Дата документу 06.04.2021 Справа № 335/8054/20
Запорізький Апеляційний суд
ЄУН 335/8054/20Головуючий у 1-й інстанції Фетісов М.В..
Пр. № 22-ц/807/716/21Повний текст рішення складено 14.12.2020 року Суддя-доповідач Гончар М.С.
06 квітня 2021 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді (судді-доповідача) Гончар М.С.
суддів Маловічко С.В., Подліянової Г.С.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (далі - ПАТ «Запоріжжяобленерго») до ОСОБА_1 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії
У вересні 2020 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» звернулось до суду із вищезазначеним позовом до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя (а.с. 2), в якому просило стягнути з відповідача на свою користь суму боргу у розмірі 10153,82 грн. за необлікованою електричну енергію, а також витрати по сплаті судового збору 2102,00 грн.
В обґрунтування свого позову позивач зазначав, що 11.02.2020 року представниками позивача проведено перевірку дотримання Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ) у будинку за адресою: АДРЕСА_1 , в якій мешкає ОСОБА_1 , який є споживачем послуг, що надаються ПАТ «Запоріжжяобленерго» за вказаною адресою. Перевіркою було встановлено порушення п. 8.4.2.1, 2.3.4, 5.5.5.8 ПРРЕЕ і на підставі п. 8.2.6. було складено акт про порушення № 10001682 від 11.02.2020. Відповідно до п. 8.4.2, п. 8.4.8, 8.4.11 ПРРЕЕ визначено обсяг та вартість електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем Правил і виписано рахунок у сумі 10153,82 гривні.
12.11.2020 від представника відповідача надійшов відзив на позов, у якому просить відмовити в задоволенні позову у повному обсязі, з огляду на те, що відповідно до п. 1.1.2 ПРРЕЕ необлікована електрична енергія - це обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно. Пунктом 8.2.6 ПРРЕЕ передбачено, що на підставі акту про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Відповідно до даних, викладених в Акті №10001682 від 11.02.2020, ОСОБА_1 порушив п. 8.4.2.1; 2.3.4; 5.5.5.8 «порушення цілісності вушок виносної шафи обліку, через який продівається трос, на якому в свою чергу закріплені пломби з відбитками ПАТ «Запоріжжяобленерго». Було пошкоджено два вушка, в які продівалися троси пломб оператора системи розподілу ПАТ «Запоріжжяобленерго» R10244822 та R10218479. Споживачу продемонстровано порушення». Але, у вказаному акті було зазначено такий вид порушення, який взагалі не передбачено п. 8.4.2.1. Правил. При відкриванні виносної шафи працівниками ПАТ «Запоріжжяобленерго» було встановлено, що на самому лічильнику наявні та цілісні всі пломби та будь-яких порушень (відсутність пломб, самовільне підключення тощо) немає, про що зазначено в акті: в графі: «місце, кількість та тавро встановлених пломб (індикаторів) згідно з актом про збереження пломб та/або актом про пломбування. їх стан: оператора системи» також зазначено, що R10244822. R10218479, R10218460 не порушені; в графі: «про повірку засобу вимірювання» зазначено 5/11 не порушено: в графі: «індикаторів дії впливу постійного або змінного магнітного або електричного полів» відсутні; в графі: «самовільне підключення» - відсутнє. Тобто, враховуючи що сам лічильник опломбований та інші порушення відсутні, то необлікована електрична енергія відсутня. Електрична енергія обліковувалась постійно. Крім того, в матеріалах доданих до позовної заяви навіть відсутній акт про пломбування. Крім того, п. 8.4.4 Правил зазначає, що факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії. за винятком випадків, передбачених цим пунктом. Пунктом 3 Порядку визначення розміру і відшкодування збитків, завданих енергопостачальнику внаслідок викрадення електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.2006 № 122, визначено, що факти пошкодження приладів (систем) обліку, пломб на приладах, а також факти втручання в їх роботу, що призвели до заниження показань, встановлюються спеціалізованими організаціями (підприємствами), які мають право на проведення відповідної перевірки, із залученням представників Держспоживстандарту. Таким чином, до моменту встановлення факту втручання споживачів в роботу приладів обліку енергопостачальник не має підстав для здійснення нарахувань відповідно до Методики без наявності відповідних висновків спеціалізованих організацій.
