсестрою Дитячої міської лікарні, в порядку ст.89 КК України, судимості немає,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_6 ,
прокурора - ОСОБА_7 ,
обвинуваченої - ОСОБА_5 ,
захисника обвинуваченої - адвоката ОСОБА_8 ,
В поданій апеляційній скарзі:
- прокурор просить оскаржуваний вирок - скасувати та ухвалити новий вирок, яким визнати ОСОБА_5 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України та призначити їй покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років 6 місців з конфіскацією майна. У решті вирок залишити без змін;
- обвинувачена ОСОБА_5 просить оскаржуваний вирок суду - змінити, застосувавши до неї ст.75 КК України та звільнити її від відбування покарання з випробуванням.
Згідно оскаржуваного вироку, ОСОБА_5 визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, та, із застосуванням ст.69 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки. До набрання вироком законної сили, залишено запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Строк відбуття покарання постановлено рахувати з моменту приведення вироку до виконання. Зараховано у строк відбуття покарання термін з 24 вересня 2019 року по 26 вересня 2019 року включно. Також вирішено питання щодо долі речових доказів, арештованого майна та стягнення процесуальних витрат.
В поданій апеляційній скарзі:
- прокурор, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій обвинуваченої, вважає оскаржуваний вирок незаконним та таким, що підлягає скасуванню у зв'язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального законодавства, неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, внаслідок м'якості. Вказує, що судом першої інстанції достатньо не вмотивовано наявність обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, зокрема, підстав для застосування положень ст.69 КК України. Також судом не мотивовано, яким чином обставини, що пом'якшують покарання суттєво знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів;
- обвинувачена, не оспорюючи фактичних обставин кримінального провадження та кваліфікації дій обвинуваченої, вважає оскаржуваний вирок незаконним та таким, що підлягає зміні у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного для неї покарання тяжкості кримінального правопорушення та її особі, внаслідок суворості. Вважає, що застосування до неї ст.75 КК України буде не тільки проявом високого гуманізму до людини, при цьому людини похилого віку, а буде достатнім і необхідним покаранням для неї, в повній мірі забезпечить її виправлення та забезпечить профілактику вчинення нею злочинів у майбутньому.
В своїх заперечення на апеляційну скаргу прокурора, обвинувачена ОСОБА_5 вважає, що вимоги викладені в апеляційній скарзі прокурора є надуманими, а тому просить залишити її без задоволення.
За вироком суду, обвинувачена ОСОБА_5 у невстановлений час та при невстановлених досудовим слідством обставинах незаконно придбала з метою збуту подрібнену речовину рослинного походження, яка являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб - «канабіс», який, зберігаючи при собі незаконно перенесла за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 .
21 червня 2019 року близько 17.00. год., в ході проведення працівниками УНП ГУНП у Волинській області оперативної закупки, умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 незаконно збула за грошові кошти в сумі 200 грн. вищевказану подрібнену речовину рослинного походження в двох поліетиленових пакетах гр. ОСОБА_9 (анкетні дані легендовані).
Згідно висновку експерта №359 від 25.07.2019, надана на дослідження речовина являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб - «канабіс», масою відповідно, 0,69 г та 0,98 г (загальна маса «канабісу» в перерахунку на висушену речовину становить 1,67 г).
Вона ж, повторно, у невстановлений час та при невстановлених досудовим слідством обставинах незаконно придбала з метою збуту подрібнену речовину рослинного походження, яка являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб - «канабіс», який, зберігаючи при собі незаконно перенесла за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 .
17 вересня 2019 року близько 17.00. год., в ході проведення працівниками УНП ГУНП у Волинській області оперативної закупки, умисно, з корисливих мотивів, ОСОБА_5 незаконно збула за грошові кошти в сумі 200 грн. вищевказану подрібнену речовину рослинного походження в одному поліетиленовому пакеті гр. ОСОБА_9 (анкетні дані легендовані).
Згідно висновку експерта №620 від 08.10.2019, надана на дослідження речовина являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб - «канабіс», масою 1,8826 г.
Вона ж, повторно, у невстановлений час та при невстановлених досудовим слідством обставинах незаконно придбала з метою збуту сім поліетиленових пакетів з подрібненою речовиною темно-зеленого кольору, яка являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб - «канабіс», який, зберігаючи при собі незаконно перенесла за місцем свого проживання, що по АДРЕСА_1 .
24 вересня 2019 року близько 19.12 год., в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 , що по АДРЕСА_1 , працівниками поліції виявлено та вилучено сім поліетиленових пакетів з подрібненою речовиною темно-зеленого кольору.
Згідно висновку експерта №629 від 17.10.2019, надана на дослідження речовина являє собою особливо небезпечний наркотичний засіб - «канабіс», масою, відповідно, 2,25 г, 2 г, 12 г, 1,88 г, 2,03 г, 1,96 г, 2,13 г, 2,20 г (загальна маса «канабісу» в перерахунку на висушену речовину становить 14,57 г).
Заслухавши суддю-доповідача, доводи обвинуваченої та її захисника - адвоката, які підтримали подану обвинуваченою апеляційну скаргу та заперечили проти апеляційної скарги прокурора, міркування прокурора щодо задоволення поданої прокурором апеляційної скарги та відмови у задоволенні апеляційної скарги обвинуваченої, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційних скаргах доводи, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Згідно ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення першої інстанції в межах апеляційної скарги.
