Комінтернівський районий суд м.Харкова
Номер провадження № 1-кп/641/485/2021 Справа № 641/1170/21
06 квітня 2021 року колегія Комінтернівського районного суду м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
прокурора - ОСОБА_5 ,
обвинуваченого - ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 ,
потерпілої - ОСОБА_8 ,
представника потерпілої - адвоката ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження внесеного до ЄРДР за № 12020220540002204 від 20.11.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України, -
В провадженні Комінтернівського районного суду м. Харкова знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115 КК України.
У підготовче судове засідання з'явились прокурор, захисник обвинуваченого, потерпіла та її представник. Обвинуваченого доставлено конвоєм до суду.
В судовому засіданні потерпілою ОСОБА_8 до суду надано цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди, спричиненої в результаті вчинення злочину.
У підготовчому судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 , оскільки ризики передбачені п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховування від суду; знищення, переховування та спотворення речей і документів, які мають істотне значення у справі; незаконного впливу на свідків; вчинення ним нових злочинів та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - на даний час не зменшились і не відпали. Крім того, прокурор просила призначити справу до судового розгляду.
Обвинувачений та його захисник у підготовчому судовому засіданні не заперечували проти продовження строку дії міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою та просили визначити ОСОБА_6 суму застави у мінімальному розмірі. Крім того, проти прийняття позовної заяви потерпілої не заперечували.
Потерпіла та її представник підтримали клопотання прокурора.
Щодо призначення справи до судового розгляду заперечень від учасників провадження не надійшло.
Заслухавши думку учасників, дослідивши матеріали кримінального провадження, судова колегія дійшла наступного.
Розглядаючи клопотання ОСОБА_8 про прийняття позовної заяви, суд вважає, що воно підлягає задоволенню відповідно до ст. 55 КПК України
Вирішуючи клопотання прокурора про продовження міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд виходить з того, що відповідно до частини 3 статті 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.
Частиною 4 статті 199 КПК України визначено, що слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Приймаючи до уваги, що строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_6 припиняється 19 квітня 2021 року, судове провадження не розпочато, прокурором подано відповідне клопотання, тому суд вважає за необхідне розглянути питання щодо можливості продовження строку запобіжного заходу щодо обвинуваченого.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Так, відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Виходячи зі змісту ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно із п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.
Відповідно до правової позиції ЄСПЛ, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Характер та фактичні обставини інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень, свідчать про підвищену суспільну небезпеку. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватись у кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що його вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Європейський суд з прав людини у справі в справах «Летельє проти Франції», «І. А. проти Франції» зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув'язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу.
При розгляді питання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_6 під вартою, суд враховує наявність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких він обвинувачується, що вказує на ймовірну можливість його переховування від суду.
Крім того, відомостей про зменшення або відсутність ризиків скоєння ОСОБА_6 нових кримінальних правопорушень, а також незаконного впливу на свідків, встановлених попередніми ухвалами суду, та ухвалою суду апеляційної інстанції - суду не надано.
Вказані ризики свідчать про неможливість застосування до ОСОБА_6 більш м'якої міри запобіжного заходу, ніж тримання під вартою з метою забезпечення виконання покладених на нього процесуальних обов'язків.
З боку сторони захисту не надано будь-якої медичної документації на підтвердження стану здоров'я ОСОБА_6 , що унеможливлює його перебування в умовах установи виконання покарань.
Розглядаючи можливість визначення суми застави, суд зазначає що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Враховуючи те, що судом не досліджувалися фактичні обставини справи, а відомостей про зменшення ризиків, встановлених на досудовому слідстві не встановлено, суд вважає, що визначення застави стосовно обвинуваченого є передчасним.
Обставини особистого життя та соціальної адаптації у суспільстві свідчать про наявність певних ознак нестабільного характеру поведінки обвинуваченого у звичайному житті (враховуючи обвинувачення у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення-злочину, поєднаного з насильством та погрозою його застосування суспільно небезпечним способом), що дає підстави стверджувати те, що на даний час, визначення застави, яку зможе внести обвинувачений, не забезпечить належних гарантій здатності обвинуваченим самостійно дотримуватись належної процесуальної поведінки без додаткових стимулюючих факторів.
За таких обставин суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_6 строк тримання під вартою строком на 60 днів.
Вирішуючи питання про призначення кримінального провадження до судового розгляду, суд виходить з того, що воно надійшло до суду в межах територіальної юрисдикції якого вчинено кримінальне правопорушення, що відповідає положенням ст. 32 КПК України.
Під час підготовчого судового засідання угод про визнання винуватості чи про примирення у порядку ст.ст. 468 - 475 КПК України суду не надійшло. Підстав для закриття кримінального провадження у випадках, передбачених п.п. 4-8, ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України, не вбачається. Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону. Підстав для направлення обвинувального акту для визначення підсудності не встановлено.
У відповідності до ч. 2 ст. 27 КПК України кримінальне провадження здійснювати у відкритому судовому засіданні.
Виходячи з вищевикладеного, наявні достатні підстави для призначення кримінального провадження до судового розгляду.
В судове засідання необхідно викликати учасників судового провадження відповідно до ч. 2 ст. 314 КПК України: прокурора, потерпілу, представника потерпілої, захисника обвинуваченого, а обвинуваченого доставити конвоєм.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 183, 197, 199, 314, 315, 316, 317, 376 КПК України, судова колегія, -
Прийняти позовну заяву потерпілої ОСОБА_8 до розгляду в межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 2 ст. 15, п. 5, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.
Відмовити обвинуваченому ОСОБА_6 та його захиснику ОСОБА_7 у задоволенні клопотання про визначення застави при продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Клопотання прокурора Слобідської окружної прокуратури м. Харкова Харківської області ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 15, п. 5 ч. 2 ст. 115КК України, строком на 60 діб, тобто до 04 червня 2021 року.
Кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15, п. 5, ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України призначити до розгляду у відкритому судовому засіданні судовою колегією на 16 квітня 2021 року об 11:30 годині, яке відбудеться в приміщенні Комінтернівського районного суду м. Харкова.
У судове засідання викликати учасників судового провадження - прокурора, потерпілу, представника потерпілої та захисника обвинуваченого. Обвинуваченого доставити до суду конвоєм.
Ухвала в частині продовження строку тримання обвинуваченого під вартою, може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом 5 днів, а обвинуваченим - в той же термін з моменту вручення йому копії ухвали.
Головуючий суддя- ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3