Справа № 607/4812/21Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/140/21 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - ухвала слідчого судді
05 квітня 2021 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах Тернопільського апеляційного суду в складі:
Головуючого - ОСОБА_2
Суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю - секретаря - ОСОБА_5
прокурора - ОСОБА_6
захисника - ОСОБА_7
підозрюваної - ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі, в режимі відеоконференції, матеріали кримінального провадження за апеляційною скаргою захисника підозрюваної ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2021 року задоволено клопотання заступника начальника СВ ВП № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_9 , та застосовано до підозрюваної
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Макіївка Донецької області, громадянки України, з повною середньою освітою, розлученої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на даний час без встановленого місця проживання, непрацюючої, раніше судимої, востаннє 09.12.2020 Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області за ч. 2 ст. 185 КК України до арешту на строк 5 місяців,
запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 59 (п'ятдесят дев'ять) днів.
Встановлено строк дії ухвали до 15.05.2021.
Як слідує з матеріалів провадження, відділенням поліції № 1 (м. Тернопіль) Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12021211060000064 від 16.03.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 16.03.2021 приблизно о 13 год. 10 хв. у ОСОБА_8 , яка раніше вчиняла злочини проти власності та перебувала у приміщенні будинку АДРЕСА_2 , виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, 16.03.2021 приблизно о 13 год. 10 хв. ОСОБА_8 , діючи умисно, протиправно, переслідуючи корисливий мотив, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи і бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, з метою особистого збагачення, перебуваючи у житловому будинку АДРЕСА_2 , в якому проживає ОСОБА_10 , зайшла у спальню кімнату будинку та, наблизившись до потерпілої ОСОБА_11 , нанесла останній три удари кулаком правої руки в ділянку лоба та два удари кулаком лівої руки в ділянку лоба, при цьому висловлюючи вимогу на заволодіння коштами. Захищаючись, потерпіла прикривала голову руками та неодноразово просила ОСОБА_8 припинити вказані дії, на що ОСОБА_8 не реагувала та продовжувала свої протиправні дії. Тоді ОСОБА_10 вийняла зі схованки гаманець, в якому знаходились кошти у сумі 3 000 грн, яким ОСОБА_8 відкрито заволоділа. Продовжуючи свої злочинні дії та діючи з єдиним умислом, ОСОБА_8 відкрито викрала із серванту шуруповерт марки «MODECO Expert» вартістю 3 000 грн, чим спричинила потерпілій ОСОБА_12 матеріальну шкоду на загальну суму 6 000 грн. Після чого з викраденим майном ОСОБА_8 з місця злочину втекла.
16 березня 2021 року ОСОБА_8 затримана в порядку ст.208 КПК України
17 березня 2021 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.
В апеляційній скарзі захисник підозрюваної ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_7 вважає, що висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам кримінального процесуального права.
Вважає недоведеними ризики, які зазначені у клопотанні про обрання запобіжного заходу, які б свідчили про неналежну поведінку підозрюваної ОСОБА_8 суб'єкта кримінального процесу.
Вказує, що стороною обвинувачення не подано жодного доказу про вчинення кримінального правопорушення із застосуванням насильства, а тому суд був зобов'язаний визначити розмір застави.
Просить скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2021 року та прийняти нову ухвалу, якою у задоволенні клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - відмовити та обрати підозрюваній більш м'який запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.
У разі, якщо суд прийде до переконання, що підозра обґрунтована та ризики, передбачені ст.177 КПК України існують - врахувати особу, майновий стан підозрюваної та її близьких і визначити ОСОБА_8 розмір застави.
Заслухавши суддю-доповідача; підозрювану ОСОБА_8 та її захисника ОСОБА_7 , які підтримали подану апеляційну скаргу і, з наведених у ній мотивів, просять скасувати оскаржувану ухвалу місцевого суду і обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання; міркування прокурора, який вважає ухвалу суду першої інстанції законною та обґрунтованою і тому просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги обвинуваченого; дослідивши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що у її задоволенні слід відмовити, виходячи з наступного.
Розглядаючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, суд першої інстанції, для прийняття законного й обґрунтованого рішення, відповідно до ст. ст. 178, 199 КПК України та практики ЄСПЛ, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки. При цьому наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ст.ст. 177, 178 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може переховуватися від органів досудового розслідування та або суду; знищити або сховати будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; продовжити кримінальне правопорушення чи вчинити інше.
Виходячи з положень ч.1 ст.199 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу і на які вказує слідчий, прокурор;
- недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Також, суд повинен враховувати, що відповідно до ч.3 ст.176, ч.1 ст.183 КПК України найбільш суворим запобіжним заходом є тримання під вартою, який є винятковим та застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Колегія суддів погоджується щ висновком слідчого судді, що обрання підозрюваній ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на даний час відповідає її особі, характеру та тяжкості вчиненого нею криміналього правопорушення, оскільки судом встановлено системність її протиправної поведінки та не бажання стати на шлях виправлення, а обрання більш м'якого запобіжного заходу не зможе попередити ризики продовження злочинного діяння або вчинення іншого кримінального правопорушення.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що в матеріалах клопотання відносно підозрюваної ОСОБА_8 наявні докази того, що остання обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, що підтверджується зібраними на досудовому слідстві та дослідженими судом першої інстанції доказами.
Твердження апелянта про відсутність належних доказів вчинення ним інкримінованого йому злочину, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки на стадії обрання запобіжного заходу не вимагається, щоб було достатньо доказів саме для висновку про винуватість особи у вчиненні того чи іншого правопорушення. На цьому етапі провадження слідчий суддя повинен перевірити наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, виходячи із практики Європейського суду з прав людини, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Ці вимоги слідчим суддею дотримані.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини вимога обґрунтованої підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Окрім того, згідно рішення ЄСПЛ у справі «Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom» стандарт доказування «обґрунтована підозра» передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об'єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Аналіз матеріалів кримінального провадження та безпосередньо оскаржуваного апелянтом рішення місцевого суду, дає підстави колегії суддів для висновку, що на даній стадії кримінального провадження, при вирішенні питання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, стандарт доказування «обґрунтована підозра» дотримано як слідчим, який звернувся до суду з відповідним клопотання, так і слідчим суддею, який обрав підозрюваній ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою .
Також місцевий суд дійшов правильного висновку, що застосування на даній стадії більш м'яких запобіжних заходів не є можливим, так як вони не зможуть запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, зокрема ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілу та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення.
Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_8 вчинене із застосуванням до потерпілої насильства, а саме шляхом нанесення їй кулаками ударів по голові.
З огляду на зазначене, суд першої інстанції з дотриманням вимог ч.4 ст.183 КПК України, правильно дійшов висновку про відсутність підстав для визначення підозрюваній альтернативного виду запобіжного заходу у виді застави.
За наведених обставин, доводи апелянта про відсутність підстав для обрання підозрюваній запобіжного заходу у виді тримання під вартою, колегія суддів вважає необґрунтованими.
На думку колегії суддів, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, судом першої інстанції у повній мірі та у визначеному законом порядку враховано особу обвинуваченого, його соціальні зв'язки, а також всі обставини справи, з якими закон пов'язує вирішення такого питання.
Доводи апелянта про можливість застосування до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання, є необґрунтованим, оскільки суду не надано беззаперечних і належних доказів, які б свідчили, що даний захід забезпечення кримінального провадження зможе належним чином усунути ризики, передбачені ст.177 КПК України.
За наведних обставин, колегія суддів приходить до переконання, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_8 .
Ухвала суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і підстав для її скасування, про що ставить питання апелянт, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника підозрюваної ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2021 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваної ОСОБА_8 - без змін.
Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.