З положень статті 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та умотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_5 у вчиненні, зазначеного у вироку кримінального правопорушення, ґрунтується на доказах, зібраних у встановленому законом порядку, досліджених у судовому засіданні, належно оцінених судом.
Кваліфікація дій обвинуваченої ОСОБА_5 за ч.2 ст.307 КК України є вірною та в поданих апеляційних скаргах не оспорюється.
Беручи до уваги, що в апеляційних скаргах порушується питання про необгрунтованість вироку внаслідок невідповідності призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої, колегія суддів керуючись ст.404 КПК України не наводить доводи на підтвердження вини ОСОБА_5 у вчиненні поставленого їй у вину злочину та його кваліфікації.
Згідно ст.409 КПК України, підставами для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції може бути також невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Відповідно ст.414 КПК України невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) Закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м'якість або через суворість.
За вимогами ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов'язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що помякшують і обтяжують покарання.
Визначені у ст.65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Дискреційні повноваження суду визначаються також Європейським судом з прав людини який у своїх рішеннях (зокрема у справі «Довженко проти України») зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення в процесуальному документі суду.
При цьому, згідно зі статтею 75 КК України, якщо суд, крім випадків засудження за корупційний злочин, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, ураховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
В поданій апеляційній скарзі на оскаржуваний вирок обвинувачена посилається на необгрунтованість та незаконність вироку через призначення для неї суворого покарання та без застосування ст.75 КК України, оскільки призначення їй покарання із застосування ст.75 КК України буде достатнім та необхідним для неї.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що суд першої інстанції, призначаючи обвинуваченій покарання, із застосуванням ст.69 КК України, у виді позбавлення волі на строк 3 роки, врахував усю сукупність встановлених обставин кримінального провадження, в тому числі суспільну небезпеку вчиненого нею злочину та особу обвинуваченої
Зокрема, судом першої інстанції враховано ступінь тяжкості вчиненого злочину, повне визнання вини, щире каяття особи та активне сприяння розкриттю злочинів, а також відсутність обтяжуючих обставин. Крім того, суд першої інстанції належним чином оцінив дані про особу винної, а саме те, що ОСОБА_5 раніше судима, однак судимість знята та погашена у встановленому законом порядку, має постійне місце проживання, обов'язки визначені ухвалою від 26.09.2019 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту неухильно дотримувалась, потребує медичного догляду у зв'язку з хворобою, та призначив їй покарання із застосуванням ст.69 КК України.
Разом з тим, колегією суддів зі змісту апеляційної скарги обвинуваченої не встановлено жодних переконливих доводів, які б свідчили про можливість застосування до обвинуваченої положень ст.75 КК України, а посилання обвинуваченої, що призначене для неї покарання із застосування ст.75 КК України буде достатнім для її перевиховання, є голослівними та нічим не підкріпленими. Таких обставин не наведено і під час апеляційного розгляду.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченій, судом першої інстанції було враховано усі обставини, на які покликається обвинувачена в апеляційній скарзі як на підставу звільнення її від відбування покарання з випробуванням, та дано їм належну оцінку.
Таким чином, наведені обставини надали суду першої інстанції підстави для висновку, з яким погоджується і колегія суддів, про відсутність можливості звільнення обвинуваченої ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання з випробуванням, оскільки її перевиховання та попередження вчинення нею нових злочинів неможливе без ізоляції від суспільства.
Тому доводи обвинуваченої, які вона покладає в основу зміни вироку, не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та повністю їм суперечать, а тому є безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу.
Що стосується доводів апеляційної скарги прокурора про недостатню мотивованість можливості застосування до обвинуваченої положень ст.69 КК України, то вони є безпідставні та задоволенню не підлягають.
Зокрема прокурор покликається на ступінь суспільної небезпеки вчинених обвинуваченою злочинів, однак, колегія суддів з цим не погоджується та підтримує позицію суду першої інстанції про те, що обвинувачена вчинила 2 епізоди кримінального правопорушення в зв'язку зі скрутним матеріальним становищем, а також те, що закупівля наркотичних засобів проводилась виключно під контролем правоохоронних органів, які мали можливість ще після першої закупівлі припинити злочинну діяльність обвинуваченої, натомість провели ще одну закупівлю, що істотно знижує ступінь суспільної небезпеки вчиненого.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку, що в даному випадку судом першої інстанції, при призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_5 , було враховано всі необхідні для того обставини та призначено покарання, яке є необхідним та достатним для її виправлення та попереження вчинення нею нових злочинів, а тому доводи апеляційних скарг в частині призначеного покарання є необгрунтованими.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає вирок суду першої інстанції ухваленим у відповідності до вимог ст.370 КПК України і підстав для його зміни чи скасування не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 408, 409, 418, 419 КПК України, колегія суддів, -
Вирок Луцького міськрайонного суду Волинської області від 06 грудня 2019 року у кримінальному провадженні №12019030010002212 (за внесеними відомостями до ЄРДР від 31 жовтня 2019 року) за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, залишити без змін, а апеляційні скарги прокурора та обвинуваченої - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення цим судом та може бути оскаржена в касаційному порядку до Касаційного кримінального суду Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим, який тримається під вартою - з моменту отримання копії даного рішення.
Суддя-доповідач ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3