В автоматизованому порядку визначено суддю суду першої інстанції Крамаренко І.А. (а.с. 11). Ухвалою Оржонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 вересня 2020 року (а.с. 14) дану справу передано на розгляд до Ленінського районного суду м. Запоріжжя за підсудністю (а.с.14).
В автоматизованому порядку визначено суддю суду першої інстанції для розгляду цієї справи ОСОБА_2 (а.с. 20). Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2020 року (а.с. 21) у цій справі відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням сторін.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року (а.с. 54-56) у задоволенні позову ПАТ «Запоріжжяобленерго» у цій справі відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції при його ухваленні, ПАТ «Запоріжжяобленерго», як позивач, у своїй апеляційній скарзі (а.с.59-65) просило рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити в повному обсязі позовні вимоги ПАТ «Запоріжжяобленерго»; витрати по оплаті судового збору покласти на відповідача.
В автоматизованому порядку для розгляду цієї справи визначено колегію суддів Запорізького апеляційного суду: головуючого суддю (суддю-доповідача) Гончар М.С., суддів Маловічко С.В. та Подліянову Г.С. (а.с. 75).
Ухвалою апеляційного суду апеляційне провадження за вищезазначеною апеляційною скаргою відкрито 19 січня 2021 року (а.с.79). Ухвалою апеляційного суду дану справу призначено до апеляційного розгляду без повідомлення учасників справи в порядку ст. 369 ч. 1 ЦПК України (а.с. 81).
Відповідач ОСОБА_1 та представник останнього - адвокат Лихосенко Є.О.(а.с. 27-29) не скористались своїм правом на подачу відзиву на вищезазначену апеляційну скаргу позивача у цій справі у встановлений апеляційним судом строк - 15 днів з дня отримання ними копії вищезазначеної ухвали апеляційного суду про відкриття апеляційного провадження у цій справі - 08.02.2021 року та 03.02.2021 року відповідно (поштові повідомлення а.с.83-84), та взагалі станом на час розгляду цієї справи апеляційним судом.
Однак, в силу вимог ст. 360 ч. 3 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції апеляційним судом.
За змістом ст. 7 ч. 13 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
В силу вимог ст. 371 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження.
Проте, має місце відповідне навантаження судді - доповідача та колегії суддів (в Запорізькому апеляційному суді працює фактично 18 суддів замість 40 суддів за штатом).
Крім того, розгляд цієї справи апеляційним судом не відбувався у період з 15.02.2021 року по 19.02.2021 року включно, оскільки суддя-доповідач проходила підготовку для підтримання кваліфікації суддів судової палати з розгляду цивільних справ в Національній школі суддів України.
Відводів у цій справі не заявлено, самовідводи відсутні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга позивача ПАТ «Запоріжжяобленерго» у цій справі підлягає задоволенню з таких підстав.
В силу вимог ст. 367 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно із ст. 374 ч. 1 п. 2 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю і ухвалити нове рішення.
Згідно із ст. 258 ч. 1 п. 2, 3 ЦПК України судовими рішеннями є рішення, постанови.
В силу вимог ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення …та ухвалення нового рішення …є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За змістом ст. 381 ч. 1 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги приймає постанову за правилами ст. 35 і глави 9 розділу ІІІ цього Кодексу з особливостями, зазначеними у ст. 382 цього Кодексу.
Встановлено, що суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову позивача ПАТ «Запоріжжяобленерго» у цій справі у повному обсязі, керувався ст. ст. 3 - 4, 10 - 11, 76-81, 89, 263-265, 268 ЦПК України та виходив із необґрунтованості позовних вимог позивача у цій справі.
