про залишення апеляційної скарги без руху
06 квітня 2021 року
м. Харків
справа № 645/4754/19-ц
провадження № 22ц/818/3332/21
Харківський апеляційний суд в складі судді Бурлака І.В., перевіривши відповідність вимогам закону апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 червня 2020 року в складі судді Шарка О.П. по справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення
Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 червня 2020 року позовні вимоги Комунального підприємства «Харківводоканал» - задоволено частково.
Повний текст рішення складено 23 червня 2020 року.
Не погоджуючись з рішенням суду 26 березня 2021 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали апеляційну скаргу, в якій міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Апелянтки посилалась на хворобу ОСОБА_1 восени 2020 року та запровадження карантинних обмежень.
Однак апеляційне провадження по справі не може бути відкрито з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно частини 2 статті 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Як вбачається з матеріалів справи рішення суду ухвалено 22 червня 2020 року, повний текст складено 23 червня 2020 року, тому строк на подачу апеляційної скарги на рішення суду у ОСОБА_1 , ОСОБА_2 закінчився 23 липня 2020 року.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 отримала копію оскаржуваного судового рішення 04 серпня 2020 року, що підтверджується її розпискою (а.с.87).
Якщо рахувати строк на подачу апеляційної скарги з 04 серпня 2020 року, останній день для подачі апеляційної скарги на рішення суду у ОСОБА_1 закінчився 03 вересня 2020 року.
Проте, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу лише 26 березня 2021 року, тобто з порушенням строку на апеляційне оскарження рішення суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 зазначили як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду хворобу ОСОБА_1 восени 2020 року, на підтвердження чого надано листки непрацездатності ОСОБА_1 за період з 16 жовтня 2020 року по 10 грудня 2020 року включно.
Проте, ОСОБА_1 не зазначено поважних причин пропуску строку в період не перебування нею на лікарняному, а саме з 04 вересня 2020 року по 15 жовтня 2020 року, а також з 11 грудня 2020 року по 26 березня 2021 року.
При цьому, ОСОБА_2 не вказала коли саме вона дізналась про існування оскаржуваного судового рішення та не надала відповідних доказів щодо цього.
Крім того, апелянтками зазначено як підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження запровадження карантинних обмежень.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 року № 211, відповідно до статті 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19 та з урахуванням рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 10 березня 2020 року, Кабінет Міністрів України постановив установити з 12 березня 2020 року на усій території України карантин.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30 березня 2020 року, розділ XII «Прикінцеві положення» доповнити пунктом 3 такого змісту: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред'явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.
Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 18 червня 2020 року розділ XII «Прикінцеві положення» викладено в наступній редакції: під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Проте, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не зазначили жодної поважної причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення суду, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином (відсутність транспортного сполучення, неможливість отримання правничої допомоги, у тому числі - засобами телефонного та електронного зв'язку, ненадання відповідними установами послуг поштового зв'язку тощо).
Виходячи з викладеного, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулись до суду з апеляційною скаргою з порушенням строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Інших причин пропуску строку апелянтками не зазначено.
Відповідно до частини 3 статті 357 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 міститься клопотання про звільнення від сплати судового збору, яке мотивоване скрутним матеріальним становищем.
Перевіривши матеріали справи вважаю, що клопотання про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Частиною 3 статті 136 ЦПК України передбачено, що з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов'язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В матеріалах справи міститься довідка про доходи ОСОБА_2 за період з вересня 2019 року по грудень 2019 року та довідка про доходи ОСОБА_1 за період з травня 2019 року по жовтень 2019 року.
Таким чином, апелянтками не надано належних доказів свого скрутного майнового стану, зокрема, відомостей про те, що розмір судового збору, який підлягає сплаті, перевищує 5 відсотків розміру їх річного доходу за попередній календарний рік.
У зв'язку з чим, вважаю за необхідне залишити клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору без задоволення.
Відповідно до п.п.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року із змінами та доповненнями при поданні апеляційної скарги на рішення суду оплаті підлягає судовий збір - 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Як вбачається з матеріалів справи до суду першої інстанції за подачу позову було сплачено судовий збір в розмірі 1921,00 грн, 150% від цієї суми становить 2881,50 грн.
Проте, судовий збір за подачу апеляційної скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 не сплачено.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з ч.2 ст.357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, вважаю за необхідне залишити апеляційну скаргу без руху для зазначення ОСОБА_1 інших поважних причин пропуску строку з 04 вересня 2020 року по 26 березня 2021 року та надання відповідних доказів щодо цього, для зазначення ОСОБА_2 дати, коли саме дізналась про оскаржуване рішення суду та надання доказів щодо цього; сплати апелянтками судового збору в сумі 2881,50 грн
на рахунок UA398999980313161206080020661,
отримувач коштів ГУК Харків обл/мХар Основ"ян/22030101,
код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947,
банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.),
код банку отримувача (МФО) 899998,
код класифікації доходів бюджету 22030101,
призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), Харківський апеляційний суд (назва суду, де розглядається справа), і надання до Харківського апеляційного суду оригіналу квитанції оплати цих витрат.
Для вчинення апелянтом вказаних дій слід надати строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись ст.ст. 136, 185, 356, 357 ЦПК України
Клопотання ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 22 червня 2020 року в складі судді Шарка О.П. по справі за позовом Комунального підприємства «Харківводоканал» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за послуги централізованого водопостачання та водовідведення - залишити без руху.
Встановити строк 10 днів для зазначення ОСОБА_1 інших поважних причин пропуску строку з 04 вересня 2020 року по 15 жовтня 2020 року, а також з 11 грудня 2020 року по 26 березня 2021 року та надання відповідних доказів щодо цього, для зазначення ОСОБА_2 дати, коли саме дізналась про оскаржуване рішення суду та надання доказів щодо цього; а також для сплати судового збору в сумі 2881,50 грн з дня отримання копії цієї ухвали та роз'яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вищевказаних вимог у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання, касаційному оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Бурлака