Справа № 675/813/20
Провадження № 1-кп/675/14/2021
"02" квітня 2021 р. м. Ізяслав
Ізяславський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглядаючи в м. Ізяслав Хмельницької області в відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Комарно Городоцького району Львівської області, українця, громадянина України, не одруженого, не працюючого, інваліда ІІІ групи, жителя АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 121 КК України,-
На розгляді Ізяславського районного суду Хмельницької області знаходилося кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Разом з тим 09.10.2020 року до Ізяславського районного суду Хмельницької області (суддя ОСОБА_6 ) надійшов обвинувальний акт з матеріалами кримінального провадження №12020240150000197 від 28.07.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
20.10.2020 року Ізяславським районним судом постановлено ухвалу про передачу матеріалів кримінального провадження №12020240150000197 від 28.07.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України для вирішення питання про об'єднання в одне провадження із кримінальним провадженням №12020240150000098 по справі №675/813/20 про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
Ухвалою Ізяславського районного суду Хмельницької області від 29.10.2020 року об'єднано в одне провадження кримінальне провадження №12020240150000197 від 28.07.2020 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України з кримінальним провадженням №№12020240150000098 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, з присвоєнням номеру справи №675/813/20 (провадження №1-кп/675/97/2020).
Крім цього, згідно ухвали Ізяславського районного суду Хмельницької області від 08.02.2021 року було продовжено строк тримання під вартою ОСОБА_4 без можливості внесення застави до 08.04.2021 року включно.
У судовому засіданні 02.04.2021 року прокурор заявив клопотання про продовження строку обраного щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки зі спливом визначеного строку його дії дане кримінальне провадження не може бути розглянутим по суті, натомість ризики, які існували на момент обрання запобіжного заходу та його подальшого продовження по своїй суті не зменшилися та продовжують існувати.
Прокурор вказував, що в разі зміни запобіжного заходу обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідка, продовжити вчиняти інші злочини, а інші більш м'які запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
Прокурор акцентував увагу, що обвинувачений раніше судимий за вчинення умисного особливо тяжкого злочину проти життя та здоров'я особи, а в період з 20.12.2019 року вчинив три кримінальні правопорушення, за одним із яких засуджений до покарання у вигляді штрафу.
На переконання прокурора, з огляду на санкції інкримінованих кримінальних правопорушень, вагомість доказів наданих в обгрунтування висунутого обвинувачення, не виключена реальна можливість обвинуваченого покинути місце постійного проживання, щоб уникнути покарання, а тому не має будь-яких підстав для скасування чи зміни обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання.
Обвинувачений та його захисник вказували на відсутність підстав для продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 , просили змінити запобіжний захід на більш м'який, такий як цілодобовий домашній арешт, який зможе забезпечити його процесуальну поведінку під час судового розгляду кримінального провадження.
Обвинувачений просив врахувати його стан здоров'я та необхідність лікування поза межами слідчого ізолятора.
Крім цього, на думку захисника, необхідно врахувати, що доводи прокурора є виключно припущенням сторони обвинувачення, які не підкріплені вагомими доказами для застосування виняткового і найсуворішого запобіжного заходу.
Вислухавши пояснення прокурора в обгрунтування поданого клопотання та позицію обвинуваченого і його захисника щодо його заперечення, доводи сторони захисту про зміну запобіжного заходу, суд встановив наступні обставини та прийшов до такого висновку.
Згідно зі ст. 29 Конституції України, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Як визначає ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ст.ст. 178, 199 КПК України при вирішенні питання про обрання та продовження запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується; вік та стан здоров'я; міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність постійного місця роботи або навчання; репутацію; майновий стан; наявність судимостей; дотримання умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; розмір майнової шкоди, у завданні якої обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Судом враховуються дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який обґрунтовано обвинувачується, в тому числі у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, покарання за яке передбачено у вигляді позбавлення волі строком від 5 до 8 років.
Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» закріпив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
У справі «Летельє проти Франції» вказано, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
Також в контексті доводів учасників судового провадження наголошує, що суть презумпції невинуватості не в тому, що особа є невинуватою, а в тому, що існує припущення щодо її невинуватості. Презумпція невинуватості не може бути виправдана одним лише прагненням полегшити становище обвинуваченого. До такого висновку дійшов Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у справі №210/4600/15.
Суд констатує, що обвинувачений ОСОБА_4 раніше двічі судимий, зокрема за вчинення умисного вбивства, відбував покарання у місцях позбавлення волі, судимості не погашені, за місцем проживання характеризується посередньо, зловживав спиртними напоями, схильний до вчинення крадіжок.
Як вважає суд, санкції інкримінованованих кримінальних правопорушень та репутація обвинуваченого дають об'єктивні підстави вважати, що він перебуваючи під іншим більш м'яким запобіжним заходом може продовжити вчиняти інші кримінальні правопорушення та зможе переховуватися від суду.
Судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_4 до свого затримання не був працевлаштований, є не одруженим, на утриманні дітей не має, що вказує на його слабкі соціальні зв'язки.
Зазначені вище обставини у своїй сукупності безумовно вказують про те, що продовжують існувати ризики, які були враховані при прийнятті рішення про обрання запобіжного заходу і його продовження та по своїй суті суттєво не змінилася обстановка, що дає підстави вважати, що належну процесуальну поведінку обвинуваченого може забезпечити більш м'який запобіжний захід.
Необхідно наголосити і на тому, що наявність вищевикладених ризиків у межах кримінального провадження ґрунтується на реальних фактичних даних, наведених прокурором у поданому клопотанні та доведених ним в судовому засіданні.
До того ж, запобіжний захід є превентивним заходом та має на меті припинити та запобігти ймовірним ризикам у майбутньому. Стороною обвинувачення такі ризики відповідно до ст. 177 КПК України доведені, які в сукупності із обґрунтованим обвинуваченнням у вчиненні тяжкого злочину є підставою для застосування запобіжного заходу саме у вигляді тримання під вартою, що відповідає характеру суспільного інтересу в даному випадку.
Посилання захисника і обвинуваченого про можливість застосування до останнього запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту суд відхиляє, оскільки обставини, які заявлені в обгрунтування необхідності зміни запобіжного заходу на більш м'який не є визначальними та такими, що б давали можливість обрати відносно нього запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою, в тому числі і у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Крім цього необхідно врахувати, що хоча ОСОБА_4 і є інвалідом третьої групи, потребує амбулаторного лікування та перебуває на диспансерному обліку в психоневрологічному кабінеті Ізяславської районної поліклініки, проте в даному випадку, це не може бути визначальною обставиною, що давала б можливість обрати йому більш м'який запобіжний захід, оскільки такі обставини існували на момент вчинення кримінальних правопорушень, у вчиненні яких він обвинувачується та не виступили стримуючим фактором в його поведінці.
Як вважає суд, прокурор у судовому засіданні довів, що на момент розгляду кримінального провадження, продовжують існувати ризики передбачені ст. 177 КПК України, які суттєво не могли зменшитися, що дає підстави для продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Враховуючи вищевикладене, потреба в обмеженні права на особисту свободу обвинуваченого шляхом продовження останньому строку найсуворішого запобіжного заходу є виправданою.
Таким чином запобіжний захід відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою необхідно продовжити на 60 днів, а саме до 31.05.2021 року включно.
Враховуючи приписи п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, оскільки ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні насильницького злочину, розмір застави суд не визначає.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 176, 177, 178, 183-184, 193-194, 196-197, 331, 369-372, 395 КПК України,-
Клопотання прокурора задовольнити.
Продовжити строк обраного відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Хмельницький слідчий ізолятор» до 31.05.2021 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Копію ухвали для виконання направити начальнику Державної установи «Хмельницький слідчий ізолятор», вручити у встановленому порядку прокурору, обвинуваченому, захиснику.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той самий строк і в тому ж самому порядку, з дня отримання копії даної ухвали.
Суддя ОСОБА_1