Оскільки, судом першої інстанції було встановлено, що підставами позову є порушення відповідачем ОСОБА_1 пп. 8.4.2.1 глави 8.4 розділу VIII, 2.3.4 глави 2.3 розділу II та 5.5.5.8 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ.
Так, згідно п. 2.3.4 глави 2.3 розділу II ПРРЕЕ відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені. Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Відповідно до п. 5.5.5.8 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування.
Відповідно до п. 8.4.2.1 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ у разі виявлення порушення цілісності пломб, цілісності пломбувального матеріалу, на якому встановлені пломби (дріт, кордова нитка тощо), порушення цілісності гвинтів, на яких закріплено пломбувальний матеріал (далі - пошкодження пломб), або відсутність на засобах вимірювальної техніки пломб з відбитками тавр про їх повірку чи пломб з відбитками тавр оператора системи або інших заінтересованих сторін, установлених на кріпленнях кожуха лічильника електричної енергії (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує факт пломбування і передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, установлених пломб, та за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами.
Як вбачається з вказаних норм, ними передбачена відповідальність за неналежне утримання засобів комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки, лічильника електричної енергії) та пломб (тавр) на них.
Відповідно до абзаців 22 - 23 п. 1.1.2 глави 1.1 розділу I ПРРЕЕ засобом вимірювальної техніки є технічні засоби, які використовуються для вимірювання обсягів та/або якості електричної енергії в точці вимірювання відповідної точки комерційного обліку і мають нормовані метрологічні характеристики. А засоби комерційного обліку електричної енергії - це узагальнена назва засобів, які використовуються для здійснення комерційного обліку електричної енергії (засоби вимірювальної техніки, допоміжне обладнання, засоби та системи збору та обробки результатів вимірювання, формування, збереження та передачі даних комерційного обліку та керування даними тощо) відповідно до процедур, визначених Кодексом комерційного обліку.
Аналогічні визначення містять пп. 20 - 21 п. 1.2.1 розділу І Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 311 (далі - ККО).
Виявлені у відповідача порушення жодним чином не стосуються засобів комерційного обліку (лічильника електричної енергії), а стосуються шафи, в якому він розміщений.
Відповідно до п. 8.4.4 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ факт пошкодження пломб та/або індикаторів, та/або засобів вимірювальної техніки, факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки, крім випадків спрацювання індикаторів (фіксації індикаторами впливу фізичних полів), має бути підтверджений експертизою, проведеною спеціалізованою організацією (підприємством), яка має право на її проведення відповідно до законодавства (далі - експертиза). До отримання оператором системи результатів експертизи положення цієї глави не застосовуються для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, за винятком випадків, передбачених цим пунктом.
Таким чином, у даному випадку (порушення п. 8.4.2.1 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, не визнання відповідачем акту про порушення) позивач був зобов'язаний провести експертизу.
Суд першої інстанції відхилив аргументи представника позивача про те, що шафа входить до складу вузла обліку, оскільки згідно з пп. 14 п. 1.2.1 розділу І ККО вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - це сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з'єднаних між собою за сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з'єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання. До складу вузла обліку можуть входити лічильники електричної енергії, трансформатори струму, трансформатори напруги, устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності, засоби захисту (автоматичні вимикачі або запобіжники), вторинні кола струму і напруги та інші допоміжні засоби (тестові блоки, перетворювачі імпульсів, блоки живлення, обладнання дистанційної передачі даних тощо). Характеристики складових вузла обліку мають бути достатніми для вимірювання електричної енергії із заданою періодичністю та похибкою. Отже шафа не належить до вузла обліку.
Також, суд першої інстанції відхилив аргументи позивача про те, що в акті про порушення помилково зазначене порушення п. 8.4.2.1 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, яке має бути кваліфіковане як порушення п. 8.4.2.3 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, оскільки при прийнятті рішення комісія позивача також послалась на порушення відповідачем саме п. 8.4.2.1 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ. Крім цього, порушення, визначене у п. 8.4.2.3 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, також стосується засобу вимірювальної техніки, до якого, як зазначалось вище, не відноситься шафа, в якій такий засіб встановлений.
Виявлені представниками позивача 11.02.2020 під час перевірки дотримання ПРРЕЕ відповідачем порушення не є порушеннями п. 8.4.2.1 глави 8.4 розділу VIII, 2.3.4 глави 2.3 розділу II та 5.5.5.8 глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ. У зв'язку з чим рішення комісії з розгляду актів № 33 від 17.03.2020 за результатами розгляду акту про порушення ПРРЕЕ від 11.02.2020 №10001682 не відповідає вимогам глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.
Позивач не надав доказів того, що в результаті пошкодження цілісності вушок виносної шафи обліку відбулося використання необлікованої електричної енергії, внаслідок чого спожита електрична енергія не враховувалась. Вказана обставина спростовується представницею позивачки, яка у судовому засіданні пояснила, що показання лічильника електричної енергії сумніви у позивача не викликали, а сам лічильник не був пошкоджений.
Проте із такими висновками суду першої інстанції у цій справі погодитись не можна з таких підстав.
Ст. 263 ЦПК України містить вимоги щодо законності і обґрунтованості судового рішення, а ст. 264 ЦПК України - питання, які вирішує суд під час ухвалення рішення суду.
Зазначеним вимогам закону рішення суду першої інстанції у цій справі не відповідає.
Суд першої інстанції у порушення вимог ст. 12 ч. 5 ЦПК України не сприяв повному та всебічному з'ясуванню обставин цієї справи має місце у цій частині неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального прав, рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, що суперечить вимогам ст. 81 ч.6 ЦПК України.
Так, апеляційним судом встановлено, що помилковим є висновок суду першої інстанції у цій справі про те, що шафа не є складовою частиною засобу комерційного обліку та не належить до вузла обліку, за яку споживач несе відповідальність.
Так, відповідно до Р.2.3 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку.
З метою комерційних розрахунків за електричну енергію для вимірювання використовуються розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку. Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки.
Електроустановки споживачів забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності.
Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами.
Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.
Відповідальність за збереження і цілісність засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акта про пломбування покладається на власника (користувача) електроустановки або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені.
Відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник.
Відповідно до п.2.3.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, споживач має право самостійно придбати засіб вимірювальної техніки, який відповідає вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки, та надати його постачальнику послуг комерційного обліку для встановлення на своєму об'єкті відповідно до договору про надання послуг комерційного обліку.
Відповідно до пункту 1.5.29 глави 1.5 ПУЕ, засоби обліку повинні встановлюватися в шафах, камерах комплектних розподільчих пристроїв (КРУ, КРУП), на панелях, щитах, в нішах, на стінах, що мають жорстку конструкцію.
Відповідно до положення пункту 1.5.30 глави 1.5 ПУЕ, у місцях, де наявна небезпека механічних ушкоджень засобів обліку, або в місцях, доступних стороннім особам, прилади обліку встановлюються у металеві шафи, що закриваються.
Згідно з пп. 14 п. 1.2.1 розділу І ККО вузол обліку електричної енергії (вузол обліку) - це сукупність обладнання та засобів вимірювальної техніки, змонтованих та з'єднаних між собою за встановленою схемою для забезпечення вимірювання та обліку електричної енергії в заданій точці вимірювання.
Згідно з п. 1.1.2 ПРРЕЕ вузол обліку - сукупність змонтованих та встановлених на одному щиті або в одній шафі засобів вимірювальної техніки та устаткування автоматичного відключення чи обмеження потужності.
Відповідно до п. 7.4 розділу 7 глави VI ККО засіб вимірювальної техніки має бути опломбований на затискній кришці пломбою постачальника послуг комерційного обліку е/енергії (надалі - ППКО). Пломби з тавром ОСОБА_3 мають бути встановлені також на пристроях, що закривають первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, важелі і кнопки управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках, усі інші пристрої і місця, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Апеляційним судом встановлено, що облік електричної енергії споживачу здійснювався відповідно до договору про постачання електроенергії № 513304178 від 29.08.2013р. (копія а.с.8-9), де прямо передбачається, що відповідальним за експлуатацію та технічний стан засобів (вузлів) вимірювальної техніки є їх власник, що відповідає п. 2.3.4 глави 2.3 розділу II ПРРЕЕ.
30.07.2013р. було здійснено опломбування шафи обліку пломбами (КІ0244822, Я10218479, К10218460) позивача, що підтверджується актом про пломбування елементів розрахункового засобу обліку електричної енергії (копія а.с.43).
Будь-які зауваження та звернення з боку споживача (відповідач по справі) на той момент у відношенні цієї шафи обліку були відсутні. Шафа обліку разом із пломбами була передана на збереження згідно з вищезазначеним актом споживачу.
Належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні та стороною відповідача суду у цій справі не надані.
Крім того, апеляційним судом встановлено, що 11.02.2020р. з метою контрольного огляду засобу комерційного обліку рейдовою бригадою ПАТ «Запоріжжяобленерго» була проведена перевірка дотримання ПРРЕЕ у будинку в якому проживав відповідач, та при здійсненні візуального обстеження цілісності засобу комерційного обліку (корпусу, скла, кріплення тощо), цілісності встановлених згідно з актом про пломбування пломб та наявності відбитків їх тавр, індикаторів, а також з метою виявлення самовільних підключень - було виявлено порушення з боку споживача щодо цілісності вушок виносної шафи обліку, через які продівається трос, на якому закріплені пломби з відбитками ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Зазначені факти порушення у вигляді пошкодження цілісності вушок виносної шафи обліку були відображені в акті про порушення №10001682 від 11.02.2020р. (копія а.с. 3), тобто споживач здійснював дії (бажав настання наслідків у вигляді споживання не облікованої електричної енергії), направлені на зняття пломб К10244822, К10218479, К10218460, що надавало йому прямий доступ до комутаційного апарату та його клемним з'єднанням, до схеми обліку з метою споживання електричної енергії, яка не фіксується засобом вимірювального комплексу.
Розрахунок необлікованої електроенергії по акту про порушення ПРРЕЕ №10001682 від 11.02.2020р. виконано згідно з п.8.4.2.3 ПРРЕЕ (а.с.4), а саме: порушення цілісності провушек, через які закріплений пломбувальний матеріал, на якому встановлена пломба позивача.
Відповідно до п. 5.5.5 ПРРЕЕ чітко визначено обов'язок споживача експлуатувати та утримувати в належному технічному стані електрообладнання, яке перебуває на його балансі, в тому числі і шафу обліку, відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
«Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок» (ДНАОП 0.00-1.32-01), затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.06.2001 р. №272 встановлено:
- п. 2.2.2 ввідний пристрій (надалі - ВП) - сукупність конструкцій, апаратів і приладів, які встановлюються на вводі лінії живлення в будинок або в його відокремлену частину і живляться від ГРЩ (головний розподільчий щит);
- п. 2.2.3 відно-розподільний пристрій - ввідний пристрій, який містить у собі також апарати і прилади на відхідних лініях;
- п. 2.4.1 на вводі в будинок повинно бути встановлено один або декілька ВП або ВРП.
В даному випадку, шафа обліку і є ввідно-розподільчим пристроєм (допоміжним обладнанням), який відповідно до п. 7.4 розділу 7 глави VI ККО підлягає пломбуванню з метою унеможливлення доступу споживача, як до засобів вимірювальної техніки, так і до струмоведучих частин схеми обліку електричної енергії.
При цьому, п. 3.1 публічного договору про розподіл визначено, що облік електричної енергії, що передається оператором системи розподілу та споживається споживачем на межі балансової належності об'єкта споживача, здійснюється відповідно до вимог ККО.
Отже, умовами договору про постачання та розподіл електричної енергії визначено обов'язок та відповідальність споживача за експлуатацію належних йому установок, в тому числі і шафи обліку, яка перебуває на його балансі, відповідно до нормативно-правових актів в сфері електроенергетики України, зокрема, п. 7.4 розділу 7 глави VI ККО щодо обов'язкового закриття первинні і вторинні кола живлення засобу обліку, важелів і кнопок управління комутаційних апаратів та кришки автоматів, встановлених у цих колах, двері комірок трансформаторів напруги, кришки на зборках і колодках затискачів, випробувальних блоках шляхом опломбування відповідних пристроїв та місць, що унеможливлюють доступ до струмоведучих частин схеми обліку.
Пунктом 5.5.5 ПРРЕЕ чітко визначено обов'язок споживача експлуатувати та утримувати в належному технічному стані електрообладнання, яке перебуває на його балансі, в тому числі і шафу обліку, відповідно до вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.
Як вбачається з вказаних норм, ними передбачена відповідальність за неналежне утримання засобів комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки, лічильника електричної енергії тощо) та пломб (тавр) на них.
Позивач у своїй вищезазначеній апеляційній скарзі наполягав на тому, що шафа обліку і провушини на ній становлять собою єдиний комплекс і в акті про порушення відображено загальну інформацію як «шафа обліку», розуміючи під цим поняттям всі її складові частини, відповідальність за яку несе відповідач.
При цьому, апеляційним судом встановлено, що належні, допустимі докази протилежного у матеріалах цієї справи відсутні.
Мета захисту лічильника електричної енергії - це облаштування вузла обліку електричної енергії для запобігання несанкціонованого втручання, доступу до елементів або функцій засобу вимірювальної техніки.
Таким чином, шафа обліку є захисним (допоміжним) обладнанням для лічильника електричної енергії, встановленого споживача, яка здійснює захисну функцію всього обладнання, що забезпечує захист, насамперед, всередині від впливу перевантажень, надструмів, замикань, а також несанкціонованого доступу третіх осіб. При таких технічних характеристиках та здійсненному захисту вузла обліку електричної енергії споживач не тільки обмежений, а взагалі позбавлений будь-якої можливості щодо втручання до складових вузла обліку (корпусу, скла, кріплення тощо).
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що статтею ст. 77 Закону України «Про ринок електричної енергії», п. 5.5.5 ПРРЕЕ передбачена не лише відповідальність споживача в разі втручання в роботу лічильника, а також і за відсутність пломб або пошкодження пломб.
При цьому, порушення цілісності провушок, через які закріплений пломбувальний матеріал, на якому встановлена пломба відповідача є окремим порушенням ПРРЕЕ, тому доводити факт втручання в роботу лічильника в такому випадку не вимагається.
Також, помилковими у цій справі є висновки суду першої інстанції щодо необхідності проведення експертизи для встановлення порушення/втручання в роботу з боку споживача.
Так, у разі виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 2-4 пункту 8.4.2 цієї глави (у частині відсутності засобів вимірювальної техніки, пломб, індикаторів та фіксації впливу фізичних полів індикатором), обсяг та вартість необлікованої електричної енергії визначається оператором системи відповідно до положень цієї глави без проведення відповідної експертизи.
Отже, відповідно до п. 8.4.4 ПРРЕЕ визначено чіткий та вичерпний перелік порушень, які передбачають проведення експертизи: пошкодження пломб та/або індикаторів; пошкодження засобів вимірювальної техніки; факт втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки.
Крім того, експертиза засобу комерційного обліку проводиться з метою отримання даних щодо цілісності пломб, якими опломбовується засіб комерційного обліку, їх відповідності пломбам заінтересованих організацій, відповідності засобу комерційного обліку метрологічним характеристикам та умовам експлуатації.
Споживач здійснив порушення, передбачене п.п. 3 п.8.4.2 ПРРЕЕ, яке зафіксовано в акті про порушення ПРЕЕЕ, що кваліфікується як пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо).
Тому, з боку позивача з урахуванням вимог чинного законодавства й було складено акт на підставі виявленого порушення (копія а.с.3), а саме: «порушення цілісності вушок виносної шафи обліку, через які продівається трос на якому в свою чергу закріплені пломби з відбитками ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Суд першої інстанції помилково не встановив у цій справі, що виявлене порушення є окремим порушенням ПРРЕЕ, а тому доводити факт втручання в роботу лічильника (проведення експертизи) в такому випадку не вимагається, оскільки пошкодження вушок надає споживачу можливість несанкціонованого втручання для отримання недооблікованого споживання електроенергією.
Крім того, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку у цій справі, встановивши, що виявлені представниками позивача 11.02.2020р. під час перевірки дотримання ПРРЕЕ відповідачем порушення не є порушеннями п. 8.4.2.3 глави 8.4 розділу VIII, 2.3.4 глави 2.3 розділу II та 5.5.5. глави 5.5 розділу V ПРРЕЕ.
Оскільки, в акті про порушення №10001682 від 11.02.2020р. (копія а.с.3) хоча й зазначено помилково порушення з посиланням на п. 8.4.2.1 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ, однак, за змістом цього акту: вказано прописом у акті про порушення, яке дійсно відповідає реальному порушенню з боку споживача, та за яким надалі комісією з розгляду актів про порушення було зроблено розрахунок за необліковану електричну енергію, кваліфіковане вірно як порушення п. 8.4.2.3 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ. Належні, допустимі докази протилежного у м матеріалах цієї справи відсутні.
Окрім цього, розрахунок, затверджений комісією, виконаний згідно норм чинного законодавства, у випадку виявлення у споживача порушень, зазначених у підпунктах 1-5 пункту 8.4.2 цієї глави розрахунок необлікованої електричної енергії здійснюється відповідно до п.8.4.11 глави 8.4 розділу VIII ПРРЕЕ.
Відповідно до п.8.2.5 глави 8.2 розділу VIII ПРРЕЕ, у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником постачальника електроенергії, від якого споживач одержує електроенергію, або електропередавальної організації порушень цих Правил або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживача оформляється двосторонній акт порушень.
В акті мають бути зазначені зміст виявленого порушення із посиланням на відповідні пункти цих Правил та вихідні дані, необхідні та достатні для визначення обсягу недоврахованої електричної енергії та/або суми завданих споживачем збитків.
У разі відмови споживача підписати акт в ньому робиться запис про відмову. У цьому разі акт вважається дійсним, якщо він підписаний не менше ніж трьома уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації). Споживач має право подати пояснення і зауваження щодо змісту акта, які зазначаються в акті, а також викласти мотиви своєї відмови від його підписання.
Зазначене нормативне положення містить способи захисту прав споживача, тому споживач не погоджуючись зі змістом акту, робить про це зауваження в самому акті.
Втім, і постачальник енергії має засоби для захисту своїх прав, у випадку, якщо споживач відмовляється від підпису акту (рівно, як відмовляється назвати своє прізвище та/або посаду, або від участі у проведенні перевірки) - ПРРЕЕ передбачають дійсність акту про порушення, якщо він підписаний представниками оператора системи.
В даному випадку акт про порушення №10001682 від 11.02.2020р., підписаний представниками оператора системи та свідком (а.с.3 зворот).
Апеляційним судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 не скористався способом захисту свого начебто порушеного права та не оскаржував рішення комісії, оформлене протоколом (копія а.с. 4), яке набрало чинності з дня вручення протоколу.
Наявна в акті №10001682 від 11.02.2020р. описка у вигляді зазначення п. 8.4.2.1 ПРРЕЕ замість п. 8.4.2.3 ПРРЕЕ, на чому наполягав представник позивача у судовому засіданні першої інстанції, про що прямо зазначено у рішенні суду першої інстанції у цій справі (а.с.54 зворот), - не тягне зміни самого встановленого порушення з боку споживача та, відповідно, недійсність вищезазначених акту, протоколу чи розрахунку суми завданих збитків недорахованої електроенергії позивача.
Оскільки кінцевим споживачем продукту (електричної енергії) був гр. ОСОБА_1 , а предметом спору є стягнення вартості недоврахованої електроенергії, то визначальним є саме доведеність факту порушення ПРРЕЕ споживачем. Факт порушення ПРРЕЕ з боку гр. ОСОБА_1 підтверджується матеріалами цієї справи та не спростований у цій справі відповідачем чи його представником.
Таким чином, висновок суду першої інстанції щодо застосування позивачем іншої норми ПРРЕЕ, ніж виявлене порушення відповідача, не може бути підставою для звільнення від відповідальності відповідача, як споживача, оскільки виявлене порушення кваліфіковано з боку ПАТ «Запоріжжяобленерго» у відповідності до приписів чинного законодавства, які регулюють правовідносини у сфері електроенергетики.
Відповідач не надав апеляційному суду свого контррозрахунку вартості необлікованої електричної енергії.
Хоча, апеляційний суд на виконання вимог ЦПК України сприяв повному та всебічному апеляційному перегляду законності та обґрунтованості рішення та додаткового рішення суду першої інстанції у цій справі в межах доводів апеляційної скарги позивача ПАТ «Запоріжжяобленерго».
Так, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасник справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ст. 367 ч. 2 ЦПК України).
В силу вимог ст. 367 ч. 3 ЦПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Проте докази, передбачені ст. 367 ч. 3 ЦПК України у цій справі відсутні, і зокрема стороною відповідача апеляційному суду у цій справі не надані.
При вищевикладених обставинах, доводи апеляційної скарги позивача ПАТ «Запоріжжяобленерго» ґрунтуються на законі та доказах, наявних у матеріалах цієї справи, а рішення суду першої інстанції у цій справі є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням вимог ЦПК України.
За таких обставин, апеляційну скаргу ПАТ «Запоріжжяобленерго» слід задовольнити, рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року у цій справі слід скасувати, ухвалити нове судове рішення, яким позов ПАТ «Запоріжжяобленерго» задовольнити, стягнути з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Запоріжжяобленерго» вартість необлікованої електричної енергії 10153,82 грн.
Крім того, в силу вимог ст. 141 ч. ч. 1, 13 ЦПК України у разі задоволення апеляційної скарги та позову позивача ПАТ «Запоріжжяобленерго», з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у вигляді судового збору у розмірі 5255,00 грн. (розрахунок: судовий збір позивача за подачу позову 2102,00 грн. (платіжне доручення а.с.1) + судовий збір за подачу апеляції 3153,00 грн. (платіжне доручення а.с. 66).
Керуючись ст.ст. 7, 12, 81-82, 89, 141, 367, 369, 371-372, 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж задовольнити.
Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 грудня 2020 року у цій справі скасувати.
Ухвалити нове судове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (ЄДРПОУ00130926) вартість необлікованої електричної енергії 10153,82 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» в особі Запорізьких міських електричних мереж (ЄДРПОУ00130926) понесені судові витрати, пов'язані із розглядом цієї справи судами першої та апеляційної інстанцій, у вигляді судового збору у розмірі 5255,00 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту цієї постанови, лише у випадку якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Повний текст постанови апеляційним судом у цій справі складений 06.04.2021 року.
Головуючий суддяСуддяСуддя
Гончар М.С. Маловічко С.В.Подліянова Г.С.