02.04.2021 Справа №607/2596/21
м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Сливка Л.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли від Тернопільського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, з вищою освітою, незаміжньої, мешканки АДРЕСА_1 , тимчасово не працює,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Уповноваженою особою Тернопільського РУП Головного управління Національної поліції в Тернопільській області 05 лютого 2021 року стосовно ОСОБА_1 складено протокол серії ВАБ №061370 про адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У зазначеному протоколі вказано, що " 05. 02. 2021 р. о 18 год. 59 хв. гр. ОСОБА_1 за місцем свого проживання, а саме у квартирі АДРЕСА_2 , порушила терміновий заборонний припис серії ААІ 37081 від 05.02. 2021 р., а саме забрала речі гр. ОСОБА_2 та чинила психологічний тиск, внаслідок чого могла бути завдана шкода її фізичному чи психічному здоров'ю, чим вчинила правопорушення передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП» .
У судовому засіданні ОСОБА_1 пояснивши, що повністю розуміє зміст роз'яснених їй прав, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, своєї вини у вчиненні адмінпорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення не визнала. Пояснила, що ні 05 лютого 2021 року, ні будь коли не вчиняла ніякого насильства стосовно матері ОСОБА_2 . Навпаки, мати ОСОБА_2 та батько ОСОБА_3 своїми неправомірними діями створюють їй невиносимі умови для проживання у квартирі, яка належить їм усім трьом на праві власності у рівних частках.
За частиною 1 статті 173-2 КУпАП передбачена відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Окрім протоколу, у матеріалах справи про адміністративне правопорушення наявні письмові пояснення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 від 05 лютого 2021 року; електронний рапорт ЄО № 5203 від 05 лютого 2021 року ст. інспектора ЧЧ Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області Богданова Д. А.
Насамперед, суд зауважує, що терміновий заборонний припис серії ААІ 37081 від 05.02.2021 р. у наданих до суду матеріалах справи про адміністративне правопорушення відсутній.
Свідок ОСОБА_3 у суді пояснив, що про обставини, які відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, йому відомо зі слів дружини, яка 05 лютого 2021 року подзвонила до нього на роботу та повідомила, що їх дочка ОСОБА_4 нишпорить у її сумці. Незабаром він приїхав та викликав поліцію. Дочка ОСОБА_1 робить невиносимим його життя та життя його дружини, постійно з надуманих приводів викликає поліцію, посилаючись на те, що вони чинять щодо неї протиправні дії.
Із електронного рапорту ЄО № 5203 від 05 лютого 2021 року вбачається, що 05 лютого 2021 о 19 годині на лінію 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_1 вчиняє домашнє насильство, пошкоджує сумку його дружини.
На виклик до суду для дачі пояснень у судовому засіданні, потерпіла ОСОБА_2 , будучи належно сповіщеною про дату, час та місце судового засідання, до суду не прибула, про причини неявки суд не повідомила.
За наведених обставин, протокол про адміністративне правопорушення серії ВАБ №061370 від 05 лютого 2021року, не може бути визнаний судом належним доказом по даній справі в розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини викладені у ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності і які б не викликали сумніви у суду.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
За таких обставин суд приходить до висновку про те, що будь-які належні та допустимі докази на підтвердження вчинення ОСОБА_1 05 лютого 2021 року домашнього насильства та порушення вимог термінового заборонного припису у адміністративних матеріалах відсутні.
При цьому відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.
Вимогами ч.1 ст. 9 КУпАП передбачено, що адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна, необережна) дія чи бездіяльність, яку посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачена адміністративна відповідальність.
Відповідно до приписів статті 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вимогами ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, приписами ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, у справах «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року, «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.
Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
За таких обставин суд доходить висновку про те , що поза розумним сумнівом допустимими та достатніми доказами не доведено вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тому провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за вказаною статтею підлягає до закриття у зв"язку із відсутністю у її діях події і складу зазначеного адміністративного правопорушення .
Керуючись частиною 1 статті 173-2 , пунктом 1 частини 1 статті 247, статтями 280, 283-285 , 287-290 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя ,
Справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження закрити у зв"язку із відсутністю у її діях події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Головуючий суддяЛ. М. Сливка