Апеляційне провадження № 11-сс/818/478/21 Доповідач - ОСОБА_1
Справа № 953/2965/21 Головуючий 1-ї інстанції- ОСОБА_2
№ 1-кс/953/1553/21
Категорія: у порядку КПК України
05 квітня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.02.2021 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 120202204900003475 від 17.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 2 статті 347 КК України, -
встановила:
Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.02.2021 клопотання старшого слідчого Харківського РУ № 1 ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за № 12020220490003475 від 17.12.2020 - задоволено.
Застосовано відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у ДУ «Харківській слідчий ізолятор» строком на 60 днів до 19.04.2021 включно, без визначення застави.
Встановлено строк дії ухвали до 19.04.2021 включно.
Не погодившись з вказаною ухвалою слідчого судді захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.02.2021 і ухвалити нове судове рішення, яким клопотання старшого слідчого ХРУ № 1 ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_9 , задовольнити частково і застосувати відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком до 19.04.2021 включно, заборонивши ОСОБА_8 цілодобово залишати житло, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , а також (у разі необхідності), поклавши на нього на підставі частини 5 статті 194 КПК України відповідні процесуальні обов'язки (прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; утриматися від спілкування зі свідками, потерпілими, іншими учасниками кримінального провадження; носити електронний засіб контролю тощо).
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилалася на те, що слідчий суддя, вирішуючи питання про обрання ОСОБА_8 запобіжного заходу, не врахував і не звернув уваги на відповідні заперечення сторони захисту про те, що правова кваліфікація інкримінованих ОСОБА_8 діянь здійснена органом досудового розслідування з очевидними ознаками штучного завищення такої кваліфікації.
Адже, і сторона обвинувачення, і слідчий суддя вважали, що пред'явлена ОСОБА_8 підозра у вчинення особливо тяжкого злочину, передбаченого частиною 2 статті 347 КК України є обґрунтованою і достатньою для обрання йому найсуворішого запобіжного заходу.
Водночас, не вдаючись до питання доведеності вини ОСОБА_8 в інкримінованих йому діяннях (а також до питання належності, допустимості, достатності і достовірності представлених органом дізнання доказів), захисник звертала увагу на те, що ані зі змісту представлених стороною обвинувачення доказів (зокрема зі змісту матеріалів НСРД), ані зі змісту пред'явленої йому підозри жодним чином не вбачається факт умисного пошкодження ОСОБА_8 майна, що належить працівникові правоохоронного органу, саме у зв'язку із виконанням ним службових обов'язків.
Сам по собі факт того, що власником пошкодженого майна є працівник правоохоронного органу, не може бути достатньою підставою для обґрунтованої кваліфікації діяння особи за частиною 2 статті 347 КК України.
Захисник зазначала, що сукупність обставин у справі та доказів свідчать про те, що орган досудового розслідування штучно завищив правову кваліфікацію інкримінованих ОСОБА_8 діянь, оскільки за відсутності достатніх і обґрунтованих підстав пред'явив підозру у вчиненні тяжкого і особливо тяжкого злочину, а не у вчиненні двох тяжких злочинів. Відповідно, слідчий суддя передчасно вважав, що у справі достатні підстави для обрання ОСОБА_8 найсуворішого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з огляду на факт можливого вчинення особливо тяжкого злочину та з огляду на обставини вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень.
Крім цього, захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 зазначала, що слідчим суддею не зазначено мотивів, якими фактичними обставинами підтверджуються факти про те, що ОСОБА_8 може переховуватися, чинити тиск на свідків, потерпілого або будь-якимось іншим чином перешкоджати проведенню досудового розслідування, та не враховано, що у ОСОБА_8 є малолітня дитина, якою він опікується, з якою спілкується і виховує, проживає разом однією сім'єю і в одному житловому приміщенні разом зі своєю матір'ю, рідною сестрою та вітчимом; без офіційного працевлаштування працює на ринку «Барабашово»; раніше ніколи не притягався до кримінальної відповідальності і не має жодних судимостей. Таким чином, у ОСОБА_8 існують очевидні стійкі соціальні зв'язки, що мінімізують можливість його переховування від органу досудового розслідування чи суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , яка підтримала доводи апеляційної скарги, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали за клопотанням слідчого та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченими статтею 177 цього Кодексу.
Згідно із статтею 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, слідчий суддя, відповідно до статті 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен враховувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховуватися від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
На думку колегії суддів, слідчий суддя при вирішенні питання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 зазначених вимог закону дотримався в повному обсязі.
Застосовуючи відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя прийшов до висновку про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 2 статті 347 КК України, та ризиків, передбачених пунктами 1,3,4,5 частини 1 статті 177 КПК України, та врахував, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення проти власності та особливо тяжкого кримінального правопорушення проти авторитету органів державної влади, тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, дані про особу підозрюваного, який офіційно не працевлаштований, що свідчить про неможливість застосування більш м'яких запобіжних заходів. Слідчий суддя, керуючись частинами 3,4 статті 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, не визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_8 при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, оскільки останній підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 189 КК України, тобто щодо злочину, вчиненого із застосування насильства.
З таким висновком слідчого судді погоджується й суд апеляційної інстанції.
З матеріалів справи вбачається, що Харківським РУ № 1 ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12020220490003475 від 17.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 2 статті 347 КК України.
19.02.2021 ОСОБА_8 фактично затримано у порядку статті 208 КПК України та цього ж дня останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 189, частиною 2 статті 347 КК України, а саме: вимога передачі чужого майна, вчиненого за попередньою змовою групою осіб, з погрозою пошкодження та знищення майна потерпілого, що перебуває у його віданні та з погрозою вбивства і заподіяння тяжких тілесних ушкоджень (вимаганні); умисному пошкодженні майна, що належить працівникові правоохоронного органу, у зв'язку з виконанням ним службових обов'язків, вчиненому шляхом підпалу.
Так, судом першої інстанції встановлено та перевірено під час апеляційного розгляду, що ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення проти власності та особливо тяжкого кримінального правопорушення проти авторитету органів державної влади, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від шести до п'ятнадцяти років, що може свідчити про наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 4, 5 частини 1 статті 177 КПК України.
Колегія суддів, оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких та особливо тяжких злочинів, із застосуванням насильства, погоджується з висновком слідчого судді, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є недоцільним.
Доводи апеляційної скарги захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 щодо необґрунтованості підозри апеляційним судом до уваги не приймаються, з огляду на таке.
Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою та існує обґрунтована необхідність для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.
За викладених у сукупності обставин, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на даному етапі досудового розслідування в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України.
Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі захисник підозрюваного ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_7 , а саме щодо невірної кваліфікації дій ОСОБА_8 , колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки на даній стадії провадження суд не наділений повноваженнями на вирішення питання щодо зміни кваліфікації дій підозрюваного.
Право на зміну повідомлення про підозру відповідно до статті 279 КПК України надано слідчому, прокурору за наявності на те підстав.
Колегія суддів вважає, що слідчим суддею враховані положення статей 177, 178 КПК України, дані про особу, перевірені докази та надана їм відповідна правова оцінка, також перевірені додані слідчим до клопотання докази про вчинення підозрюваним кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винуватим.
Порушень кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді ухвалити законне та вмотивоване рішення, колегією суддів не виявлено, а наведені в апеляційній скарзі доводи захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 , колегія суддів не вбачає достатніми для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 422 КПК України,
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 21.02.2021 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги оскарженню в касаційному порядку не підлягає відповідно до частини 4 статті 424 КПК України.
Головуючий -
Судді: