33/804/128/21
266/6225/20
Єдиний унікальний номер 266/6225/20
Номер провадження 33/804/128/21
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий 1 інстанції: Д'яченко Д.О.
05 квітня 2021 року Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Преснякова А.А.
за участі секретаря судового засідання Полієвиць Н.І.
особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1
розглянула апеляційну скаргу адвоката Тесля А.В. в інтересах особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.02.2021 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та
Зміст оскарженого судового рішення і встановлені суддею І інстанції обставини
Відповідно до постанови суду, 24.11.2020 року о 23:30 год. в Донецькій області, м. Маріуполь, вул. Новоросійська, буд. 26, водій ОСОБА_1 керував автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT, н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, тремтіння рук та різкий запах алкоголю з порожнини рота). Від проведення огляду для визначення стану сп'яніння за допомогою тех. засобу "Drager Alkotest" відмовився на місці зупинки в присутності двох свідків, але погодився пройти медичний огляд в НКП МЦПЛЗ м.Маріуполя, де також відмовився від повного об'єму обстеження, про що є висновок лікаря №652.
Постановою судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.02.2021 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП і на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 10 200 грн., з позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто судовий збір на користь держави у розмірі 454 грн.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Захисник Тесля А.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції, постановити нову, якою закрити провадження по справі у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
На обґрунтування апеляційних вимог зазначив, що у працівників поліції були відсутні підстави для зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , повідомлення на лінію «102» зробила поліцейська ОСОБА_2 . Також захисник вказує, що підстав для проходження огляду на стан сп'яніння не було, працівник поліції, маючи підозру, що ОСОБА_1 знаходиться в стані алкогольного сп'яніння, просив переставити транспортний засіб.
Окрім цього, зазначає, що ОСОБА_1 доставлений до закладу охорони здоров'я невідомо як, бо в матеріалах справи відсутні направлення на огляд для визначення стану сп'яніння до закладу охорони здоров'я.
Огляд ОСОБА_1 на стан сп'яніння було розпочато за відсутності направлення на огляд.
Також наголошує, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння, просив відібрати у нього саме кров, на що працівники медичного закладу відповіли відмовою.
Захисник вважає, що стан алкогольного сп'яніння встановлюється в медичному закладі виключно за аналізом крові. Вказує, що пояснення свідків виготовлені на заздалегідь підготовленому бланку, а також на помилку в написанні прізвища ОСОБА_3 .
Також захисник вказує, що своїми діями працівники поліції порушували право ОСОБА_1 на захист, оскільки заважали залученню адвоката.
Позиції учасників судового провадження
Захисник Тесля А.В. при апеляційному розгляді 15.03.2021 року підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі і просив закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення із наведених у скарзі підстав.
ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі і просив закрити провадження у справі щодо нього за ч.1 ст.130 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, також суду показав, що він не керував транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння. Поліцейські не повідомили йому причин зупинки його транспортного засобу, у нього виникли сумніви щодо неупередженості поліцейських, тому він зазначив, що бажає проходити огляд на стан сп'яніння в медичному закладі, який вповноважений на проведення такого огляду.
Від проходження огляду на стан сп'яніння в КНП «Маріупольський центр з профілактики та лікування залежності в м. Маріуполі» він не відмовлявся, йому також запропонували продути драгер, але він просив, щоб на дослідження у нього взяли біоматеріал, однак лікарем йому в цьому було відмовлено та записано у висновку, що він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння. Він наполягав на відібранні у нього крові, при цьому йому не пропонували здати сечу або слину на аналіз.
Заслухавши ОСОБА_1 його захисника адвоката Тесля А.В., перевіривши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги в її межах, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню, з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 порушення п.2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ст.130 ч.1 КпАП України.
В обґрунтування свого висновку суд послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР № 406322, складений 25.11.2020 року (а/п 3), письмові поясненнями свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (а/с 5), записи з боді камер поліцейських; висновок №652 від 25.11.2020 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижує увагу та швидкість реакції.
Однак, з таким висновком суду погодитись неможливо.
Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Склад правопорушення включає в себе наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу загалом.
Відповідно до ч.1 ст.130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п. 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП та роз'яснень, що містяться в п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським у присутності двох свідків.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України №1103 від 17.12.2008 року, з наступними змінами, затверджено Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду.
Згідно п.4, п.6, п. 8 вказаного Порядку огляд на місці зупинки транспортного засобу проводиться у присутності двох свідків. Водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Зі змісту Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України №1452/7350 від 09.11.2015 року, вбачається, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків.
Огляд щодо виявлення стану сп'яніння також проводиться у закладах охорони здоров'я. Метою цього огляду є встановлення наявності чи відсутності стану сп'яніння в обстежуваної особи. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук. Для дослідження біологічного середовища може використовуватися кров, якщо в обстежуваної особи неможливо взяти зразки біологічних середовищ, вказаних у пункті 12 цього розділу. Висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що ОСОБА_1 24.11.2020 року о 23:30 год. в Донецькій області, м. Маріуполь, вул. Новоросійська, буд. 26, керував автомобілем VOLKSWAGEN PASSAT з явними ознаками алкогольного сп'яніння (почервоніння очей, тремтіння рук та різкий запах алкоголю з порожнини рота), від проведення огляду для визначення стану сп'яніння за допомогою тех. засобу "Drager Alkotest" відмовився на місці зупинки в присутності двох свідків, але погодився пройти медичний огляд в НКП МЦПЛЗ м.Маріуполя, де також відмовився від проведення огляду для визначення стану сп'яніння за допомогою драгеру, наполягав на дослідженні біологічного середовища, а саме крові, при цьому лікарем йому не пропонувалося здати на дослідження слину, сечу або змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Таким чином, висновок, щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 632 від 25.11.2020 року, згідно якого ОСОБА_1 відмовився від повного об'єму обстеження, є неспроможним (а/с 4).
Судом першої інстанції було також встановлено, що ОСОБА_1 погодився прибути до закладу охорони здоров'я, але при проходженні огляду відмовився від здачі аналізів за допомогою алкотетстера та наполягав на здачі аналізу крові. Лікарем йому було роз'яснено, що наркологічний диспансер не має можливості зробити аналіз крові. Після відмови ОСОБА_1 здати аналіз, поліцейським було зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду в встановленому законом порядку та складено протокол про адміністративне правопорушення.
При цьому судом не з'ясовувалось, чи пропонувалось ОСОБА_1 здати на дослідження слину, сечу або змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук, як це передбачено Інструкцією, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України №1452/7350 від 09.11.2015 року, а також присутність двох свідків при складанні протоколу про адміністративне правопорушення при відмові водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я, як це передбачено Порядком, затвердженим ПКМУ №1103 від 17.12.2008 року, тому висновок суду, що вказаний протокол поліцейським складений з дотриманням процедури, передбаченої КУпАП та Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735 є безпідставним.
Таким чином, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відмови ОСОБА_1 від проведення огляду щодо виявлення стану сп'яніння в закладі охорони здоров'я, відповідно до Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого ПКМУ №1103 від 17.12.2008 року та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України №1452/7350 від 09.11.2015 року.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначав, що допустимість доказів є прерогативою національного права і, за загальним правилом, саме національні суди повноважені оцінювати надані їм докази (п. 34 рішення у справі "Тейксейра де Кастор проти Португалії" від 09.06.98 року, п. 54 рішення у справі "Шабельника проти України" від 19.02.2009 року), а порядок збирання доказів, передбачений національним правом, має відповідати основним правам, визнаним Конвенцією про захист прав і основоположних свобод.
Суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція) (рішенні у справі "Карелін проти Росії" ("Karelin v. Russia", заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.).
З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що наявні в матеріалах справи докази не доводять вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмова водія у присутності двох свідків від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку в закладі охорони здоров'я.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме ст.ст. 9, 33, 245, 252 КпАП України, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, постанова районного суду підлягає скасуванню, провадження по справі закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України.
Керуючись статтями 247, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Апеляційну скаргу захисника Тесля А.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Приморського районного суду м. Маріуполя Донецької області від 22.02.2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 130 ч. 1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік, скасувати.
Закрити провадження у справі щодо ОСОБА_1 за статтею 130 ч. 1 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя