06.04.2021
справа № 642/197/21
провадження № 1-і/642/13/21
02 квітня 2021 року м. Харків
Ленінський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю: прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020225510000372 від 25.10.2020 у відношенні ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
В провадженні Ленінського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 , який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.
25.03.2021 відповідно до повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю для здійснення судового провадження - суддю ОСОБА_6 .
У відношенні ОСОБА_4 був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, термін дії якого спливає 05.04.2021.
Головуючий суддя ОСОБА_6 знаходиться на лікарняному.
Пунктом 20-5 Розділу XІ Перехідні положення КПК України передбачено, що тимчасово, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), встановити такі особливості судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальних провадженнях та розгляду окремих питань під час судового провадження.
Розгляд питань, які віднесено до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом.
У разі неможливості у визначений цим Кодексом строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, крім клопотання, поданого на розгляд до Вищого антикорупційного суду, воно може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально, або може бути передано для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів в порядку, передбаченому абзацом шостим цього пункту.
Тому розгляд клопотання процесуального прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 проводиться іншим суддею Ленінського районного суду м. Харкова визначеного в порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу, що відповідає положенням п. 20-5 Розділу XІ Перехідні положення КПК України.
Вирішуючи питання доцільності тримання обвинуваченого ОСОБА_4 під вартою, суд виходить з такого.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 15.02.2021 строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 продовжено на 60 днів, до 05 квітня 2021 року.
Прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 заперечували проти продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, пославшись на можливість зміни обвинуваченому запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт.
В судове засідання потерпілі ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 не з'явилися.
Згідно до вимог ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу 2 місячного строку.
Вислухавши думки учасників провадження суд вважає наступне:
відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 нього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих кронами кримінального проваджений матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного,
обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він
підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання осіб під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахування конкретних обставин. Тримання осіб під вартою може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
При розгляді питання про доцільність тримання осіб під вартою судовий орган повинен брати до уваги факти які можуть мати відношення до справи: характер «обставини» і тяжкість передбачуваного злочину, обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин, покарання яке можливо буде призначене в результаті засудження, характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Аналогічні відображення принципів вирішення питання застосування щодо особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою міститься в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Також, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства, а відтак суд не приймає доводи захисника та обвинуваченої щодо зміни запобіжного заходу на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При питання про запобіжний захід, суд враховує, що ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, був засуджений за вчинення корисливих злочинів, останній раз 29.07.2020 Харківським районним судом Харківської області, 15.09.2020 звільнений з місць позбавлення волі у зв'язку з відбуттям покарання, має професійно-технічну освіту, страждає ураженням центральної нервової системи, не має постійного місця роботи та офіційного джерела доходів, даних про наявність у обвинуваченого міцних соціальних зв'язків, погіршення стану його здоров'я суду не було надано.
Будь-яких нових даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, для застосування стосовно обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні на цій стадії процесу не встановлено.
Також судом встановлено, що в провадженні слідчого СВ ХРУП №1 ГУ НП в Харківській області знаходиться кримінальне провадження за №120205490000764 від 04.11.2020 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України
За таких обставин суд вважає, що ОСОБА_4 перебуваючи на волі може незаконно впливати на потерпілих та свідків по справі, оскільки на даний час розгляд справи ще не розпочатий, свідки та потерпілі у справі не допитані, а також ОСОБА_4 може переховуватись від суду, продовжувати вчиняти інше кримінальне правопорушення, тобто ризики, які були враховані судом при обранні йому такого запобіжного заходу не зменшилися, у зв'язку з чим вважає, що доцільно продовжити відносно обвинуваченого строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо доводів сторони захисту про відсутність ризиків, суд вважає необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винним, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, суду, незаконного впливу на потерпілих на свідків, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують, а строк утримання обвинуваченого під вартою є необхідною мірою в ній з огляду на те, що в ході судового розгляду було встановлено наявність передумов регламентованих п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194, ст. 199 даного Кодексу.
Обраний відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діянь, яке йому інкримінується, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.
Суд також вважає, що зміна обвинуваченому обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який запобіжний захід буде недостатніми для запобігання ризикам, встановленим ст.177 КПК України.
З урахуванням наведеного, приймаючи до уваги, що судовий розгляд даного обвинувального акту триває, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, а також, що на цей час у суду немає підстав вважати відсутніми ризики, які передбачені ст. 177 КПК України та які були враховані Ленінським районним судом м. Харкова 15.02.2021, суд приходить до висновку, що обраний відносно нього запобіжний захід слід продовжити ще на 60 діб.
На підставі викладеного, керуючись ст. 177, ч. 3 ст. 331 КПК України, суд -
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 діб, а саме до 30 травня 2021 року включно.
Термін дії ухвали до 30.05.2021 року.
Ухвала може бути оскаржена стороною захисту до Харківського апеляційного суду через Ленінський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення, а обвинуваченим в той же строк, але з моменту вручення йому ухвали суду.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Суддя ОСОБА_1