Справа № 640/32442/20 Головуючий у 1 інстанції: Каракашьян С.К.
Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
05 квітня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р.
Суддів Безименної Н.В.
Оксененка О.М.
За участю секретаря Головченко В.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Позивач - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернувся до суду з позовом до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича (далі- Приватний виконавець), в якому просив:
- визнати протиправною та скасувати постанову Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича про стягнення з боржника основної винагороди від 03.12.2020 року ВП № 63814497 в розмірі 587 102,40 грн.;
- стягнути з Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича кошти основної винагороди в розмірі 587 102,40 грн.
Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням суду, позивач - Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що відповідачем передчасно винесено постанову про стягнення з боржника основної винагороди, оскільки, позивачем була подана апеляційна скарга на рішення Господарського суду м. Києва від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/8298/20 та ухвалою суду поновлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду.
19 березня 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від відповідача - Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Бережного Ярослава Вікторовича надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Господарського суду м. Києва від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/8298/20 позов задоволено частково. Стягнуто з акціонерного товариства «Укртрансгаз» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техстандарт ЛТД» 1 444 223 грн. 90 коп. трьох процентів річних, 438 грн. 02 коп. 0,01% річних, 4 339 598 грн. 18 коп. інфляційних втрат та 86 763 грн. 90 коп. судового збору.
Господарським судом міста Києва 03 грудня 2020 року було видано наказ на примусове виконання документу, який, відповідно до частини 3 статті 327 ГПК України, є виконавчим документом.
На підставі заяви стягувача від 03 грудня 2020 року, Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бережним Я.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 03 грудня 2020 року з примусового виконання вищезазначеного виконавчого документа та накладено арешт на кошти АТ "Укртрансгаз".
04 грудня 2020 року Приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Бережним Я.В. списано кошти з рахунків АТ "Укртрансгаз" в сумі 6 458 595,40 грн., з яких 5 871 024,00 грн. перераховано на користь стягувача, 587 102,40 грн. основної винагороди приватного виконавця та 469,00 грн. витрат виконавчого провадження.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, просило суд оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28 грудня 2020 року визначено, що рішення суду першої інстанції прийнято 22.10.2020 року, підписано 02.11.2020 року, отримано апелянтом 06.11.2020 року, що вбачається з рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення за штрих-кодом 0105476126203 .
З апеляційною скаргою Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось 26 листопада 2020 року, що підтверджується відміткою відділу поштового зв'язку на конверті.
У зазначеній ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 28 грудня 2020 року зазначено, що з апеляційною скаргою Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулась до суду 26.11.2020 р., тобто, у межах строку з дня отримання копії рішення, а тому, задоволено клопотання апелянта про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Не погоджуючись із постановою про стягнення основної винагороди, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
У відповідності до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Нормами статті 2 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням засад, зокрема забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
В силу частини 2 статті 74 Закону №1404-VІІІ, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
За приписами п. 1-1 ч. 1 ст. 3 Закону №1404-VІІІ, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, судові накази.
Як вбачається з матеріалів справи, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося до суду з позовом до Приватного виконавця Виконавчого округу міста Києва Бережного Я.В., в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про стягнення з боржника основної винагороди від 03 грудня 2020 року ВП № 63814497 (Т. 1 а.с. 17-18).
Оскаржувана постанова прийнята Приватним виконавцем Виконавчого округу міста Києва Бережним Я.В. в рамках виконавчого провадження ВП № 63814497, відкритого підставі заяви стягувача щодо примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва 03 грудня 2020 року про примусове виконання рішення Господарського суду м. Києва від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/8298/20 (Т. 1 а.с. 51).
Апелянт вказує на протиправність постанови відповідача про стягнення з боржника основної винагороди, оскільки, позивачем була подана апеляційна скарга на рішення Господарського суду м. Києва від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/8298/20 та ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28 грудня 2020 року поновлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк на апеляційне оскарження вказаного рішення суду.
З даного приводу, колегія суддів зазначає наступне.
В силу частини 1 статті 241 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У відповідності до частини 1 ст. 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
З вищевказаних норм процесуального закону вбачається, що рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, зокрема, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду - то після спливу 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Матеріали справи свідчать, що повний текст рішення Господарського суду м. Києва від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/8298/20 був складений 02 листопада 2020 року.
Таким чином, враховуючи строки для подання апеляційної скарги, зазначене рішення суду набрало законної сили 24 листопада 2020 року.
Дана обставина, також, підтверджується наказом Господарського суду міста Києва 03 грудня 2020 року у справі №910/8298/20, в якому вказано, що рішення Господарського суду м. Києва від 22 жовтня 2020 року набрало законної сили 24 листопада 2020 року.
З огляду на зазначене, доводи апелянта про те, що вищезазначене рішення суду є таким, що не набрало законної сили, колегія суддів вважає безпідставними.
Також, слід зазначити, що при отриманні виконавчого документу - наказу Господарського суду міста Києва 03 грудня 2020 року у справі №910/8298/20, який відповідає вимогам статті 4 Закону №1404-VІІІ та, зокрема, містить відомості про дату набрання рішенням законної сили, відповідач зобов'язаний здійснювати перевірку відомостей, що містяться в такому виконавчому документі.
Щодо посилання апелянта на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 28 грудня 2020 року, якою поновлено Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/8298/20 та відкрито апеляційне провадження, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 256 ГПК України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Частиною 3 статті 256 ГПК України закріплено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Отже, поновлення строку можливе лише щодо того строку, який вже минув на момент поновлення.
Колегія суддів вважає, що поновлення ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28 грудня 2020 року Акціонерному товариству "Укртрансгаз" строку на апеляційне оскарження не спростовує факту набрання 24 листопада 2020 року рішенням Господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року законної сили.
Крім того, слід зазначити, що положеннями частини 5 статті 262 Господарського процесуального кодексу України передбачена можливість зупинення дії оскаржуваного рішення, у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження.
Разом з тим, матеріали справи не містять відомостей зупинення дії рішення Господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що на момент видачі наказу, відкриття виконавчого провадження та списання коштів позивача, відповідач діяв на підставі судового рішення, яке набрало законної сили.
Доводи апелянта про те, що оскаржуваним рішенням суд першої інстанції позбавив АТ «Укртрансгаз» права на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки, як було вищезазначено, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28 грудня 2020 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення Господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2020 року у справі № 910/8298/20.
Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог Акціонерного товариства "Укртрансгаз" та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 287, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" залишити без задоволення.
Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 22 лютого 2021 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.
Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.
Судді Безименна Н.В.
Оксененко О.М.