Справа № 761/11887/21
Провадження № 1-кс/761/7461/2021
05 квітня 2021 року
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1
за участю особи, яка подала клопотання - адвоката ОСОБА_2 ,
при секретарі - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в приміщенні Шевченківського районного суду м.Києва клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження - арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 02.02.2018 року в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №42017000000002137 від 01.07.2017 року,-
У провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_4 про скасування заходів забезпечення кримінального провадження - арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 02.02.2018 року в межах досудового розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №42017000000002137 від 01.07.2017 року.
В обґрунтування клопотання заявником зазначено, що насьогодні слідчими ГУ ДФС у м.Києві проводиться досудове розслідування кримінального провадження, внесеного в ЄРДР за №42017000000002137 від 01.07.2017 року.
При цьому, в межах вказаного кримінального провадження за клопотанням слідчого, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 02.02.2018 року було накладено арешт, на системний блок «Apple model A 1186 EMC Serial №1572011:GUPZ ID:0019E3F90АAA ID:0019E3F90АAВВ», жорсткий диск «Seagate 320 GB PN 9ZA2AG-500 SN ECE3NEG6» та блок живлення Apple А 1098, які було вилучено в ході обшуку 30.01.2018 року, власником яких є ОСОБА_4 .
Як підставу для скасування арешту майна заявник посилається на те, що арешт на вказане майно накладено не обґрунтовано, за відсутності достатніх відомостей про причетність ОСОБА_4 до розслідуваного кримінального провадження, а тому насьогодні відпала потреба у подальшому арешті належного ОСОБА_4 майна, у вказаному кримінальному провадженні, оскільки будь-які дії із вказаним майном слідчим не здійснюються.
Представник власника майна в суді підтримав доводи клопотання. Вказав, що існує сукупність обставин, які свідчать, що арештоване майно не може бути доказом у даному кримінальному провадженні, а ОСОБА_4 не є причетним до розслідуваного кримінального провадження, а тому, зважаючи також на відсутність у слідства даних про набуття майна кримінально протиправним шляхом, насьогодні відсутні підстави для подальшого збереження арешту майна.
Слідчий, за клопотанням якого було накладено арешт, в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
Слідчий суддя, вивчивши клопотання з долученими до нього матеріалами, заслушавши представника володільця майна, приходить до наступного висновку.
Так, згідно з ч.1 ст. 174 КПК підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Насьогодні слідчими ГУ ДФС у м.Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42017000000002137 від 01.07.2017 року.
У межах вказаного кримінального провадження, за клопотанням прокурора відділу Генеральної прокуратури України, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 02.02.2018 року було накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 30.01.2018 року під час обшуку за адресою: АДРЕСА_1 .
Клопотання прокурор обґрунтовував тим, що вказане майно є речовим доказом у кримінальному провадженні №42017000000002137 від 01.07.2017 року з підстав його відповідності ознакам ст. 98 КПК України, а саме того, що воно є предметом розслідуваного кримінального правопорушення та могло зберегти на собі його сліди, а тому з метою збереження речового доказу, необхідно накласти на нього арешт у зв'язку з можливістю його власника відчужити вказане майно.
При вирішенні питання про необхідність накладення арешту на вказане майно, слідчий суддя виходив з тих обставин, що майно відповідає критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, визнане речовими доказами в рамках даного кримінального провадження та може містити на собі його сліди та відомості, які мають значення для досудового розслідування, а тому дійшов висновку про розумність та співмірність такого заходу забезпечення завданням кримінального провадження.
У той же час, як насьогодні встановлено у судовому засіданні, ОСОБА_4 не є особою, щодо якої здійснюється кримінальне провадження, підозрюваним або обвинуваченим у розслідуваному кримінальному провадженні.
При цьому також встановлено, що арештоване майно, належне ОСОБА_4 , має визначене походження та не містить відомостей, які мають значення для досудового розслідування.
Так, відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. the United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.
У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв'язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення ст.1 протоколу № 1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи, що арештоване майно, яке визнано речовими доказами, не містить у собі відомостей, які мають значення для досудового розслідування кримінального провадження, при цьому не є здобутим внаслідок кримінально-протиправної діяльності ОСОБА_4 , який в межах даного кримінального провадження не має відповідного процесуального статусу, а тому слідчий суддя приходить до висновку про те, що насьогодні відпала потреба у подальшому застосуванні арешту майна та про відсутність обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння особи майном та обумовлювали подальший арешт її майна, а відтак наявні достатні підстави для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 02.02.2018 року.
Керуючись ст.ст. 170-174 КПК України, слідчий суддя -
Клопотання адвоката ОСОБА_2 , який діє в інтересах ОСОБА_4 - задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 02 лютого 2018 року, в частині накладення арешту на наступне майно:
-системний блок «Apple model A 1186 EMC Serial №1572011:GUPZ ID:0019E3F90АAA ID:0019E3F90АAВВ»;
-жорсткий диск «Seagate 320 GB PN 9ZA2AG-500 SN ECE3NEG6»;
-блок живлення Apple А 1098.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає, разом з тим проти неї можуть бути подані заперечення під час підготовчого провадження у суді.
Слідчий суддя ОСОБА_1