Житомирський апеляційний суд
Справа №285/4994/20 Головуючий у 1-й інст. ОСОБА_1
Категорія в порядку КПК України Доповідач ОСОБА_2
01 квітня 2021 року. Житомирський апеляційний суд у складі суддів: ОСОБА_2 - головуючого, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , за участі: секретаря судового засідання ОСОБА_5 , прокурора ОСОБА_6 , -
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_7 та захисника - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 січня 2021 року про відмову у задоволенні клопотанні засудженого ОСОБА_9 (далі - ОСОБА_10 ) про звільнення його від відбування покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21.11.2016. по закінченню іспитового строку.
Цією ухвалою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_10 про звільнення його від покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21.11.2016. по закінченні іспитового строку.
В апеляційних скаргах ОСОБА_10 та захисник ОСОБА_8 ставлять питання про скасування вказаної ухвали суду першої інстанції та постановлення нової ухвали про звільнення засудженого ОСОБА_10 від відбування покарання за вказаним вироком по закінченню іспитового строку. Твердять про необґрунтованість ухвали та відсутність підстав для відмови у задоволенні їхніх вимог.
Заслухавши доводи захисника ОСОБА_8 та засудженого ОСОБА_10 в підтримання апеляційних скарг, міркування прокурора в заперечення апеляційних скарг, перевіривши справу, апеляційний суд приходить до таких висновків.
Європейська конвенція про захист прав людини і основоположних свобод у ст. 6 гарантує право на справедливий судовий розгляд. Згідно з її положеннями кожен, кого обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Згідно положень ст. 62 Конституції України, ст. 17 КПК України, ст. 2 КК України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Згідно положень ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України.
Відповідно до положень ст. 78 КК України про правові наслідки звільнення від відбування покарання з випробуванням, - після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового кримінального правопорушення, звільняється судом від призначеного йому покарання; якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання; у разі вчинення засудженим протягом іспитового строку нового злочину, суд призначає йому покарання за правилами, передбаченими в статтях 71, 72 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 2 ст. 165 КВК України, після закінчення іспитового строку засуджений, який виконав покладені на нього обов'язки та не вчинив нового злочину, за поданням уповноваженого органу з питань пробації звільняється судом від призначеного йому покарання, нагляд припиняється і засуджений знімається з обліку в зазначеному органі.
З матеріалів справи видно, що вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21 листопада 2016 року ОСОБА_10 було засуджено за ст. ст. 263 ч. 1, 75, 76 КК України на 5 років позбавлення волі зі звільненням від відбування покарання з випробуванням на 3 роки з покладенням на нього обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи та навчання, не виїжджати за межі території України без погодженням з уповноваженим органом з питань пробації.
Іспитовий строк закінчився 21.11.2019.
Встановлено, що в провадженні Деснянського районному суду м. Києва на розгляді перебуває кримінальне провадження №12018100030009558, у якому ОСОБА_10 обвинувачується в тому, що він 13.07.2018 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 185 КК України.
В період іспитового строку засуджений ОСОБА_10 перебував на обліку в Деснянському РВ філії ДУ «Центр пробації» у м. Києві та Київської області та в Новоград-Волинському МРВ філії ДУ «Центр пробації» у Житомирській області, в цілому додержувався вищевказаних зобов'язань, покладених на нього судом у зв'язку зі звільненням від відбування покарання за вироком від 21.11.2016 з випробуванням. Згідно інформації з останнього органу з питань пробації, обов'язки та індивідуальний план виконував, порушень не допускав.
Під час апеляційного розгляду було встановлено, що остаточного рішення у кримінальному провадженні №12018100030009558 від 13.11.2018 відносно ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 185 КК України судом не постановлено, на даний час триває лише судовий розгляд даного кримінального провадження в Деснянському районному суді м. Києва.
За умови відсутності обвинувального вироку суду не можна стверджувати про те, що ОСОБА_10 скоїв вказане кримінальне правопорушення у період іспитового строку за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21 листопада 2016 року.
Тому не можна визнати, що засуджений не виконував обов'язки, покладені на нього вироком та вчинив нові кримінальні правопорушення під час іспитового строку.
З огляду на це є необгрунтованими висновки місцевого суду про неможливість застосування до ОСОБА_10 положень ст.78 КК України.
Крім того, ухвалою Житомирського апеляційного суду від 16.03.2021 у справі № 754/13109/16-к за апеляційними скаргами засудженого ОСОБА_10 та захисника ОСОБА_8 на ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 січня 2021 року було задоволено клопотання Новоград-Волинського міськрайонного відділу філії державної установи «Центр пробації» у Житомирській області та звільнено ОСОБА_10 від покарання по закінченню іспитового строку.
Таким чином, суд першої інстанції допустив в даному конкретному випадку неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, що перешкодило постановити законне та обґрунтоване судове рішення, та в порядку п. 4 ч. 1 ст.409 КПК України є безумовною підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, з ухваленням апеляційним судом згідно п. 4 ч. 1 ст. 407 КПК України нової ухвали.
За таких обставин, ухвала суду першої інстанції не може бути визнана обґрунтованою та підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали, якою слід відмовити у задоволенні клопотання засудженого, оскільки ухвалою Житомирського апеляційного суду від 16.03.2021 у справі № 754/13109/16-к було вже постановлено рішення про звільнення ОСОБА_10 від відбування покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21 листопада 2016 року за ст. ст. 263 ч. 1, 75, 76 КК України по закінченню іспитового строку.
Керуючись ст. ст. 404, 407 КПК України, апеляційний суд, -
Апеляційні скарги засудженого ОСОБА_9 та захисника ОСОБА_8 задовольнити частково.
Ухвалу Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 25 січня 2021 року про відмову у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_9 про звільнення від відбування покарання за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21.11.2016 по закінченню іспитового строку скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_9 про звільнення від покарання у виді позбавлення волі за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 21 листопада 2016 року за ст. ст. 263 ч.1, 75, 76 КК України по закінченню іспитового строку у зв'язку з його звільненням від відбування даного покарання ухвалою Житомирського апеляційного суду від 16.03.2021 у справі № 754/13109/16-к.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Судді: