Справа № 131/1442/20
Провадження № 1-кп/131/90/2021
05.04.2021 м. Іллінці
Іллінецький районний суд Вінницької області
у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6
розглянувши в судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 02 грудня 2020 р. за № 12020025150000049 за обвинуваченням ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Слободище Іллінецького району Вінницької області, жителя АДРЕСА_1 , пенсіонера, освіта середня спеціальна, раніше не судимого, українця, громадянина України у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України -
02 грудня 2020 р. близько 13 год. 40 хв. ОСОБА_4 приїхав до домогосподарства де проживає його племінниця ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителька АДРЕСА_2 , у зв'язку із тим, що вона зателефонувала до нього, та повідомила, що працівники газової служби приїхали до її домогосподарства для того щоб відключити газопостачання через заборгованість.
Коли ОСОБА_4 підійшов до воріт вищевказаного домогосподарства він побачив чоловіка, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителя АДРЕСА_3 , який згідно «Наряду - допуску № 140 на виконання газонебезпечних робіт» виданий Гайсинським відділенням ПАТ «Вінницягаз» - Іллінецька дільниця, виконував свої функціональні обов'язки, та розпочав з ним розмову, яка в подальшому переросла у суперечку.
Під час даної суперечки, ОСОБА_4 , маючи умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 , перебуваючи в безпосередній близькості від нього, наніс один удар кулаком своєї правої руки в область лівої частини обличчя, від якого останній похилився та, в подальшому, сховався до свого службового автомобіля.
У результаті своїх умисних дій, ОСОБА_4 , спричинив потерпілому ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синця та забою м'яких тканин в області верхнього та нижнього повік лівого ока з поширенням на ліву щоку, крововиливу та розриву на слизовій оболонці лівої щоки, які відповідно до висновку експерта № 164 від 04.12.2020 відносяться легких тілесних ушкоджень, які не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінальному проступку визнав та суду пояснив, що вчинив його за обставин, викладених у обвинувальному акті.
Потерпілий ОСОБА_6 у судовому засіданні просив суд застосувати до обвинуваченого покарання згідно з законом.
Суд, відповідно до частини 3 статті 26 КПК України та частини 3 статті 349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються і клопотання про дослідження яких не було заявлене сторонами кримінального провадження, обмежившись допитом обвинуваченого, потерпілого та дослідженням характеризуючих даних ОСОБА_4 .
Аналізуючи показання обвинуваченого, надані стороною обвинувачення суду докази у їх сукупності, суд вважає, що в судовому засіданні було підтверджено факт спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 зокрема, обвинувачений в судовому засіданні даної обставини не заперечував, надавши суду чіткі та послідовні показання щодо обставин вчинення інкримінованого йому кримінального проступку. Також, суд враховує, що ОСОБА_4 , як слідує з наданих ним в судовому засіданні показань, на час вчинення інкримінованого йому кримінального проступку та на час судового розгляду кримінального провадження усвідомлював протиправність своїх дій.
Таким чином, суд визнає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, передбачений частиною 1 статті 125 КК України, а саме: умисне легке тілесне ушкодження.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статтею 125 КК України, яке у відповідності до статті 12 цього Кодексу є кримінальним проступком, особу обвинуваченого, який за місцем проживання та місцем роботи характеризується з позитивного боку, не перебуває на обліку у лікаря нарколога та не звертався за медичною допомогою до лікаря психіатра.
Частиною 2 статті 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженими, так і іншими особами.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання, суд керується вимогами статей 65-67 КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 р. № 7 „Про практику призначення судами кримінального покарання” і виходить із принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Відповідно до вимог частини 2 статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових злочинів.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 66 КК України, суд визнає активне сприяння розкриттю кримінального проступку.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_4 відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.
Як вже було зазначено судом вище, метою покарання згідно з приписами частини 2 статті 50 КК України є не тільки кара, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. При цьому, суд також враховує, що Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 р. у справі № 298/95/16-к зазначив, що у частині 2 статті 65 КК України, встановлено презумпцію призначення більш м'якого покарання, якщо не доведено, що воно не є достатнім для досягнення мети покарання.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи обвинуваченого, обставин, що пом'якшують покарання, суд дійшов висновку, що необхідним та достатнім для виправлення і попередження вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 нових кримінальних правопорушень є призначення покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень.
Таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_4 попередження вчинення ним кримінальних правопорушень та відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
Цивільний позов не заявлявся, процесуальні витрати у кримінальному провадженні та речові докази по справі відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження в ході досудового розслідування не застосовувались.
Керуючись ст.ст. 368-371, 373, 374, 381, 382 КПК України, суд -
Визнати ОСОБА_4 винним у пред'явленому йому обвинуваченні у вчиненні кримінального проступку, передбаченого частиною 1 статті 125 КК України та призначити йому покарання у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 (вісімсот п'ятдесят гривень 00 коп.) грн.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акту щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених статтею 394 КПК України.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 КПК України, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку спрощеного провадження, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок може бути оскаржений до Вінницького апеляційного суду через Іллінецький районний суд Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту його отримання.
Суддя: