Справа № 639/1004/17 Головуючий суддя І інстанції Баркова Н.В.
Провадження № 22-з/818/152/21 Суддя доповідач Яцина В.Б.
Категорія: про захист прав споживачів
06 квітня 2021 року м. Харків.
Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Яцини В.Б.
суддів: - Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
розглянув без повідомлення учасників справи заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 листопада 2020 року, постановлену у складі головуючого судді Баркової Н.В., по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Харківобленерго» про захист прав споживачів, визнання неправомірними та агресивними дій,
встановив:
Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 листопада 2020 року позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, 20 грудня 2020 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подала безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 28 грудня 2020 року справу № 639/1004/17 витребувано від суду першої інстанції.
14 січня 2021 року справа надійшла до Харківського апеляційного суду.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 18 січня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Яцини В.Б., Бурлака І.В., Тичкової О.Ю. визнано необґрунтованою. Питання про відвід колегії суддів Яцини В.Б., Бурлака І.В., Тичкової О.Ю. передано на розгляд іншому складу суду, визначеному у порядку, встановленому ч. 1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 20 січня 2021 року, постановленою у складі головуючого Маміної О.В., суддів колегії Кругової С.С. та Пилипчук Н.П., у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Яцини В.Б., Бурлака І.В., Тичкової О.Ю. було відмовлено.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 22 січня 2021 року поновлено ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 листопада 2020 року. Відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, за недоведеністю.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишено без руху та встановлено строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для надання суду апеляційної інстанції викладеної українською мовою виправленої апеляційної скарги (оригінал) з її копією (1 примірник) та доданими письмовими матеріалами відповідно до кількості учасників справи, а також сплати судового збору в сумі 420,40 грн, або звернення до суду з клопотання про звільнення від сплати таких витрат та надання відомостей щодо її доходу за 12 місяців 2019 календарного року.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримала копію вищевказаної ухвали суду 24 лютого 2021 року (а.с.232).
09 березня 2021 року до суду апеляційної інстанції від ОСОБА_1 надійшла заява, у якій вона вказала, що вимоги суду апеляційної інстанції щодо надання нею апеляційної скарги, викладеної українською мовою, є незаконними та не підлягають виконанню. Вказала, що вона не зобов'язана звертатися до суду з документами, викладеними державною мовою.
Зазначила, що українська мова є обов'язковим засобом спілкування при здійсненні повноважень органами державної влади, а не громадянами. Зазначила, що позовна заява не є процесуальним документом, та ЦПК України не містить вимог щодо викладення її державною мовою.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 15 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 листопада 2020 року, визнано неподаною та повернуто апелянту, а справу направлено до суду першої інстанції.
24 березня 2021 року ОСОБА_1 подала заяву про ухвалення додаткового рішення по справі № 639/1004/17.
Матеріали справи були судом апеляційної інстанції терміново витребувані з суду першої інстанції, та надійшли 30 березня 2021 року.
На обґрунтування заяви про ухвалення додаткового рішення ОСОБА_1 зазначила, що у згаданій ухвалі Харківського апеляційного суду від 15 березня 2021 року про повернення ОСОБА_1 апеляційної скарги з мотивів не виправлення її недоліків щодо мови її викладення - судом апеляційної інстанції не було надано оцінку доводів заяви ОСОБА_1 від 09.03.2021 про звільнення її від сплати судового збору з огляду на зміст спору, який стосується захисту права споживачів, на підставі ч.3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів».
При цьому ОСОБА_1 послалася на рішення ЄСПЛ по справі «Проніна проти України» про необхідність розгляду судом важливих доводів, на які посилалася заявниця, а також - у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) (№ 37801/97, п. 36, від 01.07.2003) про обов'язок судового органу обґрунтовувати свої дії, зазначаючи мотиви своїх рішень.
Відсутність аналізу наданих нею доказів щодо звільнення її від сплати судового збору в ухвалі Харківського апеляційного суду від 15.03.2021 року на думку заявниці ОСОБА_1 мають на меті перешкодити їй у доступі до правосуддя.
При цьому також вважає, що повернення скарги з мотивів її викладення не на державній мові та не виправлення цього недоліку щодо форми є дискримінацією за ознакою мови та фактичним закликом до іноземної окупації.
Обговоривши доводи заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, перевіривши матеріали справи, суд апеляційної інстанції не вбачає законних підстав для її задоволення.
Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати;
3) судом не вирішено питання про судові витрати;
4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.
Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Так, ухвалою Харківського апеляційного суду від 22.06.2021 року було поновлено ОСОБА_1 процесуальний строк на апеляційне оскарження ухвали Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.11.2020. При цьому також судом апеляційної інстанції було за недоведеністю відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового, яке вона обґрунтувала виключно своєю мізерною пенсією (а.с. 209-210, 225-227).
Суд апеляційної інстанції залишаючи апеляційну скаргу без руху з мотивів її невідповідності вимогам ст. 356 ЦПК України, у поєднанні зі ст. 10, 129 Конституції України, ст. 9 ЦПК України, ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ч.ч. 1, 2 ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови, як державної», з рішенням КСУ від 14.12.1999 (справа № 10-рп/99) та відповідною практикою Верховного Суду - зазначив про те, що за правилами п.п. 9 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» апелянт має сплачувати судовий збір в сумі 420,40 грн. за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду. Натомість викладена у скарзі ОСОБА_1 заява в частині звільнення її від сплати судового збору виявилася не обґрунтованою належними документами щодо розміру її річного доходу. Тому судом апеляційної інстанції було запропоновано ОСОБА_1 подати відповідні докази (довідку) про розмір її річного доходу за 2019 рік.
У відповідь на згадану ухвалу Харківського апеляційного суду від 22.01.2021 ОСОБА_1 не виправила зазначені судом недоліки, наполягаючи на законному праві подавати апеляційну скаргу не на державній, а на російській мові, яка є для неї рідною. На її думку такий процесуальний порядок подачі апеляційної скарги у контексті міжнародних стандартів також сприяє розвиту російської мови та є запорукою від загрози збройного захисту Росією прав російськомовного населення України (а.с. 236-242).
На підтвердження своєї заяви про звільнення від судового збору за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду ОСОБА_1 послалася на те, що у даному випадку виник спір про захист прав споживачів, а тому по таким справам позивачі звільняються від сплати судового збору в усіх інстанціях, про що зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 по справі № 761/24881/16-ц.
У зв'язку з цим ухвалою Харківського апеляційного суду від 15.03.2021 було апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 17.11.2020 визнано неподаною та повернуто апелянту, а справу було направлено до суду першої інстанції.
При цьому в якості мотивів такого судового рішення суд апеляційної інстанції зазначив лише про невиконання згаданої ухвали від 22.01.2021 щодо виправлення недоліків форми апеляційної скарги - викладення її державною мовою. Суд апеляційної інстанції з урахуванням того, що за законом копія апеляційної скарги надсилається іншим учасникам справи, вказав, що дотримання таких вимог закону є запорукою рівного доступу до матеріалів справи усіх учасників справи, передбачено законом, не покладає надмірних процесуальних обов'язків на апелянта та відповідає принципам пропорційності та правової визначеності, що передбачає однакові, без винятку за ознакою рідної мови, законні вимоги для усіх позивачів, що елементами принципу верховенства права, ст. 10 ЦПК України, - тобто відповідає меті, з якою ці правила визначені в законі.
Щодо несплати ОСОБА_1 судового збору - то колегія суддів не зазначила цю обставину в якості причини повернення апеляційної скарги, оскільки погодилась з наведеними нею у заяві від 09.03.2021 аргументами на обґрунтування права не сплачувати судовий збір за подачу апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції про залишення її позову без розгляду у справі про захист прав споживача послуг відповідача, про що зазначено у правових висновках, які викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.03.2018 по справі № 761/24881/16-ц.
Однак такий недолік у розумінні змісту мотивувальної частини ухвали суду апеляційної інстанції від 15.03.2021 усувається за правилами ст. 271 ЦПК України, якою передбачено роз'яснення судового рішення, а не шляхом ухвалення додаткового рішення суду відповідно до ст. 270 ЦПК України, оскільки у даному випаду відсутні передбачені у нормі ст. 270 ЦПК Україн6и підстави для ухвалення додаткового рішення. Крім того, у даному випадку згаданою ухвалою суду апеляційної інстанції від 15.03.2021 про повернення скарги розгляд справи по суті не вирішувався, оскільки ОСОБА_1 не позбавлена права повторно подати виправлену апеляційну скаргу згідно вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 22.01.2021.
Відповідно до ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
Згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
З урахуванням обов'язку суду забезпечити виконання визначеного у ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, суд апеляційної інстанції вбачає можливість за відсутності відповідної заяви розглянути питання про роз'яснення ухвали суду апеляційної інстанції від 15.03.2021 року, виклавши більш повно мотивувальну її частину, що усуває правову невизначеність у процесуальних обов'язках ОСОБА_1 , виконання яких надають їй правову можливість повторно подати до суду апеляційної інстанції належним чином виправлену апеляційну скаргу.
Інші доводи заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення не мають юридичного значення для її вирішення, перебувають поза межами предмету розгляду такої заяви та вирішення питання про роз'яснення ухвали суду, - тому колегія суддів спираючись на вищевказану практику Страсбурзького Суду - їх не аналізує.
На підставі викладеного, та керуючись ст.ст. 269-271, 389 ЦПК України, суд апеляційної інстанції
постановив:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 листопада 2020 року - відмовити.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що суд апеляційної інстанції в ухвалі від 15 березня 2021 року вважав неподаною та повернув їй скаргу на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 17 листопада 2020 року - лише з мотивів невиконання вимог закону щодо викладення апеляційної скарги державною мовою - та ухвали Харківського апеляційного суду від 22 січня 2021 року про усунення цього недоліку. При цьому суд апеляційної інстанції погодився із доводами заяви ОСОБА_1 від 09.03.2021 про звільнення її від сплати судового збору з огляду на оскарження судового рішення у справі про захист прав споживачів.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 06 квітня 2021 року.
Головуючий В.Б.Яцина.
Судді І.В.Бурлака.
О.М.Хорошевський.