Справа № 715/848/20
Провадження № 2/715/12/21
23 березня 2021 року смт. Глибока
Глибоцький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Маковійчук Ю.В.,
секретар судового засідання Майщук С.В.
учасники судового процесу:
представник позивача ОСОБА_1
представник відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя -
ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, який в подальшому був уточнений, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що з 24 листопада 2006 року перебував з відповідачкою ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2019 року.
Посилалася на те, що під час перебування у шлюбі ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , побудували незавершений будівництвом житловий будинок, що розташований по АДРЕСА_1 . Будівництво зазначеного будинку здійснювалась сторонами по справі за власні заощадження. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 являються індивідуальними забудовниками. Земельна ділянка, на якій розмішений вищевказаний житловий будинок, площею - 0,2500 га, цільове призначення: для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), зареєстрована за відповідачкою, під час шлюбу, на підставі договору дарування земельної ділянки №2340 від 08.09.2014 року.
Зазначає, що у відповідності до технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами від 24 грудня 2019 року, виготовленого ПП ТА «Експерт-Рієлт- Сервіс», спірне майно складається з: житлового будинку-літера «А», загальною площею - 241,3 кв.м, житлова площа - 151,1 кв.м, та колодязя - №1. Спірний будинок в експлуатацію не зданий, але він повністю завершений будівництвом і придатний для проживання в ньому. Зареєстрованої декларації про готовність об'єкта до експлуатації вказаного житлового будинку, немає.
Просить суд, визнати за ОСОБА_3 , право власності на 1/2 частину незавершеного будівництвом житлового будинку - літера «А», загальною площею - 241,3 кв.м, житлова площа - 151,1 кв.м. та колодязю - № 1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 , понесені по справі судові витрати.
02 липня 2020 року представник відповідача ОСОБА_2 направив до суду відзив на позов в якому вказав, що спірний житловий будинок не був побудований сторонами по справі. Він був побудований братом відповідачки до 2014 року (а саме були спорудженні стіни, перекриття та внутрішня штукатурка), після чого був подарований ОСОБА_4 разом із земельною ділянкою. В документах вказувалося, що на земельній ділянці немає жодних споруд, оскільки на той час у сторін не було грошей на оформлення відповідних документів. Сторони по справі проводили ремонтні роботи даного житлового будинку, тому просить суд позов задовольнити частково, а саме, надати ОСОБА_3 право власності на будівельні матеріали та конструктивні елементи, які були використанні на будівництві житлового будинку - літ. «А», загальною площею 241,3 кв.м., житловою площею 151,1 кв.м. та колодязь №1, що розташовані за адресою АДРЕСА_1 , який на даний час незавершений будівництвом, використаних лише з 08 вересня 2014 року.
10 липня 2020 року судом задоволено клопотання представника позивача ОСОБА_1 та призначено по справі судову будівельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання: які будівельні матеріали, вироби та конструктивні елементи були використані під час будівництва житлового будинку - літера «А», загальною площею - 241,3 кв.м., житлова площа - 151,1 кв.м. та колодязю - №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та яка їх вартість. Зупинено провадження по справі на час проведення судової експертизи.
21 вересня 2020 року до Глибоцького районного суду Чернівецької області надійшов висновок експерта №413 від 26 серпня 2020 року.
24 вересня 2020 року судом поновлено провадження по даній справі.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 уточненні позовні вимоги підтримав повністю, просив суд позов задовольнити та надав аналогічні пояснення, викладені в позовні позовній заяві.
Представник відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнав, просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що побудований сторонами будинок самочинно, тому поділу не підлягає.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, виходячи із наступного.
Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).
Отже, належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя.
Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими критеріями: 1) час набуття майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття).
Норма статті 60 СК України вважається застосованою правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам.
Відповідно до частини першої статті 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом (частина друга статті 372 ЦК України).
У ЦК України, крім понять «нерухомість», «нерухоме майно», «об'єкт нерухомого майна» (частина перша статті 181, пункт 6 частини першої статті 346, статті 350, 351), вживаються також інші поняття, наприклад: «об'єкт незавершеного будівництва» (стаття 331), «об'єкт будівництва» (статті 876, 877, 879-881, 883), проте прямого визначення цих понять не міститься.
Виходячи з аналізу чинного законодавства та враховуючи характерні ознаки незавершеного будівництва, слід визнати, що об'єкт будівництва (об'єкт незавершеного будівництва) - це нерухома річ особливого роду: її фізичне створення розпочато, однак не завершено. Щодо такої речі можливе встановлення будь-яких суб'єктивних майнових, а також зобов'язальних прав, у випадках та в порядку, визначених актами цивільного законодавства.
Вирішуючи питання про виникнення, зміну та припинення суб'єктивних цивільних прав стосовно об'єкта незавершеного будівництва, потрібно враховувати особливості та обмеження, встановлені законодавчими актами.
Відповідно до частини другої статті 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Отже, новостворене нерухоме майно набуває юридичного статусу житлового будинку після прийняття його до експлуатації і з моменту державної реєстрації права власності на нього. Однак до цього, не будучи житловим будинком з юридичного погляду, об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, тобто речей як предметів матеріального світу, щодо яких можуть виникати цивільні права та обов'язки, тому такий об'єкт є майном, яке за передбачених законом умов може належати на праві спільної сумісної власності подружжю і з дотриманням будівельних норм і правил підлягати поділу між ними.
За позовом дружини, членів сім'ї забудовника, які спільно будували будинок, а також спадкоємців суд має право здійснити поділ об'єкта незавершеного будівництва, якщо, враховуючи ступінь його готовності, можна визначити окремі частини, що підлягають виділу, і технічно можливо довести до кінця будівництво зазначеними особами.
У разі неможливості поділу об'єкта незавершеного будівництва суд може визнати право за цими особами на будівельні матеріали і конструктивні елементи будинку або з урахуванням конкретних обставин залишити його одній зі сторін, а іншій присудити грошову компенсацію.
Правовий аналіз наведених норм матеріального права дозволяє дійти висновку про те, що об'єкт незавершеного будівництва, зведений за час шлюбу, може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності подружжя із визначенням часток.
Самочинно збудоване нерухоме майно не є об'єктом права власності, а тому не може бути предметом поділу (виділу) згідно з нормами статей 364, 367 ЦК України.
Зазначена правова позиція висловлена Верховним Судом України у постановах від 04 грудня 2013 року у справі № 6-130цс13, від 30 вересня 2015 року у справі № 6-286цс15 та Верховним Судом у постанові від 06 березня 2019 року у справі № 61-44133св18.
За змістом частини першої статті 376 ЦК України самочинним вважається будівництво жилого будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво, або відведена не для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотним порушенням будівельних норм і правил.
Таким чином, виходячи зі змісту цієї норми, самочинним є будівництво об'єкта нерухомого майна за наявності будь-якої із зазначених умов.
Судом в становлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували у шлюбі, зареєстрованому виконавчим комітетом Купської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області 24 листопада 2006 року, актовий запис № 26, який розірваний рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 21 травня 2019 року.
За час перебування в шлюбі відповідачка ОСОБА_4 отримала в дар від ОСОБА_6 земельну ділянку загальною площею 0,2500 га., кадастровий номер - 7321083300:01:002:0472, яка розташована в АДРЕСА_2 , на підставі договору дарування посвідченого приватним нотаріусом Глибоцького районного нотаріального округу Чернівецької області Кінащук Н.М. 08 вересня 2014 року, зареєстрованого в реєстрі за №2340.
Крім того, встановлено, що згідно довідки Купської сільської ради Глибоцького району Чернівецької області №706 від 08 вересня 2014 року на момент укладення договору дарування на земельній ділянці площею 0,2500 га., яка розміщена в с. Купка, Глибоцького району Чернівецької області, цільове призначення - для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, ніяких господарських будівель і споруд не розміщено, будівельні роботи не проводилися.
За змістом абзаців 1, 2 частини першої статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки.
Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.
Відповідно до частини другої 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.
Згідно із частиною першою статті 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.
Згідно п.п.2 п.2.1 Розділу ІІ наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України №103 від 05 липня 2011 року видача будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури безпосередньо, через центри надання адміністративних послуг та/або через Єдиний державний портал адміністративних послуг. Будівельний паспорт надається уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження пакета документів, до якого входять: засвідчена в установленому порядку копія документа, що засвідчує право власності або користування земельною ділянкою, або договір суперфіцію.
Встановлено, що відповідачка ОСОБА_4 будь - яких дозволі на початок та проведення будівельних робіт на належній їй земельній ділянці не отримувала, а тому спірне майно має статус самочинно збудованого.
Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи судового експерта Юзвенко Р.В. від 26 серпня 2020 року № 413, загальна кошторисна вартість будівельних матеріалів, виробів та конструктивних елементів, які були використані під час будівництва двоповерхового житлового будинку житлового будинку літ. «А» загальною площею 241,3 кв.м., в тому числі житловою площею - 151,1 кв.м. та колодязю літ. № 1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , визначалась з урахуванням опосередкованої вартості будівельних матеріалів, обладнання, виробів та конструкцій і робіт, із застосуванням комп'ютерної програми «Інтернет-Випуск Кошторисів» (1.914.0414), що відповідає ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 визначена станом на день проведення експертизи (21.08.2020 року) наведені в локальному кошторисі №2-1-1 і складає 2 879 631,88 (два мільйони вісімсот сімдесят дев'ять тисяч шістсот тридцять одна) гривня 88 копійок.
Наявний в матеріалах справи паспорт на забудову, який отримував брат ОСОБА_4 , ОСОБА_6 ( ОСОБА_6 , у зв'язку із зміною прізвища та імені) не є документами, що надають право відповідачу проводити будівництво на належній їй земельній ділянці, оскільки такий дозвіл отримав попередній власник земельної ділянки і право забудови до нового власника змеленої ділянки не перейшло, оскільки на час укладення договору дарування, згідно документів будь - яких будівель на земельній ділянці не було, а тому відповідачці необхідно було отримати дозвіл на будівництво на належній їй земельній ділянці.
Крім того, площа житлового будинку в даному паспорті зазначена - 160 кв.м. в тому числі житлова площа 82,5 кв.м. Відповідно технічного паспорта на будинок, який знаходиться в АДРЕСА_1 , загальна площа будинку, становить 241,3 кв.м., в тому числі житлова площа - 151,1 кв.м., тобто вона значно перевищує площу, яка зазначена в паспорті на забудову.
Відсутність дозволу на будівництво, проекту або порушення умов, передбачених у цих документах, спричиняє визнання такого будівництва самочинним відповідно до частини першої статті 376 ЦК України.
Наслідком самочинного будівництва є те, що в особи, яка його здійснила, не виникає права власності на нього як на об'єкт нерухомості (частина друга статті 376 ЦК України).
При цьому за змістом частини першої статті 376 ЦК України правила про самочинне будівництво і його наслідки поширюються на всі випадки будівництва (реконструкції) всіх типів будівель, споруд та іншого нерухомого майна.
Аналіз зазначених норм права дає підстави для висновку про те, що не підлягають поділу (виділу) об'єкти нерухомого майна, до складу яких входять самочинно збудовані (реконструйовані, переплановані) об'єкти нерухомого майна.
Враховуючи викладене та з огляду на те, що спірне майно має статус самочинного будівництва, який має інший, аніж незавершене будівництво, правовий статус, у зв'язку з чим, вимоги позивача є безпідставними, позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 3-11, 15, 57-60, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів, з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 05 квітня 2021 року.
Суддя: