Комінтернівський районний суд м.Харкова
Провадження № 2/641/852/2021 Справа № 641/8893/20
06 квітня 2021 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Курганникової О.А.
за участю секретаря Варданян С.Г.,
позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву про визнання позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, -
встановив:
Позивач звернувся до Комінтернівського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, в якому просив виключити його як батька з актового запису про народження № 799 зробленого у відділі реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові № 3 Харківського міського управління юстиції.
В підготовчому судовому засіданні відповідач визнала позов та просила ухвалити рішення про його задоволення.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Вирішуючи питання щодо можливості прийняття визнання позову відповідачем, суд враховує таке.
Статтею 136 Сімейного кодексу України (далі СК) передбачено, що особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
Згідно ч.2 ст.136 СК України,у разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком, та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, яка записана батьком, і дитиною.
Таким чином, умовою задоволення відповідного позову є доведення відсутності кровного споріднення.
Суд приходить до висновку, що само по собі визнання позову відповідачем, без наявності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів відсутності кровного споріднення позивача та його дочки, суперечитиме вимогам закону, згідно яких вказані обставини підлягають обов'язковому доведенню в ході розгляду справи.
Крім того, згідно ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, є справедливий розгляд та вирішення цивільних прав.
Згідно Принципу 6 Декларації прав дитини, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків.
Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Статтею 5 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають відповідальність, права і обов'язки батьків і у відповідних випадках членів розширеної сім'ї чи общини, як це передбачено місцевим звичаєм, опікунів чи інших осіб, що за законом відповідають за дитину, належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення визнаних цією Конвенцією прав і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються.
Згідно ст. 7 Конвенції про права дитини, дитина, наскільки це можливо, має право знати своїх батьків і право на їх піклування.
Відповідно до ст. 8 Конвенції, держави-учасниці зобов'язуються поважати право дитини на збереження індивідуальності, включаючи громадянство, ім'я та сімейні зв'язки, як передбачається законом, не допускаючи протизаконного втручання.
Статтею 32 Конституції України передбачено, що ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією України.
Згідно ст. 51 Конституції України, батьки зобов'язані утримувати дітей до їх повноліття. Сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Права та обов'язки батьків і дітей врегульовані також нормами Сімейного кодексу України.
Таким чином, ухвалення рішення в даній цивільній справі, зокрема в разі задоволення позову, вплине не тільки на права та обов'язки позивача і відповідача, а й безпосередньо вплине на права та інтереси їх дитини, оскільки в разі задоволення позову буде припинений сімейний та юридичний зв'язок між дитиною і позивачем. Відповідно, в разі задоволення позову дитина може позбавитися піклування з боку позивача, оскільки будь-які права та обов'язки дитини і позивача, що ґрунтуються на факті батьківства, будуть припинені.
За таких обставин суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачем матиме вплив на права, свободи та інтереси дитини і може призвести до їх порушення в разі задоволення позову без наявності належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів відсутності кровного споріднення між позивачем та дитиною.
З урахуванням обставин справи, задоволення позову виключно з підстав визнання його відповідачем не відповідає завданню забезпечення справедливого розгляду та вирішення даної цивільної справи та якнайкращого забезпечення інтересів дитини.
Враховуючи наведене, суд на даній стадії розгляду справи, без дослідження доказів, якими підтверджується відсутність кровного споріднення, не вбачає підстав для прийняття визнання позову відповідачем та ухвалення рішення про виключення з актового запису про народження дитини відомостей про батька.
Керуючись ст. 2, 206, 258-261, 353 ЦПК України, -
ухвалив:
В прийнятті визнання ОСОБА_2 позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства - відмовити.
Продовжити розгляд цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя -О. А. Курганникова