Справа № 133/275/21
провадження № 3/133/427/21
31.03.21 м. Козятин
Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Пєтухова Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли з відділення поліції №2 Хмільницького РВП Головного управління національної поліції у Вінницькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає в АДРЕСА_1 , не працює, за ч.2 ст. 173-2 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 05.01.2021, складеного капітаном поліції старшим ДОП Козятинського ВП ГУНП у Вінницькій області Левчуком Олександром Юрійовичем, 05.12.2020 близько 13 год. в АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , порушив вимоги термінового заборонного припису стосовно кривдника, який було винесено відносно нього 03.12.2020 за вчинення домашнього насильства відносно матері ОСОБА_2 , повторно протягом року. Дії ОСОБА_1 посадовою особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
ОСОБА_1 в судове засідання призначене на 24.02.2021, 05.03.2021 та 31.03.2021 не з'явився. Згідно відмітки кур'єра Козятинського міськрайонного суду Вінницької області на судовій повістці про виклик до суду на 05.03.2021, особа яка притягується до адміністративної відповідальності на момент вручення повістки (01.03.2021 о 10:00; 02.03.2021 о 12:00; 04.03.2021 о 11:00) не знаходилась за вказаною адресою.
Як підтверджується матеріалами справи, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 обізнаний про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності Козятинським міськрайонним судом Вінницької області. Також, отримати інформацію про рух справи останній не був позбавлений можливості на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. У протоколі про притягнення його до адміністративного правопорушення він поставив свій підпис, отже обізнаний про існування відповідного протоколу.
Інформація про дату, час та розгляд самого провадження (24.02.2021, 05.03.2021 та 31.03.2021) даним складом суду розміщувалася на сайті Судової влади Козятинського міськрайонного суду Вінницької області у розділі інформації для громадян з найменуванням «ГРОМАДЯНАМ».
Разом з тим, ужиті заходи не сприяли досягненню мети забезпечення участі в судовому засіданні особи, що притягається до адміністративної відповідальності. Хоча наявні матеріали справи прямо та беззаперечно, в своїй сукупності, указують на те, що особа, що притягається до адміністративної відповідальності поінформована про цей процес, який здійснюється в Козятинському міськрайонному суді Вінницької області у відношенні неї безпосередньо. Також неминучість даного процесу в цьому місцевому суді була зрозуміла особі з моменту складання протоколу, так як у ньому прямо указано, де відбуватиметься розгляд справи, однак бажання брати у ньому безпосередню участь особа не виявила.
Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» (п. 41) констатував, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
При цьому, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки .
Суд в цій справі забезпечивши право особи, що притягається до адміністративної відповідальності брати особисту участь в процесі безпосередньо в судовому засіданні, уживши заходів для поінформованості її про даний процес вважає за можливе завершити розгляд провадження на підставі наявних у справі матеріалів.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, одним з завдань провадження в справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтями 251, 280 КУпАП, визначено фактичні дані, обставини, на основі яких, у визначеному законом порядку, орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, відповідно до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходжу до такого висновку.
За змістом ч. 2 ст. 173-2 КУпАП дії особи можуть бути кваліфіковані за цією статтею у випадку вчинення насильства в сім'ї, тобто умисного вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений.
Відповідно до вимог ст. ст.245, 251, 252, 280 КУпАП суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до положень статті 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п.34 рішення у справі «Тейксейра де Кастор проти Португалії» від 09.06.1998 року, п.54 рішення у справі «Шабельника проти України» від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Згідно з КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності (ч.1, 2 ст.7); завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом (ст.245).
Діяння тільки тоді визнається адміністративним правопорушенням, коли воно містить всі ознаки його складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
До протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 не долучено доказів на підтвердження обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні показання свідків, інші документи, які б вказували на вчинення ОСОБА_1 дій, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення. Так, заява ОСОБА_3 на ім'я начальника Козятинського ВП Калинівського ВП ГУНП у Вінницькій області щодо прийняття мір до її сина ОСОБА_1 за порушення заборонного припису, не може бути належним доказом, із тих підстав, що, як вбачається із наданих нею пояснень від 05.12.2020, вона особисто не бачила свого сина у своїй квартирі, оскільки в той момент її в квартирі не було, а повернувшись до помешкання в ньому нікого не було, вхідні двері були зачинені. Однак протокол про адміністративне правопорушення був складений лише на підставі такої заяви, а інших доказів, які б підтвердили порушення ОСОБА_1 заборонного припису, суду не надано.
Крім того, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення також не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування "поза розумним сумнівом", оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.
Згідно з п.1 ст.247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суддя вважає, що відсутні докази на підтвердження складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.173-2, 245, 247, 251, 254, 256, 279, 283 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду через Козятинський міськрайонний суд Вінницької області особою протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Н.О. Пєтухова
Дата документу 31.03.2021