Справа № 136/1676/20
провадження № 2/136/437/20
"05" квітня 2021 р. м. Липовець
Липовецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді Кривенка Д.Т.,
за участю секретаря судового засідання Марчук Н.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець, у порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з вищевказаним позовом проти ОСОБА_2 (далі - відповідач), з вимогою:
- визнати за позивачем право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,8472 га, кадастровий номер 0522286800:02:000:157, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Струтинської сільської ради Липовецького району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач обґрунтовує свій позов наступними обставинами, на підтвердження яких подано суду відповідні докази.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_3 . Після його смерті відкрилась спадщина за законом. До кола спадкоємців першої черги спадкування увійшли відповідач, як дочка спадкодавця, та його син ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач є спадкоємцем за законом за правом представлення, після смерті свого батька ОСОБА_4 . Позивач спадщину прийняла шляхом звернення до нотаріуса із заявою відповідного змісту в межах шестимісячного строку, утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позбавлена можливості, оскільки нею не було пред'явлено нотаріусу витягу із Державного земельного кадастру на земельну ділянку, що належала її діду ОСОБА_3 . На підтвердження вказаних обставин позивачем подано суду: копії свідоцтва про шлюб позивача; свідоцтва про народження позивача; свідоцтва про смерть ОСОБА_3 ; свідоцтва про смерть ОСОБА_4 ; свідоцтва про народження ОСОБА_4 ; довідку Струтинської сільської ради; довідку Держгеокадастру; постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальних дій; витяг про нормативно грошову оцінку земельної ділянки.
Викладені обставини послугували підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 02.12.2020 призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та визначено відповідачу строк для подання відзиву на позов.
Відповідач у визначений судом строк відзиву на позов не подала, однак канцелярією суду було одержано заяву відповідача, в якій вона просила розгляд справи праводити за її відсутності, позов визнала, не заперечувала проти його задоволення.
Ухвалою суду від 23.02.2021 закрито підготовче провадження у даній цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судове засідання позивач та її представник не з'явилися, однак остання у своїй заяві просила суд про розгляд справи за їх відсутності, позов підтримала та просила його задовольнити.
За загальним правилом ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка в судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали цивільної справи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно й безпосередньо оцінивши зібрані в справі докази, встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер дід позивача ОСОБА_3 , на що вказує свідоцтво про смерть (а.с. 8). Після його смерті відкрилась спадщина за законом. Своїм правом на спадкування шляхом подачі заяв про прийняття спадщини в межах шестимісячного строку скористались: ОСОБА_2 як дочка спадкодавця та позивач ОСОБА_1 , будучи спадкоємцем за законом за правом представлення після смерті свого батька та сина спадкодавця ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть (а.с. 9). Факт родинних відносин позивача із ОСОБА_4 підтверджено її свідоцтвом про народження та відповідно свідоцтвом про шлюб (а.с. 6-7). Інший спадкоємець ОСОБА_2 у встановлений законодавством термін подала відповідну заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, та в нотаріальному порядку нею переоформлено спадкові права на 1/2 частку спірної земельної ділянки, та отримала державний акт на земельну ділянку (а.с. 14).
Судом встановлено, що до складу спадкової маси після смерті ОСОБА_3 увійшла земельна ділянка, площею 3,8472 га, кадастровий номер 0522286800:02:000:157, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Струтинської сільської ради Липовецького району Вінницької області, яка належала ОСОБА_3 згідно із Державним актом на право власності на земельну ділянку серія ВН №082584 виданого 10.06.2003. Крім того, судом встановлено, що інший спадкоємець ОСОБА_4 також помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , на що вказує свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 (а.с. 9). Після його смерті відкрилась спадщина за законом. Своїм правом на спадкування скористалась його дочка ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем першої черги спадкування, спадщину прийняла шляхом звернення до нотаріуса із заявою відповідного змісту в межах шестимісячного строку, утім реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позбавлена можливості, оскільки нею не було пред'явлено нотаріусу витягу із Державного земельного кадастру на земельну ділянку, що належала ОСОБА_3 .
Суд, з огляду на встановлені обставини, вирішуючи питання про визнання за позивачем право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,8472 га, кадастровий номер 0522286800:02:000:157, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Струтинської сільської ради Липовецького району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , виходить із наступних норм права та мотивів їх застосування.
Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини. Із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний термін з дня смерті діда позивач не зверталася, однак як неповнолітня особа автоматично прийняла спадщину відповідно до ч. 4 ст. 1268 ЦК України.
Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 "Про судову практику у справі про спадкування" роз'яснено, що у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
З урахуванням положень ч. 1 ст. 15 та ст. 392 ЦК власник майна має право пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб'єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється, а не в тому разі, коли цими особами не виконується відповідне рішення суду, ухвалене раніше.
Зібрані у справі докази підтверджують належність майна спадкодавцеві як власнику, позивач спадщину після смерті спадкодавця прийняла, у тому числі у вигляді частки земельної ділянки, які є предметом даного спору, отож вона їй належить, однак реалізувати свої спадкові права в нотаріальному порядку позивач позбавлена можливості за наведених вище підстав.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність порушених прав позивача, що є очевидним, а обраний нею спосіб захисту порушених прав є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку, що було встановлено в ході судового розгляду, отож суд дійшов висновку, що позов обґрунтований.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 2, 19, 23, 76-80, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд
Задовольнити в повному обсязі позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_2 ) про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом.
Визнання за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку земельної ділянки площею 3,8472 га, кадастровий номер 0522286800:02:000:157, цільове призначення - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Струтинської сільської ради Липовецького району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30-ти днів до Вінницького апеляційного суду через Липовецький районний суд Вінницької області.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30-ти днів із дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений у разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у ч. 2 ст. 358 ЦПК України.
Суддя Д.Т. Кривенко