Справа № 144/17/20
Провадження № 3-зв/144/1/21
06.04.2021 смт. Теплик
Теплицький районний суд Вінницької області у складі:
головуючої судді Довгалюк Л.В.,
при секретарі Грушовенко О.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Германа О.С. у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,-
02.04.2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про відвід судді Теплицького районного Вінницької області Германа О.С.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи від 02.04.2021 року заява передана на розгляд судді Довгалюк Л.В.
В обґрунтування заяви про відвід Барановським В.В. зазначено, що у провадженні судді Германа О.С. знаходиться справа про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП. Заявник вказує, що з 2019 року по 03.12.2020 року він перебував на посаді заступника голови Теплицької районної ради Вінницької області 7 скликання та у нього склалися гарні приятельські стосунки з головою Теплицького районного суду ОСОБА_2 .
Крім того, рішенням № 588 від 26.11.2019 року Теплицької районної ради Вінницької області затверджено список присяжних Теплицького районного суду Вінницької області, відповідно до якого його дружина ОСОБА_3 з 26.11.2019 року по теперішній час є присяжною даного суду.
Вказані обставини можуть викликати сумнів у об'єктивності та неупередженості судді Германа О.С. при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, у зв'язку із чим останній вважає за необхідне заявити відвід судді.
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України, їх неявка не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши зміст заяви про відвід судді з додатками та матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає спеціальних норм, що визначають для учасників судового розгляду можливість заявити відвід судді і відповідно не встановлюють порядку розгляду заяви про відвід. Проте, діючий Кримінальний процесуальний кодекс України має відповідну норму про відвід судді, тому при розгляді даної заяви про відвід, слід застосувати аналогію права.
Пункт 4 Рішення Ради суддів від 8 червня 2017 року № 34 також орієнтує у разі необхідності врегулювання суддею конфлікту інтересів при розгляді матеріалів про адміністративне правопорушення відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, з огляду на відсутність норм, що визначають правила відводу (самовідводу), до внесення змін до чинного законодавства суддя, враховуючи засади судочинства, передбачені Конституцією України та міжнародні стандарти щодо незалежності та безсторонності судочинства може застосовувати чинні процесуальні норми за аналогією.
Частина 1 ст.75 КПК України містить перелік обставин, за яких слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути мотивованим.
Суд, який розглядає справу має бути «безстороннім» в контексті ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Як зазначено в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Михайлова проти України», як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ'єктивності.
Дослідивши питання безсторонності суддів з двох точок зору, Європейський Суд з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia, рішення від 28.11.2002 року), зазначив, що, по-перше, йдеться про суб'єктивний підхід, для того щоб спробувати визначити переконання та особисту поведінку конкретного судді у конкретній обстановці.
Тобто суд не повинен суб'єктивно виявляти будь-яку упередженість або особисті переконання, особиста безсторонність судді не ставиться під сумнів, аж доки не буде доведено протилежне.
По-друге, слід застосовувати об'єктивний підхід, метою якого є пересвідчитися, чи надає суд необхідні гарантії, щоб зняти з цього приводу можливість будь-якого правомірного сумніву (рішення у справах: «Білуха проти України» від 09.11.2006 року п.п. 49, 54; «Бочан проти України» від 03.05.2007 року, п. 66; «Агрокомплекс» проти України» від 06.10.2011 року, п. 136; «Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 року, п.п. 103, 107).
ОСОБА_1 у своїй заяві зазначив, що його дружина виконує обов'язки присяжного Теплицького районного суду Вінницької області, однак на підтвердження свого сімейного стану заявником не надано копії свідоцтва про одруження (укладення шлюбу).
Разом з тим, слід зазначити, що статус присяжного, як і статус судді, визначений Законом України "Про судоустрій і статус суддів". Відповідно до ч. 1 ст. 63 цього Закону, присяжним є особа, яка у випадках, визначених процесуальним законом, та за її згодою вирішує справи у складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
Так, згідно Рішення Ради суддів України № 40 від 05.07.2019 року «Про роз'яснення деяких питань щодо конфлікту інтересів», судді при здійсненні правосуддя, в яких стороною є особа - присяжний відповідного суду, для уникнення конфлікту інтересів необхідно виходити з приватного інтересу приймати до уваги весь спектр відносини (особисті, дружні, позасудові, тощо), які склались між ними. За умови відсутності приватного інтересу, конфлікт інтересів відсутній. У протилежному випадку конфлікт інтересів усувається у процесуальний спосіб.
Даним рішення роз'яснено, що у судді не виникатиме конфлікт інтересів при розгляді справ, в яких стороною є особа, яка має статус присяжного відповідного суду, за умови відсутності приватного інтересу. Крім того, у даному випадку присяжним є не особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, а як зазначає заявник, його дружина.
Крім того, відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з'їздом суддів України 22 лютого 2013 року, суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.
Із січня 2020 року справа перебуває у провадженні судді Германа О.С., проте, самовідвід суддею із причин наявності приятельських стосунків із ОСОБА_1 не заявлено, що свідчить про відсутність приватного інтересу (наявність особистих, дружніх, позасудових відносини із собою, яка притягується до адміністративної відповідальності у даній справі) та таких відомостей інші учасники справи не повідомили, сам по собі факт того, що дружина ОСОБА_1 є присяжним відповідного суду не може бути підставою для задоволення заяви про відвід, у зв'язку з відсутністю конфлікту інтересів.
З огляду на те, що інші доводи заяви про відвід судді, враховуючи предмет розгляду, які не є істотними і такими, що потребують детальних відповідей, у розумінні сталої практики Європейського суд з прав людини щодо застосування пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» № 63566/00 від 18 липня 2006 року), враховуючи відсутність доказів на підтвердження обставин, що виключають участь судді під час розгляду справи, передбачених ст.ст. 75 - 76 КПК України, заява про відвід судді задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 268, 294 КУпАП, ст.ст. 75-76, 80-81 КПК України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Германа Олександра Сергійовича у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - відмовити за безпідставністю.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя