Єдиний унікальний номер 234/8845/20
Номер провадження 22-ц/804/792/21
Головуючий в І інстанції Переверзєва Л.І. Єдиний унікальний номер 234/8845/20
Доповідач - Папоян В.В. Номер провадження 22-ц/804/792/21
06 квітня 2021 року Донецький апеляційний суд в складі:
судді-доповідача Папоян В.В.
суддів Агєєва О.В., Мальованого Ю.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в місті Бахмуті Донецької області за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 листопада 2020 року цивільну справу №234/8845/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів (головуючий у 1 інстанції суддя Переверзєва Л.І.),
У червні 2020 року ОСОБА_2 (до зміни прізвища ОСОБА_3 ) звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів. В обґрунтування вимог зазначала, що судовим наказом Краматорського міського суду Донецької області від 28.08.2019 року у справі № 234/14678/19 було стягнуто з ОСОБА_1 на її користь аліменти на дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27 серпня 2019 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідачем обов'язок зі сплати аліментів на доньку належним чином не виконується та станом на 01.03.2020 року виникла заборгованість зі сплати аліментів у розмірі 16968, 31 грн. У зв'язку з чим на підставі ч. 1 ст. 196 СК просила стягнути з відповідача пеню, нараховану на заборгованість, яка виникла за період з 01.09.2019 року по 11.06.2020 року у сумі 30 608,56 грн.
Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 03 листопада 2020 року позов було задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів у розмірі 25814 грн 22 коп. Вирішено питання про судові витрати.
24.12.2020 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд заочного рішення та ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 13 січня 2021 року у задоволені заяви було відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати ухвалити нове, яким стягнути пеню у сумі заборгованості на час перегляду справи, тобто у розмірі 10072,97 грн.
В обґрунтування доводів зазначає, що справа була розглянута у його відсутність та його не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи. Він не отримував позовну заяву та заяви про зміну предмету позову. Висновок суду про те, що позивач без поважних причин не сплачував аліменти зроблений без урахування його пояснень. Суд не врахував, що до ухвалення рішення відповідач на погашення заборгованості сплатив 25603,30 грн та, оскільки залишок заборгованості становить 10072,97 грн, то нарахована пеня не може перевищувати цієї суми.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, у якому вона просить залишити рішення без змін, а скаргу - без задоволення. В обґрунтування зазначає, що відповідач через свого представника отримував копію позовної заяви та був повідомлений про розгляд справи належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи розписки, телефонограми та заяви про відкладення судових засідань. Відповідач мав право надати до суду пояснення та докази поважності несплати аліментів, однак не скористався цим правом. Щодо обчислення розміру заборгованості зі сплати аліментів, то суд вірно виходив з того, що заборгованість у розмірі 25814,22 грн, яка існувала станом на час звернення до суду.
Ухвалою Донецького апеляційного суду від 05 квітня 2021 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.
Оскільки апеляційним судом не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі та зважаючи на те, що предметом апеляційного оскарження є рішення у справі, ціна позову у якій не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розгляд якої відповідно до п.1 ч.4 ст. 274 ЦПК України здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового з наступних підстав.
Відповідно до ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права, у тому числі розгляд справи (питання) за відсутності будь-якого учасника справи, не повідом ленного належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Згідно ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження від 26 червня 2020 року убачається, що розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
03 листопада 2020 року судом першої інстанції цивільна справа № 234/8845/20 розглянута у відсутність відповідача та по справі постановлено заочне рішення.
Відповідно до частини четвертої статті 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Статтею 280 ЦПК України визначено, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Тобто заочний розгляд справи у суді проводиться за відсутності належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи відповідача.
Проте відомості щодо належного повідомлення відповідача про розгляд справи 03 листопада 2020 року у матеріалах справи відсутні.
Порядок судових викликів та повідомлень врегульовано главою 7 ЦПК України.
Статтею 128 ЦПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. (ч.ч.1; 2)
Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. (ч.ч.3; 4)
Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. (ч.5)
За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв'язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. (ч.13. ст.128)
У відповідності до вимог ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі.
Однак, з матеріалів справи вбачається, що судові повістки на судове засідання, призначене на 03 листопада 2020 року, учасникам справи, зокрема, відповідачу та його представнику, судом не направлялися, і відповідно ними не отримувалися, що свідчить про неналежне повідомлення останніх про дату, час та місце розгляду справи.
У матеріалах справи наявна лише телефонограма від 27.10.2020 року складена секретарем судового засідання, яка адресована зокрема відповідачу та його представнику, згідно з якою було повідомлено представника відповідача про судове засідання, призначене на 03 листопада 2020 року.
У той же час, повідомлення учасника справи про час та місце розгляду справи телефонограмою не передбачено статтями 128-130 ЦПК України. Аналогічні висновки висловлено Верховним Судом у справах № 759/13766/17, № 127/2871/16-ц та № 361/6095/15-ц.
Частина 9 ст. 128 ЦПК України містить норму, згідно з якої суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв'язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв'язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.
Однак, з матеріалів даної справи не вбачається, що у суду першої інстанції були правові підстави для застосування вказаної норми закону.
За таких обставин, постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не звернув увагу на зазначене та помилково вважав, що позивач був належним чином повідомлений про розгляд справи та повторно не з'явився в судове засідання.
Отже, суд розглянув справу, не повідомивши відповідача належним чином про час та місце судового засідання, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Віктор Назаренко проти України» від 3 жовтня 2017 року; «Лазаренко та інші проти України) від 27 червня 2017 року).
Таким чином, при розгляді справи судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення.
Вирішуючи справу по суті апеляційний суд виходить з того, що судовим наказом Краматорського міського суду Донецької області від 28.08.2019 року по справі № 234/14678/19 з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , стягнуто на користь ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКРР НОМЕР_2 , аліменти на дитину - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 27 серпня 2019 року і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
02.09.2019 року старшим державним виконавцем Краматорського міського відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на підставі заяви стягувача винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за судовим наказом № 234/14678/19 виданим Краматорським міським судом Донецької області від 28.08.2019 року.
Згідно інформації з довідки-розрахунку Краматорського МВ ДВС від 16.10.2020 року, боржник має заборгованість по сплаті аліментів, розмір заборгованості за аліментами станом на 01 червня 2020 року, тобто на дату подання позову складав 25814,22 грн.
Згідно розрахунку наданому старшим державним виконавцем Краматорського міського відділу ДВС ГТУ юстиції у Донецькій області убачається, що після подання позову відповідач частково погасив заборгованість, а саме у липні 2020 року відповідачем було сплачено 2233 грн, у вересні 2020 року - 2801,30 грн, у жовтні 2020 року - 2801,30 грн. Станом на 16.10.2020 року розмір заборгованості складав 10072,97 грн.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН «Про права дитини» від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно ч. 2 ст. 51 Конституції України батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (ч. 3 ст. 51 Конституції України).
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку.
Відповідно до ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Зазначені вище положення закону повинні бути застосовані у кожній конкретній справі, виходячи з її обставин та інтересів дітей.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина 3 статті 181 СК України у редакції, чинній на час ухвалення рішення про стягнення аліментів).
У будь-якому випадку, чи то у разі стягнення аліментів у частці від доходу, чи у твердій грошовій, цей платіж є періодичним і повинен сплачуватися платником аліментів кожного місяця.
За частиною 1 статті 196 СК України у разі виникнення заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду або за домовленістю між батьками, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка суми несплачених аліментів за кожен день прострочення від дня прострочення сплати аліментів до дня їх повного погашення або до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені, але не більше 100 відсотків заборгованості.
Тобто, у разі несплати аліментів у поточному місяці, з 01 числа наступного місяця виникає заборгованість, яка тягне відповідальність у вигляді неустойки.
Правило про стягнення неустойки (пені) у розмірі 1 % від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення полягає в тому, що при обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо.
Аліменти нараховуються щомісячно, тому строк виконання цього обов'язку буде різним, а отже, кількість днів прострочення сплати аліментів за кожен місяць також буде різною.
Законодавець установив розмір пені - 1% за кожен день прострочення та період, за який нараховується пеня - за кожен день, починаючи з наступного, у який мала бути здійснена сплата аліментів за відповідний місяць, але таке зобов'язання не було виконане, і до дня, у який проведена сплата заборгованості чи до дня ухвалення судом рішення про стягнення пені.
Таке правило застосовується у разі прострочення виконання зобов'язання зі сплати аліментів за місяць, у який вони мали бути сплачені.
Розмір пені за місячним платежем розраховується так: заборгованість зі сплати аліментів за конкретний місяць (місячний платіж) необхідно помножити на кількість днів заборгованості, які відраховуються з першого дня місяця, наступного за місяцем, у якому мали бути сплачені, але не сплачувалися аліменти, до дня їх фактичної виплати (при цьому день виконання зобов'язання не включається до строку заборгованості) та помножити та 1 відсоток.
Тобто формула така: заборгованість за місяць х кількість днів заборгованості х 1 %.
За цим правилом обраховується пеня за кожним простроченим місячним платежем.
Загальний розмір пені становить суму розмірів пені, обрахованої за кожним місячним (періодичним) платежем.
У разі виплати аліментів частинами, необхідно зазначити, що якщо такі часткові платежі вчинені протягом місяця, у якому повинні сплачуватися аліменти, і їх загальна сума становить місячний платіж, визначений у рішенні суду про стягнення аліментів, вважається, що той з батьків, який повинен сплачувати аліменти, виконав ці зобов'язання.
У разі, якщо місячний платіж сплачено не у повному розмірі, то пеня буде нараховуватися з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, на різницю між розміром, який мав бути сплачений на утримання дитини, та розміром фактично сплачених аліментів з урахуванням строку прострочення та ставки пені - 1 %.
Строк прострочення вираховується з урахуванням раніше зазначеного правила і починає перебіг з першого дня місяця, наступного за місяцем внесення періодичного платежу, до дня, який передує дню сплати заборгованості.
У разі, якщо заборгованість зі сплати аліментів погашено частково в іншому місяці, то визначення пені на заборгованість зі сплати аліментів розраховується з урахуванням розміру несплаченої частки аліментів за певний місяць з дня сплати частки місячного платежу і до дня, який передує дню погашення заборгованості за відповідним місячним платежем, помножену на 1 %.
Наведене узгоджується з правовими висновками, якій висловлений Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 03 квітня 2019 року у справі № 333/6020/16-ц з аналогічних правовідносин, та які відповідно до ст. 263 ЦПК України повинні враховуватися судом при виборі і застосуванні норм права.
Отже, з огляду на вищезазначене, сума неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів за спірний період становить: серпень 2019 року (27.08 - 31.08) - 1278,14 грн (448,47 х 285 х 1%); вересень 2019 року - 7062,47 грн (2780,50 х 254 х 1%); жовтень 2019 року - 6395,64 грн (2868,00 х 223 х 1%); листопад 2019 року - 5535,24 (2868,00 х 193 х 1%);грудень 2019 року - 4646,16 (2868,00 х 162 х 1%);січень 2020 року - 3669,64 (2801,25 х 131 х 1%); лютий 2020 року - 2857,27 (2801,25 х 102 х 1%).
Загальна сума неустойки (пені) складає 31444,56 грн.
Враховуючи положення частини 1 статті 196 СК України та інформацію з довідок-розрахунків Краматорського МВ ДВС, з яких випливає, що розмір заборгованості за аліментами на дату подання позову складав 25814,22 грн, апеляційний суд доходить висновку, що саме таку суму пені слід стягнути з відповідача.
Апеляційний суд не приймає до уваги доводи відповідача, що заборгованість зі сплати аліментів виникла не з його вини внаслідок поважних причин (складний економічний стан у країні, тощо), оскільки зазначені твердження є загальними та неконкретизованими. Так, відповідачем не надано документів, що підтверджують його скрутний матеріальний стан, який би обумовлював неможливість виконання свого обов'язку зі сплати аліментів.
Доводи апеляційної скарги, що відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції було частково погашено заборгованість по аліментам, та на час розгляду справи у суді апеляційної інстанції вона становить 10072,97 грн, та сума пені не може її перевищувати, апеляційний суд відхиляє, виходячи з наступного.
При обчисленні загальної суми пені за прострочення сплати аліментів враховується розмір несплачених аліментів за кожен місяць та кількість днів прострочення за кожним платежем окремо з першого дня місяця, наступного за місяцем сплати чергового платежу, та по день його виплати.
З матеріалів справи убачається, що заборгованість зі сплати аліментів виникла з вересня 2019 року та була частково погашена відповідачем лише після звернення позивача до суду із указаним позовом (тобто після 12.06.2020 року), тому період прострочення виконання зобов'язань зі сплати аліментів слід рахувати з 27.08.2019 року та до дати її погашення за кожним щомісячним платежем окремо. Проте позивачем заявлено вимоги по стягненню пені лише за період з 27.08.2019 року до 12.06.2020 року та на вказану дату сума заборгованості зі сплати аліментів складала 25814,22 грн.
За таких обставин, часткове погашення відповідачем заборгованості зі сплати аліментів в період після 12.06.2020 року не має правового значення, оскільки не змінює суму боргу у розрахунковий період та повинно враховуватись при подальшому нарахуванні. Позовних вимог щодо стягнення пені за інший період позивачем не заявлено.
Оскільки судом першої інстанції було допущено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставною для скасування рішення суду першої інстанції, то заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 листопада 2020 року підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог.
Згідно ч.13 ст. 141 України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Задовольняючі позовні вимоги частково апеляційний суд, з урахуванням вимог ст.. 141 ЦПК України, та того, що позивач звільнена від сплати судового збору згідно п.3ч.1ст.5 ЗУ «Про судовий збір» вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь Держави судовий збір за подання позовної заяви в сумі 709 грн. 10 коп. та компенсувати відповідачу за рахунок Держави судовий збір у розмірі 197,55 грн.
Відповідно до ч.10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
З урахуванням викладеного апеляційний суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь Держави 511 грн. 55 коп. різницю понесених судових витрат.
Керуючись статтями 374, 376, 382, 384, 389, 390 ЦПК України апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Заочне рішення Краматорського міського суду Донецької області від 03 листопада 2020 року скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 неустойку (пеню) за прострочення сплати аліментів в розмірі - 25814 (двадцять п'ять тисяч вісімсот чотирнадцять) гривень 22 копійки.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь Держави у сумі 511 гривень 55 копійок.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту безпосередньо до Верховного Суду.
Судді: В.В. Папоян
О.В. Агєєв
Ю.М. Мальований